Рішення

від 08.05.2018 по справі п/811/978/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/978/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І, розглянув у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом фермерського господарства "МІФ" (далі - позивач) до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незабезпечення автоматичного збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми ПДВ у розмірі 3 003 444,55 грн., на яку господарство має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі-ЄРПН), на величину суми ПДВ за отриманою платником податковою накладною, зареєстрованою в ЄРПН, яка була складена у лютому 2017 року і відображена у податковій декларації з ПДВ в лютому 2018 р.; зобов'язати вчинити вказані дії щодо збільшення такої суми; зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що господарством у податковій звітності з ПДВ було віднесено до складу податкового кредиту суму податкової накладної, отриманої від контрагента ТОВ "Агростандарт Сервіс". Однак, ДФС не здійснено автоматичного збільшення суми, на яку господарство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН за визначеною у Податковому кодексі України формулою.

Представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано, що дії контролюючого органу є правомірними, у зв'язку з чим позовну вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.108-110).

Дослідивши наявні в справі матеріали та всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що позивачем подано податкову декларації з ПДВ за лютий 2018 року, в якій задекларовано, серед іншого, взаємовідносини з ТОВ "Агростандарт Сервіс" (код ЄДРПОУ-40146702) на загальну суму 18 020 667,28 грн., в т.ч. ПДВ - 3 003 444,55 грн. (а.с.30-35, 37-42).

Документ було прийнято 16.03.2018 р. о 09:14 год. та на час прийняття декларації Sнакл. складає - 1 009 685,27 грн. (а.с.36).

Відповідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно із п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Системний аналіз наведених вище норм є підставою для висновку, що за загальним правилом право на віднесення платником податку сум ПДВ до складу податкового кредиту виникає станом на дату отримання товарів/послуг або на дату списання коштів на їх оплату. Суми ПДВ віднесені до складу податкового кредиту повинні бути підтверджені податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із п.200-1.1 ст.200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За правилами п. 200-1.2 ст. 200-1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до вимог п. 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ,

де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

еПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1.2 цієї статті.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" затверджено "Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок), згідно до пункту 1 якого цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків. Система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р.) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2018 року включено ПДВ в сумі 3 003 444,55 грн. на підставі податкової накладної №11 від 28.02.2017 року, отриманої від контрагента ТОВ "Агростандарт Сервіс" (код ЄДРПОУ - 40146702).

28.02.2017 року між ТОВ "Агростандарт Сервіс" (Продавець) та ФГ "МІФ" (Покупець) укладено договір поставки № 28/02, згідно якого продавець поставив на адресу покупця 4004,59 тон кукурудзи по ціні з ПДВ 4500,00 грн. на загальну суму 18 020 655,00 грн. (а.с.25-27).

ТОВ "Агростандарт Сервіс" склало податкову накладну № 11 від 28.02.2017 р. (а.с.28).

15.03.2017 р. дану накладну подало на реєстрацію до ДФС України, однак згідно до Квитанції від 15.03.2017 р. № 1 документ не прийнято (а.с.29).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 р., залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 р., позовні вимоги ТОВ "Агростандарт Сервіс" було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових документів, складених та направлених на реєстрацію ТОВ "Агростандарт Сервіс", в тому числі: - податкової накладної №11 від 28.02.2017 року, датою 15.03.2017року о 17:59:55 год.. Визнано такими, що прийняті та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові документи складені та направлені на реєстрацію ТОВ "Агростандарт Сервіс", датою їх фактичного подання на реєстрацію, в тому числі: податкову накладну №11 від 28.02.2017 р., датою 15.03.2017 року о 17:59:55 год., в їх кількісних та вартісних показниках (а.с.44-51, 52-53).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 78 КАС України).

Після набрання законної сили постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 р., якою було визнано податкову накладну №11 від 28.02.2017 року такою, що прийнята та зареєстрована в ЄРПД, позивачем включено (у строк 1095 днів з дати складання такої накладної) до складу податкового кредиту в податкову декларацію з ПДВ за лютий 2018 р., яка подана 16.03.2018 р., та прийнята належним чином органом ДФС України, що підтверджується квитанцією (з відображенням у реєстрі отриманих податкових накладних) (а.с.30-36).

Натомість ДФС України ні на дату складання податкової накладної, ні на дату набрання законної сили рішенням у справі №П/811/1708/17, ні на дату подання податкової декларації з ПДФ за лютий 2018 р. з включенням податкової накладної №11 від 28.02.2017 р. так і не збільшило в системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми у розмірі 3 003 444,55 грн. ПДВ, на яку господарство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, на величину суми ПДВ за отриманою накладною, зареєстрованою в ЄРПН, яка була складена в лютому 2017 р. і відображена в податковій декларації з ПДВ за лютий 2018 р..

Крім цього, судом також враховано лист ГУ ДФС у Кіровоградській області від 26.03.2018 року №2900/10/11-28-52-01-18, згідно якого було повідомлено, що за період з 01.01.2018 року по 26.03.2018 року розбіжності між задекларованими показниками ФГ "МІФ" (код - 23687270) і його контрагентами по податку на додану вартість відсутні (а.с.43).

Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством (п.3 Порядку).

Згідно до п. 13 Порядку, ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Відповідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.ч.1, 4 ст.73 Кодексу).

Згідно вимог ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в загальній сумі 5286,00 грн. відповідно до платіжного доручення №884 від 30.03.2018 р. (а.с.9).

Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові від 05.02.2016 року № 2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зазначив те, що перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору і визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 14.03.2017 р. у справі №П/800/559/16.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч.5 ст.7 Закону).

Розглянувши зміст позовних вимог вбачається, що фактично позивачем було заявлено лише одну вимогу немайнового характеру, а тому, згідно до ч. 1 ст. 139 КАС України витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.9).

Водночас, суд вважає за необхідне повернути позивачу судовий збір в сумі 3 524 грн. (5286 грн. - 1762 грн.), який внесено в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно ч. 1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зважаючи, що рішення зобов'язує відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання рішення - 10 (десять) днів з дня набрання законної сили рішенням суду.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 205, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми у розмірі 3 003 444,55 грн. податку на додану вартість, на яку фермерське господарство "МІФ" (код ЄДРПОУ - 23687270) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми податку на додану вартість за отриманою податковою накладною № 11 від 28.02.2017 року, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних та відображеною у податковій декларації з податку на додану вартість в лютому 2018 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми у розмірі 3 003 444,55 грн. податку на додану вартість, на яку фермерське господарство "МІФ" (код ЄДРПОУ - 23687270) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми податку на додану вартість за отриманою податковою накладною № 11 від 28.02.2017 року, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, та відображеною у податковій декларації з податку на додану вартість в лютому 2018 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України протягом 10 (десяти) днів з дня набранням рішення суду законної сили подати до Кіровоградського окружного адміністративного суду звіт про його виконання.

Стягнути з державного бюджету на користь фермерського господарства "МІФ" (код ЄДРПОУ - 23687270) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ - 39292197).

Повернути фермерському господарству "МІФ" (код ЄДРПОУ - 23687270) з державного бюджету судовий збір в сумі 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн., перерахований згідно платіжного доручення №884 від 30.03.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько