Постанова

від 08.05.2018 по справі 904/191/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2018 року, м.Дніпро Справа № 904/191/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)

судді: Березкіна О. В., Антонік С. Г.

секретар судового засідання: Крицька Я.Б.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №611 від 06.02.2018 р., адвокат;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 20.02.2018 р., адвокат;

від третьої особи представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 ДНІПРО" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2018 року, ухваленого суддею Рудовською І.А., повний текст якого складено 19.03.2018р. у справі № 904/191/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 ДНІПРО", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС", м. Дніпро

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство "КОМПАНІЯ ПРИВАТ-ЛЕКС", м. Запоріжжя

про звернення стягнення на предмет застави

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_3 ДНІПРО" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" в якому просить суд, з метою часткового погашення заборгованості Приватного підприємства "КОМПАНІЯ ПРИВАТ-ЛЕКС" перед Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_3 ДНІПРО" за Договором про надання кредитної лінії в режимі овердрафт №210809-О від 21.08.2009 року, яка станом на 01.12.2017 року складає загальну суму у розмірі 9 973 158,91 грн., у тому числі: заборгованість за наданим кредитом - 3 619 929,45 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 6 353 229,46 грн.:

1) звернути стягнення на предмети застави за Договором застави № 210809-З/5 від 21.08.2009 року, а саме на:

- сідловий тягач-Е марки VOLVO, модель FН12, 1998 року випуску, шасі (рама) №YV2А4В3А8WA280896, колір червоний, реєстраційний №АЕ8426ВС, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу

№АЕС 008148, виданого РЕВ 1-го МВР ДАІ м. Дніпропетровськ 01.11.2006, який належить ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС";

- н/причіп-паливоцистерна марки ZREMВ, модель ЕNЕRСО №С38, 1991 року випуску, шасі (рама) №000380000М0005008, колір сірий, реєстраційний №АЕ2005ХТ, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу №АЕС 011178, виданого РЕВ 1-го МВР ДАІ м. Дніпропетровськ 27.12.2006, згідно Договору застави № 210809-З/5 від 21.08.2009, який належить ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС", шляхом продажу такого майна з публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із встановленням початкової ціни реалізації предметів застави в розмірі вартості визначеної шляхом оцінки суб'єктом оціночної діяльності.

2) звернути стягнення на предмет застав за Договором застави № 080211-З від 08.02.2011 року, а саме на:

- транспортний засіб марки VOLVO, модель FН16, реєстраційний помер АЕ 2573 ВХ, рік випуску 1994, VIN YV2A4B3A4WA277395, шасі (рама) № YV2A4B5F7RA229421, колір червоний, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія АЕС № 138477, видане РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській обл. 18.10.2007, згідно Договору застави № 080211-З від 08.02.2011 року, який належить ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС", шляхом продажу такого майна з публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із встановленням початкової ціни реалізації предметів застави в розмірі вартості визначеної шляхом оцінки суб'єктом оціночної діяльності.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2018 року у справі № 904/191/18 в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" порушено строк позовної давності.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, від 13.03.2018р. по справі №904/191/18 позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов про звернення стягнення на предмет застави повністю.

За твердженням апелянта, строк позовної давності переривався зверненнями Банка до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська та Царичанського районного суду Дніпропетровської області в межах справ № 205/3959/14 та № 196/775/14-ц, відповідно. Місцевий господарський суд не перевірив строки повернення кредитних коштів, чи переривалися вони, а також строків нарахування відсотків за користування кредитними коштами. На думку скаржника, у будь - якому випадку підлягає стягненню заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитними коштами за період з 16.01.2015р. по 30.11.2017р. на загальну суму 3 121 074,41 грн.

Отже, на думку апелянта судом було порушено вимого статті 264, 267 Цивільного Кодексу стосовно безпідставного застосування строку позовної давності у період з 16.01.2015 по 30.11.2017 року та ст.238 Господарського процесуального кодексу України , оскільки суд не зазначив про доводи позивача щодо заперечення застосування строку позовної давності у мотивувальній частині рішення суду.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст.263 ГПК України не скористався, але представник в судових засіданнях 24.04.2018 та 08.05.2018 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилався на відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Третя особа пояснення на апеляційну скаргу не надала, правом, передбаченим ст.179 ГПК України, не скористалась, як не скористалась правом участі в судовому засіданні, передбаченим ст.42 ГПК України. Про час та місце судового засідання третя особа повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим поверненням (а.с.168-171).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 04.04.2018р. у справі відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.04.2018р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді - Антонік С.Г., Іванов О.Г.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Іванова О.Г. за розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_4 від 24.04.2018р. проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якої, на підставі протоколу, для розгляду апеляційної скарги у справі № 904/191/17 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Дармін М.О. (доповідач), судді - Березкіна О.В., Антонік С.Г.

У судовому засіданні 24.04.2018р. оголошено перерву до 08.05.2018р.

07.05.2018 скаржником подано до Дніпропетровського апеляційного господарського суду заяву щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, відповідно до якої просив покласти на відповідача 1000 грн. витрат на правничу допомогу, обґрунтовуючи її тим, що позивач при поданні позовної заяви орієнтовний розрахунок витрат, передбачений ч.1 ст.124 ГПК України, не подавав, отже, здійснив цю дію до судових дебатів, крім того, у апеляційній скарзі також просив судові витрати покласти на позивача.

У судовому засіданні 08.05.2018р. оголошено вступну і резолютивну частини постанови по справі.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, підтверджується матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

21.08.2009р. між ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" та ПП "КОМПАНІЯ ПРИВАТ -ЛЕКС" укладено договір про надання кредитної лінії овердрафт № 210809-О (а.с. 16-21)

п.1.5 умови забезпечення кредиту:

6) в заставу сідловий тягач - Е марки VOLVO FH 12, 1998р.н., н/причіп -паливоцистерна марки ZRENB ENERGO NC 38, 1991 р.в., згідно Договору застави № 210809-З/5 від 21.08.2009р., що належать ТОВ "ТРАНСТЕХЇНОСЕРВІС"

п. 9.1 цей договір набирає сили з дати його підписання Сторонами та діє по 20 листопада 2009 року включно, а в частині невиконаних зобов'язань до повного та належного їх виконання.

21.08.2009р. між ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" та ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" укладено договір застави № 210809-З/5 (а.с. 49-52), відповідно до п. 2.1 якого, він набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання Боржником зобов'язань перед Заставодержателем за Договором.

20.11.2009р. між ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" та ПП "КОМПАНІЯ ПРИВАТ -ЛЕКС" укладено додатковий договір № 201109 до Договору про надання кредитної лінії овердрафт № 210809-О (а.с. 16-21)

20.11.2009р. між ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" та ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" укладено Додатковий договір № 201109 до Договору застави № 210809-З/5 (а.с.53)

29.01.2010р. між ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" та ПП "КОМПАНІЯ ПРИВАТ -ЛЕКС" укладено Договір № 200110 про зміну Договору про надання кредитної лінії овердрафт № 210809-О (а.с. 24-30)

29.01.2010р. між ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" та ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" укладено Договір № 290110 про зміну Договору застави № 210809-З/5 (а.с.54)

30.04.2010р. між ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" та ПП "КОМПАНІЯ ПРИВАТ -ЛЕКС" укладено Договір № 30.04.10 про зміну Договору про надання кредитної лінії овердрафт № 210809-О (а.с. 31)

30.04.2010р. між ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" та ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" укладено Договір № 300410 про зміну Договору застави № 210809-З/5 (а.с.55)

24.12.2010р. між ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" та ПП "КОМПАНІЯ ПРИВАТ -ЛЕКС" укладено Договір № 24.12.10 про зміну Договору про надання кредитної лінії овердрафт № 210809-О (а.с. 32-33)

24.12.2010р. між ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" та ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" укладено Договір № 241210 про зміну Договору застави № 210809-З/5 (а.с.56)

31.01.2011р. між ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" та ПП "КОМПАНІЯ ПРИВАТ -ЛЕКС" укладено Договір № 310111 про зміну Договору про надання кредитної лінії овердрафт № 210809-О (а.с. 34-40).

08.02.2011р. між ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" та ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" укладено договір застави № 080211-З (а.с. 44-46)

08.02.2011р. між ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" та ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" укладено Договір № 080211 про зміну Договору застави № 210809-З/5 (а.с.57)

24.07.2011р. між ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" та ПП "КОМПАНІЯ ПРИВАТ -ЛЕКС" укладено Договір № 240711 про зміну Договору про надання кредитної лінії овердрафт № 210809-О (а.с. 41).

29.07.2011р. між ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" та ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" укладено Договір № 290711 про зміну Договору застави № 080211-З (а.с. 47).

29.07.2011р. між ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" та ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" укладено Договір № 290711 про зміну Договору застави № 210809-З/5 (а.с.58)

01.09.2011р. між ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" та ПП "КОМПАНІЯ ПРИВАТ -ЛЕКС" укладено Договір № 010911 про зміну Договору про надання кредитної лінії овердрафт № 210809-О (а.с. 42).

01.09.2011р. між ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" та ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" укладено Договір № 010911 про зміну Договору застави № 080211-З (а.с. 48).

01.09.2011р. між ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" та ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" укладено Договір № 010911 про зміну Договору застави № 210809-З/5 (а.с.59)

25.09.2011р. між ПАТ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_3 ДНІПРО та ПП КОМПАНІЯ ПРИВАТ -ЛЕКС укладено Договір № 250911 про зміну Договору про надання кредитної лінії овердрафт № 210809-О (а.с. 43).

15.12.2017р. ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" спрямувало на адресу ПП "КОМПАНІЯ ПРИВАТ -ЛЕКС" Повідомлення про усунення порушення Вих. № 34-4167 (а.с. 60-61)

15.12.2017р. ПАТ "ОСОБА_3 ДНІПРО" спрямувало на адресу ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" Повідомлення про усунення порушення Вих. № 34-4168 та Вих. № 34-4169 (а.с. 62-64)

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Як зазначено вище, 21.08.2009 року між ПАТ "ОСОБА_3 Дніпро" та ПП "Компанія Приват-Лекс" було укладено договір про надання кредитної лінії в режимі овердрафт № 210809-О, відповідно до якого банк надає позичальнику кредитну лінію в режимі овердрафт для ведення статутної поточної діяльності, в т.ч. на поповнення обігових коштів, з лімітом кредитування в сумі 3 000 000,00 грн., у разі своєчасного та належного оформлення договорів іпотеки, зазначені у п.1.5 цього договору, ліміт кредитування збільшується до суми 4 500 000,00 грн.

Згідно п. 1.3 кредитного договору плата за користування одержаними кредитними ресурсами встановлюється в залежності від строку погашення одержаного кредиту або його частки складає 25 відсотків річних.

У разі прострочення повернення кредиту плата за користування одержаним кредитом або часткою кредиту в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту згідно цього договору і до дня фактичного повернення кредиту позичальником встановлюється в розмірі 30 відсотків річних (п.1.4 кредитного договору).

Згідно п.4.1 кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредити протягом 30 календарних днів, але не пізніше 20.11.2009 року та сплатити відсотки і комісії за цим договором відповідно до встановлених строків, для чого забезпечити на своєму рахунку наявність необхідних коштів для погашення заборгованості (а.с.16-21).

У подальшому, між сторонами укладалося ряд додаткових договорів про зміну кредитного договору, якими було збільшено суму ліміту кредитування та кінцевий строк виконання кредитних зобов'язань (а.с. 22-43).

Відповідно до п.1.1 договору № 010911 від 01.09.2011 року про зміну кредитного договору банк на умовах цього договору відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 3 620 000,00 грн., у разі погашення тіла кредиту на суму 358 000,00 грн., загальна сума ліміту встановлюється в розмірі 3 262 000,00 грн. Позичальник зобов'язується повернути кредити не пізніше 01.09.2012 року та сплатити відсотки за користування кредитами на умовах, передбачених цим договором (а.с. 42).

На виконання своїх обов'язків за кредитним договором, банк надав позичальнику доступ до кредитних коштів та встановив на рахунку відповідний ліміт, що вбачається з розрахунку заборгованості.

Незважаючи на те, що строк виконання зобов'язань за кредитним договором настав ще 01.09.2012 року, позичальник не виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем, а саме не повернув отримані кошти, не сплатив відсотки за користування ними, у зв'язку з чим виникла значна сума заборгованості. В добровільному порядку погашати заборгованість позичальник відмовляється.

21.08.2009 року між позивачем та ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" (надалі Відповідач) було укладено договір застави № 210809-З/5 від 21.08.2009 року (а.с. 49-52) та 08 лютого 2011 року було укладено договір застави № 080211-З від 08.02.2011 року (а.с. 44-46), відповідно до умов яких Відповідач з метою забезпечення виконання зобов'язань ПП "Компанія Приват-Лекс" за кредитним договором № 210809-O від 21.08.2009 року надав у заставу наступне рухоме майно, а саме:

- транспортний засіб марки VOLVO модель FN 12, 1998 року випуску, шасі (рама) № YV2A4B3A8WA280896, колір червоний, реєстраційний номер № НОМЕР_1, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № АЕС 008148, виданого РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області 01.11.2006р., ринковою вартістю 190 000 гривень (договір застави № 210809-З/5 від 21.08.2009 року) ;

- н/ причіп-паливоцистерна марки ZREMB, модель ENERGO NC38, 1991 року випуску, шасі (рама) № 000380000М0005008, колір сірий, реєстраційний № НОМЕР_2, який належить заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № АЕС 011178, виданого РЕВ 1-го МВР ДАІ м. Дніпропетровськ 27.12.2006 року, ринковою вартістю 144 000 гривень (договір застави № 210809-З/5 від 21.08.2009 року) ;

- транспортний засіб марки VOLVO модель FN 16, реєстраційний номер НОМЕР_3, рік випуску 1994,VIN YV2A4B3A4WA277395, шасі (рама) № YV2A4B5F7RA229421, колір червоний, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АЕС № 138477 видане РЕВ 1-го МВР ДАІ м. Дніпропетровськ 18.10.2007 р., 1 371 999 гривень 15 копійок (договір застави № 080211-З від 08.02.2011 року);

15.12.2017р. за вих. № 34-4167 на адресу ПП "Компанія Приват-Лекс" та за вих. № № 34-4168, 34-4169 на адресу ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" були спрямовані повідомлення про усунення порушення щодо погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 60-67), які залишені без задоволення.

Внаслідок порушення ПП "Компанія Приват-Лекс" умов кредитного договору заборгованість останнього перед банком станом на 01.12.2017 року становить 9 973 158,91 грн, в т.ч.:

- заборгованість за наданим кредитом - 3 619 929,45 грн.;

- заборгованість по відсотках за користування кредитом - 6 353 229,46 грн.;

Відповідно до вимог ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За умовами договору кредиту позичальник зобов'язаний був вносити щомісячні платежі на повернення кредитних сум згідно графіків погашення заборгованості.

Фактично, право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кредитних сум.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно з умовами Кредитного договору, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, та згідно з умовами Договорів застави, з урахуванням змін та доповнень до них, строк виконання зобов'язання настав 01.09.2012 року.

Отже трирічний строк позовної давності у спорі, що виник між сторонами, обчислюється з 02 вересня 2012 року і закінчується 01 вересня 2015 року.

Колегія суддів зазначає, що умова пункту 9.1 Договору про надання кредитної лінії в режимі овердрафт № 210809-О щодо дії договору в частині невиконання зобов'язань Позичальника - до повного та належного виконання, не є умовою про збільшення позовної давності, оскільки остання за своєю правовою природою є певним періодом у часі (частина перша статті 251, стаття 256 ЦК України), який починається від конкретного дня і спливає також у певний момент часу (абзац 4 пункту 3.4 Постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Відповідно до статті 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставне майно).

Відповідно до пункту 5.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", оскільки зі спливом позовної давності до основної вимоги позовна давність спливає і до додаткової вимоги - стягнення неустойки, звернення стягнення на заставлене майно тощо (стаття 266 ЦК України), то господарським судам слід мати на увазі таке.

До відповідних додаткових вимог належать, крім зазначених у цій нормі, порука і притримання, а також інші види забезпечення виконання зобов'язань,які можуть бути встановлені договором або законом (частина друга статті 546 ЦК України).

Позовна давність обчислюється окремо щодо основної і щодо кожної додаткової вимоги. Відтак можливий сплив позовної давності щодо додаткової вимоги, тоді як за основною вимогою позовна давність триватиме. Але якщо позовна давність спливла за основною вимогою, то вважатиметься, що вона спливла і стосовно додаткової вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про сплив позовної давності щодо вимог про стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом і звернення стягнення на заставне майно, яке становить предмет позовних вимог.

Відповідно, доводи апеляційної скарги про окреме обчислення строків позовної давності щодо нарахування відсотків, як додаткової вимоги, відхиляються колегією суддів, як такі, що протирічать нормам матеріального права та сталій судовій практиці.

Відповідно до частини 1 статті 546 виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до частини 1 статті 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Так, згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, зобов'язання поручителя виконати договір поруки має строковий характер. Поручителя слід вважати зобов'язаним виконати договір поруки виключно в межах строків, установлених у частині четвертій статті 559 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 593 ЦК України, право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

У справі, яка переглядається, з договорів застави № 080211-3 (п.2.1) та № 210809 (п.2.1) вбачається, що в них не встановлено строку, після якого застава припиняється, а умова договорів застави про їх дію до повного виконання Боржником зобов'язань перед Заставодержателем за Договором, на думку колегії суддів, не вважається встановленим сторонами строком припинення дії застави, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов'язання застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, як умови чинності поруки, слід розуміти, як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Сплив строку, передбаченого нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, зумовлює припинення зобов'язань поручителя, а отже, і відмову кредиторові в позові в разі звернення до суду.

Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред'явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, застава, як і порука - є строковим зобов'язанням, і незалежно від того, договором чи законом установлено строк її дії, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові ВСУ № 6-2662цс15 від 20.04.2016р.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо переривання строків позовної давності з огляду на наступне:

Відповідно до абзацу 3 пункту 4.4.1 Постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Позивачем не доведено належними і допустимими доказами, що погашення заборгованості у розмірі 100 000,00 грн 15.10.2013 року, про яке мається відмітка в розрахунку заборгованості (а.с. 13), відбулося уповноваженою особою ПП "Компанія Приват-Лекс" або ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС".

Згідно із частинами четвертою, п'ятою статті 267 ЦК України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до частини другої статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Пред'явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме із цією процесуальною дією пов'язується початок процесу у справі.

Згідно з частиною першою статті 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше, як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, позовна заява подається до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів з дотриманням правил підсудності, визначених статтями 108 - 114 ЦПК України. Позовна заява оформлюється з додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, за її подання сплачується судовий збір.

За змістом викладеного, перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі, й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства, зокрема статей 109, 119, 120 ЦПК України. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або її повернув, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підсудності, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Відповідна правова позиція викладена в постанові ВСУ від 24.05.2017р. у справі № 6-1763цс16 та 6-895цс15 від 02.12.2015р.

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2015р. у справі № 196/775/14-ц, провадження у справі в частині позову ПАТ "ОСОБА_3 Дніпро" до ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" про звернення стягнення на предмет застави № № 210809-З/5 від 21.08.2009 року - транспортний засіб марки VOLVO модель FN 12, 1998 року випуску, шасі (рама) № YV2A4B3A8WA280896, колір червоний, реєстраційний номер № НОМЕР_1, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № АЕС 008148, виданого РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області 01.11.2006р., - н/ причіп-паливоцистерна марки ZREMB, модель ENERGO NC38, 1991 року випуску, шасі (рама) № 000380000М0005008, колір сірий, реєстраційний № НОМЕР_2, який належить заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № АЕС 011178, виданого РЕВ 1-го МВР ДАІ м. Дніпропетровськ 27.12.2006 року, які належить ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" , ЄДРПОУ 34562933 шляхом продажу такого майна з публічних торгів в межах процедури виконавчого провадження, із встановленням початкової ціни реалізації предметів застави в розмірі вартості визначеної шляхом оцінки суб'єктом оціночної діяльності, а також про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави № 080211-З від 08.02.2011 року на - транспортний засіб марки VOLVO модель FN 16, реєстраційний номер НОМЕР_3, рік випуску 1994,VIN YV2A4B3A4WA277395, шасі (рама) № YV2A4B5F7RA229421, колір червоний, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АЕС № 138477 видане РЕВ 1-го МВР ДАІ м. Дніпропетровськ 18.10.2007 р., який належить ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" , ЄДРПОУ 34562933 шляхом продажу такого майна з публічних торгів в межах процедури виконавчого провадження, із встановленням початкової ціни реалізації предметів застави в розмірі вартості визначеної шляхом оцінки суб'єктом оціночної діяльності закрито в зв'язку з порушенням підсудності. Також в межах цієї справи закрито провадження ПАТ "ОСОБА_3 Дніпро" до Приватного підприємства "Компанія Приват-Лекс" на підставі пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України, як такого, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства через відсутність позовних вимог до особи, яка бере участь у справі як відповідач.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.01.2017р. у справі № 22-ц/774/187/2017 рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 05.12.2014р. в частині солідарного стягнення з ПП "Компанія Приват-Лекс" та Приватного підприємства "Екосвіт - Ю" заборгованості за кредитним договором № 300910-UAH від 30.09.2010р. та за Договором про надання кредитної лінії в режимі овердрафт № 210809-О від 21.08.2009р. скасовано, провадження по справі в цій частині закрите, повідомлено позивача що розгляд позовних вимог ПАТ "ОСОБА_3 Дніпро" віднесено до юрисдикції господарських суддів.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням вищевикладеного, доводи апеляційної скарги щодо переривання перебігу позовної давності позивачем при подані ним відповідних позовів до судів загальної юрисдикції, на яке йдеться посилання в апеляційній скарзі відхиляються колегією суддів, як такі, що протирічать нормам матеріального права, сталій судовій практиці Вищих судів і є помилковими.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції у відповідності до п.1 ч. 1 ст.275 ГПК України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга, відповідно, без задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, то судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу (скаржнику), тому подана ним заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 251, 252, 257, 261, 266, 559, 1050 ЦК України, ст.ст.74, 75, 76, 77, 270, 273, 275-285, 287 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 ДНІПРО" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2018р. у справі № 904/191/18 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2018р. у справі № 904/191/18 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати складення повного тексту постанови до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 14.05.2018р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г. Антонік