Рішення

від 14.05.2018 по справі 826/15272/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 травня 2018 року № 826/15272/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Зернотранс доГоловного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Зернотранс (далі по тексту - позивач, ТОВ Зернотранс ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 березня 2017 року № 0009391404 та № 0009401404.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15272/17, призначено до розгляду у попереднє судове засідання на 16 січня 2018 року, яке відкладалось на 30 січня 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2018 року закрите підготовче провадження.

У подальшому судові засіданні неодноразово відкладались у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі та за клопотаннями сторін.

У судовому засіданні 25 квітня 2018 року представник позивача адміністративний позов підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити його. Позивач вважає протиправними податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними.

Представник відповідача у судовому засіданні 25 квітня 2018 року заперечив проти позову, обґрунтовуючи відзив повністю підтримав висновки акту перевірки.

Суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження згідно статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Податковим повідомленням - рішенням Головного управління ДФС у місті Києві від 20 березня 2017 року № 0009401404, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, за порушення пункту 44.1 статті 44, статті 185, пунктів 198.1 статті 198 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю Зернотранс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4 498 283,00 грн, в тому числі: за основним платежем - 2 998 855 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями -1 499 428 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Головного управління ДФС у місті Києві від 20 березня 2017 року № 0009391404, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, відповідно до абзацу другого пункту 123.1 статті 123, за порушення пункту 44.1 статті 44, статті 185, пунктів 198.1 статті 198 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю Зернотранс встановлено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий та квітень 2015 року з податку на додану вартість у розмірі 47 751,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі висновків акту перевірки від 17 лютого 2017 року № 55/26-15-14-04-05/31547032 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Зернотранс (код 31547032) з питань, що стали предметом оскарження .

За висновками акту перевірки встановлено, порушення пункту 44.1 статті 44, статті 185, пунктів 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01 лютого 2015 року по 31 травня 2015 року на загальну суму 2 998 855 грн, у тому числі за лютий 2015 року - 1 023 637 грн, за березень 2015 року - 860 000 грн, за квітень 2015 року - 577 946 грн, за травень 20115 року - 537 272 грн та встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за період з 01 лютого 2015 року по 31 травня 2015 року на суму 47 751 грн, у тому числі: за лютий 2015 року - 26 363 грн, за квітень 2015 року - 21 388 грн.

На обґрунтування своїх висновків в Акті перевірки Відповідачем зазначено, що Позивач документально оформлював операції по придбанню товарів у ТОВ Авант Контракт (код ЄДРПОУ 39202297) та ТОВ Юні Текс (код ЄДРПОУ 39155499) при відсутності джерела походження ідентифікованих товарів, а відтак, неможливий рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов'язаних нереальних господарських операцій по ланцюгу. Таким чином, Відповідачем зроблено висновок про нереальність проведення Позивачем господарських операцій з ТОВ Авант Контракт (код ЄДРПОУ 39202297) та ТОВ Юні Текс (код ЄДРПОУ 39155499).

Позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення, оскільки господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними.

Відповідач повністю підтримав висновки акту перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивача із ТОВ Авант Контракт (код ЄДРПОУ 39202297) та ТОВ Юні Текс (код ЄДРПОУ 39155499); мету придбання та обставини використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

На підставі наявних у справі доказів суд встановив наступне:

Взаємовідносини із ТОВ Авант Контракт (код ЄДРПОУ 39202297) відбувались на підставі договору про надання експедиційних послуг від 23 лютого 2015 року № 031015, за умовами якого ТОВ Авант Контракт надавало Товариству з обмеженою відповідальністю Зернотранс експедиційні послуги.

Експедиційні послуги надавались на підставі заявок № 1 від 23 лютого 2015 року, № 2 від 24 лютого 2015 року, № 3 від 25 лютого 2015 року, № 4 від 26 лютого 2015 року, № 5 від 26 лютого 2015 року, № 6 від 27 лютого 2015 року, № 7 від 20 квітня 2015 року, № 8 від 22 квітня 20115 року, № 9 від 25 квітня 2015 року, № 10 від 29 квітня 2015 року, № 11 від 20 травня 2015 року, № 12 від 22 травня 2015 року, № 13 від 28 травня 2015 року, в яких міститься відомості про маршрут, найменування товару (соняшник, кукурудза, сорго, пшениця, соя, овес, горох, ячмінь, просо) та кількість товару.

На підставі укладеного договору та надання послуг, видані наступні податкові накладні:

№№ 123, 124, 125 від 28 лютого 2015 року за номенклатурою експедиційні послуги за лютий 2015 року на суми 2 000 000 грн (ПДВ 333 333, 33 грн), 2 000 000 грн (ПДВ 333 333, 33 грн), 2 300 000 грн (383 333,33 грн) відповідно;

№№ 190, 191, 192 від 30 квітня 2015 року за номенклатурою експедиційні послуги за квітень 2015 року на суми 1 596 00,00 грн (ПДВ - 266 000 грн), 1 000 000 грн (ПДВ - 166 666,67 грн), 1 000 000 грн (ПДВ - 166 666,67 грн) відповідно;

№№ 179, 180, 181 від 31 травня 2015 року за номенклатурою експедиційні послуги за травень 2015 року на суми 784 704 грн (ПДВ - 130 784 грн), 783 480 грн (ПДВ - 130 580 грн), 773 606 грн (ПДВ - 128 934,33 грн). Всього на загальну суму 12 237 790 грн, в тому числі ПДВ - 2 039 631,67 грн.

Матеріали справи свідчать та не спростовується сторонами, що позивачем сплачено надані ТОВ Авант Контракт (код ЄДРПОУ 39202297) експедиційні послуги.

Також, ТОВ Авант Контракт поставляло позивачу дизельне паливо, про що складено податкову накладну від 31 березня 2015 року на суму 5 160 000,00 грн (ПДВ - 860 000,00 грн); видаткову накладну від 31 березня 2015 року № 174; товарно-транспортні накладні від 13 березня 2015 року № 0226, від 16 березня 2015 року № 0232, від 19 березня 2015 року № 0235, від 23 березня 2015 року № 0237, від 31 березня 2015 року № 0239; актів наданні послуг та відповідних рахунків на оплату послуг №№ 68, 69, 70 від 28 лютого 2015 року, №№ 260, 261, 262 від 30 квітня 2015 року та №№ 377, 378, 379 від 31 травня 2015 року.

Також, матеріали справи містять копії паспорту № 02999 на дизельне паливо та копію сертифікату відповідності на дизельне пальне.

Оплата вказаних послуг здійснювалась у безготівковій формі, що не спростовується сторонами.

Взаємовідносини із ТОВ Юні Текс (код ЄДРПОУ 39155499) відбувались на підставі договору про надання експедиційних послуг від 01 листопада 2014 року № 11114 за умовами якого ТОВ Юні Текс надавало Товариству з обмеженою відповідальністю Зернотранс експедиційні послуги.

Експедиційні послуги надавались на підставі заявок від 11 травня 2015 року, від 18 травня 2015 року, від 25 травня 2015 року, в яких міститься відомості про маршрут, найменування товару (соняшник, кукурудза, сорго, пшениця, соя, овес, горох, ячмінь, просо) та кількість товару.

На підставі укладеного договору та надання послуг, видані наступні податкові накладні: №№ 222, 223, 224 від 29 травня 2015 року за номенклатурою експедиційні послуги за травень 2015 року на суми 562 320,00 грн (ПДВ 93720 грн), 564 600,00 грн (ПДВ 94100 грн), 539 630,00 грн (ПДВ 89938,33 грн).

Відповідно між ТОВ Юні Текс та позивачем підписані акти надання послуг від 29 травня 2015 року №№ 467, 468, 466 за номенклатурою експедиційні послуги за травень 2015 року .

Оплата вказаних послуг здійснювалась у безготівковій формі, що не спростовується сторонами.

Згідно з підпунктом пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд враховує наявність в матеріалах справи первинних документів по відносинам із постачальниками, та звертає увагу, що наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем робіт/послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому, операція з придбання повинна бути реальною, тобто, повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Судом встановлено, що ТОВ Зернотранс здійснює діяльність у сфері - вантажний автомобільний транспорт; згідно штатного розкладу, наданого під час перевірки, затверджено штат у кількості 262 одиниці з місячним фондом заробітної плати 962629,50 грн.; позивач використовує у своїй діяльності та орендує офісні, виробничі приміщення, автомобілі та прицепи.

Позивачем зазначено, що для здійснення основного виду діяльності (вантажний автомобільний транспорт) позивач має трудові ресурси (водії, диспетчери, менеджери, механіки, слюсарі, адмінперсонал та інші), транспортні засоби, механічні майстерні, виробничі приміщення, проте вказаних засобів не завжди вистачає для виконання усіх укладених позивачем договорів із Замовниками. А тому, позивач був вимушений звернутись до ТОВ Авант Контракт (код ЄДРПОУ 39202297) та ТОВ Юні Текс (код ЄДРПОУ 39155499).

Зміст укладених між позивачем та контрагентами Договорів не суперечить актам цивільного законодавства, відповідає цілям та завданням статутної діяльності сторін, вчинення даних правочинів було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а господарські операції здійснювались з метою проведення Позивачем власної господарської діяльності та необхідністю виконання договірних зобов'язань перед іншими своїми контрагентами. Основними видами діяльності Позивача є вантажний автомобільний транспорт. Всі послуги надані в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними. Розрахунки проводились належним чином. Оплата послуг підтверджується розрахунковими документами .

У відповідності до вимог чинного податкового законодавства були оформлені та видані податкові накладні, які були виписані з повним дотриманням вимог п. 201.1 ст.201 ПК України юридичними особами ТОВ Авант Контракт (код ЄДРПОУ 39202297) та ТОВ Юні Текс (код ЄДРПОУ 39155499), які згідно податкової бази на момент здійснення господарських відносин були належним чином зареєстрованими платниками ПДВ, а отже мали право виписувати податкові накладні.

При видачі податкових накладних ТОВ Авант Контракт (код ЄДРПОУ 39202297) та ТОВ Юні Текс (код ЄДРПОУ 39155499) були зареєстрували їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Всі первинні документи та податкові накладні, складені за результатами наданих послуг мають всі обов'язкові реквізити та оформлені з урахуванням вимог встановлених Законом Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , Положенням № 88 та норм податкового законодавства, що спростовує доводи відповідача.

Позивач та його Контрагенти були належними учасниками відносин у сфері господарювання і мали право здійснювати господарську діяльність (ст.ст.2. 3 Господарського кодексу України п.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України).

До перевірки позивачем надавались докази відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку позивача, докази обліку запасів, послуг, докази змін в оборотних/необоротних активах позивача, використання отриманих від Контрагентів товарів, послуг у власній господарській діяльності, руху активів позивача у процесі здійснення даних господарських операцій та зв'язком між фактом прийняття та оплати, послуг, понесенням інших витрат та отримання доходу від подальшої реалізації продукції.

Здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Авант Контракт (код ЄДРПОУ 39202297) та ТОВ Юні Текс (код ЄДРПОУ 39155499) було обумовлено здійсненням господарської діяльності Позивача, отриманням прибутку та необхідністю виконання Позивачем своїх договірних зобов'язань за договорами перед своїми замовниками (позивачем зазначено про відсутність надання копій вказаних договорів оскільки первинні документи вилучені, на підтвердження надані копії протоколів тимчасового доступу до речей і документів).

Посилання Відповідача на документи досудового слідства по кримінальному провадженню є неправомірним, оскільки факт вчинення злочину судом не доведений (відсутній вирок суду), а сам факт порушення кримінального провадження не є підставою для висновків ГУ ДФС у м. Києві під час проведення перевірок (ст.83 ПК України). В силу ст.62 Конституції України єдиним документом, який підтверджує факт вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків, підробки документів є виключно вирок суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд дотримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Нормами частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. № 3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, при розгляді Європейським судом з прав людини податкових спорів в мотивувальній частині рішення найчастіше застосовується стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. Даною статтею гарантується право на мирне володіння своїм майном. У ній, зокрема, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У контексті податкових спорів (в т.ч. даного конкретного спору) позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит) розглядається як позбавлення власності.

Так, у своєму Рішенні від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" Європейський суд з прав людини зазначає, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

У Рішенні цього ж суду у справі "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) наводяться висновки про те, що позбавлення податковим органом права платників податків ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування з причини виявлення зловживань з боку їхніх постачальників є порушенням статті 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Адже немає доказів залучення платника податку на додану вартість до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників. В цьому випадку недотримується принцип пропорційності, тобто справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізації яких здійснюється втручання держави.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтва платника ПДВ.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Судом відхиляються посилання відповідача на аналіз Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Авант Контракт (код ЄДРПОУ 39202297) та ТОВ Юні Текс (код ЄДРПОУ 39155499), оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Авант Контракт (код ЄДРПОУ 39202297) та ТОВ Юні Текс (код ЄДРПОУ 39155499), а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та від'ємного значення з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 20 березня 2017 року № 0009391404 та № 0009401404 підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та статею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Зернотранс підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 78, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Зернотранс (01021, місто Київ, Печерський узвіз, буд. 13, офіс 23, код ЄДРПОУ 31547032) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) від 20 березня 2017 року № 0009391404 та № 0009401404.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Зернотранс (01021, місто Київ, Печерський узвіз, буд. 13, офіс 23, код ЄДРПОУ 31547032) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 69 074,24 грн (шістдесят дев'ять тисяч сімдесят чотири гривні) сплачені відповідно платіжного доручення від 08 грудня 2017 року №6072.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова