Рішення

від 15.05.2018 по справі 552/5667/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/5667/17

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

15 травня 2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретар Кондра Ю.Ю.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу № 552/5667/17 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визначення розміру часток в праві спільної сумісної власності на земельні ділянки, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визначення розміру часток в праві спільної сумісної власності на земельні ділянки, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про зміну розміру частки в праві спільної часткової власності на житловий будинок, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_5 07 вересня 2017 року звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ОСОБА_3 про визначення розміру часток в праві спільної сумісної власності на земельні ділянки.

Посилався на те, що в 1981 році за договором купівлі-продажу придбав 13/20 часток житлового будинку з частиною надвірних будівель по вул. Коцюбинського, 20 в м. Полтаві.

Зазначав, що відповідно до державних актів про право власності на землю земельні ділянки за вказаною адресою площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд та площею 0,3880 га для ведення садівництва перебувають у спільній сумісній власності його та відповідача ОСОБА_3

Позивач вказував, що між співвласниками не досягнуто згоди щодо визначення розміру часток, визначення порядку користування, володіння та розпорядження земельними ділянками.

Просив суд визначити за ним та за відповідачем ОСОБА_3 частки у спільній сумісній власності на дві земельні ділянки по вул. Коцюбинського, 20 в м. Полтаві відповідно до фактичного користування ними.

Відповідач ОСОБА_3 14 листопада 2017 року звернулася в Київський районний суд м. Полтави з зустрічною позовною заявою про визначення розміру часток в праві спільної сумісної власності на земельні ділянки.

Вказувала, що не погоджується з вимогами ОСОБА_5 щодо визначення розміру часток земельних ділянок відповідно до фактичного користування.

Посилалася на те, що частка будівель, які знаходяться в її власності, збільшилася, реальні частки співвласників домоволодіння по вул. Коцюбинського, 10 в м. Полтаві складають кожного по 1/2 частки.

Просила суд визначити розмір часток у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки по вул. Коцюбинського, 20 в м. Полтаві з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та з цільовим призначенням для ведення садівництва за кожним із співвласників по 1/2 частці.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 14 листопада 2017 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_5 прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_5

Також 14 листопада 2017 року ОСОБА_3 звернулася в Київський районний суд м. Полтави з окремим позовом до ОСОБА_5 про визначення (зміну) розміру часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок, визнання права власності на частину домоволодіння.

Посилалася на те, що відповідно до договору купівлі-продажу з 1983 року є власником 7/20 частин житлового будинку з частиною надвірних будівель по вул. Коцюбинського, 20 в м. Полтаві.

Вказувала, що фактично знесла всі старі господарські будівлі та зробила реконструкцію своєї частини будинку, відповідно до акту прийняття в експлуатацію від 25 березня 2008 року об'єкти є прийнятими в експлуатацію, а за висновком ПП Полтавське БТІ Інвентаризатор реальні частки співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_5 складають кожного по 1/2 частині.

В своїй позовній заяві просила суд визначити їй частку в праві спільної часткової власності в розмірі 1/2 частки на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою м. Полтава, вул. Коцюбинського, 20 та визнати за нею право власності на окремі приміщення в будинку літ. А-1 , господарські будівлі і споруди. Просила також визначити ОСОБА_5 частку в праві спільної часткової власності в розмірі 1/2 частки на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою м. Полтава, вул. Коцюбинського, 20, а також залишити в його користування певні приміщення в будинку літ. А-1 та господарські споруди. Огорожу, ворота огорожі, хвіртку просила залишити в спільному користуванні співвласників.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 14 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про зміну розміру часток в праві спільної сумісної власності на житловий будинок об'єднано в одне провадження зі справою № 552/5667/17 за позовом ОСОБА_5

В судовому засіданні з розгляду справи по суті представники позивача повністю підтримала подану до суду позовну заяву ОСОБА_6, посилаючись на викладені в ній обставини. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 просили відмовити. При вирішенні справи просили суд визначити розмір часток співвласників земельної ділянки відповідно до фактичного користування, при цьому погоджувалися з розрахунком часток співвласників, що здійснений судовим експертом відповідно до варіанту 2 (щодо земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд) з частками співвласників 642/1000 та 358/1000 та варіанту 3 (щодо земельної ділянки для ведення садівництва) з частками співвласників 255/388 та 133/388 відповідно.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні повністю підтримали свої вимоги, заявлені в поданих до суду заявах. Просили суд змінити розмір часток співвласників в праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за кожним по 1/2 частці. Також просили суд визначити розмір часток співвласників в праві спільної сумісної власності на земельні ділянки щодо земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з частками співвласників 642/1000 та 358/1000 та щодо земельної ділянки для ведення садівництва з частками співвласників кожного по 1/2.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 відповідно до договору купівлі-продажу від 20 травня 1981 року є власником 13/20 частин житлового будинку з частиною надвірних будівель по вул. Коцюбинського, 20 в м. Полтаві.

ОСОБА_3 (до зміни прізвища - Кадук) Н.Г. відповідно до договору купівлі-продажу від 29 грудня 1983 року є власником 7/20 частин жилого будинку з частиною надвірних будівель в м. Полтаві по вул. Коцюбинського, 20.

На підставі зазначених правовстановлюючих документів право власності на об'єкт нерухомого майна у відповідних частках за сторонами по справі зареєстровано в органах бюро технічної інвентаризації.

Також судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради від 12 лютого 2008 року № 56, враховуючи згоду співвласника та власника суміжного домоволодіння, дозволено ОСОБА_3 в домоволодінні по вул. Коцюбинського, 20 зареєструвати добудови А1-І , а3 у складі: житлової кімнати (1-2) площею 10,2 кв.м., кухні (1-1) площею 8,5 кв.м., сіней (ІІІ) площею 14х1,92 м, господарську будівлю Н розміром 6,9х8,5 м. у складі літньої кухні, сараю, лазні та погребу.

Відповідно до акту прийняття в експлуатацію, що затверджений рішенням виконкому Київської районної у м. Полтаві ради від 25 березня 2008 року № 135 житлова добудова А1-1 по вул. Коцюбинського, 20 в м. Полтаві прийнята в експлуатацію.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 678510, що виданий на ім'я ОСОБА_5, та державного акту серії ЯИ № 678511, що виданий на ім'я ОСОБА_3, земельна ділянка з кадастровим номером 5310136400:14:006:0113 площею 0,1000 га за адресою м. Полтава, вул. Коцюбинського, 20 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд належить ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 678512, що виданий на ім'я ОСОБА_5, та державного акту серії ЯИ № 678513, що виданий на ім'я ОСОБА_3, земельна ділянка площею 0,0388 га за адресою м. Полтава, вул. Коцюбинського, 20 з цільовим призначенням для ведення садівництва також належить ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності.

ОСОБА_3, звертаючись до суду з окремим позовом до ОСОБА_5, та пред'являючи позовні вимоги про зміну розміру часток в праві спільної часткової власності на жилий будинок з господарськими спорудами, посилається саме на ту остину, що здійснила реконструкцію своєї частини будинку та має право на відповідне збільшення своєї частки в праві спільної часткової власності.

Разом з тим, за нормами ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Як встановлено судом, сторони по справі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є співвласниками на праві спільної часткової власності домоволодіння по вул. Коцюбинського, 20 в м. Полтаві.

Тому в силу норм ст. 358 ЦК України здійснення такого права має відбуватися виключно за їх спільною згодою.

Згідно з частиною третьою статті 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Частиною четвертою цієї статті передбачено, що співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Таким чином збільшення частки співвласника у праві спільної часткової власності можливе лише за сукупності певних умов, а саме в тому разі, якщо один із співвласників зробив поліпшення майна власним коштом, такі поліпшення не можна відокремити, й вони зроблені за згодою всіх співвласників.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 здійснила поліпшення спільного майна, в тому числі здійснила добудову до житлового будинку літ А1-1 , яка прийнята в експлуатацію.

В той же час, державна реєстрація здійсненої добудови ОСОБА_3 здійснена не була, тому у неї право власності на здійснену добудову в силу норм абзацу 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України та ч. 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не виникло.

Окрім того, як встановлено судом, спірне домоволодіння по вул. Коцюбинського, 20 в м. Полтаві має самочинно збудовані будівлі (сарай літ. О ), незавершене будівництво (літня кухня літ. Н ), має місце відсутність державної реєстрації інших будівель, як-то: прибудови літ. А1-1 , добудови тамбуру літ. а1 , гаражу літ. В , сараю літ. Е , погребу літ. е , сараю літ. И , вбиральні літ. К , погребу літ. н , літнього душу літ. П .

При вирішенні зазначених позовних вимог судом також враховується, що Пленум Верховного Суду України в пункті 12 "Про практику застосування законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" N 7 від 04.10.91 (з подальшими змінами) роз'яснив, що при розгляді спорів між учасниками спільної часткової власності на жилий будинок про зміну часток суди повинні врахувати, що такі вимоги можуть бути задоволені, якщо учасник спільної власності збільшить у ньому за свій рахунок корисну площу будинку (жилих і підсобних приміщень) шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної з дозволу виконавчого комітету місцевої ради і за згодою решти учасників спільної власності. Спорудження господарських будівель (сараїв, гаражів, тощо) не є підставою для збільшення встановленого раніше розміру частки в праві власності на будинок.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність підстав для зміни ідеальних часток співвласників, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 357 ЦК України не виникло право на збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності у зв'язку з поліпшення спільного майна.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 про визначення, а саме - збільшення, розміру її частки в праві спільної часткової власності на домоволодіння є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на окремі приміщення в житловому будинку, господарські споруди та незавершене будівництво суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Аналіз положень ст.331 ЦК у системному зв'язку з нормами стст.177- 179, 182 ЦК, ч.3 ст.3 Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об'єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.

Визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК чи іншими нормативними актами не передбачено.

Окремі приміщення в житловому будинку, різні господарські будівлі (літні кухні, сараї, вбиральні тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле.

Як встановлено судом, сторони по справі є співвласниками домоволодіння (житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які призначені для його обслуговування). При цьому в ЦК реалізовано концепцію правового зв'язку між головною і приналежною речами. Так, відповідно до п. 1 ст. 186 ЦК річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 2 ст. 186 ЦК).

Таким чином, господарські будівлі і споруди, що знаходяться на земельній ділянці з головною річчю - житловим будинком і використовуються для його обслуговування, не є окремими об'єктами цивільних прав, а тому на них в судовому порядку окремо не може бути визнано право власності, як того просить ОСОБА_3 в поданій до суду заяві.

Тому вимоги ОСОБА_3 в цій частині заявлені безпідставно та не підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_3 щодо визначення розміру часток в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку суд виходить з наступного.

Як встановлено дослідженими в справі доказами та не оспорювалося учасниками справі, за адресою м. Полтава, вул. Коцюбинського, 20 знаходяться дві земельні ділянки з різними цільовим призначеннями: 1) для ведення садівництва; 2) для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, які знаходяться в спільній сумісній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

За нормами ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Статтею 372 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Статтею 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно зі ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно з ч. 5 ст. 89 ЗК України при визначенні розміру часток у спільній сумісній власності слід виходити з того, що вони є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Статтею 120 ЗК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Зазначеними нормами закріплено загальний принцип рівності часток співвласників в праві спільної сумісної власності, крім випадків, коли має місце цілісність об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. В таких випадках визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від часток в праві власності на будівлю і споруду.

Тому суд приходить до висновку про необхідність визначення розміру ідеальних часток в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:14:006:0112 за адресою м. Полтава, вулиця Коцюбинського, 20 з цільовим призначенням для ведення садівництва, площею 0,0388 га, виходячи саме з рівності часток співвласників.

Слід визначити частку кожного, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 по 1/2 частці.

Жодні підстави для відходження від рівності часток судом не встановлені.

При визначенні розміру часток співвласників в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку за даною адресою з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд суд виходить з того, що право власності на земельну ділянку переходить відповідно до розміру часток в праві власності на житловий будинок, що розташований на такій земельній ділянці.

Зокрема, як встановлено судом, розмір часток співвласників в праві спільної часткової власності на домоволодіння за адресою м. Полтава, вул. Коцюбинського, 20, державна реєстрація на які проведена, складає: ОСОБА_5 - 13/20 часток, ОСОБА_3 - 7/20 часток.

За висновком експерта № 93 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 11 квітня 2018 року частки земельної ділянки, що надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд наближено до фактичного порядку володінні із забезпеченням належних умов експлуатації (можливість проведення технічного огляду та ремонту) даних будівель відповідно до вимог нормативних документів по вул. Коцюбинського, 20 в м. Полтаві складають: у ОСОБА_5 - 642/1000, у ОСОБА_3 - 358/1000.

Як представники позивача ОСОБА_5, так і відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні, підтримуючи свої вимоги про визначення розміру часток в праві спільної сумісної власності а земельну ділянку, просили суд визначити саме такий розмір часток в праві власності на зазначену земельну ділянку.

За таких обставина, враховуючи розмір часток співвласників земельної ділянки в праві власності на об'єкт нерухомого майна, розмір ділянки, яка необхідна для обслуговування такого майна, суд приходить до висновку про необхідність визначення розміру ідеальних часток співвласників в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:14:006:0113 за адресою м. Полтава, вул. Коцюбинського, 20 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1000 га, в наступних частках: ОСОБА_5 - 642/1000 частка; ОСОБА_3 - 358/1000 частка.

Тому позовні вимоги як ОСОБА_5, так і ОСОБА_3 про визначення розміру часток в праві спільної сумісної власності на земельні ділянки підлягають до часткового задоволення.

Заявлене представником ОСОБА_5 в судовому засіданні 15 травня 2018 року клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог ОСОБА_3 про зміну розміру часток співвласників в праві спільної часткової власності на домоволодіння є безпідставним.

Так, згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно із частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено судом, на час вирішення даної справи сторони є співвласниками домоволодіння по вул. Коцюбинського, 20 в м. Полтаві, при цьому право власності ОСОБА_3 на частку в спільному майні позивачем ОСОБА_5 жодним чином не оспорюється. Тому до вимог про зміну розміру часток співвласників даного домоволодіння строки позовної давності не поширюються.

При вирішенні питання щодо відшкодування сторонам по справі понесених ними судових витрат суд виходить з наступного.

Розподіл судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом при вирішенні справи задоволено частково як позовні вимоги ОСОБА_5 так і позовні вимоги ОСОБА_3, в частині вимог про визначення розміру часток в праві спільної сумісної власності на дві земельні ділянки, тому понесені сторонами судові витрати зі сплати судового збору в цій частині підлягають відшкодуванню іншою стороною.

Кожною із сторін сплачено за дані позовні вимоги по 1280 грн. (дві вимоги немайнового характеру по 640 грн.), тому суд приходить до висновку, що понесені кожною із сторін витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з іншої сторони.

Вирішуючи питання щодо відшкодування позивачу ОСОБА_5 витрат на оплату судової експертизи суд виходить з того, що всього позивачем було сплачено 2500 грн.

При цьому витрати на проведення експертизи є судовими витратами (ст. 133 ЦПК України).

В той же час при вирішенні справи судом використано висновок експерта № 93 від 11 квітня 2018 року лише в частині одного із дев'яти питань, які були поставлені перед експертом, тому витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню пропорційно, в сумі 277,78 грн. (2500 грн. /9).

Витрати позивача ОСОБА_5 в сумі 1500 грн. за виконання геодезичної зйомки не є судовими витратами в розумінні ст. 133 ЦПК України, тому такі витрати не підлягають відшкодуванню.

Також позивачем ОСОБА_5 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5500 грн., які просив стягнути з ОСОБА_3

Згідно з положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Всупереч норм ст. 137 ЦПК України позивачем ОСОБА_5 до суду не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, відсутній акт прийому-передачі, передбачений п. 4.4. договору.

Тому суд, враховуючи надані до суду квитанції щодо фактично понесених позивачем витрат, норми ст. 141 ЦПК України щодо пропорційного відшкодування понесених витрат, обґрунтованість понесених позивачем витрат відповідно до предмета спору, часткове задоволення позовних вимог, приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 витрат на правничу допомогу частково, в розмірі 1500 грн.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визначення розміру часток в праві спільної сумісної власності на земельні ділянки, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визначення розміру часток в праві спільної сумісної власності на земельні ділянки задовольнити частково.

Визначити розмір ідеальних часток співвласників в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:14:006:0112 за адресою м. Полтава, вулиця Коцюбинського, 20 з цільовим призначенням для ведення садівництва, площею 0,0388 га, в наступних частках:

-ОСОБА_5 - 1/2 частка;

-ОСОБА_3 - 1/2 частка.

Визначити розмір ідеальних часток співвласників в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:14:006:0113 за адресою м. Полтава, вулиця Коцюбинського, 20 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1000 га, в наступних частках:

-ОСОБА_5 - 642/1000 частка;

-ОСОБА_3 - 358/1000 частка.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про зміну розміру частки в праві спільної часткової власності на житловий будинок, визнання права власності відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1280 грн., 277,78 грн. за проведення експертизи, 1500 грн. на правничу допомогу, а всього - 3057 грн. 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1280 грн.

Учасники справи:

-позивач - ОСОБА_5 (місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

-представник позивача - ОСОБА_1 (місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2);

-представник позивача - ОСОБА_2 (місцезнаходження м. Полтава, вул. Пушкіна, 42, оф. 211);

-відповідач - ОСОБА_3 (місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3);

-представник відповідача - ОСОБА_4 (місцезнаходження м, Полтава, вул. Пушкіна, 68);

-третя особа - ПП Полтавське БТІ Інвентаризатор (місцезнаходження 36014, м. Полтава, пров. Романа Шухевича, 4).

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 травня 2018 року.

Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_7

Суддя Н.Л.Яковенко

15.05.2018