Постанова

від 30.01.2007 по справі 3/65-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-Б тел. 230 31 34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.07 м. Київ 3/65-А

16 год. 45 хв.

За позовом Закритого акціонерного товариства «Укртара-Інвест»

до 1) Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району

Київської області

2) Бориспільського районного відділу земельних ресурсів

про скасування рішення, визнання дій протиправними та стягнення

завданих збитків

Суддя Хілінська В.В.

Секретар судового засідання Суворкіна Ю.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1–по дов. № 41 від 06.10.2006

Від відповідача 1          ОСОБА_2 –по дов. № 25 від 29.01.2007

Від відповідача 2 не з’явились

В засіданні приймали участь

          ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Закритого акціонерного товариства «Укртара-Інвест»про скасування рішення Великоолександрівської сільської ради від 30.05.2003 № 622-16-ХХІУ «Про визнання недійсним рішення Великоолександрівської сільської ради 15 сесії XXIII скликання від 23.03.2001 № 126 та про видачу державного акту на право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 256,326 га відкритому акціонерному товариству «Промагробудінвест»; про визнання протиправними дій Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області та Бориспільського районного відділу земельних ресурсів щодо підписання державного акта на право власності на земельну ділянку ВАТ «Промагробудінвест»загальною площею 256,3255 га на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області серії КВ № 002508; про стягнення з Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області 24150,00 грн. матеріальної шкоди.

Відповідач 1 у письмових запереченнях зазначає, що стаття 611 ЦК України визначає можливість стягнення збитків лише в разі порушення договірних зобов’язань. Оскільки позивач та відповідач не мали договору, збитки не можуть стягуватись. Стаття 1166 ЦК України передбачає відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями. Відповідач приймав рішення про виділення землі на підставі рішення суду, яке відповідно ст. 124 Конституції України та ст. 84 ГПК України ухвалене іменем України та є обов’язковим для виконання. Таким чином, дії відповідача на час прийняття рішення були правомірними. У діях відповідача не має складу правопорушення, а саме - його дії не були протиправними, відсутні вина та причинний зв’язок. Виходячи з викладеного просить в позові відмовити.

Відповідач 2 в судове засідання не з’явився, письмових заперечень на позов не подав. Відповідач 2 належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання.

Господарським судом міста Києва заслухані пояснення осіб, які беруть участь у справі, досліджені зібрані докази. За результатами слухання вказаних осіб, дослідження доказів, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Єнергоінвест» та Закритим акціонерним товариством «Укртара-Інвест»було укладено договір відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов якого ТОВ «Єнергоінвест»набув право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквалір»щодо оплати вартості відчуженої земельної ділянки за договором купівлі-продажу від 20 березня 2006 року та штрафних санкцій за прострочення строку платежу за договором.

Судом встановлено, що відповідно до зазначеного договору купівлі-продажу Закритим акціонерним товариством «Укртара-Інвест»” була відчужена земельна ділянка площею 3,2255 га з кадастровим номером 3220880900:09:003:0060 в адміністративних межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквалір».

Листом від 23 жовтня 2006 року ТОВ «Єнергоінвест»повідомило позивача, що 14 жовтня 2003 року Відкритому акціонерному товариству «Промагробудінвест»на підставі рішення Великоолександрівської сільської ради від 30 травня 2003 року № 622-16 –XXIV було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, серії КВ № 002508, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 17.

У листі від 23 жовтня 2006 року ТОВ «Єнергоінвест»також стверджує, що згідно з зазначеним державним актом ВАТ «Промагробудінвест»належить на праві власності розташована в адміністративних межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області земельна ділянка загальною площею 256,3255 га, частина якої територіально співпадає з земельною ділянкою площею 3,2255 га з кадастровим номером 3220880900:09:003:0060, яка була відчужена позивачем за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 20 березня 2006 року, право вимоги зі сплати 24150,00 грн. та штрафних санкцій за порушення строку виконання зобов’язання, за яким ТОВ «Єнергоінвест» набуло внаслідок відступлення права вимоги (цесії).

Посилаючись на зазначені обставини, ТОВ «Єнергоінвест»листом від 23 жовтня 2006 року повідомило позивача про призупинення виконання своїх зобов’язань з оплати права вимоги, відступленого за договором від 05 червня 2006 року.

Судом встановлено, що згідно з вищезазначеним державним актом Відкритому акціонерному товариству «Промагробудінвест»належить на праві власності земельна ділянка загальною площею 256,3255 га, розташована в адміністративних межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Як вбачається із Технічного звіту по виготовленню державного акту на право приватної власності на землю ВАТ «Промагробудінвест»в межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області та Технічної документації із землеустрою по переоформленню державного акту на право власності на земельну ділянку ТОВ «Аквалір»для ведення підсобного сільського господарства на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, земельна ділянка, відчужена за договором купівлі-продажу від 20.03.2006, дійсно територіально співпадає з земельною ділянкою, переданою у власність ВАТ «Промагробудінвест»на підставі рішення Великоолександрівської сільської ради від 30.05.2003 № 622-16 –XXIV.

Суд дає належну оцінку доводам позивача і вважає, що позов ЗАТ «Укртара-Інвест»підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається із Статуту ВАТ «Промагробудінвест», який міститься у Технічному звіті по виготовленню державного акту на право приватної власності на землю ВАТ «Промагробудінвест»в межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, статутний фонд зазначеного товариства був сформований шляхом внесення до нього 95-ти громадянами своїх сертифікатів на право на земельну частку (пай). Судом встановлено, що земельну ділянку площею 256,3255 га, право власності на яку посвідчує державний акт, який просить визнати недійсним ЗАТ «Укртара-Інвест», ВАТ «Промагробудінвест»отримало внаслідок виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) відповідно до 95-ти сертифікатів на право на земельну частку (пай), що були внесені його засновниками –фізичними особами (пайовиками) до статутного фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Як вбачається з положень ст.ст. 81, 82 Земельного кодексу України, набути земельну ділянку у власність шляхом виділення в натурі (на місцевості) належної земельної частки (паю) може лише фізична особа-громадянин України, оскільки ні положення ст. 82 Земельного кодексу України, ні жоден інший закон України на момент прийняття Великоолександрівською сільською радою рішення від 30.05.2003 року № 622-16 –XXIV щодо видачі відповідачеві Державного акта на право власності на земельну ділянку площею 256,3255 га, не передбачав можливості набуття юридичною особою права власності на земельну ділянку шляхом виділення в натурі (на місцевості) належної їй земельної частки (паю).

Також, згідно з п. 2 Указу Президента «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10 листопада 1994 року № 666/94 «кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі».

Таким чином, право на земельну частку (пай), що посвідчується відповідним сертифікатом, в першу чергу пов’язане з членством в підприємстві, кооперативі, товаристві та наявністю трудових відносин, що є характерним лише для фізичної особи.

Отже, юридичній особі не може видаватися сертифікат на право власності на земельну частку (пай), зважаючи на те, що юридична особа не може бути членом в підприємстві, кооперативі, товаристві. У зв’язку з тим, що юридичній особі не може видаватися сертифікат на право на земельну частку (пай), юридична особа не може набути у власність земельну ділянку шляхом виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Про це зазначено, зокрема, і у п. 16 Перехідних положень Земельного кодексу України, відповідно до якого громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

У п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України також встановлено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Судом також встановлено, що земельна ділянка площею 256,3255 га, державний акт на право власності на яку було видано Відкритому акціонерному товариству «Промагробудінвест»на підставі рішення Великоолександрівської сільської ради від 30.05.2003 № 622-16 –XXIV, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Згідно з п. 13 Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни і юридичні особи можуть набувати право власності на землі сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 гектарів. Отже, приймаючи рішення про передачу ВАТ «Промагробудінвест»у власність земельної ділянки загальною площею 256,3255 га, відповідач 1 порушив вимоги п.13 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 256,3255 га, право власності на яку посвідчується державним актом, виданим на підставі рішення Великоолександрівської сільської ради від 30.05.2003 № 622-16 –XXIV, знаходиться поза межами населеного пункту (с. Велика Олександрівка). В той же час, згідно з п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.

Отже, оскільки земельна ділянка площею 256,3255 га, передана у власність ВАТ «Промагробудінвест», знаходиться поза межами населеного пункту, рішення Великоолександрівської сільської ради від 30.05.2003 № 622-16 –XXIV прийнято з перевищенням повноважень.

З огляду на вищевикладене, рішення Великоолександрівської сільської ради від 30 травня 2003 року № 622-16 –XXIV, яким передбачається видача державного акту на право власності на земельну ділянку ВАТ «Промагробудінвест», є незаконним і підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43, державний акт на право власності на земельну ділянку видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Пункт 2.14 зазначеної Інструкції передбачає, що державний акт на право власності на земельну ділянку підписується органом, який прийняв рішення про передачу земельної ділянки у власність, та відповідним державним органом земельних ресурсів.

Як було зазначено вище, розпорядження відповідної районної державної адміністрації, яким би передбачалася передача у власність ВАТ «Промагробудінвест»земельної ділянки площею 256,3255 га, взагалі відсутнє, а оскаржуване рішення не відповідає чинному законодавству.

Таким чином, оскільки оскаржуване рішення Великоолександрівської сільської ради не відповідає чинному законодавству і підлягає скасуванню, державний акт на право власності на земельну ділянку ВАТ «Промагробудінвест»площею 256,3255 га серії КВ № 002508 було видано без належної правової підстави, а отже, дії Відповідачів щодо підписання зазначеного державного акта є протиправними.

Підписання, реєстрація та видача державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ № 002508 ВАТ «Промагробудінвест»не призвели до виникнення у останнього будь-яких прав відносно земельної ділянки площею 256,3255 га, що розташована в адміністративних межах Великоолесандрівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Скасування оскаржуваного рішення і визнання протиправними дій відповідачів щодо підписання державного акта на право власності на земельну ділянку ВАТ «Промагробудінвест»дозволить захистити охоронюваний законом інтерес позивача у виконанні ТОВ «Єнергоінвест»своїх зобов’язань за договором зі сплати 24 150 гривень на користь позивача за відступлення останнім права вимоги, оскільки не буде обставин, з якими ТОВ «Єнергоінвест»пов’язує свої заперечення проти розрахунку з позивачем.

Дослідивши матеріали справи суд доходить висновку, що охоронюваний законом інтерес позивача відповідає критеріям охоронюваного законом інтересу, котрий розуміється як «прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об’єктивного і прямо не опосередкований у суб’єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам»(п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004).

Щодо вимоги позивача про стягнення з Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області на його користь 24150,00 грн. матеріальної шкоди, дана вимога не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У статті 1175 Цивільного кодексу України, на яку посилається в обґрунтування своєї позовної вимоги ЗАТ «Укртара-Інвест», йде мова про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності. Тобто мова йде про шкоду із позадоговірних зобов‘язань.

Що стосується зобов’язання зі сплати 24 150 гривень, то воно є договірним зобов’язанням, за невиконання якого відповідати може лише сторона у договорі цесії від 05.06.2006, а саме, ТОВ «Єнергоінвест».

Отже, стаття 1175 Цивільного кодексу України в даному випадку застосуванню не підлягає. В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник зобов'язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Таким чином, здійснювати оплату згідно з п. 5 договору цесії від 05.06.2006 та відшкодовувати збитки, якщо вони були завдані неналежним виконанням договору, повинно ТОВ «Єнергоінвест».

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України розподіляється між сторонами які повинні довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Це стосується позивача який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся з позовними вимогами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Укртара-Інвест»підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 та п. 6, 7 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Закритого акціонерного товариства «Укртара-Інвест»задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Великоолександрівської сільської ради від 30 травня 2003 року № 622-16-XXIV «Про визнання недійсним рішення Великоолександрівської сільської ради 15 сесії ХХІІІ скликання від 23.03.2001 № 126 та про видачу державного акту на право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 256,326 га Відкритому акціонерному товариству «Промагробудінвест».

3. Визнати протиправними дії Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області та Бориспільського районного відділу земельних ресурсів щодо підписання державного акта на право власності на земельну ділянку ВАТ «Промагробудінвест»загальною площею 256,3255 га на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області серії КВ № 002508.

4. Стягнути з місцевого бюджету Київської області на користь Закритого акціонерного товариства «Укртара-Інвест»(м. Київ, вул. Рейтарська, 35-а, код 25392969) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

6. Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

ОСОБА_3