Постанова

від 14.05.2018 по справі 904/7063/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/7063/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Мачульського Г.М.

учасники справи:

позивач - Покровська міська рада Дніпропетровської області

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Покровський ремонтно-механічний завод"

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Покровський ремонтно-механічний завод"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі Кощеєва І.М. - головуючого, Науменка І.М., Кузнецова В.О. від 31 серпня 2017 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області у складі Воронька В.Д. від 20 липня 2017 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2017 року Покровська міська рада Дніпропетровської області (далі - позивач) звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Покровський ремонтно-механічний завод" (далі - відповідач) про стягнення 522 506,02 грн. заборгованості з орендної плати.

2. Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди землі від 20.03.2007 (зареєстрований 13.04.2007 за № 040711200007) в частині сплати орендної плати за землю за період з липня 2016 року по травень 2017 року.

Короткий зміст судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20 липня 2017 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2017 року, позов задоволений повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 522 506,02 грн. заборгованості з орендної плати за землю.

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі договору оренди землі від 20.03.2007 (зареєстрований 13.04.2007 за № 040711200007) (в редакції додаткової угоди від 23.06.2008) відповідачу передано в користування земельну ділянку з кадастровим номером 1212100000:01:094:0006 загальною площею 8,4256 га та сплатою орендної сплати в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки, яка становить 6 352 973,12 грн. Відповідно до пункту 3 договору на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать відповідачу - будівлі та споруди заводу, а також інші об'єкти інфраструктури.

6. Починаючи з березня 2016 року відповідач неналежним чином виконує зобов'язання зі сплати орендної плати за договором, у зв'язку з чим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2016 у справі №904/8411/16, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2017, з відповідача стягнуто на користь позивача заборгованість з орендної плати за період з березня по червень 2016 року в сумі 180 394, 23 грн.

7. Проте у подальшому зобов'язання зі сплати орендної плати відповідач також у порушення вимог чинного законодавства та умов договору не виконує, що спричинило виникнення заборгованості за період з липня 2016 року по травень 2017 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. У жовтні 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20 липня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2017 року, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

9. Судами у порушення норм процесуального права проігноровано надані відповідачем докази відчуження частини об'єктів нерухомості, які розміщені на спірній земельній ділянці, у зв'язку з чим відповідач вже не є фактичним землекористувачем усієї ділянки з кадастровим номером 1212100000:01:094:0006 загальною площею 8,4256 га. і нові власники нерухомого майна звертались до позивача з заявами щодо виділення/вилучення земельних ділянок під забудовами та щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення цих ділянок в оренду.

10. У зв'язку з чим договір оренди є фактично припиненим в силу статей 31 Закону України "Про оренду землі" та статей 120, 141 Земельного кодексу України з моменту переходу до інших осіб права власності на розташовані на земельній ділянці об'єкти нерухомості та, відповідно, у відповідача відсутній обов'язок щодо сплати орендної плати. Натомість суди дійшли помилкового висновку про те, що у такому випадку перехід права на землю не здійснюється автоматично, а підлягає оформленню документально. Такий висновок судів суперечить і судовій практиці Верховного Суду України у постановах від 06.06.2011 у справі № 11/227, від 12.10.2016 у справі № 6-2225цс16 відповідно до якої перехід права на земельну ділянку відбувається одночасно з набуттям особою права власності на розташовану на ній нерухомість.

Позиція позивача у відзиві на касаційну скаргу

11. Спірний договір оренди є чинним, а тому обов'язковим для виконання сторонами. Передана відповідачу в оренду земельна ділянка є окремим об'єктом оренди, який на момент розгляду спору не змінювався та в оренду іншим особам, у тому числі частково, не передавався.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

12. Верховний Суд відхиляє викладені в пунктах 9, 10 цієї Постанови доводи касаційної скарги з огляду на таке.

13. Відповідно до частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з пунктом "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

14. Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

15. Частинами 2, 6 статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

15 . 1 . Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки , право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера .

16. Проте у даній справі судами констатовано, що з матеріалів справи не можливо зробити висновок, які саме будівлі та споруди знаходилися на земельній ділянці, що орендується відповідачем, площа забудов. Крім того, сторонами не надані жодні документально підтверджені відомості щодо розмірів земельних ділянок, що знаходяться на даний час у користуванні відповідача та під відчуженими будівлями; розрахунок орендної плати, виходячи з нових розмірів, що знаходиться у користуванні.

17 . З урахуванням наведеного та оскільки спірний договір у встановленому порядку достроково не припинено, спірна земельна ділянка позивачу не повернута, рішення позивача про передачу частини земельної ділянки у користування іншим особам відсутні, земельна ділянка має єдиний кадастровий номер, технічна документація щодо поділу земельної ділянки і присвоєння кадастрових номерів кожній частині не затверджувалась, а отже відсутні істотні умови договору купівлі - продажу об'єктів згідно з частиною 6 статті 120 Земельного кодексу України та переходу права користування земельними ділянкам в певних частинах до нового власника не відбулося, тому відповідач не звільнений від законодавчо регламентованого обов'язку належним чином виконувати умови договору до закінчення строку його дії.

18. З огляду на встановлені у даній справі обставини висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування норм статей 120, 141 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України та 31 Закону України "Про оренду землі" не суперечать наведеній в касаційній скарзі судовій практиці Верховного Суду України, обставини у яких не є тотожними з даною справою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Враховуючи вищенаведене, а також встановлені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Покровський ремонтно-механічний завод" залишити без задоволення.

2 . Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20 липня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2017 року у справі № 904/7063/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Мачульський Г.М.