АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 552/1267/18 Номер провадження 11-сс/786/217/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2018 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
представника володільця майна адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Полтавської області на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Полтава від 30 березня 2018 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна в межах кримінального провадження №32016170000000046 від 05.12.2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, до слідчого судді Київського районного суду м.Полтава звернувся старший слідчий слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС України в Полтавській області із клопотанням про накладення арешту на майно ПрАТ „Управління механізації будівництва №23, а саме: транспортні засоби марки „КРАЗ в кількості 5 одиниць.
В клопотанні старшого слідчого зазначено, що ОСОБА_8 підозрюється в тому, що, будучи головою правління ПАТ «Управління механізації будівництва №23» та будучи службовою особою, умисно, шляхом службового підроблення, ухилився від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств на загальну суму 1650305,54 грн., що більше ніж 1000 разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у значних розмірах, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 212 КК України.
В період з 01.06.2015 року до 30.06.2016 року голова правління ПАТ «УМБ №23» ОСОБА_8 , із корисливих мотивів, достовірно знаючи, що ТОВ «Строй Комплекс Груп», ТОВ «Ентерс», ТОВ «Фавор Бізнес Групп», ТОВ «Поладіс Монтаж» товарно-матеріальних цінностей не поставляли, робіт не виконували та послуг не надавали, а відомості, внесені до первинних документів указаних підприємств, є завідомо неправдивими, будучи обізнаним про фактичних постачальників товарів, виконавців робіт та їх вартість, видав шляхом особистого підписання та надання головному бухгалтеру підприємства для обліку завідомо неправдиві первинні документи ПАТ «Управління механізації будівництва №23» щодо взаємовідносин з ТОВ «Строй Комплекс Груп», ТОВ «Ентерс», ТОВ «Фавор Бізнес Групп», ТОВ «Поладіс Монтаж».
У подальшому, голова правління ПАТ «Управління механізації будівництва №23» ОСОБА_8 , із корисливих мотивів, з метою ухилення від сплати податків, видав шляхом особистого підписання власним електронним цифровим підписом та подачі засобами телекомунікаційного зв`язку до Полтавської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, на підставі завідомо підроблених первинних документів, звітні податкові декларації з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, які містили неправдиві відомості. Тобто умисними діями, які виразилися у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, ОСОБА_8 вчинив службове підроблення, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 366 КК України.
21.12.2017 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.1 ст.366 КК України.
В межах даного кримінального провадження Прокуратурою Полтавської області заявлено цивільний позов 12.10.2017 року до ПрАТ «Управління механізації та будівництва №23» на суму збитків 1650 305,54 грн. та штрафні фінансові санкції у розмірі 346 896,19 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 08.12.2017 року накладено арешт на суму заборгованості ПДВ - ПАТ «Управління механізації та будівництва №23» в розмірі 693792,38 грн., але оскільки накладеним арештом на рахунки не забезпечено цивільний позов, просив слідчого суддю накласти арешт на майно, а саме транспортні засоби, що зареєстровані за ПрАТ «Управління механізації та будівництва»: КРАЗ 6510, (1997), жовтий, №дв.97025685, №шас. НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , КРАЗ 6510, (1997), білий, №дв.97020194, №шас.V0785658, д.н.з. НОМЕР_3 , КРАЗ 6510, (1997), білий, №дв.97020243, №шас.V0785865, д.н.з. НОМЕР_4 , КРАЗ 256Б1, (1989), жовтий, №дв.05205, №шас. НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 , КРАЗ 256Б1, (1989), жовтий, №дв.07656, №шас. НОМЕР_7 , д.н.з. НОМЕР_8 . з позбавленням права розпорядження вказаним майном.
Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя послався на те, що орган досудового розслідування не встановив точну вартість майна, на яке необхідно накласти арешт, а податкові повідомлення-рішення за наслідками актів перевірки, якими встановлено завдану шкоду у кримінальному провадженні, оскаржені, тобто, розмір спричиненої шкоди не встановлено.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати у зв`язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, та постановити нову, якою задовольнити клопотання та накласти арешт на майно шляхом встановлення заборони розпорядження транспортними засобами. Вказав, що розмір майнової шкоди, у заподіянні якого підозрюється ОСОБА_8 , становить 1650305, 54 грн., у зв`язку з чим прокуратурою Полтавської області заявлено до ПрАТ „УМБ №23 цивільний позов, з врахуванням штрафних санкцій в сумі 346896, 19 грн., в розмірі 1997201, 73 грн. Твердження слідчого судді про оскарження в порядку КАСУ всіх податкових повідомлень-рішень за наслідками актів перевірок не відповідають дійсності, оскільки відповідно до рішення Харківського апеляційного адміністративного суду Полтавської області від 16.01.2018 року залишено без задоволення скаргу ПрАТ „УМБ №23 щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0031141403 від 16.02.2017 року на суму податку на додану вартість 231000 грн. та фінансові санкції в розмірі 115500 грн.
Податкові повідомлення-рішення за наслідками акту від 19.08.2016 року дійсно оскаржуються, однак, податкові повідомлення-рішення є обов`язковими документами щодо підтвердження розміру несплачених податків у адміністративному судочинстві і не мають виключної юридичної сили в межах кримінального провадження.
Щодо вартості автомобілів, то органом досудового розслідування встановлено середню вартість автомобілів і їх загальна вартість не перевищує розміру майнової шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення представника володільця майна ОСОБА_7 проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170, 173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Метою накладення арешту слідчий вказав забезпечення цивільного позову. Разом з тим, до матеріалів провадження не надано доказів на підтвердження вартості автомобілів, на які слідчий просить накласти арешт, у зв`язку з чим слідчий суддя позбавлений можливості визначити співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Також підозрюваний оскаржує частину податкових повідомлень-рішень у суді в порядку КАСУ, а тому розмір спричиненої майнової шкоди на даний момент не визначений.
При цьому з клопотанням про накладення арешту до слідчого судді звернулася не уповноважена особа з огляду на положення ч.3 ст.216 КПК України та Податкового кодексу України.
Крім того, досудове розслідування у даному провадженні закінчене, а тому відсутні процесуальні підстави для накладення арешту на майно на цій стадії кримінального провадження.
Враховуючи вищенаведене, ухвала слідчого судді є законною і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Полтава від 30 березня 2018 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Апеляційний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 07.05.2018 |
Оприлюднено | 01.03.2023 |
Номер документу | 74048887 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд Полтавської області
Нізельковська Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні