Постанова

від 16.05.2018 по справі 695/3925/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/14/18

Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

Категорія: 23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати:

головуючого Фетісової Т.Л.

суддів Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.

секретар Анкудінов О.І.

учасники справи:

позивач – ТОВ «К.І.Т.»,

відповідачі – ТОВ «Гранекс-Черкаси», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.04.2017 (ухвалене о 16 год. 35 хв. у залі судових засідань Золотоніського міськрайонного суду, повний текст складено 27.04.2017, суддя в суді першої інстанції – ОСОБА_1О.) у цивільній справі за позовом ТОВ «К.І.Т.» до ТОВ «Гранекс-Черкаси», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання правочинів недійсним, :

в с т а н о в и в :

ТОВ «К.І.Т.» звернулося до суду 29.12.2016 із вказаним позовом, яким, після послідуючого уточнення, просило визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, що укладені між ТОВ «Гранекс-Черкаси» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та скасувати записи про їх реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, мотивуючи про те, що ТОВ «Гранекс-Черкаси» уклало договори оренди землі з ОСОБА_3 30.01.2015 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7121583100:30:003:0081, 7121583100:26:003:0141; ОСОБА_4 20.01.2015 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7121583100:30:002:0217, 7121583100:26:003:0323; ОСОБА_5 20.01.2015 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7121583100:30:002:0218 7121583100:26:003:0322, а також додаткові угоди від 10.03.2016. Всі договори зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (право оренди землі ТОВ «Гранекс-Черкаси»). Однак вказані право чини укладено з порушенням законодавства, оскільки наведені земельні ділянки вже перебували в оренді у ТОВ «К.І.Т.» строком до 2017 року та до 2022 року, отже відповідачі не мали права на передачу земельних паїв в оренду ТОВ «Гранекс-Черкаси», оскільки вони вже були передані в оренду ТОВ «К.І.Т.».

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.04.2017 позовні вимоги у справі задоволено повністю. При цьому, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі, не розірвавши договори оренди землі попередньо укладені з ТОВ «К.І.Т.», заключили договори оренди цих же самих земельних ділянок з відповідачем ТОВ «Гранекс-Черкаси», а тому оспорювані позивачем договори є недійсними.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог щодо земельних ділянок відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (кадастрові номери 7121583100:30:002:0217, 7121583100:26:003:0323 та 7121583100:30:002:0218, 7121583100:26:003:0322, відповідно), останні подали 05.05.2017 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду в частині, яка стосується земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_4 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вказано на те, що договір оренди, яким позивач обґрунтовує свої права щодо спірних земельних ділянок, є предметом розгляду в іншій цивільній справі про визнання його недійсним. На клопотання представника апелянтів суд першої інстанції протиправно відмовив у зупиненні провадження у даній справі до вирішення справи про визнання недійним договору, яким встановлено право позивача щодо спірних земельних ділянок. Суд вказав, що договір оренди позивач уклав 01.07.2012 зі ОСОБА_6, однак останній помер 12.04.2010 та згідно свідоцтва про право на спадщину від 22.12.2010 власниками земельної ділянки стали апелянти. Договір оренди землі, на який посилається позивач, зареєстровано 19.07.2012 у міськрайонному управлінні держкомзему у м. Золотоноша, однак на момент його реєстрації вказаний орган не мав права вчиняти відповідні дії в силу вимог Указу Президента від 08.04.2011 №445/2011, яким скасовано Указ Президента від 14.08.2000, яким затверджено «Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах».

Відзиву на апеляційну скаргу сторонами не надано .

Провадження у даній справі при апеляційному розгляді згідно ухвали апеляційного суду Черкаської області від 29.06.2017 було зупинене до вирішення цивільної справи №695/661/17 за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «К.І.Т.» про визнання правочину недійсним.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 22.03.2018 провадження у справі поновлено.

Усі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи та викликані до суду, оскільки їх явка визнана судом обов’язковою, але жодна із стороні не з’явилася, про причини неявки суду не повідомила.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Отже, враховуючи вимоги апеляційної скарги, предметом апеляційного перегляду у даному випадку є рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог щодо визнання недійсними договорів відносно земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (кадастрові номери 7121583100:30:002:0217, 7121583100:26:003:0323 та 7121583100:30:002:0218, 7121583100:26:003:0322, відповідно), що обумовлює обсяг встановлення апеляційним судом фактичних обставин справи.

Згідно положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

При розгляді справи встановлено, що 01.07.2012 між ТОВ «К.І.Т.», як орендарем, та ОСОБА_6, як орендодавцем, було укладено договір оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 7121583100:30:002:0217, 7121583100:26:003:0323, 7121583100:30:002:0218, 7121583100:26:003:0322, строком на 10 років (п.3.1 договору). Цей договір зареєстровано у міськрайонному управління Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі 19.07.2012 за №712158314010122-23-24-25 (а.с.74-79).

Згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 22.12.2010 відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 являються спадкоємцем майна померлого ОСОБА_6

20.01.2015 між ТОВ «Гранекс-Черкаси», як орендарем, та відповідачем ОСОБА_4, як орендодавцем, було укладено договір оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 7121583100:30:002:0217, 7121583100:26:003:0323, строком на 5 років (п.8 договору) - а.с.99-100. Також 10.03.2016 між ТОВ «Гранекс-Черкаси» та відповідачем ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду щодо внесення змін до договору оренди землі (а.с.101-103).

20.01.2015 між ТОВ «Гранекс-Черкаси», як орендарем, та відповідачем ОСОБА_5, як орендодавцем, було укладено договір оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 7121583100:30:002:0218, 7121583100:26:003:0322, строком на 5 років (п.8 договору).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №68134449 від 15.09.2016 слідує, що відповідно до договору оренди землі від 20.01.2015 право оренди земельної ділянки кадастровий № 7121583100:30:002:0217 строком на 5 років зареєстровано за орендарем ТОВ «Гранекс-Черкаси», орендодавець даної земельної ділянки ОСОБА_4 (а.с.64).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №78463437 від 19.01.2017 р. слідує, що відповідно до договору оренди землі від 20.01.2015 раво оренди земельної ділянки кадастровий № 7121583100:26:003:0323 строком на 5 років зареєстровано за орендарем ТОВ «Гранекс-Черкаси», орендодавець даної земельної ділянки ОСОБА_4 (а.с.65).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №68110690 від 14.09.2016 слідує, що відповідно до договору оренди землі від 20.01.2015 право оренди земельної ділянки кадастровий №7121583100:30:002:0218 строком до 26.01.2040 зареєстровано за орендарем ТОВ «Гранекс-Черкаси», орендодавець даної земельної ділянки ОСОБА_5 (а.с.66).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №78462526 від 19.01.2017 слідує, що відповідно до договору оренди землі від 20.01.2015 право оренди земельної ділянки кадастровий №7121583100:26:003:0322 строком до 26.01.2040 зареєстровано за орендарем ТОВ «Гранекс-Черкаси», орендодавець даної земельної ділянки ОСОБА_5 (а.с.67).

Крім того, рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.01.2018 у справі №695/661/17 за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «К.І.Т.» про визнання правочину недійсним визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ «К.І.Т.», який зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему 19.07.2012 за №712158314010122-23-24-25 та скасовано запис про реєстрацію вищевказаного договору у міськрайонному управлінні держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі.

Зазначене рішення суду набрало законної сили після його перегляду в апеляційному порядку відповідно до постанови апеляційного суду Черкаської області від 20.03.2018.

Згідно положень ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у, зокрема, цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач у даній справі стверджує про те, що спірні договори оренди землі є недійсними, оскільки їх укладено орендодавцями під час дії договорів оренди цих самих земельних ділянок, попередньо укладених з позивачем.

Надаючи правову оцінку таким твердженням позивача, апеляційний суд враховує таке.

Враховуючи обставини, встановлені рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.01.2018 щодо недійсності договору оренди землі, укладеного у 2012 році між ОСОБА_6 та ТОВ «К.І.Т.», апеляційний суд вважає, що позовні вимоги стосовно визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між між ТОВ «Гранекс-Черкаси» та ОСОБА_5, є такими, що не підлягають до задоволення, адже позивач не має прав на відповідну земельну ділянку, так як договір оренди, укладений з ним, визнано судом недійсним.

Тут слід врахувати, що згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, мас право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зазначені положення законодавства кореспондуються також із роз‘ясненнями, наданими Пленумом ВСУ судам України у п.2 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд констатує, що особа має право звернути до суду за захистом саме своїх прав, свобод чи інтересів. Право на позов має особа, права, свободи або інтереси якої порушені. Іншими словами, особа не має права звернутися до суду у разі, якщо права, за захистом яких вона звернулася, їй не належать. Така особа є неналежним позивачем і у позові їй слід відмовити. Тому при зверненні до суду позивач повинен доводити свою юридичну заінтересованість у справі. Завдяки такому підходу реалізується принцип диспозитивності цивільного процесу, закріплений ст.13 ЦПК України, відповідно до якого кожна особа самостійно вирішує: звертатися їй до суду чи ні.

Також апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції помилково вказав про солідарне стягнення з відповідачів суми судового збору.

Так відповідно до положень п.35 постанови Пленуму ВССУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.04.2017 у даній справі в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди щодо земельних ділянок відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (кадастрові номери 7121583100:30:002:0217, 7121583100:26:003:0323 та 7121583100:30:002:0218, 7121583100:26:003:0322, відповідно) та в частині стягнення судового збору слід скасувати у зв‘язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та порушенням норм процесуального прав стосовно законності та обґрунтованості судового рішення (ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України) та прийняти постанову про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог за безпідставністю, відповідним чином змінивши розподіл судових витрат у справі.

Апеляційний суд враховує, що рішення суду першої інстанції щодо позовних вимог, заявлених відносно земельних ділянок ОСОБА_3, не переглядається в апеляційному порядку на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже, у зв‘язку з частковим скасуванням рішення суду першої інстанції, враховуючи обсяг задоволених у справі позовних вимог (із 6 вимог немайнового характеру задоволеними після апеляційного перегляду лишилися 2 вимог), до стягнення з відповідачів ТОВ «Гранекс-Черкаси» та ОСОБА_3 на користь позивача підлягає по 689,00 грн. На підставі ч.13 ст.141 ЦПК України у зв‘язку із задоволенням апеляційної скарги з позивача на користь скаржників слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 6063,20 грн. (по 3031,60 грн. кожному зі скаржників, оскільки вони сплатили судовий збір до апеляційного суду в рівних частках, що підтверджується наданими суду квитанціями).

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу – задовольнити.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.04.2017 у цивільній справі за позовом ТОВ «К.І.Т.» до ТОВ «Гранекс-Черкаси», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання правочинів недійсним в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди щодо земельних ділянок відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (кадастрові номери 7121583100:30:002:0217, 7121583100:26:003:0323 та 7121583100:30:002:0218, 7121583100:26:003:0322, відповідно) та стягнення судового збору - скасувати.

Позовні вимоги ТОВ «К.І.Т.» до ТОВ «Гранекс-Черкаси», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів оренди щодо земельних ділянок відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (кадастрові номери 7121583100:30:002:0217, 7121583100:26:003:0323 та 7121583100:30:002:0218, 7121583100:26:003:0322, відповідно) – залишити без задоволення.

Стягнути з ТОВ «Гранекс-Черкаси» та ОСОБА_3 з кожного окремо на користь ТОВ «К.І.Т.» по 689,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з ТОВ «К.І.Т.» на користь ОСОБА_4 3031,60 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Стягнути з ТОВ «К.І.Т.» на користь ОСОБА_5 3031,60 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

У решті рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.04.2017 у даній цивільній справі – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 17 травня 2018 року.

Головуючий

Судді