Рішення

від 03.05.2018 по справі 910/811/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.05.2018Справа № 910/811/18

За позовомПриватного підприємства Паркер Плюс до 1) Державної організації Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Промбуд-М третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комерційна компанія Айред Холдінгс Лімітед (IRED HOLDINGS LIMITED) про визнання недійсним договору за участю Військової прокуратури Центрального регіону України

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників справи:

від позивачаБогомол О.В., Гудій В.В. від відповідача-1не з'явились від відповідача-2Лаврін О.В. від третьої особине з'явились прокурорШпірук М.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство Паркер Плюс звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної організації Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю Промбуд-М та просить суд визнати недійсним договір про будівництво житлового комплексу по вул. Січових Стрільців, 24а, у Шевченківському районі міста Києва, укладений між відповідачами 21.03.2017, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павленком Б.О. та зареєстровано в реєстрі за №468 (зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами до договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за умовами даного договору відповідачі зобов'язались збудувати житловий комплекс на земельній ділянці, що розташована за адресою: вулиця Січових Стрільців, 24а у Шевченківському районі міста Києва. Проте, позивач, будучи власником майнового комплексу загальною площею 3009,0 кв.м та земельної ділянки площею 0,6110 га з кадастровим номером 8000000000:91:151:0019, розташованих за адресою: м.Київ, вул. Січових Стрільців, 24-А, не є стороною оспорюваного договору та згоди на будівництво не надавав. Відтак, за твердженням позивача, оспорюваний договір спрямований на незаконне набуття сторонами договору прав на земельну ділянку та об'єкти нерухомості на земельній ділянці, що знаходяться у власності позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/811/18, підготовче засідання у справі призначено на 21.02.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2018 залучено до участі у справі Комерційну компанію Айред Холдінгс Лімітед (IRED HOLDINGS LIMITED) третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача та відкладено підготовче засідання у справі на 14.03.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2018 відмовлено відповідачу-2 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 29.03.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 закрито підготовче провадження у справі №910/811/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.04.2018.

03.04.2018 від Військової прокуратури Центрального регіону України надійшла заява про вступ у справу у порядку ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 26.04.2018 оголошено перерву до 03.05.2018.

В судове засідання, призначене на 03.05.2018, представник позивача з'явився, позов підтримав.

Відповідач-2 проти позову заперечує, вказуючи, зокрема, на те, що на момент укладення спірного договору право власності Приватного підприємства Паркер Плюс на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване не було, а зважаючи на положення договору та діючого законодавства, таке право виникло тільки 05.05.2017, тобто вже після укладення спірного договору. Також відповідач-2 зазначає, що на момент укладення договору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було зареєстровано право власності позивача на майновий комплекс площею 3009 кв.м, а саме лише посилання на обізнаність відповідача-1 щодо судових рішень у справі №11/315 не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідач-1, якого належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа представників в судове засідання не направила, проте 14.03.2018 від третьої особи через канцелярію суду надійшли письмові пояснення, в яких Комерційна компанія Айред Холдінгс Лімітед (IRED HOLDINGS LIMITED) заявлені позивачем вимоги підтримує в повному обсязі. У поясненнях третя особа повідомляє суду, що 15.12.2017 між Компанією Айред Холдінгс Лімітед (як іпотекодержателем) та позивачем (як іпотекодавцем) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шабаніною О.Г. за реєстровим №2068, предметом якого виступають належні позивачу майновий комплекс та земельна ділянка за адресою: м.Київ, вул. Січових Стрільців, 24А. Посилаючись на положення ч. 3 ст. 9 Закону України Про іпотеку , третя особа стверджує, що спірний договір порушує права Компанії Айред Холдінгс Лімітед як іпотекодержателя за вказаним іпотечним договором.

В судове засідання 03.05.2018 з'явився представник Військової прокуратури Центрального регіону України, який проти задоволення позову заперечив.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.03.2017 між Державною організацією Центральне територіальне управління капітального будівництва (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Промбуд-М (сторона-2) було укладено договір про будівництво житлового комплексу по вул. Січових Стрільців, 24, у Шевченківському районі міста Києва (надалі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що терміни, що застосовуються у цьому Договорі означають наступне:

1.1.1. Сторони - Центральне територіальне управління капітального будівництва та Товариство з обмеженою відповідальністю Промбуд-М ;

1.1.2. Сторона-1 - юридична особа за законодавством України, Центральне територіальне управління капітального будівництва, є користувачем земельної ділянки під забудову і, в встановленому законодавством порядку, має намір реалізовувати право на її забудову. В рамках цього Договору сторона-1 є замовником будівництва об'єкту, в тому числі на підставі наказу Міністра оборони України №202 від 28.04.2009 та Положення про управління;

1.1.3. Сторона-2 - юридична особа за законодавством України, Товариство з обмеженою відповідальністю Промбуд-М , яке забезпечує будівництво Об'єкту грошовими коштами, матеріальними цінностями та виконання всього комплексу будівельних робіт, передбачених цим договором. Об'єкт (Об'єкт будівництва) - житловий комплекс, будівництво якого планується на земельній ділянці, що розташована за адресою: вул. Січових Стрільців, 24, у Шевченківському районі міста Києва, а також будь-які інженерно-технічні споруди та комунікації безпосередньо з ним пов'язані. Земельна ділянка - частина земної поверхні, розташована за адресою: вул. Січових Стрільців, 24, у Шевченківському районі міста Києва, площею 0,6 га;

1.1.4 Будівельний майданчик - виробнича територія, що розташована на Земельній ділянці, визначеній і п. 1.1.3 цього Договору, яка виділяється в установленому порядку для розміщення Об'єкту, що будується, а також машин, механізмів, матеріалів, конструкцій, виробів, обладнання, комунікацій, виробничих і санітарно-побутових приміщень, які використовуються в процесі будівництва;

1.1.5 Проектування будівництва Об'єкта - комплекс усіх дій, пов'язаних із забезпеченням будівництва Об'єкта усіма необхідними документами, зокрема (але не виключно): вихідними даними, технічними умовами, завданням на проектування, контрольно-геодезичною зйомкою, проектною документацією на усіх стадіях проекту, тощо. Будівництво Об'єкта - комплекс усіх дій, спрямованих на будівництво житлового комплексу по вул. Січових Стрільців, 24, у Шевченківському районі міста Києва, зокрема (але не виключно), закупівля будівельних та інших матеріалів, забезпечення обладнанням, виконання будівельних, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних, проектно-вишукувальних робіт тощо.

Відповідно до умов цього Договору сторона-1 та сторона-2 зобов'язуються збудувати Об'єкт згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: вул. Січових Стрільців, 24, у Шевченківському районі міста Києва (надалі - Об'єкт) (п. 2.1 Договору).

Згідно з п. 2.2 Договору для реалізації цього Договору сторона-1 передає, а сторона-2 приймає частину функцій замовника. Обсяг прав та обов'язків, що передаються стороні-2 для виконання функцій замовника будівництва Об'єкту, визначено цим Договором.

Відповідно до п.п. 3.1 - 3.2 Договору об'єктом забудови є земельна ділянка за адресою: вулиця Січових Стрільців, 24, у Шевченківському районі міста Києва, площею 0,6 га. Сторона-1 зобов'язується на умовах, визначених цим Договором, забезпечити державну реєстрацію права користування земельною ділянкою (оренда), з цільовим призначенням земельної ділянки, яке дозволить сторонам здійснити реалізацію умов цього Договору, у тому числі здійснювати її забудову, а також утримувати і обслуговувати завершений будівництвом Об'єкт.

31.07.2017 між Державною організацією Центральне територіальне управління капітального будівництва (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Промбуд-М (сторона-2) укладено Додатковий договір до Договору від 21.03.2017 про будівництво житлового комплексу по вул. Січових Стрільців, 24, у Шевченківському районі міста Києва, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павелком Б.О., зареєстрований в реєстрі за №1174, за змістом якого в зв'язку із технічною помилкою в основному договорі від 21.03.2017, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павелком Б.О. за реєстровим номером 468, сторони Договору погодили замінити наступні пункти:

1.1. в назві договору замінити адресу вулиця Січових Стрільців, 24, на вулиця Січових Стрільців, 24а;

1.2. пункт 1.1.3 замінити адресу вулиця Січових Стрільців, 24, на вулиця Січових Стрільців, 24а;

1.3. пункт 1.1.5 замінити адресу вулиця Січових Стрільців, 24, на вулиця Січових Стрільців, 24а;

1.4 пункт 2.1 замінити адресу вулиця Січових Стрільців, 24, на вулиця Січових Стрільців, 24а;

1.5 пункт 3.1 замінити адресу вулиця Січових Стрільців, 24, на вулиця Січових Стрільців, 24а;

1.6 пункт 4.2.1 замінити адресу вулиця Січових Стрільців, 24, на вулиця Січових Стрільців, 24а.

Отже, за умовами Додаткового договору від 31.07.2017, по всьому тексту Договору змінено адресу: вулиця Січових Стрільців, 24, на вулиця Січових Стрільців, 24а.

Відповідно до п. 6.3 Договору сторони розподіляють об'єкт в порядку, в кількості та на умовах цього Договору, відповідно до Акту розподілу площ (приміщень) Об'єкта між усіма сторонами.

До завершення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію, майнові права на проектну та робочу документацію відносно будівництва об'єкту, на використані в процесі будівництва матеріали та обладнання, на всі результати виконаних будівельних робіт, в тому числі і на незавершений будівництвом об'єкт в цілому або його частини, належать стороні-2 (п. 6.4 Договору).

Згідно з п. 7.1 Договору сторони домовились, що за виконання частини функцій замовника сторона-1 отримує у власність частину Об'єкту у вигляді окремих квартир, яка складається з 8,4% загальної площі квартир цього Об'єкту, після введення його в експлуатацію згідно Актів розподілу площ цього Об'єкту.

Відповідно до п. 7.2 Договору сторони домовились, що за виконання частини функцій замовника, сторона-2 отримує майнові права, а після закінчення будівництва Об'єкта, право власності на частину об'єкту будівництва, за виключенням належної стороні-1, згідно п. 7.1 частки.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він є власником майнового комплексу загальною площею 3009,0 кв.м та земельної ділянки площею 0,6110 га з кадастровим номером 8000000000:91:151:0019, розташованих за адресою: м.Київ, вул. Січових Стрільців, 24-А, проте не є стороною оспорюваного договору та жодних погоджень на будівництво відповідачам не надавав. Відтак, за твердженням позивача, оспорюваний договір спрямований на незаконне набуття сторонами договору прав на земельну ділянку та об'єкти нерухомості на земельній ділянці, що знаходяться у власності позивача, у зв'язку з чим вказує на наявність підстав для визнання Договору недійсним.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом оспорюваного Договору відповідачі зобов'язались збудувати житловий комплекс на земельній ділянці, що розташована за адресою: вулиця Січових Стрільців, 24а у Шевченківському районі міста Києва.

Даний Договір про будівництво житлового комплексу укладено відповідачами 21.03.2017.

Водночас, як свідчать матеріали справи, у 2009 році за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 позивач - Приватне підприємство Паркер Плюс придбав у Приватного підприємства Макс-Медіа груп об'єкт нерухомого майна - майновий комплекс загальною площею 3009,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, будинок №24А та складається з: будівлі (літ.Б) площею 11,40 кв.м, будівлі (літ. В) площею 77,10 кв.м, будівлі (літ. Г) площею 149,90 кв.м, будівлі (літ. Д) площею 485,60 кв.м, будівлі (літ. Е) площею 180,70 кв.м, будівлі (літ. Ж) площею 28,90 кв.м, будівлі (літ. З) площею 2075,40 кв.м.

В подальшому, посилаючись на невизнання права власності на придбане за договором від 14.07.2009 нерухоме майно з боку Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Міськбудінвест та Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Агропромсервіс-А , Приватне підприємство Паркер Плюс зверталося до суду з позовом про визнання права власності на дане майно.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2009 у справі №11/315 визнано право власності Приватного підприємства Паркер плюс на об'єкт нерухомого майна - майновий комплекс загальною площею 3009,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, будинок №24А, та складається з: будівля (літ.Б) площею 11,40 кв.м, будівля (літ. В) площею 77,10 кв.м, будівля (літ. Г) площею 149,90 кв.м, будівля (літ. Д) площею 485,60 кв.м, будівля (літ. Е) площею 180,70 кв.м, будівля (літ. Ж) площею 28,90 кв.м, будівля (літ. З) площею 2075,40 кв.м.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2009, рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2009 у справі №11/315 в частині визнання права власності залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду України від 24.12.2009 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 08.12.2009 у справі №11/315.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2009 у справі №11/315 встановлено, що позивач у встановленому законом порядку набув право власності на спірне майно (майновий комплекс загальною площею 3009,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, будинок №24А) і таке право виникло у позивача з моменту державної реєстрації договору, яка здійснена 16.07.2009 Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна .

За приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд відзначає, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка з урахуванням положень ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується при розгляді справ як джерело права, одним із основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, № 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, № 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

Таким чином, факт набуття та виникнення у позивача у 2009 році права власності на майновий комплекс загальною площею 3009,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Артема, будинок №24А, підтверджується судовим рішенням, яке у цій частині набрало законної та, з огляду на принцип правової певності, не може бути поставлено під сумнів.

При цьому, Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України виступало у справі №11/315 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Міськбудінвест , а відтак було обізнане про належність позивачу відповідного майнового комплексу на праві власності.

Також з матеріалів справи вбачається, що 07.02.2011 між Київською міською радою (як продавцем) та Приватним підприємством Паркер Плюс (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстрований в реєстрі за №43.

За умовами вказаного договору, продавець на підставі рішення Київської міської ради від 28.12.2010 №521/5333 продав, а покупець купив земельну ділянку, місце розташування якої на вул. Артема, 24-а у Шевченківському районі м.Києва, площею 0,6110 га, кадастровий номер 8000000000:91:151:0019, у межах, які перенесені у натуру (на місцевість) і зазначені у технічній документації земельної ділянки.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №86819716 від 11.05.2017 вбачається, що право власності за Приватним підприємством Паркер Плюс на земельну ділянку за адресою: вул. Артема, 24-а у Шевченківському районі м.Києва, кадастровий номер 8000000000:91:151:0019, зареєстровано в Реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.05.2017 за №20336925.

Разом з тим, рішенням Київської міської ради від 03.09.2015 №944/1808 Про перейменування вулиць, площ, провулків та проспектів у місті Києві вулицю Артема в місті Києві перейменовано на вул. Січових Стрільців.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що майновий комплекс, розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:91:151:0019 за адресою: м.Київ, вул. Січових Стрільців, 24-а, а також власне зазначена земельна ділянка належать на праві приватної власності Приватному підприємству Паркер Плюс (позивачу у справі).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 373 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на землю гарантується Конституцією України.

Відповідно до ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Отже, з огляду на наведені положення законодавства, саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а зобов'язати власника допустити до користування його майном інших осіб можливо лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як зазначалось вище, за умовами оспорюваного в рамках даної справи Договору (з урахуванням Додаткового договору від 31.07.2017 до нього), відповідачі погодили збудувати житловий комплекс на земельній ділянці, що розташована за адресою: вулиця Січових Стрільців, 24а у Шевченківському районі міста Києва, яка (як встановлено судом) належить на праві власності Приватному підприємству Паркер Плюс .

Проте, позивач, будучи власником даної земельної ділянки та розташованого на ній майнового комплексу, не є стороною вказаного правочину, а докази надання позивачем (як власником даного нерухомого майна) згоди щодо можливості використання земельної ділянки для будівництва відповідачами житлового комплексу, а також згоди на знесення наявних на вказаній земельній ділянці будівель та споруд (про яке йде мова, зокрема, у п.п.п. 4.2.1 Договору) в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що укладений між відповідачами Договір про будівництво житлового комплексу по вул. Січових Стрільців, 24а, у Шевченківському районі міста Києва від 21.03.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павелком Б.О. та зареєстрований в реєстрі за №468 (зі змінами та доповненнями до нього), суперечить приписам ст.ст. 316, 319, 321 Цивільного кодексу України та порушує права позивача як власника земельної ділянки за адресою: м.Київ, вул. Січових Стрільців, 24-а (кадастровий номер 8000000000:91:151:0019), та розташованого на вказаній земельній ділянці майнового комплексу, а тому в силу ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України даний правочин підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачами належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності правових підстав для визнання спірного Договору недійсним не спростовано.

Посилання відповідача-2 на ту обставину, що на момент укладення спірного договору в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право власності позивача на земельну ділянку та майновий комплекс зареєстровані не були, до уваги судом не приймаються з огляду на таке.

По-перше, виникнення у позивача права власності на майновий комплекс саме у 2009 році (з моменту державної реєстрації відповідного договору), тобто до моменту укладення спірного договору, встановлено рішенням суду у справі №11/315, а тому дана обставина повторного доказування не потребує.

По-друге, стосовно того, що на момент укладення Договору право власності на земельну ділянку не було зареєстроване за позивачем, то набуття права власності на майно, без оформлення такого права в порядку, визначеному Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за наслідками державної реєстрації, може свідчити про відсутність у особи усіх визначених ст.ст. 317 Цивільного кодексу України правомочностей щодо здійснення свого права власності, однак, для розгляду спору про захист такого права встановлення обставин фактичного набуття права власності (настання об'єктивних підстав для його набуття) має визначальне значення.

Також судом не приймаються до уваги твердження відповідача-2 стосовно того, що на момент укладення Договору про будівництво житлового комплексу Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України виступало землекористувачем ділянки за адресою: м.Київ, вул. Артема, 24а, оскільки належними та допустимими доказами наявності у відповідача-1 права користування відповідною земельною ділянкою відповідачами не підтверджено.

Лист Міністерства оборони України від 01.06.2007 №220/2352 від 01.06.2007, про який зазначає відповідач-2 в заявах по суті справи, сам по собі (без відповідних правовстановлюючих документів, а також доказів державної реєстрації відповідних прав на земельну ділянку) не спростовує факту належності позивачу на праві власності земельної ділянки та не є підтвердженням права Центрального управління щодо користування нею.

Більш того, про необхідність здійснення в майбутньому оформлення правовстановлюючого документа на відповідну земельну ділянку відповідачі зазначили безпосередньо у тексті оспорюваного Договору (п.п.4.2.1).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач-2 також вказує що вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 20.10.2010 у справі №1-1081/2010 суд вирішив об'єкти нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Артема, 24А - повернути в оперативне управління Міністерства оборони України.

Однак, такі доводи відповідача так само не спростовують факту належності відповідного нерухомого майна позивачу на праві власності та не підтверджують права користування відповідачем-2 даним майном, оскільки, як вбачається з вироку, цивільні позови щодо визнання права власності (повного господарського відання, оперативного управління) на земельну ділянку та нерухоме майно, розміщене на ній, в рамках кримінальної справи не розглядались. Більш того, у вироку вказано про повернення об'єктів нерухомості за адресою: м.Київ, вул. Артема, 24А саме як речових доказів після закінчення розгляду кримінальної справи.

За таких обставин, оскільки судом встановлено та відповідачами належними і допустимими доказами не спростовано, що спірний Договір суперечить положенням ст.ст. 316, 319, 321 Цивільного кодексу України, а також порушує права позивача як власника майна, вимоги Приватного підприємства Паркер Плюс про визнання недійсним Договору про будівництво житлового комплексу по вул. Січових Стрільців, 24а, у Шевченківському районі міста Києва, укладеного 21.03.2017 між Державною організацією Центральне територіальне управління капітального будівництва та Товариством з обмеженою відповідальністю Промбуд-М , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павелком Б.О. та зареєстрованого в реєстрі №468 (зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами до договору) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Інші доводи та заперечення учасників справи судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - задоволення позовних вимог з наведених вище підстав, впливу не мають.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 73, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір про будівництво житлового комплексу по вул. Січових Стрільців, 24а, у Шевченківському районі міста Києва, укладений 21.03.2017 між Державною організацією Центральне територіальне управління капітального будівництва та Товариством з обмеженою відповідальністю Промбуд-М , який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павелком Б.О. та зареєстровано в реєстрі №468 (зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами до договору).

3. Стягнути з Державної організації (установа, заклад) Центральне територіальне управління капітального будівництва (03049, м.Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 28-А, ідентифікаційний код 34578571) на користь Приватного підприємства Паркер плюс (04053, м.Київ, вулиця Артема, будинок 24-А, будівля № З , ідентифікаційний код 36519387) судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн 00 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Промбуд - М (35331, Рівненська обл., Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля, будинок 3А, ідентифікаційний код 39596511) на користь Приватного підприємства Паркер плюс (04053, м.Київ, вулиця Артема, будинок 24-А, будівля № З , ідентифікаційний код 36519387) судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 18.05.2018.

Суддя Ю.М. Смирнова