Рішення

від 17.05.2018 по справі 910/811/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2018Справа № 910/811/18

За позовомПриватного підприємства Паркер Плюс до 1) Державної організації Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Промбуд-М третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комерційна компанія Айред Холдінгс Лімітед (IRED HOLDINGS LIMITED) про визнання недійсним договору за участю Військової прокуратури Центрального регіону України

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників справи:

від позивачаУривський В.В. від відповідача-1не з'явились від відповідача-2Лаврін О.В. від третьої особине з'явились прокурорШпірук М.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство Паркер Плюс звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної організації Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю Промбуд-М та просило суд визнати недійсним договір про будівництво житлового комплексу по вул. Січових Стрільців, 24а, у Шевченківському районі міста Києва, укладений між відповідачами 21.03.2017, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павленком Б.О. та зареєстровано в реєстрі за №468 (зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами до договору).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 позов задоволено повністю, визнано недійсним Договір про будівництво житлового комплексу по вул. Січових Стрільців, 24а, у Шевченківському районі міста Києва, укладений 21.03.2017 між Державною організацією Центральне територіальне управління капітального будівництва та Товариством з обмеженою відповідальністю Промбуд-М , який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павелком Б.О. та зареєстровано в реєстрі №468 (зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами до договору); присуджено до стягнення з відповідача-1 на користь позивача судовий збір у розмірі 881,00 грн; присуджено до стягнення з відповідача-2 на користь позивача судовий збір у розмірі 881,00 грн.

У позовній заяві позивач зазначав, що попередній розрахунок судових витрат, які позивач поніс і очікує понести в зв'язку із розглядом справи, складає витрати на судовий збір в сумі 1762 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 250000,00 грн.

03.05.2018 до початку судового засідання позивачем була подана заява, в якій позивач, посилаючись на об'єктивну неможливість надати 03.05.2018 в повному обсязі докази понесення позивачем витрат на правову допомогу, просить суд вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначено на 14.05.2018.

В судовому засіданні 14.05.2018 представник позивача подав заяву щодо розміру витрат на правничу допомогу, в якій зазначає, що Приватним підприємством Паркер Плюс сплачено гонорар за надання професійної правничої допомоги у справі №910/811/18 в сумі 302543,84 грн.

У судовому засіданні 14.05.2018 оголошувалась перерва до 17.05.2018.

В судове засідання, призначене на 17.05.2018, представник позивача з'явився, заяву про вирішення питання про судові витрати підтримав та просив суд стягнути на його користь витрати у розмірі 302543,84 грн.

Відповідач-2 проти задоволення заяви заперечив, вказуючи на необґрунтованість заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу.

Також в судове засідання з'явився представник Військової прокуратури Центрального регіону України, який проти покладення на відповідачів обов'язку відшкодувати витрати на правничу допомогу заперечив.

Відповідач-1 представників в судове засідання не направив, пояснень стосовно поданої позивачем заяви про вирішення питання про судові витрати не надав.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В обґрунтування розміру заявленої суми витрат на правничу допомогу, позивач зазначає, що 15.01.2018 між Приватним підприємством Паркер Плюс та Адвокатським об'єднанням Юридична фірма Ілляшев та Партнери було укладено Договір про надання правової допомоги №1065-619, п. 2.2 якого передбачено обов'язок Адвокатського об'єднання Юридична фірма Ілляшев та Партнери представляти інтереси та захищати права та інтереси Приватного підприємства Паркер Плюс , в тому числі при розгляді справи і при виконанні робіт, пов'язаних з представництвом та/або захистом прав та законних інтересів на земельну ділянку площею 0,611 га, кадастровий номер 8000000000:91:151:0018, що розташована в м.Києві, вул. Січових Стрільців (попередня назва - вул. Артема), буд. 24а.

Як зазначає позивач, за результатами розгляду справи №910/811/18 в Господарському суді міста Києва (що включає, в тому числі, підготовку до розгляду справи), Адвокатське об'єднання Юридична фірма Ілляшев та Партнери нарахувало, а Приватне підприємство Паркер Плюс сплатило гонорар за надання професійної правничої допомоги у справі №910/811/18 в сумі 302543,84 грн.

Для долучення до матеріалів справи позивачем надано копію договору №1065-619 про надання правової допомоги від 158.01.2018, акти здачі-приймання виконаних робіт №31 від 28.02.2018, №45 від 28.03.2018, №53 від 17.04.2018, №66 від 11.05.2018, копії рахунків, виставлених Адвокатським об'єднанням Юридична фірма Ілляшев та Партнери №20919 від 23.02.2018, №21143 від 14.03.2018, №21389 від 11.04.2018, №21596 від 10.05.2018, а також деталізації до вказаних рахунків, в яких зазначено вид робіт, витрачений час та їх вартість.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява N 19336/04, п. 269).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України також роз'яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Однак, із наданих позивачем документів не вбачається, що витрати у розмірі 302543,84 грн (враховуючи предмет та підстави позовних вимог у справі №910/811/18, обставини даної справи та її складність) мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим (як обов'язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).

Виходячи з конкретних обставин даної справи, на думку суду, такі витрати не відповідають критерію розумності їхнього розміру та реальності адвокатських витрат.

Враховуючи викладене, у відшкодуванні Приватному підприємству Паркер Плюс 302543,84 грн судових витрат суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Відмовити Приватному підприємству Паркер Плюс у відшкодуванні 302543,84 грн судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 18.05.2018.

Суддя Ю.М. Смирнова