Рішення

від 18.05.2018 по справі 642/1211/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"18" травня 2018 р.

Ленінський районний суд м.Харкова

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 травня 2018р. Справа 642/1211/17 Провадження №2/642/817/18 Суд у складі: Головуючого судді Секретаря Євтіфієв В.М.; Антоненко Н.А За відсутності позивача ОСОБА_3, відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Спецрембут , ОСОБА_5;

розглянув у порядку спрощенного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецрембут , ОСОБА_5, про стягнення середнього заробітку, та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В мотивуванні позовних вимог позивач вказав, що відповідачка ОСОБА_5 запропонувала йому стати директором товариства з обмеженою відповідальністю Спецрембут , яка була засновником вказанного підприємства.

Він погшодився на данну пропозицію та його було прийнято на посаду директора . Виконуючи наказ відповідачки позивач відкрив рахунок у відділені банку - Райффайзен банк Аваль .

Крім того, відповідачка наказала позивачу зробити факсиміле мого підпису, щоб вона безпосередньо могла ставити підписи від мого імені на документах товариства.

Відповідачка пояснила позивачу, що вона буде кожного місяця платити позивачу на картковий рахунок у банку Райффайзен Банк Аваль винагороду у розмірі 1100,00 грн. та готівкою на руки близько 1000,00 грн.

ОСОБА_5 у подальшому, після того як працевлаштувала позивача директором, кожного місяця перераховувала позивачу за послуги директора на мій картковий рахунок у банку Райффайзен Банк Аваль близько 1100,00 грн. та кожного місяця зустрічалася з позивачем та сплачувала за послуги директора 1000,00 грн. готівкою.

З травні 2016 року перестала сплачувати кошти. З часом позивачу стало відомо, що відповідачка перереєструвала підприємство на іншу особу.

Враховуючи, що позивача з посади не звільнено, від на підставі вимог ст.24, 116, 117, 237 1 КЗпП України:

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Спецрембут (код ЄДРПОУ: 39471579) здійснити розрахунок та сплатити на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1)середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку;

- стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1) моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

Відповідачі у виконання вимог статті 178 ЦПК Україгни, заперечень суду не надано, у зв'язку з чим, розгляд заявлених вимог відбувається судом на підставі наданих доказів з боку позивача.

Судом в межах заявалених вимог, встановлені наступні факти та обставини:

Позивач стверджуєт, що відповідачкою його було прийнято на посаду діректора Товариства з обмеженою відповідальністю Спецрембут , яка була засновником вказанного підприємства.

Вимогами статті 12 ч.3 ЦПК України визначено: Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги статті 13 ЦПК України: Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимогами статті 21 ч.1, 3 КЗпП України визначено:

Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Вимогами статті 24 ч.1 п.6, ч.3 КЗпП України визначено:

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, відповідно до аналізу вказаниз норм закону, позивачем в суперечь вимогам ст.12, 13 ЦПК України, не надано суду, доказів про укладення трудового договору в письмовій формі з відповідачами в межах якого викли права та обов'язки столрін, на підставі яких позивач повинен виконувати визачені договором обов'язки, а відповідач повинен сплачувати позивачу у встановлені договором строки та розміру заробітну плату.

Опись документів які були надані для реєстрації юридинолї особи, не мають наказу про принняття на роботу позивача, отже не є підставою укладання договорому між сторонами про прийннятя на роботу позивача.

Враховуючи відсутність означеного наказу, суд вважає безпідставним посиланням позивача на вимоги статті 47 КЗпП України:

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Крім того, безпідставне посилання позивача на вимоги ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Таким чином, є безпідставним на статті 15, 21, 22, 30, 33 Закону України Про оплату праці

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум .

Також згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору .

Враховуючи, що між сторонами відсутній трудовий договір, в межах якого визначений розмір заробітної плати, вимоги про стягнення середнього заробітку є безпідставними. Крім того, відповідно до вимог ст.12, 13 ЦПК України, позивач повиненн надати докази, щодо обєму заборгованості по заробітної платні відповідачів передж ним, але в порушення озгначених вимог позивач таких відомостей суду не надав.

справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не звільняє його від відповідальності.

Позивач заявляє вимоги, щодо стягнення морільної шкоди на підставі ст.237 1 КЗпП України: відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством .

Вирішуючи означені вимоги, яки є похідними від трудового договору у разі порушення обов'язків працівника, враховуючи встановлені обставини, суд ввкажає, що вони є необгрунтованими.

Вимогами статті 4 ЦПК України визначено: Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, судом не встановлено порушення прав позивача, що є підставою у відмові в задоволні вимог.

Керуючись ст. 3,10, 11, 57, 84 п.1, 88 п.1.2, 169, 174, 212-215, 218, ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецрембут , ОСОБА_5, про стягнення середнього заробітку, та моральної шкоди, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі Апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення або виклику учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільно-процессуального кодексу України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М.Євтіфієв