Ухвала

від 17.05.2019 по справі 642/1211/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

17 травня 2019 року

м. Київ

справа № 642/1211/17

провадження № 61-8769ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю Спецрембут , ОСОБА_2 ,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18 травня 2018 року у складі судді Євтіфієва В. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 03 квітня 2019 рокуу складі колегії суддів: Маміної О. В., Бурлака І. В., Кіся П. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецрембут (далі - ТОВ Спецрембут ), ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_2 запропонувала йому стати директором ТОВ Спецрембут . Він погодився на пропозицію та його прийнято на посаду директора . Виконуючи наказ відповідача він відкрив рахунок у відділені ПАТ Райффайзен банк Аваль . Крім того, відповідач наказала зробити факсиміле його підпису, щоб вона безпосередньо могла ставити підписи від мого імені на документахтовариства. Відповідач пояснила, що вона буде кожного місяця платити йому на картковий рахунок у банку винагороду у розмірі 1 100,00 грн та готівкою на руки близько 1 000,00 грн. Після його працевлаштування директором, ОСОБА_2 кожного місяця перераховувала за послуги директора на його картковий рахунок близько 1 100,00 грн та кожного місяця зустрічалася з ним та сплачувала за послуги директора 1 000,00 грн готівкою. З травня 2016 року відповідач припинила сплачувати кошти. З часом йому стало відомо, що відповідач перереєструвала підприємство на іншу особу.

За таких обставин ОСОБА_1 просив зобов`язати ТОВ Спецрембут здійснити розрахунок та сплатити на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 18 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем усупереч вимог статей 12, 13 ЦПК України не надано суду доказів про укладення трудового договору в письмовій формі з відповідачами в межах якого виникли права та обов`язки сторін, на підставі яких позивач повинен виконувати визначені договором обов`язки, а відповідач повинен сплачувати позивачу у встановлені договором строки та розміру заробітну плату.

Постановою Харківського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із відсутності підстав для стягнення середнього заробітку та моральної шкоди у зв`язку із недоведеністю позовних вимог.

Рух справи у суді касаційної інстанції

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18 травня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року,у якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що документи щодо видачі (або невидачі) трудової книжки, відомості про нарахування та виплату заробітної плати, накази про прийняття на посаду та звільнення з посади залишились у розпорядженні ТОВ Спецрембут , а тому не могли бути надані ним до суду з об`єктивних причин.

Позиція Верховного Суду

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною п`ятою статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

Разом із тим як зазначено у частині п`ятій статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

Такого висновку суд дійшов із огляду на таке.

Судом встановлено, що згідно з інформацією з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 із 30 січня 2015 року займав посаду директора ТОВ Спецрембут , засновником якого є ОСОБА_2

Із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань убачається, що з 15 червня 2016 року засновником та директором ТОВ Спецрембут є ОСОБА_3

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до статті 2 КЗпП України працівники реалізують своє право на працю за допомогою укладання трудового договору про роботу на підприємстві, в організації або у фізичної особи.

Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частин другої та третьої статті 24 КЗпП України при укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, ? також документ про освіту, про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки він як на підставу своїх вимог не надав суду жодного належного та допустимого доказу про те, що він з відповідачами перебував у трудових відносинах. При цьому суд враховує, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.

З урахуванням того, що між сторонами відсутні трудові відносини, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку та моральної шкоди.

Суд перевірив доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах які безпосередньо стосуються правильності застосування місцевим та апеляційним судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п`ятою і шостою статті 394, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецрембут , ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18 травня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 квітня 2019рокувідмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик