Ухвала

від 14.05.2018 по справі 758/15964/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

14 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 758/15964/17

Провадження № 51-6028 ск18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційні скарги захисника ОСОБА_4 в інтересах компаній «AKEMIMANAGEMENT LIMITED», «FOXTRON NETWORKS LIMITED», «ALDOZA INVESTMENTS LIMITED», «LORICOM HOLDING GROUP LTD», «OPALCORE LTD», «EROSARIA LTD», «WONDERBLISS LTD» на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року,

встановив:

Вироком Подільського районного суду м. Києва від 09 січня 2018 року було затверджено угоду про визнання винуватості від 10 жовтня 2017 року, яку укладено між заступником Генерального прокурора ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 28, частиною 5 статті 191, частиною 4 статті 28, частиною 2 статті 357 Кримінального кодексу України (далі КК), та призначено йому покарання за частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 28, частиною 5 статті 191, частиною 4 статті 28, частиною 2 статті 357 КК із застосуванням статті 70 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі статті 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 частини 1 та пунктом 2 частини 2 статті 76 цього Кодексу.

Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , захисник ОСОБА_9 в інтересах «AKEMIMANAGEMENT LIMITED», «FOXTRON NETWORKS LIMITED», «ALDOZA INVESTMENTS LIMITED», «LORICOM HOLDING GROUP LTD», «OPALCORE LTD», «EROSARIA LTD», «WONDERBLISS LTD» подали апеляційній скарги.

Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 23 лютого 2018 року апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 в інтересах вказаних компаній на вирок Подільського районного суду м. Києва від 09 січня 2018 року стосовно ОСОБА_6 повернув особам, які їх подали, на підставі пункту 2 частини 3 статті 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

У касаційних скаргах (в кількості семи), які є ідентичними за доводами, захисник ОСОБА_4 ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду. Посилається на порушення апеляційним судом права на доступ до правосуддя для подачі касаційної скарги в інтересах компаній «AKEMIMANAGEMENT LIMITED», «FOXTRON NETWORKS LIMITED», «ALDOZA INVESTMENTS LIMITED», «LORICOM HOLDING GROUP LTD», «OPALCORE LTD», «EROSARIA LTD», «WONDERBLISS LTD» та недослідження цим судом даних щодо реєстраційних номерів зазначених суб`єктів підприємницької діяльності.

Перевіривши доводи касаційних скарг та додані до них копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Відповідно до пункту 2 частини 2статті 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК)суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Відповідно до частини 4 статті 475 КПК вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Статтею 394 КПК визначено особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень, зокрема у частині 4 цієї статті зазначено, що вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; 2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частини 4 статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 3 статті 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Так, не погоджуючись із вироком суду першої інстанції захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , захисник ОСОБА_9 в інтересах «AKEMIMANAGEMENT LIMITED», «FOXTRON NETWORKS LIMITED», «ALDOZA INVESTMENTS LIMITED», «LORICOM HOLDING GROUP LTD», «OPALCORE LTD», «EROSARIA LTD», «WONDERBLISS LTD» подали апеляційній скарги.

Як убачається з доданої до касаційної скарги ухвали, суд апеляційної інстанції обґрунтовуючи висновки про те, що у осіб немає права на подачу апеляційних скарг, вбачав, що вирок суду першої інстанції стосується виключно ОСОБА_6 і в цьому вироку відсутні дані про вчинення ОСОБА_8 будь-яких кримінальних правопорушень, які б давали підстави вважати, що судове рішення стосується їхніх прав, свобод чи інтересів. Також апеляційний суд вважав надуманими доводи захисника ОСОБА_7 про те, що суд першої інстанції у вироку встановив фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_6 з іншими особами, чим порушив права та інтереси ОСОБА_8 . Зокрема вказує, що вирок, ухвалений на підставі угоди стосовно однієї з декількох осіб, не має преюдиційного значення для кримінального провадження відносно інших осіб, і визнання винуватості ОСОБА_6 не є доказом винуватості останніх. Крім того, суд апеляційної інстанції наголосив, що це стосується і апеляційних доводів захисника ОСОБА_9 в інтересах «FOXTRONNETWORKS LIMITED», «ALDOZA INVESTMENTS LIMITED», «LORICOM HOLDING GROUP LTD», «OPALCORELTD», «EROSARIALTD», «WONDERBLISSLTD», оскільки реєстраційні номери суб`єктів підприємницької діяльності, на які вказував ОСОБА_9 в апеляційній скарзі, в оскаржуваному вироку відсутні, тому захисника не наділено правом у вказаному кримінальному провадженні подавати апеляційні скарги.

Натомість захисник ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі навів доводи на обґрунтування незаконності рішення суду апеляційної інстанції на підставах порушення права на доступ до правосуддя для подачі касаційної скарги в інтересах компаній «AKEMI MANAGEMENT LIMITED», «FOXTRON NETWORKS LIMITED», «ALDOZA INVESTMENTS LIMITED», «LORICOM HOLDING GROUP LTD», «OPALCORE LTD», «EROSARIA LTD», «WONDERBLISS LTD» та недослідження апеляційним судом даних щодо реєстраційних номерів зазначених суб`єктів підприємницької діяльності.

Положення пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одну з основних засад судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. рішення у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини»).

Відповідно до пункту 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року та пункту 122 у справі «Кудла проти Польщі» від 26 жовтня 2000 року однією з гарантій, що містяться в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, є зокрема право на забезпечення ефективного доступу до судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «прав та обов`язків».

Положеннями статті 24 КПК передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Також гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 393 КПК апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом. Крім того, відповідно до вимог пункту 9-1 частини 2 статті393 КПК право на апеляційне оскарження виникає у фізичної або юридичної особи у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду; третьої особи у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію.

У постанові Верховного Суду України від 3 березня 2016 року у справі №5-347кс15 зазначено, що відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб`єктів оскарження, передбаченому статті 394 КПК, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою у доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено частиною другою статті 24 цього Кодексу (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини постанови).

Таким чином, у визначених частиною 2 статті 24, пунктами9-1, 10 частини 2 статті393 КПК випадках для виникнення права на апеляційне оскарження у юридичної особи кримінальним процесуальним законом встановлена умова, а саме оскаржуване рішення має стосуватися її прав, свобод та інтересів. Наявність такої умови пов`язана з обов`язком юридичної особи довести під час апеляційного оскарження судового рішення, що це рішення стосується її прав, свобод та інтересів.

Попри те, що захисник лише наводить мотиви щодо його права на перегляд касаційної скарги (як особи, яка має право на її перегляд), ключовим є з`ясування, чи насправді вирок Подільського районного суду м. Києва від 09 січня 2018 року щодо ОСОБА_6 стосується прав, свобод та інтересів компаній «AKEMI MANAGEMENT LIMITED», «FOXTRON NETWORKS LIMITED», «ALDOZA INVESTMENTS LIMITED», «LORICOM HOLDING GROUP LTD», «OPALCORELTD», «EROSARIALTD», «WONDERBLISSLTD» тією мірою, що надає їм, згідно із частиною 2 статті 24 КПК, право оскаржити його до вищих судових інстанцій.

Так у доктрині права преюдиції це загальні положення (правила), в силу яких особа, яка здійснює оцінку доказів, і суд при постановленні вироку вправі вважати встановленими обставини, які мають значення для вирішення кримінальної справи. Преюдиційні факти не потребують повторного чи додаткового дослідження. Факт преюдиції розцінюється суддею як безспірний, встановлений компетентним органом і як такий, що спрощує оцінку даних (абзац перший пункту 8 мотивувальної частини постанови Верховного Суду України від 3 березня 2016року у справі №5-347кс15).

Тобто для того, щоб набути значення преюдиційних, відповідні обставини мають бути встановлені на підставі доказів, які досліджені у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку та оцінені судом за критеріями, визначеними цим законом.

Однак у вироку Подільського районного суду м. Києва від 09 січня 2018 року не міститься обґрунтування доказами участі компаній «AKEMI MANAGEMENT LIMITED», «FOXTRON NETWORKS LIMITED», «ALDOZA INVESTMENTS LIMITED», «LORICOM HOLDING GROUP LTD», «OPALCORE LTD», «EROSARIA LTD», «WONDERBLISS LTD» у злочинній організації Особи_1, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та невстановлювались преюдиційні факти, які б стосувались такої участі.

Більше того, доводи захисника ОСОБА_4 в касаційній скарзі про наявність в оскаржуваному вироку реєстраційних номерів зазначених компаній не відповідають дійсності, адже у вироку вказано реєстраційні номери «НЕ 319477, СY», «НЕ 272238, СY», «НЕ 319315 СY», «НЕ 288464, СY», «НЕ 319982, СY», «НЕ 320554 СY», «НЕ 290170, СН». Тоді як відповідно до апостильованого сертифікату та касаційних скарг реєстраційні номери компаній «AKEMIMANAGEMENT LIMITED», «FOXTRON NETWORKS LIMITED», «ALDOZA INVESTMENTS LIMITED», «LORICOM HOLDING GROUP LTD», «OPALCORE LTD», «EROSARIA LTD», «WONDERBLISS LTD» зазначені «НЕ 319477», «НЕ 272238», «НЕ 319315», «НЕ 288464», «НЕ 319982», «НЕ 320554», «НЕ 290170».

При цьому посилання захисника на недотримання вимог статті 94 КПК є хибними, оскільки апеляційний суд на стадії підготовчих дій скарги не оцінює докази у кримінальному провадженні відповідно до вказаної норми кримінального процесуального закону.

Крім того, захисником ОСОБА_4 не наведено доводів, яким чином вказаними рішеннями порушено права та інтереси компаній «AKEMIMANAGEMENT LIMITED», «FOXTRON NETWORKS LIMITED», «ALDOZA INVESTMENTS LIMITED», «LORICOM HOLDING GROUP LTD», «OPALCORE LTD», «EROSARIA LTD», «WONDERBLISS LTD» та які наслідки від цих рішень для зазначених суб`єктів підприємницької діяльності настають або настали. Атакож, з огляду на зазначену статтю 424 КПК, захисником не вказано яким чином ці рішення перешкоджають даному кримінальному провадженню.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційний суд, повертаючи апеляційні скарги, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Таким чином, з касаційних скарг захисника та наданих до них копій судових рішень Суд не вбачає підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити захиснику ОСОБА_4 в інтересах компаній «AKEMI MANAGEMENT LIMITED», «FOXTRON NETWORKS LIMITED», «ALDOZA INVESTMENTS LIMITED», «LORICOM HOLDING GROUP LTD», «OPALCORE LTD», «EROSARIA LTD», «WONDERBLISS LTD» у відкритті касаційного провадження за його касаційними скаргами на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3