Рішення

від 18.05.2018 по справі 712/13305/15-ц

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 712/13305/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

05 травня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого - судді: Казидуб О.Г.

При секретарі: Зайцевій О. І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Черкаська міська рада, ПАТ КБ Приватбанк про встановлення юридичного факту проживання однією сім єю без державної реєстрації та визнання об єктів спільної власності подружжя та розподіл майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту проживання однією сім єю без державної реєстрації та визнання об єктів спільної власності подружжя та розподіл майна подружжя, вказуючи, що вона проживала з відповідачем проживали однією сім'єю без державної реєстрації з 1994 року.Даний факт підтверджують наступні документи:скарга до Генерального прокурору України 31.03.2000 року від ОСОБА_2, який зокрема зазначає .. перевищили свою владу та заподіяли моїй дружині ОСОБА_3І, середньої тяжкості тілесні пошкодження ;-скарга до народного депутата України ОСОБА_4 від ОСОБА_2, який зокрема зазначає .. Виконуючи постанову про накладення арешту працівнику УБОЗу Прітченко та Мурачов 17 грудня 1999 року у присутності багатьох людей перевищили свою владу і заподіяли моїй дружині ОСОБА_5, середньої тяжкості тілесні пошкодження ;скарга на незаконні дії працівників УБОЗ УМВС України в Черкаській області написана директором ПВКП Метал-інвест ОСОБА_2В, в які її чоловік зазначає .. що у 1999 році моїй дружині ОСОБА_5 у зв'язку з розглядом прокуратурою області матеріалів щодо заподіяння їй цими ж працівниками УБОЗу тілесних ушкоджень.. ;лист Прокуратури Придніпровського району м.Черкаси від 14.03.2001 року №123ск/01 з якого вбачається що адреса місця проживання відповідача АДРЕСА_1 (адреса моєї квартири до шлюбу);лист Прокуратури Придніпровського району м.Черкаси від 19.02.2001 року №1р-01 в якому зазначається направляємо заяву гр..ОСОБА_5 про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, що скоїли злочин відносно ОСОБА_2 та з інших питань для приєднання її до кримінальної справи.... ;лист Прокуратури Черкаської області від 15.02.2001 року № 04/2р-01 в якому зазначається направляємо заяву гр..ОСОБА_5І, про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, що скоїли злочин відносно ОСОБА_2 та з інших питань для приєднання її до кримінальної справи.... ;лист Прокуратури Черкаської області від 13.02.2001 року №04/2р-01 в якому зазначається направляємо заяву ОСОБА_2 щодо призначення йому судово - медичної експертизи та з інших питань, ;лист для ОСОБА_5І, від Прокуратури Черкаської області від 13.02.2001 року №04/2р-01 в якому зазначається направляємо заяву ОСОБА_2 щодо призначення йому судово - медичної експертизи та з інших питань.. .

Вказує, що відповідач взяв на себе обов'язок виховувати її дитину - ОСОБА_6. Взагалі з 1994 року в їхньому житті був чіткий розподіл обов'язків.

08 серпня 2002 року вони купили незакінчений будівництвом жилий будинок готовністю 56 %, що знаходиться в місті Черкаси, по вул..Б.Хмельницького, 33 (договір укладений на ОСОБА_2В.), який в подальшому добудували та визнано Соснівським районним судом м.Черкаси за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано.

28 грудня 2005 року було оформлено державний акт на право власності на земельну ділянку 1000 кв.м. за адресою місто Черкаси вул..Б.Хмельницького, 33.

19 вересня 2002 року ними куплено частину комплексу будівель за адресою: м.Черкаси вул..Будіндустрії1 /Чигиринська 68, договір укладений на чоловіка.

27 листопада 2007 року сім'єю ОСОБА_2 куплено автомобіль НОМЕР_1.

Їхній шлюб був зареєстрований 05.12.2002 року.

Через відсутність реєстрації їхнього шлюбу не було враховано її права спільної сумісної власності на вищезазначене майно.

Оскільки за положеннями ст. 3 ч 2 СК України - Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, вважаю стосунки з відповідачем до реєстрації шлюбу сімейними.

З метою настання юридичних наслідків передбачених главою 8 Сімейного Кодексу України, встановлення факту проживання однією сім'єю відповідача з нею без державної реєстрації потребує судового розгляду в порядку окремого провадження цивільного судочинства, але відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 4 жовтня 1991 року №7 (зі змінами внесеними постановами від 25.12.1992 р, та 25.05.1998 р. №15) - заяви про встановлення юридичного факту, з метою подальшого вирішення питання про право, розглядаються судом за правилами позовного провадження цивільного судочинства.

Позивачка вказує, що вона впевнена - її право спільної власності на вищезазначене майно виникає на підставі наступних положень:

Ст. 368 ч. З ЦК України - ОСОБА_4, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 60 ч. 2 СК України - Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Ст. 61 ч. З СК України - Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Ст. 65 ч. 1 СК України - Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Ст. 74 ч. 1 СК України - Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

За п. 2 пп. г Постанови Пленуму ВСУ від 22 грудня 1995 року за № 20 ( зі змінами, внесеними постановою від 25.05.1998р. за №15) - Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності - судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ за позовами, зокрема про поділ спільного майна подружжя.

Ст. 392 ЦК України - Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Вищевикладене доводиться документами, що додано до справи, засвідчити наші з відповідачем стосунки може будь-хто зі спільних знайомих та родичів.

А тому, просить суд встановити юридичний факт проживання однією сім'єю без державної реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 1999 року по 2002 рік; визнати об'єктом спільної власності подружжя житловий будинок з гаражем, цокольним поверхом та мансардою літ.А-2, огорожу №1-3 та замощення літ. 1 по вул..Б.Хмельницького, 33 що в м.Черкаси та визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаної будинку; визнати об'єктом спільної власності подружжя земельну ділянку площею 1000,0 кв.м. по вул.,ОСОБА_7, 33 у м.Черкаси та визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаної земельної ділянки; визнати об'єктом спільної власності подружжя частину комплексу будівель, а саме частина будівлі літ.А-ІІІ, а саме приміщення 2-го поверху з №26 по №42, площею 171,3 кв.м, частина приміщень сходів №№1, 25, 46 загальна площа 12,37 кв.м., будівлі літ. Б-1 площ. 247,1 кв.м, який знаходиться за адресою : м.Черкаси, вул..Будіндустрії 1 / Чигиринська 68 та визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаних будівель; визнати об'єктом спільної власності подружжя автомобіль ОСОБА_8 414 2007 року випуску ДМ3 СА0298АО, № кузова 33020070469722, № двигуна 40522Р73124284, № шасі Х9633020072250055, технічний талон ГД041782, свідоцтво САС045930 та визнати за нею право власності на 1/2 частину автомобіля ; судові витрати покласти на відповідача.

24 лютого 2017 року позивачка ОСОБА_1 надала заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила:встановити факт спільного проживання, ведення спільного господарства, побуту та бюджету нею та ОСОБА_2, які не перебували у зареєстрованому шлюбі між собою, з 01 січня 1994 року по 04 грудня 2002 року;встановити факт, що майно: а) житловий будинок з надвірними спорудами (56% незакінченого будівництва) по вул.Б.Хмельницького, 33 в м.Черкаси, який придбаний ОСОБА_2 згідно договору купівлі - продажу від 08.08.2002р.; б) частина майнового комплексу по вул.Будіндустрії, 1/Чигиринська, 68 в м.Черкаси, яка придбана ОСОБА_2 у ТОВ Рембудмонтаж згідно договору купівлі-продажу від 19.09.2002р.; придбане внаслідок спільної праці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як сім'ї;визнати об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1та ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними спорудами по вул. Б. Хмельницького, 33 в м.Черкаси;визнати об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частину майнового комплексу по вул.Будіндустрії1/Чигиринська, 68 в м.Черкаси, яка придбана відповідачем у ТОВ Рембудмонтаж згідно договору купівлі-продажу від 19.09.2002р.;в порядку поділу майна, визнати право особистої приватної власності ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами по вул. Б.Хмельницького, 33 в м.Черкаси;в порядку поділу майна, визнати право особистої приватної власності ОСОБА_1 на 1/2 частку частини майнового комплексу по вул.Будіндустрії, 1/Чигиринська, 68 в м.Черкаси, яка придбана відповідачем у ТОВ Рембудмонтаж згідно договору купівлі-продажу від 19.09.2002р.;в порядку поділу майна, визнати право особистої приватної власності ОСОБА_1 на 1/2 частку земельної ділянки площею 1000,0 кв.м. по ул.Б.Хмельницького, 33 у м.Черкаси, яка надана у власність відповідачу згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 28.12.2005р. серія ЯА №705914;визнати право оренди ОСОБА_1 на 1/2 частки земельної ділянки площею 498 кв.м. по вул.Б.Хмельницького, 33 у м.Черкаси, яка надана в оренду відповідачу на підставі рішення Черкаської міськради від 07.07.2005 року №8-414;в порядку поділу майна, визнати право особистої приватної власності ОСОБА_1 на 1/2 частку виробничо-технічного обладнання (згідно Переліку), яке знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул.Будіндустрії, 1/Чигиринська, 68;в порядку поділу майна, визнати право особистої приватної власності ОСОБА_1 на 1/2 частку автомобіля ГАЗ 3302-414, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію САС 045930, ДНЗ СА0298АО;стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 1/2 частину доходів від підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, за період часу з моменту укладення шлюбу (05.12.2002р.) до фактичного припинення шлюбних відносин (01.12.2015р.);стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 1/2 частину доходів від господарської діяльності Приватного виробничо-комерційного підприємства Метал-Інвест , ідентифікаційний код 24420505, за період часу з моменту укладення шлюбу (05.12,.2002р.) до фактичного припинення шлюбних відносин (01.12.2015р.).

09 серпня 2017 року представник позивача ОСОБА_9 надала уточнену позовну заяву, вказуючи, що з 1 січня 1994 р. по 1995р. позивачка з відповідачем почали проживати як подружжя без реєстрації шлюбу на орендованій квартирі, а вже з 1995 р. по 4 грудня 2002 р. позивачка по справі ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 почали проживати разом як цивільне подружжя за адресою АДРЕСА_2.

04 грудня 2002 р. ними було укладено шлюб і до придбання будинку № 33 по вул. Б. Хмельницького в м. Черкаси вони продовжили проживати у її квартирі № АДРЕСА_3.

Після продажу її квартирі, яка їй належала на праві приватної власності всі виручені від продажу кошти вона вклала у добудову будинку і введення його в експлуатацію, а вони перейшли проживати на орендовану квартиру. На даний час шлюб між ними не розірвано.

Просить суд задовольнити всі позовні вимоги, які викладені в редакції від 24.02.2017 року ( том.2арк.спр.146-158) та поділити майно набуте під час проживання як подружжя та майно набуте під час шлюбу по 1/2 на кожного з визнанням права власності.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_9 в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити та оголосила промову(том.№3 арк.спр.214-219)

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та оголосив промову в судових дебатах ( том.3 арк. спр.227-236) та просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених в запереченні (том №3 арк.спр.88-94)та оголосив в судовому засіданні промову (том.3арк.спр.220-226),просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи ПАТ КБ ПриватБанк в судове засідання не з явився, просив справу слухати в його відсутність.

Представник третьої особи Черкаської міської ради в судове засідання не з явився ,просив справу слухати в його відсутність.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що до 2015 року вони перебували з ОСОБА_2 в дружніх відносинах. Після першого судового засідання виявилось, що відповідач його не знає, незважаючи навіть на те, що він приходив до нього додому на його день народження та їв за його столом і пив. Свідок ОСОБА_11 зазначив, що його, це як людину обурило. Свідок вказав, що коли у ОСОБА_2 були важкі періоди він підійшов до нього і попросив допомоги в якості надання грошової позики. Запевнив, що через два тижня він йому їх верне. Суму в доларах свідок не зазначив. Питань у свідка не виникло, в зв'язку з тим, що він знав, що вони з дружиною працюють, у них був великий бізнес. Бізнес йшов погано, в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 купляли будинок, гроші брали частками, бізнесові гроші були в обороті. Він декілька раз підходив до ОСОБА_2, казав щодо повернення грошей, на що він обіцяв віддати, і не віддав. Позичав на два тижня, а вже 12 років не віддає. Також, свідок вказав, що був на виробництві у позивачки, вона людина- трудівниця. Вона розвила бізнес в іншому приміщені, взяла техніку, він трохи допоміг їй з ремонтом обладнання, так як воно було несправним. В нього такі можливості є. ОСОБА_1 йому розказала, що нещодавно на повишених тонах у них була розмова, і відповідач сказав: Так, я гроші взяв але віддавати не буду . Це і спонукало його розповісти, зараз про це. Свідок також зазначив, що вони придбали ділянку № 96 та знали їх з осені 2002 року. Цей будинок будував його приятель.В нього склалося враження що це сім'я, і жили ОСОБА_1 як сім'я. Лише в 2015 році вони дізналися, що у них проблеми. Коли вони придбали будинок, то в ньому були лише стіни і дах. Потім вони поміняли дах, засклили вікна, з часом пішли внутрішні роботи на першому поверсі, огорожа. Жити вони почали через три роки після покупки з 2005 року.В будинку їх з дружиною один раз були. Пару раз в дворі гуляли. В будинку на другий поверх не піднімався. Бачив кухню обладнану, обстановка нормальна.Все це будувалось подружжям. ОСОБА_12 живе там. Заходить до них в гості. Він часто її баче, але не перевіряє живе вона чи ні. Перед будинком завжди працювали люди, город завжди був в порядку.В 2002 будинок не був придатний для проживання, перший раз в гостях до них приходили до 2008 року. До моменту позики грошей вони один одного знали. До 2005 року були просто сусідські відносини.До 2015 року свідок з відпорвідчем нормально спілкувались, він нагадав йому про позичені кошти, акцентував увагу що він купив новий автомобіль, на що він відповів що це авто його друга, який зараз знаходиться в АТО.Тільки в 2015 році він дізнався, що дочка ОСОБА_13 це його не рідна дочка. І що у нього є інша сім'я.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що позивача та відповідача знає особисто, вони сусіди. Вони ходять один до одного в гості. Відносини між ними завжди добрі були вони все робили разом. І в дворі працювали разом і до них разом приходили .

Позивача та відповідач знає з 2002 року, вони тоді ще не жили але добудовували будинок. Це була сімейна пара. І все вони робили разом. І ввечері сідали разом вечеряти. Спочатку, коли вони придбали будинок, там навіть вікон не було, вони повністю все робили вікна вставляли кришу міняли, цементували, штукатурили. Огорожи та доріжок не було. Вони придбали будинок як коробку. Вона ніколи не цікавилася про те хто саме це купив будинок, так як вони разом все робили. Вони поступово все наладжували.

Меблі є на кухні та в позивачки кімнаті та вона баче її в цьому будинку. Вона запитувала її про те чим вони займаються і вони відповідали, що в них своє виробництво по виробництву матраців. У них були відрядження, в які вони їздили разом. З 2014 почались проблеми в їх сім'ї , коли ОСОБА_2 на сторону ОСОБА_2 разом на дільниці працювали, листя прибирали. Але частіше мама позивачки все це робила, потім люди ОСОБА_14 і Коля, а зараз хлопчик якийсь. Маму і сестру бачила лише один раз - на день народження. ОСОБА_14 зазначила, що їй було відомо що в них не спільна дитина. Колись вона запитувала чи шлюб зареєстрований чи ні, на що ОСОБА_15 відповіла їй що зареєстрований.За даною адресою свідок проживає з 2002 року, про те, що у ОСОБА_2 є своя дочка, відомо їй з 2015 року.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що сторін по справі знає, вони сусіди, діти навчались в одному класі, разом спілкувались, бували на днях народженнях. Вони проживали в сусідньому будинку на першому поверсі. Коли вони разом проживали, то були дружні відносини. ОСОБА_12 дружать з ОСОБА_1.

Свідок вказала, що в 2000 році вони отримали квартиру, рік на те щоб діти познайомились і вони вже потім почали спілкуватися. Познайомились на батьківських зборах, коли додому йшли разом. На батьківські збори приходила ОСОБА_1, але бувало що і ОСОБА_2. ОСОБА_1 знали як подружню пару, так як вони завжди все робили разом. Коли спілкувались, то не знали чи розписані вони чи ні. А вже пізніше їх запросили на весілля. Є навіть фото на східцях з ЗАГСУ, потім гуляли в ресторані Амазон . Квартира була двокімнатною та мебльована.Одного разу ОСОБА_1 возили їх показати будівлю, там ще ремонту не було, воно знаходиться в стороні Червоної слободи. Коли був будинок пустий вони ввечері разом гуляли, ОСОБА_1 пропонували їм піти подивитися, ОСОБА_15 показувала свій город, а ОСОБА_2 будинок і розповідав що у нього де буде.

Також, ОСОБА_2 розповідав їм, що вони продають квартиру і почнуть в будинку робити ремонт. Руслан і ОСОБА_15 запрошували завжди до них приходити на чай.

Також, коли вони продали квартиру і вони приходили до них в гості, то ОСОБА_2 показував їм будинок.

З Мельниками вони спілкувалися майже кожного вечора з вересня 2000 року. Спочатку були сусідські, потім дружні відносини. Свідок знала, що він займається матрацами.Свідок ніколи не чула щоб ОСОБА_2 збирався розлучитись, про дитину дізнались лише через рік, так як коли вона народилась вони ще тісно спілкувались.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що вона знає і позивача і відповідача.Працювала раніше у ОСОБА_2 на фірмі. П'ять років вже не працює. Фірма займається виготовленням ватяних матраців. Коли свідок працювали, то там було два поковочних станка, був марш, дві швейні машинки нові Сірупа , і дві старі машини, була щіпальна машина, набивочний шкаф, ватінна лінія. Свідок вказала, що у сторін були гарні відносини. Вони були гарною парою, з 2012 року почали часто сваритися. На тілі ОСОБА_18 бачила синяки. Вона казала, що ОСОБА_19 її побив. ОСОБА_20 була замісником директора. Було таке, що коли до ОСОБА_19 підходили щоб дати зарплату, то він казав - ідіть до ОСОБА_18 , їй батьки дали гроші.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що знає і позивача і відповідача. В 1994 році вона отримала квартиру за адресою АДРЕСА_4. Трохи пізніше засилилися ОСОБА_2, це був 1995 рік. Через дітей вони почали спілкувалися, в 5 класі вона приходила допомагати дитині з математикою. Коли вона до них приходила, то думала що це їх дитина, і думала що це подружня пара. В 2002 році свідок приїхала на Гагаріна 45, і після цього вона ще приходила, то зустрічала Іру і вона казала, що кошти з продажу квартири будуть на ремонт хати. В гостях в будинку в них не була.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 є братом його колишньої дружини ОСОБА_23 В 1994 році свідок оформив шлюб з своєю колишньою дружиную ОСОБА_24., свідками були ОСОБА_2 і ОСОБА_18. В підтвердження є фото. Потім вони переїхали в район Митниці . ОСОБА_13 отримала квартиру, адресу не пам'ятає, вони приходили в гості, вони вели спільне господарство, спільний побут , спільні кошти, вони були як чоловік і дружина. В 2002 році ОСОБА_23 вирішили одружитися, але без весіллля, в звязку з тим, що ОСОБА_18 мати лежала в онколікарні. Потім вони купили дом, продали квартиру і робили ремонт, проживали на орендованій квартирі. А через рік переїхали. Іра дуже помагала ОСОБА_2 з бізнесом , вони разом їздили. Навіть колись залишали дитину. Вони жили однією сім'єю. Свідок вказав, що ОСОБА_2 купив будинок - саму коробку, а після продажі ОСОБА_18 квартири почали терміново робити ремонт.Було у них підприємство по виробленню матраців, ОСОБА_1 там в офісі була постійно. На всі свята, на день народження батьків вони завжди приїжджали і були як сім'я. В Червону слободу до батьків їздили дуже часто, ОСОБА_15 завжди помагала патрати курей, копати картоплю.Розмов що до того, що ОСОБА_19 одружився на ОСОБА_20 по причині вагітності не було. Будинок був придбаний до їхнього одруження, але за спільні кошти.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вони проживають в одному будинку зі сторонами До розлучення проживали однією сім'єю. Перший раз ОСОБА_2 вона побачила на дні народженні, мама приїхала з ним до міста Умань, а вона там проживала у бабусі, їй було 5 років, це був 92-93 рік. На вулиці Гагаріна вони проживали по 2004 рік, вона закінчила 10 клас, вони переїхали на орендовану квартиру по вул. Лазарева. А в будинку ще не був зроблений ремонт. Вони проживали в одній кімнаті по вул. Гагаріна, разом робили все. На батьківські збори декілька раз приходили вдвох, в перший клас вели її вдвох. Школа була через двір від будинку. Вони працювали разом, через це вона своєї мами в дитинстві майже не бачила. В них були спільні поїздки і закордон. З нею залишалась чужа людина. Про придбання будинку було вирішено спільно.В 2002 році вони планувалося весілля, вони їздили обирали сукню. Але так трапилось, що бабуся попала в лікарню, і тому прийшли тільки свідки, навіть вона на розписі не була присутньою. ОСОБА_2 зареєстрував її в будинку. Також, свідок зазначила, що бачила те , що ОСОБА_2 бив маму не одноразово, бачила і шкодує, що вона забирала свої заяви з міліції. А забирала вона під погрозами її життю.

Квартира була продана не менше ніж за 15000 доларів, на момент закінчення нею школи вони займалися виробництвом матраців. В 2006 році, після першого курсу, вона навіть допомагала на виробництві. Будівлю під виробництво прибрали в 2002 році.Подружні стосунки припинили з 2014 року, у мами власне виробництво з 2017 року.

Суд, заслухавши думку учасників процесу,пояснення свідків ОСОБА_11, ОСОБА_14,ОСОБА_17,ОСОБА_21,ОСОБА_22,ОСОБА_6,вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки на підставі наявних у справі доказів об'єктивно встановлено наступне.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК).

В судовому засіданні встановлено такі факти та їм правовідносини.

Ухвалою Придніпровського районного суду від 05.05.5018 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Черкаська міська рада, ПАТ КБ Приватбанк про встановлення юридичного факту проживання однією сім єю без державної реєстрації та визнання об єктів спільної власності подружжя та розподіл майна подружжя в частині п.11 . уточнених позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину доходів від підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, за період часу з моменту укладення шлюбу (05.12.2002р.) до фактичного припинення шлюбних відносин (01.12.2015р.) та в частині п.12 уточнених позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину доходів від господарської діяльності Приватного виробничо-комерційного підприємства Метал-Інвест , ідентифікаційний код 24420505, за період часу з моменту укладення шлюбу (05.12,.2002р.) до фактичного припинення шлюбних відносин (01.12.2015р. ) ухвалено провадженням закрити.

В судовому засіданні встановлено, що сторони проживали однією сім'єю без державної реєстрації шлюбу з 01 січня 1994 року по 1995 рік , на орендованій квартирі по вул.Піонерській .В 1995 році ОСОБА_1 отримала за ордером з державного житлового фонду 2-кімнатну квартиру №АДРЕСА_5. У даній квартирі сторони спільно проживали,вели спільне господарство, побут і бюджет до 27.05. 2004 року. Дані обставини підтверджуються письмовими доказами у справі : документи-листування з органами прокуратури 2000-2001р.,в яких ОСОБА_2 звертався до органів прокуратури і сам вказує ,що ОСОБА_5 є його дружиною,а також відправлення поштової кореспонденції на ім я ОСОБА_2 за адресою м.Черкаси ,вул.Гагаріна,75кв.1 (том.1 арк.спр.7-14),медичні направлення для проходження аналізів ОСОБА_2В.(том2 арк.спр.35),спільне фото сторін 1994 рік на весіллі подружжя ОСОБА_22.,який був свідком в судовому засіданні (том№1 арк.спр.73),спільне фото сторін 1994 р. з дочкою першокласницею ОСОБА_6,яка була свідком в судовому засіданні (том№1 арк.спр.70),листи прокуратури,повістки про виклики до правоохоронних органів,конверти за 1999-2001) на ім я ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_6,довідками із СУБ Митниця Черкаської міської ради від 31.05.2012 року№415,414.Також,період спільного проживання ведення спільного господарства,побуту і бюджету підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_11,ОСОБА_14,ОСОБА_17,ОСОБА_21,ОСОБА_22,ОСОБА_6

05 грудня 2002 року сторони уклали шлюб і до придбання будинку №33 по вул.Б.Хмельницького в м.Черкаси продовжували проживати у ІНФОРМАЦІЯ_1,яка належала позивачці на праві приватної власності. Відповідно до договору купівлі-продажу квартири квартира №АДРЕСА_7 яка належала на праві приватної власності ОСОБА_1І.(том№1 арк.спр.156) була 27.05.2004 року продана за 14 тисяч 900 дол.США.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 березня 2017 року даний шлюб було розірвано. Від шлюбу спільних дітей не мають.

Судом встановлено ,що за час спільного проживання,ведення спільного господарства,побуту та бюджету,спільної праці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було придбано незакінчене будівництво жилого будинку готовністю 56 %, що знаходиться в місті Черкаси, по вул..Б.Хмельницького, 33 (договір укладений на ОСОБА_2В.), який в подальшому був добудуваний та визнаний рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано.Як вбачається з мотивувальної частини рішення ,що відповідно до висновку управління містобудування та архітектури Черкаського міськвиконкому №5555/14 від 06.10.2008 року самовільно добудований житловий будинок з гаражем,цокольним поверхом та масандрою літ.А-2,огорожу№1-3 та замощення літ.1 по вул..Б.Хмельницького 33 ,що в м.Черкаси розташований без порушень вимог п.3.25 Державних будівельних норм України (ДБН360-92)і не погіршує нічиїх житлових умов і прав,не розташоване на міських мережах.Суд вважає ,що в період 2004-2008 роки в добудову будинку сторонами були внесені значні кошти,що підтверджується переліком робіт і матеріалів,які були направлені на добудову будинку.Також суд звертає увагу на попередній договір( том№2 арк.спр.104-106) від 25.09.2008 року,а саме на пункт 1.3 д , в якому Продавець за договом ОСОБА_2 визнає ,що вказаний будинок придбаний в період зареєстрованого шлюбу і є спільною сумісною власністю з ОСОБА_1. Після продажу квартири №1 АДРЕСА_8 кошти виручені від продажу квартири були спрямовані у добудову будинку№33 по вул.Б.Хмельницького в м.Черкаси. Відповідно до довідки з ЧООБТІ від 11.06.2012 року домоводіння за адресою м.Черкаси ,вул.Б.Хмельницького 33 зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_2 на підставі рішення суду від 07.11.2008 року виданого Соснівським райсудом і записано в реєстрову книгу під номером №6258.

Також судом встановлено ,що за час спільного проживання,ведення спільного господарства,побуту та бюджету,спільної праці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було придбано частину комплексу будівель за адресою: м.Черкаси вул.Будіндустрії1 /Чигиринська 68, яка придбана ОСОБА_2 у ТОВ Рембудмонтаж згідно договору купівлі-продажу №21063 від 19.09.2002р., посвідченого приватним нотаріусом і записано в реєстровану книгу під номером №1513,а саме част.А-ІІІ,а саме:пр.ІІ пов. З №26 по 42,пр. сходів №1,25,46,Sз-183,67кв.м; літ Б-І(245,7);В; част.№2 за 2,5 місяці до укладення шлюбу,із позивачкою.Проте його оплата була фактично здійснена в 2003-2004 роках,коли сторони перебували в зареєстрованому шлюбі.Доказами даних обставин є письмові докази(том.2 арк.спр.113-115),а саме претензія ТОВ Рембудмонтаж №0606/1-3 від 06.06.2003 року та ухвала Господарського суду Черкаської області від 02.10.2003 рокуу справі 16/3230,із яких вбачається що оплата вказаного об єкту нерухомості здійснювалась фактично в 2003-2004 роках,тобто тоді коли сторони вже перебували в зареєстрованому шлюбі.Джерело походженя грошових коштів на оплату вказаного об єкту нерухомості-були спільні кошти подружжя ОСОБА_2.

Відповідно до рішення Черкаської міської ради від 07.07.2005 року№8-414 ОСОБА_2 про передачу земельних ділянок передано безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилих будинків,господарських будівель і споруд(присадибна ділянка),за основним цільовим призначенням земельна ділянка ,яка віднесена до категорій земель житлової та громадської забудови 1000,00кв.м та в оренду під город земельні ділянки що віднесені до земель сільськогосподарського призначення 498кв.м.(том2 (арк.спр.206). Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 28.12.2005 року власником земельної ділянки площею 1000,00кв.м є ОСОБА_2(том1.арк.спр.18).

Частиною 1 ст. 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Отже за загальним правилом майно, придбане подружжям у кредит, є спільною власністю чоловіка та дружини.

Відповідно до ст. 65 СК України договір укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. Це означає, що дружина та чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов'язки щодо спільно нажитого у шлюбі майна, оскільки розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобов'язань за кредитом.

Відповідно до п.п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Відповідно до ст. 60 СК України , майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає відповідно до ч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

В роз'ясненнях, викладених у п.п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року Про прав застосування законодавства при розгляді справ про право на розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя зазначено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України ).

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 18-2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ відповідно до положень статей 81 , 116 ЗК окрема земельна ділянка одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, ні подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельна фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної части будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди відповідності до статей 120 ЗК , 377 ЦК .

Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 СК визначено, що особистою приватної власністю дружини (чоловіка) є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, а за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 57 СК України (в редакції Закону № 4766- VI від 17 травня 2012 року ) особистою приватною власністю дружини чоловіка є земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України .

Відповідно до ч. 2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Доказів, які спростували б презумпцію спільності майна та доводили існування обставин, передбачених ст. 57 СК України відповідач не надав.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності , користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок , будівлю, споруду розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 4 ст. 120 ЗК України визначено, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Пленум Верховного Суду України в п. 22 постанови від 21.12.2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя роз'яснив, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям , а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Постановою Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 визначено, що відповідно до положень статей 81, 116 ЗК, зокрема, земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК, 377 ЦК .

В силу ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист всіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції» , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Встановлення факту спільного проживання, ведення спільного господарства, побуту та бюджету, в період часу до набрання чинності Сімейним кодексом України - до 1 січня 2004 року, має регулюватись Законом України Про власність та положеннями Постанов Пленуму ВСУ від 12 червня 1998 року № 16 Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України , від 22.12.1995р. № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності .

Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" (у редакції, яка була чинною на момент спірних правовідносин), спори про поділ майна осіб, які живуть однією сім'єю, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають вирішуватися згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України "Про власність", відповідних норм ЦК Української PCP та з урахуванням пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» . Правила статей 22, 28, 29 КпШС України в цих випадках не застосовуються.

За змістом пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), розглядаючи позови, пов'язані з спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є не лише майно, нажите подружжям за час шлюбу (статті 16 Закону «Про власність» , статті 22 КпШС України), а й майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, або майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, коли укладеною між ними письмовою угодою визначено, що воно є спільною сумісною власністю.

А тому, суд вважає, що необхідно встановити факт спільного проживання, ведення спільного господарства, побуту та бюджету ОСОБА_1та ОСОБА_2, які не перебували у зареєстрованому шлюбі між собою, з 01 січня 1994 року по 04 грудня 2002 року та встановити факт, що майно: житловий будинок з надвірними спорудами (56% незакінченого будівництва) по вул.Б.Хмельницького, 33 в м.Черкаси, який придбаний ОСОБА_2 згідно договору купівлі - продажу від 08.08.2002р.; частина майнового комплексу по вул.Будіндустрії, 1/Чигиринська, 68 в м.Черкаси, яка придбана ОСОБА_2 у ТОВ Рембудмонтаж згідно договору купівлі-продажу від 19.09.2002р.; придбане внаслідок спільної праці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як сім'ї.

Суд вважає, що все зазначене вище майно є об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2,а саме житловий будинок з надвірними спорудами по вул. Б. Хмельницького, 33 в м.Черкаси, частина майнового комплексу по вул. Будіндустрії 1/ Чигиринська, 68 в м. Черкаси, яка придбана ОСОБА_2 у ТОВ Рембудмонтаж згідно договору купівлі-продажу №21063 від 19.09.2002р., посвідченого приватним нотаріусом і записано в реєстровану книгу під номером №1513,а саме част.А-ІІІ,а саме:пр.ІІ пов. З №26 по 42,пр. сходів №1,25,46,Sз-183,67кв.м; літ Б-І(245,7);В; част.№2.

А тому , суд вважає за необхідне визнати право особистої приватної власності ОСОБА_1 на Ѕ частку житлового будинку з надвірними спорудами по вул. Б.Хмельницького,33 в м.Черкаси, на Ѕ частку земельної ділянки площею 1000,0кв.м по вул. Б.Хмельницького ,33 у м. Черкаси , яка надана у власність ОСОБА_2 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 28.12.2005 року,серія ЯА №705914, на Ѕ частку частини майнового комплексу по вул. Будіндустрії 1/Чигиринська, 68 в м. Черкаси, яка придбана ОСОБА_2 у ТОВ Рембудмонтаж згідно договору купівлі-продажу від 19.09.2002р.;

Суд вважає, що моментом припинення шлюбних відносин між сторонами є 18 січня 2012 року, дата народження дитини ОСОБА_25,матір ю якої є ОСОБА_26,а батьком ОСОБА_2. Також в січні 2012 року позивачку було звільнено з посади заступника директора ФОП ОСОБА_2 та, на думку суду, усвідомлюючи неможливості спільного проживання та отримання доходів 07.04.2012 року ОСОБА_1 реєструється як суб єкт підприємницької діяльності.Відповідач був зареєстрований,як фізична особа підприємець на підставі свідоцтва від 03.11.2000року.

Факт припинення шлюбних відносин в грудні 2015 року ,суд вважає ,що позивачкою не доведений,оскільки відповідно до вимог ч.2ст.3 Сімейного кодексу України сім ю складають особи ,які спільно проживають,пов язані спільним побутом,мають взаємні права та обов язки,що не було, на думку суду, встановлено після січня 2012 року.

Також, позивачка просила виділити 1/2 частини виробничо- технічного обладнання, що знаходиться в нежитловому приміщенні за адресою: м.Черкаси, вул.Будіндустрії, 1/Чигиринська, 68, а саме: на лінію по виробництву ватину, в яку входить вентилятор для подачі вати, чесальна машина, розкладник, шпулярник і прошивна машина загальною вартістю 55900,00грн.,обладнання для швейного цеху (швейні машини Siruba - 2 шт., швейна машина 22 клас - 2 вартістю 2559,00грн., оверлок - 1 шт.5118,00грн.,обладнання для виробництва матраців ватяних (щипальні машини для виробництва вати технічної - 2шт. вартістю 127950,00грн кожна, машина Марш-1 для виробництва технічної вати та розроблення вовни - 1 шт., вартістю307080,00грн, вентилятори для набивки матраців - 2 шт., вартістю 10000,00грн. кожний, шафа набивочна, для набивки матраців - 2 шт., вартістю 15000,00грн. кожний, поковочна машина ДМН 68 - 2 шт. вартістю 127950,00 кожна ) на загальну вартість 879116,00грн..ОСОБА_10 позовні вимоги позивачки в цій частині не підлягають до задоволення та є недоведеними,оскільки позивачкою не надано доказів,які дали можливість суду ідентифікувати таке обладнання,встановити період його придбання та його приналежність,відповідно докази придбання такого майна сторонами під час перебування у шлюбі та за спільні сумісні кошти подружжя.А тому позов в цій частині підлягає повній відмові.

Також, позивачкою при подачі позову не було сплачено судового збору за дані позовні вимоги ( 1 відсоток від вартості майна,але не більше 8000,00грн).

З наданих позивачем документів вбачається ,що ОСОБА_2 на підставі рішення Черкаської міської ради від 07.07.2005 року отримав у оренду земельну ділянку під город без права забудови площею 498кв.м за адресою м.Черкаси ,вул.Б.Хмельницького ,33.Тому суд вважає,що права власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку не набув,тому визнавати таку земельну ділянку спільною сумісною власністю подружжя неможливо та не передбачено вимогами чинного законодавства ,тому позов в цій частині також підлягає відмові. Позивачкою, також, за дану позовну вимогу при подачі позову не було сплачено судовий збір в розмірі 640грн.

Позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину автомобіляя ГАЗ 3302-414,2007 року випуску ,також не підлягають до задоволення.Суду не надано доказів позивачкою , про те ,що даний автомобіль був придбаний відповідачем,як фізичною особою.Також відсутні докази, що зазначений транспортний засіб був придбаний ОСОБА_2,як фізичною особою-підприємцем.Судом встановлено ,що даний автомобіль був придбаний в кредит у ПАТ КБ Приватбанк і станом на момент припинення шлюбних відносин,тобто на 05.12.2011 року,заборгованість за кредитом ,без врахування поточних процентів, становить 57485,69грн.( том.2 арк.спр.14). Як вбачається з договору №384-07/Ч (том.4 арк.спр.84-85) ОСОБА_2 купив автомобіль ГАЗ 3302-414,2007 року випуску за 89940,00грн. та відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №56 від 27 листопада 2007 року , вніс аванс за автомобіль 8994грн.00коп.(том.№4 арк.спр.83).На час розгляду справи ПАТ КБ Приватбанк на виконання ухвали не надав копію кредитного договору ,а відповідно до Додатку №1 до кредитного договору №24м/2011 року від 06.10.2011 року заборгованість по кредиту за ОСОБА_2 на січень 2012 року ,сальдо кредиту 55517,82грн. та сума відсотків 30813.44грн.,а всього 86331.22 грн.

Суд вважає ,що моментом припинення шлюбних відносин між сторонами є січень 2012 року, а тому погашення більшої частини кредитних зобов язань за придбання вказаного автомобіля проводив ОСОБА_2 самостійно після припинення шлюбних відносин з ОСОБА_1 за рахунок грошових коштів.Позивачкою в судовому засіданні не доведено факт припинення шлюбних відносин у грудні 2015 року,тому визначити частку ,яка була сплачена за вказаний автомобіль,за період перебування в шлюбних відносинах є неможливим. Відповідач в судовому засіданні стверджував ,що даний автомобіль використовувався в підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку. А тому в цій частині позов також не підлягає до задоволення.

Також , суд враховує той факт,що грошові кошти на придбання незакінченого будівництва жилого будинку ОСОБА_2 надав йому батько в сумі 12 тисяч 500 доларів США,що підтверджено розпискою ОСОБА_10 суд вважає , що дані кошті були надані сім ї ОСОБА_2, які на 20.07.2002 року проживали разом, вели спільне господарство, побут і бюджет.(том.3арк.спр.95) .

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача необхідно стягнути судові витрати на користь позивачки,а саме в розмірі 243грн.60коп.за позовні вимоги про встановлення юридичного факту проживання однією сім єю , за розподіл майна подружжя в розмірі 2754,51грн., за 2 заяви про забезпечення позову в розмірі 320 грн.00коп. та 275грн.60коп.,а всього 3593грн.71коп.

Також з позивачки необхідно достягти судовий збір ,який не сплачений за позовні вимоги за розподіл майна виробничо- технічного обладнання, що знаходиться в нежитловому приміщенні за адресою: м.Черкаси, вул.Будіндустрії, 1/Чигиринська, 68 в в розмірі 8000,00грн. та за позовну вимогу в розмірі 640грн. за оренду землі за мінусом зайво сплаченого судового збіру в розмірі 243грн.84 коп. ,а тому підлягає до стягнення з позивачки в прибуток держави судовий збір в розмірі 8396,16грн.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 3,12,13,81,89,141,ч.6 ст.259 ,263,264,273, ЦПК України, 120 ЗК ст. 60, 61, 69, 70 СК України, ст.ст. 368,372,377,386 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» Постанова Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Черкаська міська рада, ПАТ КБ Приватбанк про встановлення юридичного факту проживання однією сім єю без державної реєстрації та визнання об єктів спільної власності подружжя та розподіл майна подружжя - задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання, ведення спільного господарства, побуту та бюджету ОСОБА_1 та ОСОБА_2,які не перебували у зареєстрованому шлюбі між собою з 01 січня 1994 року по 04 грудня 2002 року.

Встановити факт, що майно: а) житловий будинок з надвірними спорудами (56% незакінченого будівництва) по вул.Б.Хмельницького, 33 в м.Черкаси, який придбаний ОСОБА_2 згідно договору купівлі - продажу від 08.08.2002р.; б) частина майнового комплексу по вул.Будіндустрії,1/Чигиринська, 68 в м.Черкаси, яка придбана ОСОБА_2 у ТОВ Рембудмонтаж згідно договору купівлі-продажу від 19.09.2002р. придбане внаслідок спільної праці ОСОБА_1 та ОСОБА_2,як сім'ї.

Визнати об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - житловий будинок з надвірними спорудами по вул. Б. Хмельницького, 33 в м.Черкаси.

Визнати об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частину майнового комплексу по вул. Будіндустрії 1/ Чигиринська, 68 в м. Черкаси, яка придбана ОСОБА_2 у ТОВ Рембудмонтаж згідно договору купівлі-продажу №21063 від 19.09.2002р., посвідченого приватним нотаріусом і записано в реєстровану книгу під номером №1513,а саме част.А-ІІІ,а саме:пр.ІІ пов. З №26 по 42,пр. сходів №1,25,46,Sз-183,67кв.м; літ Б-І(245,7);В; част.№2.

Визнати право особистої приватної власності ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами по вул. Б.Хмельницького,33 в м.Черкаси;

Визнати право особистої приватної власності ОСОБА_1 на 1/2 частку земельної ділянки площею 1000,0кв.м по вул. Б.Хмельницького ,33 у м. Черкаси, яка надана у власність ОСОБА_2 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 28.12.2005 року,серія ЯА №705914;

Визнати право особистої приватної власності ОСОБА_1 на 1/2 частку частини майнового комплексу по вул. Будіндустрії 1/Чигиринська, 68 в м. Черкаси, яка придбана ОСОБА_2 у ТОВ Рембудмонтаж згідно договору купівлі-продажу від 19.09.2002р.;

Решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме сплачений позивачкою судовий збір в сумі 243грн60коп. за встановлення юридичного факту проживання однією сім єю , за розподіл майна подружжя в сумі 2754,51 , за забезпечення позову 320 грн.00коп. та 275грн.60коп.,а всього 3593грн.71коп.

Стягнути в прибуток держави з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8396,16грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції на протязі 30 днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 15 травня 2018 року.

Головуючий: ОСОБА_27