Ухвала

від 18.05.2018 по справі 809/853/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"18" травня 2018 р. справа № 809/853/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель" до Івано-Франківської митниці ДФС України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору товариство з обмеженою відповідальністю "Брокер-Сервіс-Логістік" про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Буковель" звернулося в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ "Брокер-Сервіс-Логістік" про визнання протиправними дій у відмові в задоволенні заяв ТОВ "Буковель" та ТОВ "Брокер-Сервіс- Логістік", який діє від імені і в інтересах ТОВ "Буковель", а саме: від 22.03.2018 №22/03-1 та №22/03-1 і №1 про надання дозволу на внесення змін до митної декларації UA 206010/2017/01944 від 26.12.2017 та від 23.03.2018 №23/03-1 та №23/03-3 і №2 про надання дозволу на внесення змін до митної декларації UA 206010/2017/010505 від 16.03.2017, зобов'язання Івано-Франківську митницю ДФС України внести такі зміни, що зазначені в цих заявах.

Одночасно у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Івано-Франківській митниці ДФС України та іншим особам вчиняти дії щодо внесення змін до митних декларацій UA206010/2017/01944 від 26.12.2017 та UA206010/2017/010505 від 16.03.2017 (оформлення аркушів коригування), відмінних від вказаних ТОВ Буковель та ТОВ Брокер-Сервіс-Логістік у поданих заявах від 22.03.2018 №22/03-1 та №22/03-1 і №1 та від 23.03.2018 №23/03-1 та №23/03-3 і №2, а також заборони здійснювати провадження у справах про порушення митних правил з приводу вказаних митних декларацій.

Клопотання мотивовано тим, що існують очевидні ознаки неправомірності дій Івано-Франківській митниці ДФС України. Відповідач, встановивши із заяв позивача наявність товару із більшою ставкою, може внести зміни в декларації, застосувавши до всіх товарів ставку мита 15%, що може призвести до донарахування митних платежів і накладення штрафу в розмірі 300% від нарахованої суми. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Розглянувши подану заяву судом встановлено наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з наведених підстав, і оцінити чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У розумінні наведених вище норм закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд зазначає, що підстави забезпечення позову не можуть ґрунтуватися на ймовірних припущеннях, можливих неправомірних діях на майбутнє і повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами.

На думку суду, наведені позивачем ознаки очевидної протиправності оскаржуваних дій не є достатніми та підлягають встановленню під час розгляду справи. При цьому, позивачем не надано суду жодного доказу щодо вжиття Івано-Франківською митницею дій по внесенню змін у митні декларації, чи донарахування будь-яких додаткових платежів. Тобто позивачем заявлено заяву щодо вжиття заходів забезпечення позову на можливо неправомірні майбутні дії відповідача. Також позивачем не наведено та не надано суду доказів, а судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відтак, судом не встановлено підстав для задоволення заяви позивач про забезпечення позову.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ТОВ "Буковель" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Івано-Франківській митниці ДФС України та іншим особам вчиняти дії щодо внесення змін до митних декларацій UA206010/2017/01944 від 26.12.2017 та UA206010/2017/010505 від 16.03.2017 (оформлення аркушів коригування), відмінних від вказаних ТОВ Буковель та ТОВ Брокер-Сервіс-Логістік у поданих заявах від 22.03.2018 №22/03-1 та №22/03-1 і №1 та від 23.03.2018 №23/03-1 та №23/03-3 і №2, а також заборони здійснювати провадження у справах про порушення митних правил з приводу вказаних митних декларацій, слід відмовити.

Керуючись статтями 150-154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства, суд-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 256, 295, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.