Постанова

від 14.11.2018 по справі 809/853/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року № 857/825/18 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання - Чопко Ю.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Буковель на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2018 року у справі №809/853/18 (суддя Біньковська Н.В., рішення ухвалене о 16/21 год, м.Івано-Франківськ, повний текст складено 14 серпня 2018 року) за його позовом до Івано-Франківської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю Брокер-Сервіс-Логістик , про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Буковель (далі - ТОВ) звернулося до суду із позовом до Івано-Франківської митниці ДФС (далі - Митниця) в якому просило:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у задоволенні заяв ТОВ від 22.03.2018 №22/03-1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Брокер-Сервіс-Логістик (далі - ТОВ-1) від цієї ж дати №№22/03-1 та 1 про надання дозволу на внесення змін до митної декларації UA206010/2017/01944 від 26.12.2017 (далі - Заяви-1, МД №UA206010/2017/01944 відповідно) та від 23.03.2018 №23/03-1 (від ТОВ), та №№23/03-3 і 2 про надання дозволу на внесення змін до МД №UA206010/2017/010505 від 16.03.2017 (далі - Заяви-2, МД UA206010/2017/010505 відповідно);

зобов'язати Митницю внести зміни зазначені в Заявах-1, Заявах-2.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги наводячи норми матеріального права вказує на помилковість висновків суду першої інстанції щодо неможливості внесення змін до МД, оскільки таке право чітко передбачено чинним законодавством та не залежить від того, чи призведе це до перерахування сум митних платежів за відповідними МД.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що зміна, про яку просить позивач, має наслідком зміну класифікації товару по коду УКТЗЕД та зміну ставок ввізного мита, що потягне за собою зменшення суми митних платежів, сплачених до бюджету за оформленими раніше митними деклараціями, а тому не може допускатись.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.02.2017 та 05.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Сноусервіс (SNOWSERVICE s.r.o., SLOVAKIA) (Продавець) та ТОВ (Покупець) укладено договори №№0802S/B, 0510S/В на поставку товарів (запасних частин до сніготрамбувальних машин; далі - Товари) на загальну вартість 155245,26 і 138847,86 євро. Згідно Додатків №№1 до вказаних договорів придбані Товари, а саме - пробка бортового редуктора зазначені в колонках 39, 26 артикул 1500343 (10 шт, 20 шт загальною вартістю 91, 226 євро). Аналогічна інформація вказана також в інвойсах №№170100083, 170100210 від 14.03.2017 і 19.12.2017. За експортними деклараціями на користь позивача поставлено товар (пробка з різьбою - zatka so zavitom) із кодом 7318190000 (а.с.10-29).

08.12.2016 позивач уклав з ТОВ-1 договір №288 на проведення митно-брокерської діяльності на території України (далі - Договір №228). За змістом цього договору ТОВ-1 зобов'язується за обумовлену плату та в зазначений термін, зокрема здійснювати самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням ТОВ в порядку передбаченому Договором №228 та законодавством України дії пов'язанні з декларуванням та митним оформленням вантажів замовника (а.с.30-34).

26.12.2017 та 16.03.2017 з метою здійснення митного оформлення зазначеного вище Товару, позивач через уповноважену особу ТОВ-1 подав до Митниці МД №№UА206010/2017/019144, UА 206010/2017/010505 типу ІМ 40 ДЕ, на підставі яких митним органом здійснено митне оформлення вказаного товару без зауважень (а.с.35-38).

Митне оформлення товару проведено за самостійно визначеними позивачем ставками (розмитнено товар різного найменування з різними ставками від 2% до 10% та застосовано найбільшу ставку ввізного мита 10%).

Після завершення процедури розмитнення ТОВ з'ясовано, що пробки з різьбою слід було класифікувати по коду 8309 згідно УКТЗЕД Пробки, ковпачки та кришки (включаючи корончасті пробки: ковпачки, що загвинчуються, та пробки з пристроєм для розливання), кришки для пляшок, заглушки нарізні, оболонки пробок та інші пакувальні пристрої з недорогоцінних металів/інші, (код УКТЗЕД 8309909000), зі ставкою мита - 15%.

В зв'язку з цим, ТОВ та ТОВ-1, в порядку статті 269 Митного кодексу України (далі - МК) звернулись із Заявами-1 та Заявами-2 до відповідача про надання дозволу внести зміни (заповнити аркуші коригування) до вказаних вище МД, в яких зазначили відомості які повинні бути вказані (тобто розмитнення за загальною процедурою із зазначенням відповідної ставки мита до кожної категорії товарів та декларування пробки бортової передачі редуктора зі ставкою - 15%), а також обґрунтування необхідності внесення таких змін, оскільки допущено помилку при застосуванні ставки мита (а.с.39-61).

За наслідками розгляду Заяв-1 та Заяв-2 Митницею надано відповіді, згідно яких відмовлено у наданні дозволу для внесення таких змін, з тих підстав, що відповідно до статті 268 МК виправлення помилок можливе лише якщо такі помилки не призвели до зменшення розміру митних платежів (а.с.62-65).

Відповідно до частини першої статті 257 МК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно пункту 20 частини першої статті 4 МК митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Частинами першою, другою, восьмою статті 264 МК визначено, що митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

За змістом статті 269 МК відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

На виконання положень вищенаведеної статті постановою КМУ від 21.05.2012 №450 затверджено Положення про митні декларації (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення №450), яке визначає вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом подання митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними.

Так, відповідно до пункту 37 Положення №450 після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устатковання та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом; заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 .

Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.

Оформлений митним органом аркуш коригування є невід'ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі:

необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу;

необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов'язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету;

необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією;

необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.

Аналогічно, згідно Порядку оформлення аркуша коригування , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 №1145, передбачено внесення відомостей про товари, не пов'язані з перерахуванням сум митних платежів, а лише в разі їх доплати (повернення).

Отже, внесення змін до митної декларації після завершення митного оформлення можливо лише у разі наявності чітко встановлених у пункті 37 Положення №450 підстав. Зокрема:

наявність відповідного письмового звернення декларанта про внесення змін;

якщо зміни стосуються саме відомостей про товари;

якщо ці відомості про товари не пов'язані з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією.

Заявлені позивачем та ТОВ-1 зміни у МД №№ UА206010/2017/019144, UА 206010/2017/010505 стосуються числових значень, а саме класифікації товару по коду УКТЗЕД, що відповідно призводить до зміни ставок ввізного мита, які у разі внесення змін підлягатимуть перерахунку, що свідчить про те, що зазначені ТОВ відомості не є підставою для внесення змін до митної декларації.

Статтею 46 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - ПК) передбачено, що митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань .

Згідно пункту 56.11 статті 56 ПК не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків .

Із системного аналізу зазначених норм апеляційний суд приходить до висновку, що не дозволяється внесення змін до митної декларації щодо відомостей, пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів, що були сплачені за такою митною декларацією.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується скаржником те, що він самостійно визначив ставку ввізного мита, яка підлягала сплаті за Товар, що ним ввозився на митну територію України за МД №№UА206010/2017/019144, UА 206010/2017/010505, без коригувань та рішень митного органу, суми платежів були за цими МД сплачені на відповідний рахунок Державного бюджету України.

Звідси, судом першої інстанції вірно враховано те, що зміна про яку просили ТОВ та третя особа за Заявами-1, Заявами-2 не може бути проведена, так як має наслідком зменшення суми митних платежів, сплачених до бюджету за оформленими раніше МД.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку щодо правомірності відмови Митниці у наданні дозволу на внесення змін до МД шляхом складання аркушів коригування, оскільки такі зміни призведуть до перерахунку митних платежів, що не допускається.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги вище наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Буковель залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. Я. Качмар судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 19 листопада 2018 року.