Вирок

від 19.05.2018 по справі 533/1196/17

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.05.2018 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1-кп/533/7/18

533/1196/17 ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2018 року селище Козельщина Полтавської області

Козельщинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Козельщина кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2017 року за №12017170200000264 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця міста Кременчук, Полтавської області, жителя

АДРЕСА_1 , громадянина

України, не одруженого, не працюючого, освіта

професійно-технічна, на утриманні неповнолітніх дітей не має,

статусу учасника АТО не має, статусу ліквідатора наслідків аварії

на ЧАЄС не має, групи інвалідності не має, військовий квиток

НОМЕР_1 , від 26 серпня 1993 року, у силу ст.89 КК України

раніше судимого:

1.21.01.1991 року Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області за ст.ст.141 ч.2, 81 ч.3, 140 ч.2, 17-81 ч.3, 42 УК УРСР до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

2.01.02.1996 року Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області за ст.ст.44,81 ч.4, 86-1, 44, 140 ч.2, 42 КК України до позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна.

3.27.04.1999 року Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області за ст.140 ч.3 КК України 3 роки до позбавлення. Звільнений по відбуттю покарання.

4.31.05.2001 року Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області, за ст.144 ч.3 КК України до позбавлення волі строком 7 років з конфіскацією майна. Звільнений 12.03.2005 року по відбуттю покарання.

5.08.12.2010 року Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області за ст.124 УК України до арешту строком на 6 місяців. Покарання відбув 04.02.2011 року.

6.25.09.2012 року Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області за ст.185 ч.2 КК України засуджений до арешту строком на 4 місяці. Звільнений по відбуттю строку покарання 25.01.2013 року.

7.13.05.2014 року Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області за ст.122 ч.1КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Знятий з обліку по відбуттю покарання.

8.27.04.2017 року Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області за ст.125 ч.1 УК України провадження закрито в зв`язку з відмовою від обвинувачення.

за ч.1 ст.121 КК України -

встановив:

ОСОБА_5 10 вересня 2017 року о 21 годині 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у першому вагоні приміського потягу №6536 сполученням Кременчук-Полтава на станції Козельщина на грунті неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ножем, який мав при собі, наніс один удар потерпілому ОСОБА_6 в область черевної порожнини, чим спричинив останньому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №870 від 06.10.2017 року, тілесні ушкодження у вигляді: одиночного проникаючого колото-різаного порання черевної порожнини з ушкодженням сальника, яке утворилося від дії колюче-ріжучого предмету, можливо і від одного удару ножем, і за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя під час отримання. Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 з місця події зник.

В судовому засіданні ОСОБА_5 винним себе не визнав та показав, що дійсно між ним та потерпілим виникли неприязні стосунки, пов`язані з вчиненням насильницьких дій відносно його співмешканки ОСОБА_7 і він, зустрічаючи сина на станції Козельщина у тамбурі першого вагону потягу Кременчук-Полтава, посварився з потерпілим ОСОБА_6 , але ножа не мав при собі і поранень йому не наносив. При проведенні досудового розслідування слідчі двічі намагались вилучити ніж, якого він не мав, та вилучили кухонний ніж у співмешканки, який не має на собі слідів злочину та не відноситься до справи. Вважає, що потерпілий його оговорює, так як перебуває під впливом працівників поліції за сумнівне минуле, прохав виправдати його за даним обвинуваченням.

Проте, незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, за обставин, встановлених в судовому засіданні, підтверджується наступними доказами, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні.

Із показань потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні, вбачається, що у п`ятницю 08.09.2017 року він у місті Кременчук зустрівся з ОСОБА_5 в кафе, де він дав йому 400грн. 10.09.2017 року він у вечорі потягом поїхав до м. Полтава. Під час руху йому знову зателефонував ОСОБА_5 , який попросив 50грн в борг. Він відмовив та запропонував їхати з ним, так як мав намір оформляти спадщину у с. Чутово. Коли потяг зупинився на станції «Козельщина», він вийшов покурити до тамбура у першому вагоні. До тамбуру зайшов обвинувачений зі своєю подругою та наніс йому удар ножем, одразу зайшло пів леза, а за другим ударом наніс удар сильніше, він, відходячи задом до дверей у вагон, відчинивши їх руками, почав падати та втрачати свідомість. Попросив людей викликати швидку допомогу та зірвати стоп-кран на потязі. Ніж, яким ОСОБА_8 наносив удари, він бачив у ОСОБА_8 і раніше бо він постійно з ним ходив. Співмешканка стояла позаду ОСОБА_8 . Раніше між ними ніяких конфліктів не виникало, він взагалі не знає його співмешканку, бо проживає в місті Харкові, а до міста Кременчук приїздив за коштами для оформлення спадщини. Після цього він не спілкувався з обвинуваченим. До нього дзвонила співмешканка обвинуваченого, та якісь хлопці, які висловлювати погрози. Вважає, що обвинувачений оговорює його, намагаючись таким чином уникнути відповідальності за скоєне.

Свідок ОСОБА_9 показала суду, що вона 10.09.2017 року о 21годині вона зустрічала з потягу «Кременчук-Полтава» сина, сварка виникла між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 через те, що ОСОБА_10 її домагався. ОСОБА_10 їй дзвонив і погрожував, щоб про домагання нічого не розповідала ОСОБА_8 , ОСОБА_8 почув цю розмову і їй прийшлось йому розповісти все. ОСОБА_8 розлютився і нервував, казав, що хоче поговорити з ОСОБА_10 відносно випадку домагання. Потяг приїхав, вони пішли до першого вагону, зайшов обвинувачений, потерпілий стояв у тамбурі. Обвинувачений запропонував поговорити, вийти з вагону, а ОСОБА_11 пішов задом у вагон, згадати, що він казав не може.Вона цим часом заглянула у вагон, обвинувачений стояв білянеї. ОСОБА_10 перший почав махати руками і ОСОБА_5 правою рукою ударив ОСОБА_12 в ліву частину голови, вона вийшла з вагону та забігла в третій вагон забрати сина,з потягу вийшов ОСОБА_8 , на пероні він махав руками, брутально лаявся. В тамбурі вона не бачила нікого. На момент події в тамбурі, були вона, потерпілий та обвинувачений.

У обвинуваченого був ніж, який лежав в знайомого д. ОСОБА_13 , його бачив і ОСОБА_11 . Цей ніж їй подарувала дівчина з міста Кременчука, він був чорного кольору, ручка з заліза. Після сварки до неї додому приїхала працівник поліції ОСОБА_14 , передивилась всі ножі, але потрібного не знайшла, потім приїхала вдруге та взяла ніж, який був на кухні, для експертизи. Цей ніж був постійно вдома, слідів бурого кольору на ножі не було. ОСОБА_15 в цей вечір був в кросівках, шортах та футболці.

Свідок ОСОБА_16 показала суду, що вона їхала з міста Кременчука, дату не пам`ятає, але це була перша половина вересня 2017 року. У вагоні потерпілий сидів позаду них та спілкувався з кимось по телефону. На станції ОСОБА_17 потяг зупинився, пам`ятає що потерпілий стояв біля тамбура до неї спиною, а обвинувачений підійшов до нього, поїзд при цьому стояв. Ножа вона не бачила, бачила лише рух руки, який зробив обвинувачений у бік потерпілому. Після цього вона побачила як потерпілий присів посеред вагону, тримаючись за низ живота. Вона впізнала у обвинуваченому особу, що перебувала у потягу рядом із потерпілим. У руках обвинуваченого вона не бачила ножа, замітили лише помах руки у бік потерпілого. У потерпілого також в руках нічого не було, але він йшов тримався руками за низ живота та прохав викликати швидку і поліцію. Вона також почула як обвинувачений щось кричав потерпілому в слід і махав руками, пам`ятає фразу, яку сказав обвинувачений потерпілому: «Будеш знати як насилувати». Обвинувачений був одягнений у футболку і шорти.

Свідок ОСОБА_18 на початку вересня 2017 року перебувала на пероні станції Козельщина пізно ввечері та бачила там жінку, яка розмовляла по телефону та голосно лаялась. З нею був обвинувачений, який був обтягнутий у білі шорти з червоною емблемою прапора та футболку. Він ходив по перону а, коли під`їхав потяг, його не стало.

Свідок ОСОБА_19 показала суду, що вона надавала першу медичну допомогу потерпілому у складі бригади № 1 як виїзний фельдшер екстреної допомоги міста Кобеляки. ОСОБА_6 вона оглянула у вагоні поїзда, він лежав на підлозі. При огляду вона виявила проникаюче поранення живота зліва, надала йому першу медичну допомогу та доправили до хірургічного відділення Кобеляцької районної лікарні.

Лікар-хірург Кобеляцької центральної районної лікарні ОСОБА_20 підтвердив надання потерпілому ОСОБА_6 10.09.2017 року медичної допомоги з приводу проникаючого поранення черевної порожнини у лівому підреберрі епігастральної ділянки глибиною близько10см. Рана мала косий розріз під кутом знизу вверх. Про обставини отримання поранення хворого не розпитували.

10.09.2018 року о 23годині 35хвилин від потерпілого ОСОБА_6 слідчим Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області прийнята заява-повідомлення про спричинення йому ножового поранення, в якій він зазначив, що о 20год.20хв. у тамбурі електропотягу «Кременчук-Полтава» на станції Козельщина ОСОБА_5 наніс йому один удар ножем в область черевної порожнини ( аркуш 156 том.2).

Зазначене повідомлення зареєстроване в ЄРДР 10.09.2017 року за № 12017170200000264 ( аркуш 170 том.1).

При проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: одиночного проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з ушкодженням сальника, яке утворилась від дії колючо-ріжучого предмету, можливо і від одного удару ножем, можливо в указаний строк і при вказаних потерпілим обставинах, і за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час отримання. Вище зазначене тілесне ушкодження супроводжувалось як зовнішньою так і внутрішньою кровотечею. Враховуючи розташування і характер тілесного ушкодження у гр. ОСОБА_6 , слід рахувати, що під час отримання пошкодження він знаходився у вертикальному або близькому до нього положенні і був обернений передньою частиною тіла до травмуючого предмету. При судово-медичній експертизі гр. ОСОБА_6 будь-яких тілесних ушкоджень характерних для боротьби чи самозахисту не виявлено. Нанести собі дане ушкодження ОСОБА_6 не міг ( аркуші 206 том1).

В ході досудового розслідування під час проведення слідчого експерименту 02.10.2017року потерпілий ОСОБА_6 показав як йому наносив тілесне ушкодження ОСОБА_5 ( аркуш 211 том.1).

За результатами проведеної додаткової судово-медичної експертизи № 880 за наслідками слідчого експерименту, проведеного з потерпілим, його свідчення визнані такими, що по локалізації, механізму, кількості нанесення тілесних пошкоджень відповідають даним судово-медичної експертизи ( аркуш 208 том 1).

11.09.2017 року потерпілим ОСОБА_6 була видана слідчому футболка, в які він перебував під час нанесення йому тілесних ушкоджень, при огляді якої виявлено два різаних отвори та сліди речовини бурого кольору ( аркуш 213 том1).

За розрахунками затрат на лікування потерпілого ОСОБА_6 за період з 10.09.2017 року по 18.09.2017 року Кобеляцькою ЦРЛ витрачено 3902,95грн ( аркуші 224-226 том 1).

Відповідно до довідки характеристики, виданої Козельщинською селищною радою Полтавської області ОСОБА_5 проживає без реєстрації в селищі Козельщина разом з співмешканкою ОСОБА_7 , зловживає спиртними напоями ( аркуш 36 том.1).

За довідкою ВІТ ГУНП в Полтавській області обвинувачений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, за вчинення злочинів проти власності та життя та здоров`я особи.

Згідно довідки Козельщинської ЦРЛ від 11.09.2017 року № 013-10/1445 обвинувачений на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває ( аркуш 37 том. 1).

Актом судово-психіатричного експерта № 436 від 06.10.2017 року підтверджена відсутність у обвинуваченого хронічних психічних захворювань та тимчасового розладу психічної діяльності як на час проведення дослідження так і на момент вчинення протиправного діяння, виявлено ознаки вродженого недоумства у вигляді легкої розумової відсталості, ступінь якої не позбавляє його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, під дію ст.19 та ч.2 та ч.3 ст. 20 КК України ОСОБА_5 не підпадає, може постати перед слідством та судом, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує ( аркуші 218 том.1).

За висновком Козельщинського районного сектору пробації обвинувачений має дуже високий ризик вчинення повторного злочину та небезпеки для суспільства та окремих осіб та виправлення обвинуваченого можливо здійснювати лише виключно в умовах ізоляції з цілодобовим наглядом і контролем (аркуш 227 том.1).

Оцінивши сукупність досліджених доказів, керуючись законом та внутрішнім переконанням, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними і достатніми для визнання ОСОБА_5 винним в умисному спричиненні потерпілому ОСОБА_6 тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

До такого висновку суд дійшов, проаналізувавши зазначені вище докази у їх сукупності, які підтверджують виникнення між обвинуваченим та потерпілим неприязних стосунків на грунті ревнощів, що суд вважає мотивом, яким керувався обвинувачений намагаючись з`ясувати стосунки з потерпілим. Про наявність конфлікту крім тверджень обвинуваченого, його співмешканки говорять і свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , які чули, висловлення обвинуваченого потерпілому звинувачення у вчиненні насильства: «Будеш знати як насилувати», що свідчать про реалізацію наміру помститися за вчинення посягання на близьку людину.

Проведеними у справі судово-медичними експертизами виявлені у потерпілого тілесні ушкодження у вигляді різаної рани черевної порожнини, що узгоджуються із поясненнями потерпілого та свідків щодо механізму його спричинення, розташування потерпілого та нападника у просторі, та підтверджують показання потерпілого в ході слідчого експерименту та в судовому засіданні. Свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_21 впізнали обвинуваченого як особу, яка у тамбурі першого вагону потягу 10.09.2018 року «Кременчук-Полтава» сварився з потерпілим та замахувався на нього, після чого вони побачили як потерпілий присів та, повертаючись до вагону з пораненням, яке кровоточило, прохав про допомогу. При цьому в тамбурі потягу крім потерпілого та обвинуваченого та його співмешканки нікого не було.

Також, не встановлення знаряддя злочину - ножа, яким нанесене потерпілому тілесне ушкодження, не виключає наявності самого тілесного ушкодження, існування якого підтверджено іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами: медичною документацією, покладеною в основу висновку судово-медичних експертиз, свідченнями медичних працівників, які надавали потерпілому первинну медичну допомогу та проводили операцію. Про наявність у обвинуваченого іншого ножа, який за твердженням потерпілого носив він при собі, давала свідчення і співмешканка обвинуваченого. Не довіряти свідченням зазначених вище свідків у суду немає підстав, так як вони у дачі свідчень необтяжені проявами зацікавленості.

Суд вважає, що невизнання вини обвинуваченим є передбаченим законом засобом захисту від вміненого у провину обвинувачення, а тому не приймає до уваги тверджень про спричинення самим потерпілим собі тілесних ушкоджень. Зазначене виключається висновком судово-медичної експертизи потерпілого. За цих підстав суд не вбачає підстав для його виправдання за ч.1ст. 121 КК України.

Одночасно суд вважає слушними зауваження обвинуваченого та захисту щодо визнання неналежним доказом, протоколу вилучення у ОСОБА_7 в ході досудового розслідування ножа, так як він отриманий з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства щодо повторного проникнення до житла та не містить на собі слідів злочину.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 мало місце.

Його дії, що виразились в умисному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження, тобто тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 винен у вчиненні вказаного злочину і підлягає покар анню за його вчинення.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини, що обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 суд не вбачає.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння та рецидив.

Суд не враховує як обтяжуючу обставину вчинення обвинуваченим повторного злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, який перебуває на розгляді в Автозаводському районному суді міста Кременчука, так як рішення про вчинення повторного злочину ОСОБА_5 та його вина за цим злочином судом не встановлена.

Cуд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховуючи особу обвинуваченого, який вину у вчиненому не визнав, має непогашені судимості, обставини справи, що обтяжують покарання, вважає, що виправлення його можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, встановлений санкцією частини 1 статті 121 КК України, що сприятиме досягненню мети його виправлення і перевиховання та, на думку суду, буде необхідним і достатнім засобом впливу для запобігання вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов прокурора Кобеляцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі фінансового управління Кобеляцької РДА Полтавської області про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 3092,95грн, суд вважає за можливе задовольнити, виходячи з принципу диспозитивності, закріпленого у ст. 26 КПК України та відповідно до ч. 1 ст.1206 ЦК України, яка передбачає, що особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Як витікає з положень ч. 3 цієї статті, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

З листа Кобеляцької ЦРЛ № 653 від 23.10.2017 року витікає, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні Кобеляцької ЦРЛ з 10.09.2017 року по 18.09.2017 року. Вартість лікування відповідно до наданих розрахунків становить 3902грн 95коп.

Оскільки винуватість ОСОБА_5 в спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_6 доведена, суд вважає за необхідне стягнути із обвинуваченого вказану в цивільному позові суму.

З урахуванням положень ч.ч.2,4 ст. 122 КПК Українисуд приходить до висновку, що процесуальні витрати, які підлягали б до стягнення з обвинуваченого відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, у провадженні відсутні.

За результатами судового розгляду суд приходить до переконання про доцільність та необхідність продовження ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому суд приймає до уваги ту обставину, що обвинувачений засуджений до реального відбування покарання, має не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, а отже може ухилитися від виконання вироку (ризик переховування), продовжити злочинну діяльність.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без зміну виді тримання під вартою.

Початок строку виконання покарання йому обчислювати з дня його затримання, тобто з 11.09.2017року ( аркуш 174 том 1).

На підставі ч. 5 ст. 72 КК Українистрок попереднього ув`язнення ОСОБА_5 з дня затримання 11.09.2017 року і до дня набрання вироком законної сили зарахувати до строку призначеного покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день покарання.

Речові докази: ніж повернути ОСОБА_7 , змиви із правої та лівої рук, зразки крові та зрізи нігтьових пластин ОСОБА_5 , зразки крові ОСОБА_6 ,- знищити? носильні речі обвинуваченого: футболку, шорти та пару кросівок повернути ОСОБА_5 ( аркуші - 160,171,172,173,183 том 1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368 371,373-374 КПК України суд, -

ухвалив:

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та обрати йому покарання у виді позбавлення волі строком на шість років.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без зміну виді тримання під вартою.

Початок строку виконання покарання йому обчислювати з дня його затримання, тобто з 11 вересня 2017 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК Українистрок попереднього ув`язнення ОСОБА_5 з дня затримання 11.09.2017року і до дня набрання вироком законної сили зарахувати до строку призначеного покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день покарання.

Цивільний позов прокурора Кобеляцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі фінансового управління Кобеляцької РДА Полтавської області про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області на користь фінансового управління Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області, розташованої за адресою: вул. Шевченка, 15/27, м. Кобеляки, поштовий індекс 39200 ( рахунок 31415544700160 в ГУДК в Полтавській області , МФО 831019,код ЄДРПОУ 02315432) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_6 в сумі 3092,95грн.

Речові докази: ніж повернути ОСОБА_7 , змиви із правої та лівої рук, зразки крові та зрізи нігтьових пластин ОСОБА_5 , зразки крові ОСОБА_6 , , які перебувають на зберіганні в камері зберігання речових доказів Козельщинського ВП ГУНП в Полтавській області - знищити? як такі, що втратили цінність, носильні речі обвинуваченого: футболку, шорти та пару кросівок, які перебувають на зберіганні в камері зберігання речових доказів Козельщинського ВП ГУНП в Полтавській області, повернути ОСОБА_5

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Вирок набуває чинності після спливу строку на подання апеляційної скарги, якщо така не подана, або після винесення рішення апеляційною інстанцією, якщо він не скасований.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити, що обвинувачений має право подати клопотання про помилування, учасники судового провадження мають право на ознайомлення з журналом та технічним записом судового засідання та подання на них письмових зауважень.

Головуючий ОСОБА_1