Ухвала

від 21.05.2018 по справі 198/258/18

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 198/258/18

провадження № 2-з/0198/3/18

УХВАЛА

21 травня 2018 року Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Гайдар І.О., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Шемеш 17 про визнання недійсним договору оренди землі з актом приймання-передачі,

в с т а н о в и в:

На розгляді в Юр'ївському районному суді Дніпропетровської області перебуває вказана цивільна справа.

Звертаючись до суду, позивач в обґрунтування позову зазначив, що являється власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 11,0870 га, кадастровий номер 1225955100:04:002:0165, розташованої на території Юр'ївської селищної ради Юр'ївського району Дніпропетровської області.

Під час судового розгляду Юр'ївським районним судом Дніпропетровської області цивільної справи № 198/748/17 позивач дізнався, що 04.12.2017 року між ним та ТОВ Шемеш 17 укладено договір належної йому земельної ділянки та зареєстровано за орендарем відповідне речове право.

Разом з тим, ОСОБА_2 стверджує, що не укладав зазначений правочин та не надавав нікому повноважень на підписання від свого імені договорів оренди земельної ділянки, тому змушений звернутись до суду та просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 11,0870 га, кадастровий номер 1225955100:04:002:0165, з актом приймання-передачі, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Шемеш 17 04 грудня 2017 року.

18 травня 2018 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ Шемеш 17 та іншим особам, крім власника землі та уповноважених ним осіб, користуватися, в тому числі обробляти, засівати, збирати врожай, охороняти, тощо земельну ділянку з кадастровим номером 1225955100:04:002:0165, площею 11,0870 га, розташовану на території Юр'ївської селищної ради Юр'ївського району Дніпропетровської області.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що протягом розгляду справи і до моменту відновлення прав позивача щодо володіння та користування вказаною земельною ділянкою відповідач чи уповноважені ним особи можуть здійснювати користування цією земельною ділянкою, яке в свою чергу може призвести до неможливості її подальшого використання, значного погіршення стану земельної ділянки. Крім того, позивач вважає, що оскільки у випадку прийняття рішення на користь ОСОБА_2 земля може бути зайнята посівами або іншим чином, це в подальшому значно ускладнить чи навіть унеможливить виконання рішення суду.

В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені шляхом направлення телефонограм на зазначені в заяві номери телефонів.

Ознайомившись з матеріалами позову та заяви про його забезпечення, суд доходить таких висновків.

Нормами статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з частиною 1 статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову серед іншого повинно бути зазначено: 1) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 2) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Види забезпечення позову передбачені ст. 150 ЦПК України, одним з яких є заборона вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З аналізу вищезазначених положень процесуального закону випливає, що засоби забезпечення позову є важливою гарантією захисту і реального поновлення прав учасників судового процесу. Поняття засобів забезпечення позову визначається як застосування судом процесуальних засобів тимчасового характеру, які гарантують можливість реалізації позовних вимог або сприяють збереженню існуючого між сторонами положення до набрання законної сили судовим актом.

Заходи забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

В той же час, при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як суб'єкт підприємницької діяльності.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Натомість у поданій до суду заяві позивач не зазначив жодного доказу, який би доводив , що внаслідок дій або бездіяльності ТОВ Шемеш 17 може погіршитись стан належної позивачу земельної ділянки.

Сама по собі наявність спору про право не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчинення дій з користування землею.

Заявник також не надав докази та не навів переконливого обґрунтування, які б свідчили про те, що невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України, тобто до неможливості виконання рішення про визнання недійсним договору (або утруднення такого виконання).

Необхідно відмітити, що позов містить лише одну вимогу немайнового характеру,- визнання договору недійсним. Отже, у разі задоволення позову рішення може мати наслідком тільки встановлення певного факту або обставин.

Разом з тим, ТОВ Шемеш-17 є господарським товариством, метою діяльності якого є здійснення господарської діяльності в порядку і на умовах, визначених діючим законодавством України та статутом Товариства, для отримання прибутку. Згідно з документами товариства основним видом його діяльності є вирощування зернових культур та змішане сільське господарство (а.с. 17-19).

З огляду на зазначене, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги , що обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися майном, яким в даному випадку є орендована земельна ділянка, є прямим втручанням в господарську діяльність підприємства та порушенням при цьому права на управління активами, зайняття підприємницькою діяльністюта може призвести до негативних та безповоротних наслідків для відповідача та інших осіб.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ Шемеш 17 та іншим особам, крім власника землі та уповноважених ним осіб, користуватися, в тому числі обробляти, засівати, збирати врожай, охороняти, тощо земельну ділянку з кадастровим номером 1225955100:04:002:0165, площею 11,0870 га, розташовану на території Юр'ївської селищної ради, оскільки позивачем не доведена необхідність вжиття відповідних заходів та не обґрунтована наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів. Крім того, такий захід забезпечення позову може істотним чином зашкодити правам та охоронюваним законом інтересам суб'єкта підприємницької діяльності - відповідача.

Керуючись ст.ст. 149-151, 153, 258, 352, 354 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення або підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення або складення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена та підписана 21 травня 2018 року.

Суддя І. О. Гайдар