Постанова

від 15.10.2008 по справі 2-а-139/08

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 2-а-139/08

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 жовтня 2008 року     м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого - судді Харечко Л.К.,

при секретарі Допа В.І.,

з участю: позивача, представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у місті Чернігові про визнання недійсним податкового повідомлення,

встановив:

у листопаді 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним податкового повідомлення № 0009831700/0 від 24.04.2007 року про визначення податкового зобов'язання в сумі 7051 грн. 28 коп. та прийнятті рішення ДПІ у місті Чернігові, ДПА у Чернігівській області, ДПАУ про відмову в задоволенні скарги на дане податкове повідомлення, мотивуючи позов тим, що вказане податкове повідомлення є незаконним, його розмір, визначений невірно, навіть без врахування уже сплаченого позивачем податку в сумі 2687 грн. 60 коп.

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив задовольнити лише позовну вимогу про визнання недійсним податкового повідомлення № 0009831700/0 від 24.04.2007 року про визначення податкового зобов'язання в сумі 7051 грн. 28 коп., а вимогу про визнання недійсним рішення про відмову в задоволенні скарги на податкове повідомлення просив залишити без розгляду. Ухвалою суду від 15.10.2008 року позовну вимогу ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у місті Чернігові про визнання недійсним рішення про відмову в задоволенні скарги на податкове повідомлення залишено без розгляду.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали, вважаючи його необгрунтованим та безпідставним.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 23.03.2007 року позивач надала відповідачу декларацію про свої доходи за 2006 рік, в якій вказала суму отриманого чистого доходу 20673, 90 грн. від продажу за 55130, 40 грн. належного їй пакету акцій ВАТ «Хімволокно», загальна номінальна вартість якого складає 34456, 50 грн.

При ставці податку 13%, залежно від отриманого доходу ОСОБА_4 був розрахований розмір прибуткового податку, який склав - 2 687, 60 грн. (20 673, 9x0, 13).

18.04.2007 року позивач перерахувала податок в розмірі 2 687, 60 грн. до місцевого бюджету м. Чернігова.

21.05.2007 року ОСОБА_4 отримала податкове повідомлення № 0009831700/0 від 24.04.2007 року, яким відповідачем їй визначено податкове зобов'язання в сумі 7 051, 28 грн. та граничний строк його сплати (протягом 30-ти календарних днів з дня отримання).

На підставі наказу Фонду Державного майна України від 19.12.1994 року № 43-ДПК, рішення про приватизацію AT «Чернігівське підприємство «Хімволокно», пропозицій комісії по корпоратизації, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.04.1995 року № 32701/53, Наказом ФДМУ від 10.05.1995 року № 103-ПРА, був затверджений план розміщення акцій ВАТ «Хімволокно», яке створено шляхом корпоратизації, з визначенням номінальної вартості однієї акції 25000 крб. (0, 25 грн.).

Відповідно до плану розміщення акцій позивач, як працівник підприємства, що приватизується, в процесі його приватизації, отримала 3534 прості іменні акції, номінальною вартістю 25000 крб. кожна, з них 42 акції нею були придбані у власність в обмін на приватизаційний сертифікат, номінальною вартістю 1 050 000 грн. (10, 5 грн.), а решта - в межах їх пільгового придбання за власні кошти.

Відповідно до ст. 5, п.1, пп. «з» Декрету КМ «Про прибутковий податок громадян» № 13-92, з відповідними змінами і доповненнями, до сукупного оподаткованого доходу, не включалися суми доходів, одержані від відчуження громадянами акцій, які були набуті такими громадянами у процесі приватизації в обмін на приватизаційні сертифікати, а також у межах їх пільгового придбання за власні кошті працівниками підприємств, що приватизуються, та особами, визначеними ст. 25 ЗУ «Про приватизацію майна державних підприємств».

Всього, на час завершення приватизації позивач мала у власності 3534 прості іменні акції, що складають 0, 0339 % до статутного фонду, номінальна вартість однієї акції 0, 25 грн., номінальна вартість всього пакету акцій складала 883, 5 грн. Після цього, на виконання постанов КМУ, була проведена індексація основних фондів товариства, внаслідок якої вартість його основних фондів зросла у 39 раз і склала 101 523 240 грн.

У зв'язку з індексацією основних фондів і збільшенням, у зв'язку з цим статутного   фонду,    відповідно   до   Законів   України   «Про   господарські

товариства», «Про цінні папери та фондову біржу», «Про державне регулювання цінних паперів в Україні», «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», Положення про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при збільшенні статутного фонду у зв'язку з індексацією основних фондів (07-04/98), затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.03.2000 р. № 25, зареєстрованого в МЮУ 30.03.2000 року за № 199/4429), підприємством було додатково випущено 395680320 простих іменних акцій номінальною вартістю 0, 25 грн., розподілено статутний фонд 101523240 грн. на 406092960 прості іменні акції, номінальною вартістю 0, 25 грн., серед акціонерів, пропорційно до їх частки в статутному фонді акціонерного товариства.

Внаслідок цього, у позивача, як акціонера даного товариства, стало 137 826 (3534 х 39) акцій, при цьому її частка у статутному фонді залишилася незмінною.

Саме на 137 826 прості іменні акції, номінальною вартістю 0, 25 грн. кожна, номінальною вартістю всього пакета 34 456, 5 грн., позивачу, як їх власнику, було видано сертифікат.

Належні ОСОБА_4 на праві власності цінні папері - 137 826 прості іменні акції, номінальною вартістю 0, 25 грн. кожна, номінальною вартістю всього пакета 34 456, 5 грн., за договором купівлі-продажу від 21.03.2006 року, були продані за суму 55 133, 4 грн. (по 0, 40 грн. за кожну акцію), товариству, що діє на підставі ліцензії ДКЦПФР від 22.12.2005 p., і займається професійно купівлею-продажем цінних паперів.

Дохід позивача від даного продажу акцій склав 20 673, 61 грн. (55 130, 4 -34 456, 5). Податок від цієї суми доходу дорівнює 2687, 60 грн., що сплачений останньою у повному обсязі.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що відповідач, визначив суму мого податкового зобов'язання 7051, 28 грн. без врахування сплаченого нею податку в сумі 2687, 60 грн. та без врахування положення Постанови КМУ від 17.01.1995 року № 34 «Про проведення індексації основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1995 році», Постанови КМУ від 16.05.1996 року №523 «Про проведення індексації основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1996-1997 роках», якими встановлено, що оцінка вартості об'єктів приватизації встановлюється з урахуванням результатів індексації балансової вартості основних фондів. В наслідок даної приватизації позивач набула корпоративне право на певну частку до статутного фону, 0, 0339 % статутного фонду, дійсна номінальна вартість якої, з урахуванням індексації, проведеної відповідно до Постанов КМУ, складає 34 456, 5 грн.

Виходячи із вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у місті Чернігові про визнання недійсним податкового повідомлення є законними і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69-72, 158 - 163, 186 КАС України, суд, -

постановив:

позов задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення № 0009831700/0 від 24.04.2007 року про визначення ОСОБА_4 податкового зобов'язання в сумі 7051 грн. 28 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів дня її проголошення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.