Рішення

від 16.05.2018 по справі 820/2965/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 р. № 820/2965/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - Чистякової Н.В.,

представника відповідача - Альошина В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області до Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій-15" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій - 15" (ЄДРПОУ 01267194) капіталізовані платежі на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області у розмірі 1086155,78 грн. (один мільйон вісімдесят шість тисяч сто п'ятдесят п'ять грн., 78 копійок).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що листом ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій - 15" від 05.02.2018 року у відповідь на направлену позивачем заяву з грошовими вимогами капіталізованих платежів у розмірі 1086155,78 грн. у межах ліквідаційної процедури щодо капіталізованих платежів повідомлено про її протиправність, а також відмовлено у визнанні кредиторських вимог щодо капіталізованих платежів та включенні їх до реєстру кредиторів з тих підстав, що ПАТ ЗЗБК-15 у зв'язку з тим, що останні пред'явлені до неналежного суб'єкта відповідальності по капіталізованим платежам. На думку позивача, така відмова є безпідставною, оскільки страхові виплати потерпілим призначались на підставі документів (довідок, актів про нещасні випадки, тощо) наданих робочим органам Фонду відповідачем, а відтак, підлягають стягненню у судовому порядку.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві проти заявленого позову заперечував та зазначив, що позивачем неправомірно обрано спосіб визначення обставин наявності заборгованості та способу розрахунку розміру такої заборгованості на підставі Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, що має наслідком необґрунтованості такого розрахунку та позову. Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти позову, встановив наступне.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.11.2017 року внесено запис про рішення засновника (учасників) або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи ПАТ Завод залізобетонних конструкцій - 15 (код ЄДРПОУ 01267194) в результаті ліквідації.

Судовим розглядом встановлено, що після отримання 23.11.2017 року позивачем даних від державного реєстратора стосовно внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про рішення засновника (учасників) або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи ПАТ Завод залізобетонних конструкцій - 15 (код ЄДРПОУ 01267194) в результаті ліквідації, у зв'язку з чим Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області було подано письмову заяву від 14.12.2017 року №09-09-2726 з грошовими вимогами капіталізованих платежів у розмірі 1086155,78 грн. у межах ліквідаційної процедури щодо капіталізованих платежів, а також документи, що їх підтверджують.

Судовим розглядом встановлено, що у позивача на обліку як застраховані особи перебувають громадяни, які отримали травму на підприємстві відповідача, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Матеріали справи свідчать, що вище вказані застраховані особи мають право на отримання страхових виплат у зв'язку з втратою працездатності, а саме:

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 24.09.2002 року за час роботи на ВАТ "Завод залізобетонних конструкцій - 15" (ЄДРПОУ 01267194) нині ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій - 15", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями постанови №2042/90786/90786/99 від 17.08.2017 року, довідки МСЕК № 024030 від 22.05.2003 року, акту про нещасний випадок на виробництві №8-02 від 27.09.2002 року;

- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 04.07.1959 року за час роботи на будівельно-монтажний трест 89, справа передана до Фонду ВАТ "Завод залізобетонних конструкцій - 15" нині ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій - 15", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями постанови №2021/41459/41459/103 від 17.08.2017 року, довідки про розмір втраченого заробітку ОСОБА_5, трудової книжки ОСОБА_5, акту судово-медичного огляду №7356 від 26.08.1959 року, акту про нещасний випадок на виробництві від 04.07.1959 року, листа ВАТ ЗЗБК-15 № 213 від 19.10.2001 року, рішення суду Орджонікідзевського районного суду м. Харкову у справі №2-762 за 1999 р. від 05.05.1999;

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 17.07.1989 року за час роботи на Завод ЖБК-15 тресту Жилсторой-1 нині ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій - 15", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями постанови № 2026/50662/50662/19 від 17.08.2017 року, довідки УПФУ в Шевченківському районі м. Харкова від 30.03.2017 року, виписки з акту огляду МСЕК № 077210 від 13.08.2014 року, акту про нещасний випадок на виробництві № 1 від 18.07.1989 року, довідки ПАТ ЗЗБК - 15 №108 від 10.10.2013 р.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що заяву було направлено засобами поштового зв'язку на адресу відповідача 19.12.2017 року, проте відповідачем дану заяву не було отримано, у зв'язку з чим лист було повернуто поштовим відділенням за закінченням терміну зберігання на адресу позивача.

В подальшому, 02.02.2018 року головним бухгалтером ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій - 15" Пиріжковою О.Л. було особисто отримано копію заяви про майнові вимоги до боржника з ксерокопіями додатків, які раніше направлялись засобами поштового зв'язку.

Позивачем 05.02.2018 року електронною поштою було отримано скан-копію листа ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій - 15" від 05.02.2018 року №8, у якому вказано на безпідставність заяви та вказано, що Фонду соціального страхування України законом заборонено розраховувати суму капіталізованих платежів на підставі Порядку відносно усіх суб'єктів господарювання, крім тих, відносно яких розпочато процедуру банкрутства, а також зазначено, що відповідач відмовляє у визнанні кредиторських вимог щодо капіталізованих платежів та включенні їх до реєстру кредиторів, оскільки ПАТ ЗЗБК -15 вважає себе неналежним суб'єктом відповідальності по капіталізованим платежам.

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області вважає таку відмову відповідача безпідставною, оскільки страхові виплати потерпілим призначались на підставі документів наданих робочим органам Фонду відповідачем самостійно.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справи, суд зазначає наступне.

Положеннями п.1 ч.1 ст. 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

При цьому, як визначено ч.2 ст. 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Згідно із п.5 ч.1 ст. 11 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ст.15 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Як передбачено ч.2 статті 46 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Під час судового розгляду справи встановлено, що позивач, звертаючись і відповідною заявою до відповідача та, в подальшому, до суду з позовом, посилається на наявність у відповідача відповідного обов'язку стосовно сплати капіталізованих платежів у сумі 1086155,78 грн. в порядку визначеному Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №765.

Суд зазначає, що п.1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю передбачено, що відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Пунктом 3 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю визначено, що капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Відповідно до п.5-1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю у вимогах Фонду до суб'єкта підприємницької діяльності, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.

З аналізу вище вказаного Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю вбачається, що останній направлений на регулювання правовідносини, що виникають під час здійснення капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Судовим розглядом встановлено, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про рішення засновника (учасників) або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи ПАТ Завод залізобетонних конструкцій - 15 (код ЄДРПОУ 01267194) в результаті ліквідації, що регулюється відповідними нормами цивільного та господарського законодавства (п.1 ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України, ст.91 Господарського кодексу України), натомість доказів визнання відповідача банкрутом до суду не надано.

З огляду на вище викладене суд приходить до висновку, що в даному випадку, враховуючи обставини ліквідації відповідача не в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а за рішенням засновників, виключено можливість застосування положень капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю.

Крім того, суд зазначає, що Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів з 15.12.2017 р. викладено Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції.

Відповідно до положень ч.6 ст.7 КАС України аналогія закону не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

З огляду на вище викладене суд приходить до висновку, що в даному випадку застосування позивачем Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №765, до правовідносин ліквідації відповідача, що не пов'язана із процедурою банкрутства, з огляду на схожість правовідносин між позивачем і відповідачем та відносинами, які складаються із суб'єктом підприємницької діяльності - банкрутом щодо капіталізації платежів не може вважатися вчиненим у спосіб встановлений законодавством.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час судового розгляду справи позивачем не доведено правомірності заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмови у задоволенні позовних вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області до Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій-15" про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 21 травня 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.