Постанова

від 03.06.2021 по справі 820/2965/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року

м. Київ

справа №820/2965/18

адміністративне провадження №К/9901/60806/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій-15 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2018 року (колегія суддів: Гуцал М.І., Мельнікова Л.В., Донець Л.О.) у справі № 820/2965/18 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області до Публічного акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій-15 про стягнення заборгованості

УСТАНОВИВ

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України звернулося до суду з вимогами про стягнення з ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій - 15" капіталізованих платежів на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області у розмірі 1086155,78 грн.

Рішенням Харківського окружного апеляційного суду від 16.05.2018 у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 (далі - Порядок №765), оскільки вказаний порядок застосовується у випадку банкрутства суб`єкта господарської діяльності, проте в цій справі ліквідація підприємства здійснюється за рішенням засновників, а не банкрутства. Вказують на помилкове посилання на практику Верховного Суду України та Верховного Суду, скільки останній визначив лише підсудність адміністративним судам вказаних спорів. Решта доводів касаційної скарги зводять на протиправне посягання на майно, що на думку позивача є порушенням Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2018 відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що Харківське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області здійснює виплати особам, які потерпіли внаслідок нещасного випадку під час роботи на ПАТ Завод залізобетонних конструкцій - 15 :

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нещасний випадок 24.09.2002;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нещасний випадок 04.07.1959 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , нещасний випадок 17.07.1989.

23.11.2017 позивач отримав дані від державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про рішення засновника (учасників) про припинення юридичної особи ПАТ Завод залізобетонних конструкцій - 15 .

14.12.2017 позивачем на адресу відповідача була подана заява про майнові вимоги на суму 1086155,78 грн., які підлягали задоволенню у зв`язку з ліквідацією ПАТ Завод залізобетонних конструкцій - 15 . Розрахунки майнових вимог були здійснені позивачем у відповідності до Порядку №765.

Відповідач листом від 05.02.2018 №8 відмовив позивачу у задоволенні таких вимог, оскільки не є належним суб`єктом відповідальності по капіталізованим платежам.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання позивача на Порядок №765 не знаходить свого законного обґрунтування, оскільки дія порядку поширюється тільки на суб`єктів господарювання - банкрутів, визнаних такими відповідно до норм Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14 травня 1992 року №2343-XII. В цій справі ліквідація підприємства здійснюється за рішенням засновників, а не з причини банкрутства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд вважав правомірним застосування позивачем для розрахунку суми капіталізації платежів Порядок №765 та ліквідацію юридичної особи за рішенням засновників, що як і банкрутство має наслідком втрату такою особою статусу учасника правовідносин, та як наслідок невиконання обов`язків страхувальника у відносинах зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом № 1105-XIV.

За пунктом 2 частини другої статті 45 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) роботодавець як страхувальник зобов`язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

За приписами статті 46 Закону № 1105-XIV фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 частини першої статті 11 цього Закону встановлено, що джерелом формування коштів Фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 06 травня 2000 року № 765 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2012 року № 1195 Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (чинною на час виникнення спірних правовідносин) затвердив Порядок № 765.

Капіталізація платежів для задоволення вимог по зобов`язаннях, що виникли у результаті заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, проводиться відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765, і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів.

З урахуванням норм ст. 11 Закону №1105-XIV до спірних правовідносин слід застосовувати положення постанови Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000.

Згідно з ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Відповідно до п. 1 ч. 2 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765, під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Капіталізація платежів нараховується за період, що визначається, з різниці між середньої тривалості життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації (пункт 3 Порядку).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимоги ст. 11 Закону №1105-XIV та положення Порядку щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Вказана право позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного суду від 27.05.2020 у справі № 820/315/17, № 809/1738/17.

У ч. 2 ст. 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним ст. 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що припинення юридичної особи внаслідок ліквідації, не тягне правонаступництва, у відношенні зобов`язання про відшкодуванні шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого це правило не діє в повній мірі, оскільки в силу статті 609 Цивільного кодексу України передбачається капіталізація платежів з метою їх наступних періодичних виплат, яка здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Колегія суддів вказує, що покладення на відповідача зобов`язань зі сплати капіталізованих платежів не є втручанням або посяганням на його майно, а спрямоване на забезпечення виплат майбутніх платежів для осіб, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві на цьому підприємстві та відбувається на підставі закону.

При цьому дотримано вимоги, передбачені ст. 14 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо заборони дискримінації, Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", оскільки обов`язок зі сплати капіталізованих платежів покладений на всіх суб`єктів підприємницької діяльності, які ліквідуються, а тому не може залежати виключно від того, яка особа ліквідується: платоспроможна чи банкрут.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій-15 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко