Справа № 2-509/2008 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2008 року Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді - Тустановського А.О.
при секретарі - Волошук І.В.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
за участю представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселиново Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою
ОСОБА_3 до ОСОБА_4, відділу Державної виконавчої служи Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області про визнання нечинним розрахунку заборгованості по сплаті аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам в розмірі 1841 грн. 77 копійок,
встановив:
ОСОБА_3 22.09.2008 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та відділу Державної виконавчої служи Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області про визнання нечинним розрахунку заборгованості по сплаті аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам в розмірі 1841 грн. 77 копійок.
В позовній заяві зазначив, що 15.06.2004 року Веселинівським районним судом
Миколаївської області було прийняте рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь Шаль
Л.О. аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3
частки його заробітку, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів
громадян.
10.09.2004 року судом було видано виконавчий лист, згідно якого стягненню підлягала j частки заробітку ОСОБА_3. Зазначений виконавчий документ був направлений для виконання за місцем роботи заявника до філії ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" Веселинівського району Миколаївської області.
22.07.2008 року судом було видано новий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 аліментів в розмірі 1/3 частки його заробітку, а 04.08.2008 року виконавчий лист від 10.09.2004 року (про стягнення j Частки заробітку ОСОБА_3А.) судом був відкликаний у зв'язку із виявленням допущеної помилки при його видачі.
На підставі нового виконавчого листа державним виконавцем 01.09.2008 року було складено розрахунок заборгованості по сплаті аліментів за період з 01.09.2005 року по 01.06.2008 року в сумі1841 грн. 77 копійок.
Позивач вважає, що його вина у виникненні заборгованість по сплаті аліментів відсутня, а тому він підлягає звільненню від сплати цієї заборгованості.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позов підтримав в тому ж обсязі і з тих же підстав. Додатково суду пояснив, що він був присутній при оголошенні рішення суду та, що в резолютивній частині рішення було зазначено розмір стягнення саме 1/3 Частки його заробітку. Просить суд визнати нечинним розрахунок заборгованості по сплаті аліментів
від 01.09.2008 року та звільнити його від сплати заборгованості по аліментам в розмірі 1841 грн. 77 копійок.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, вважає, що оскільки у виникненні заборгованості по сплаті аліментів відсутня вина позивача, то останній повинен бути звільнений від сплати цієї заборгованості.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує. Суду пояснила, що позивач, працюючи в філії ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" Веселинівського району Миколаївської області, щомісяця отримував розрахункові листи щодо нарахувань та утримань заробітної плати, в яких, зокрема, зазначається сума, що піддягає відрахуванню для сплати аліментів. А тому позивач, достовірно знаючи розмір утримуваної з його доходу частки заробітку, навмисно не бажав цю помилку виправити, шляхом звернення до державного виконавця чи суду. Самій відповідачці ОСОБА_4 про порушення її прав стало відомо лише після звільнення позивача з роботи, тобто після 01.06.2008 року.
Представник відповідача відділу Державної виконавчої служби Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує. Суду пояснив, що державним виконавцем за місцем роботи ОСОБА_3 було направлено розпорядження, в якому пропонувалося стягувати з усіх видів доходів, що належать до виплати боржнику, після відрахування податків, 1/3 частини його заробітку. Крім того, боржник, знаючи про справжній розмір відрахувань із його заробітної плати, недобросовісно віднісся до виконання свого обов'язку по утриманню сина, чим допустив виникнення заборгованості по сплаті аліментів.
Суд, заслухавши позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача відділу Державної виконавчої служби Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_2С, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
ОСОБА_6 п. 4 ч. 1 ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження" у виконавчому документі повинно бути зазначено, зокрема, резолютивна частина рішення.
У разі якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, державний виконавець, а також сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа, що передбачено ч. 1 ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження".
Матеріалами справи встановлено, що 15.06.2004 року Веселинівським районним судом Миколаївської області прийнято рішення по справі № 2-274 про стягнення з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_7 на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/3 частки його заробітку, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 13.05.2004 року до досягнення ним повноліття.
27.07.2004 року винесена постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, в якій було вірно зазначено резолютивну частину рішення щодо розміру, який підлягає стягненню з боржника, а саме 1/3 частки заробітку боржника.
Розпорядженням державного виконавця від 30.07.2004 року за вихідним № 1056 (виконавче провадження № 166-Т) за місцем роботи ОСОБА_3 в філію ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" Веселинівського району було направлено виконавчий лист по справі № 2-274 від 15.06.2004 року згідно якого пропонувалося стягувати з усіх видів доходів, що належать до виплати боржнику, після відрахування податків, 1/3 частини його заробітку.
Разом з тим, у виконавчому листі, який знаходився на виконанні за місцем роботи боржника та який датовано днем видачі 10.09.2004 року, зазначено, що стягненню підлягають аліменти у розмірі j частки заробітку боржника. Також, невідповідність розміру аліментів, що зазначений в рішенні суду, виявлене і в постанові державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2004 року (виконавче
провадження № 570-3), в якій розмір аліментів, що підлягає стягненню визначений у частці j від заробітку боржника. ОСОБА_6 листа старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Веселинівського районного управління юстиції від 04.11.2008 року за вихідним № 3181, 15.02.2008 року було проведено знищення виконавчих проваджень, строк зберігання яких закінчився, що передбачено Інструкцією з діловодства в органах Державної виконавчої служби № 116/5 від 20.03.2007 року. Зокрема, знищено виконавче провадження за реєстраційним № 570-3. а тому встановити підстави дублювання виконавчих проваджень (№ 166-Т і № 570-3) та дослідити матеріали виконавчого провадження № 570-3 в судовому засіданні не виявилося можливим.
Листом директора філії ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" Веселинівського району від 13.03.2006 року за вихідним № 111 було повідомлено начальнику відділу ДВС Веселинівського РУЮ Миколаївської області про те, що з ОСОБА_3 утримуються аліменти в розмірі 25 %.
ОСОБА_6 ч. 8 ст. 74 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням утриманих сум аліментів стягувачам. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості щодо здійснення такого контролю з боку державного виконавця, відповідального за правильним утриманням аліментів. Також, відсутні відомості щодо звернення державного виконавця до суду із заявою про роз'яснення відповідного рішення суду або змісту документа (виконавчого листа).
На підставі вказаного, суд прийшов до переконання, що державний виконавець, який був відповідальний за правильне утримання аліментів, не належним чином виконував свої обов'язки з виконання рішення суду від 15.06.2004 року по справі № 2-274, що призвело до допущенної помилки при стягненні з боржника аліментів та нарахування заборгованості по сплаті аліментів. Зазначене є обставиною, що має істотне значення для платника аліментів ОСОБА_3 при вирішенні питання про звільнення останнього від сплати заборгованості.
Разом з тим, згідно ч. 7 ст. 11-1 Закону України „Про виконавче провадження" особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.
Як вбачається з листа директора філії ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" Веселинівського району від 23.10.2008 року за вихідним № 339, громадянин ОСОБА_3 щомісяця отримував розрахункові листи з повною інформацією про нарахування заробітної плати та відрахувань із неї, зокрема, відрахувань аліментів. А тому, суд переконаний, що позивачу ОСОБА_3 щомісячно було відомо про розмір утримуваної з його доходу частки заробітку, що саме позивач в судовому засіданні не заперечував.
Незвернення позивача ОСОБА_3 до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа, Що передбачено ч. 1 ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження", свідчить про його небажання виправити допущену помилку щодо розміру стягнення аліментів, що, в свою чергу, також призвело до неповного і несвоєчасного вчинення виконавчих дій.
Отже, суд прийшов до висновку, що внаслідок різнорідної бездіяльності державного виконавця, відповідального за правильним відрахуванням аліментів, та позивача ОСОБА_3, виникла заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_7 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1841 грн. 77 копійок.
ОСОБА_6 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
А враховуючи те, що зазначена вище бездіяльність державного виконавця, яка полягає у відсутності систематичного контролю за правильним і своєчасним відрахуванням утриманих сум аліментів, є обставиною, що має істотне значення для платника аліментів, то позивач ОСОБА_3 підлягає частковому звільненню від сплати заборгованості за аліментами.
На підставі викладеного, у відповідності до вимог ч. 7 ст. 11-1, п. 4 ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 28, ч. 8 ст. 74 Закону України „Про виконавче провадження", ч. 2 ст. 197 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. ст. 213, 215, 218 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_3 від сплати заборгованості за аліментами за виконавчим листом, виданим 22.07.2008 року Веселинівським районним судом Миколаївської області по справі № 2-274, частково в сумі 900 (дев'ятсот) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Вєсєлинівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суд | Веселинівський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2008 |
Оприлюднено | 16.01.2010 |
Номер документу | 7413502 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Веселинівський районний суд Миколаївської області
Тустановський А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні