Справа № 322/1157/17
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2018 року смт. Новомиколаївка
НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
в складі: головуючого судді Шиш А.Б.
при секретарі Вишняк Т.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства "Саранчі Миколи Петровича" про визнання договору оренди землі не дійсним,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 звернувся з позовом до ФГ "Саранчі Миколи Петровича" в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, вказує, що він являється власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,37 га, кадастровий номер 2323681300:10:001:0003, розташованої на території Зеленівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, яка належить йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІ-ЗП № 036746, виданого головою Зеленівської сільської Ради народних депутатів 12 грудня 2001 року. Його земельною ділянкою тривалий час незаконно користується відповідач. Він неодноразово звертався до відповідача з усною заявою про те, що він має намір повернути свою земельну ділянку для укладення договору оренди з іншим землекористувачем, оскільки відповідач користувався його земельною ділянкою останні роки без договору оренди, на що він отримував відмову. Від відповідача він дізнався, що між ним та відповідачем нібито укладено договір оренди землі, строком на 10 років. Право оренди на належну йому земельну ділянку зареєстровано 11 липня 2015 року в реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 10449248. Він звернувся до відповідача з вимогою видачі йому договору оренди, на що відповіді не отримав. Він нікого не уповноважував укладати від його імені договір оренди земельної ділянки. Йому невідомо ні про істотні умови договору оренди, ні про розмір оренди плати. Оспорюваний договір між ними нібито укладено 01 березня 2015 року, проте він із травня 2014 року змінив своє місце проживання. В добровільному порядку відповідач не повертає йому земельну ділянку, а також не надає копії договору. Така поведінка відповідача ґрунтується на затягуванні часу, протягом якого відповідач незаконно користується земельною ділянкою і отримує прибуток. Відповідач не сподівався на те, що він наважиться звернутися до суду, оскільки він проживає далеко. Так як при укладенні спірного договору оренди землі вказані вимоги не дотримані, а саме не було його волевиявлення на укладення даного договору, то він повинен бути визнаний недійсним.
В позові ОСОБА_3 просить визнати недійсним укладений між ним та відповідачем 01 березня 2015 року договір оренди земельної ділянки, площею 5,37 га., кадастровий номер 2323681300:10:001:0003, розташованої на території Зеленівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, який зареєстровано 11 липня 2015 року, номер запису 10449248.
В судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав, та пояснив суду, що оспорюваний договір оренди землі було підписано особисто позивачем. Належні докази, підтверджуючі зворотнє, у справі відсутні. З висновком судової-почеркознавчої експертизи він не може погодитися у зв'язку з тим, що вона була призначена під час засідання, в якому він участі не брав, у зв'язку із зайнятістю в іншому процесі, із висновком експерта він не знайомився, оскільки в судовому засіданні 14 травня 2018 року його клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитися із матеріалами справи було відхилене.
Заслухавши пояснення позивача та представників позивача та відповідача, а також вивчивши матеріали справи, суд доходить до наступних висновків.
ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,37 га., розташована на території Зеленівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, серії ІІ-ЗП № 036746, виданим головою Зеленівської сільської Ради народних депутатів 12 грудня 2001 року.
У відповідності до ч. 2 ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, а у відповідності до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 2, 4 ст. 60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Доводячи правомірність використання відповідачем земельною ділянкою позивача, представник відповідача посилається на договір оренди земельної ділянки від 01 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_3 та ФГ "ОСОБА_4
Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи від 18 квітня 2018 року № 4-153, підписи, які містяться в графі "Орендодавець" в договорі оренди земельної ділянки від 01 березня 2015 року, укладеному між ОСОБА_3 та ФГ "ОСОБА_4П.", в графі "Орендодавець", в акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що розташована на території Зеленівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, та в графі "ОСОБА_3Д." в акті приймання - передачі об'єкта оренди за договором оренди землі від 01 березня 2015 року, виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.
Таким чином суд вважає доведеним ту обставину, що позивач ОСОБА_3 не підписував договір оренди землі з ФГ "Саранчі Миколи Петровича" від 01 березня 2015 року.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі. Частиною 2 статті 207, частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Оскільки підписання договору безпосередньо сторонами є основною і обов'язковою умовою його укладення, натомість орендодавець угоди не підписував, позов ОСОБА_3 необхідно задовольнити. Договір оренди земельної ділянки від 01 березня 2015 року слід визнати недійсним.
Що стосуються зауважень представника відповідача в частині того, що експертиза була призначена під час засідання, в якому представник відповідача участі не брав, у зв'язку із зайнятістю в іншому процесі, із висновком експерта він не знайомився оскільки в день засідання йому було відмовлено судом у наданні матеріалів справи для ознайомлення, суд зазначає наступне.
Питання про призначення судової почеркознавчої експертизи вирішувалося судом в судовому засіданні 13 березня 2018 року. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 06 березня 2018 року.
В судове засідання 13 березня 2018 року представник відповідача не з'явився, та надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника - адвоката ОСОБА_2 в іншому судовому процесі.
Суд зазначає, що представництво юридичної особи може здійснюватися представниками, кількість яких законом не обмежується, і неможливість явки до суду одного представника, не виключає можливість його заміни іншим представником.
Судом відповідачу була забезпечена можливість вирішити питання про явку його представника в судове засідання, і те, що відповідач належним чином не скористався своїми правами, свідчить про його небажання брати участь у розгляді справи, та її затягування з різних причин.
Крім того суд зазначає, що представник відповідача, прибувши в судове засідання до суду, розташованого в смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, о 09 годині 00 хвилин, міг півтори години відпрацювати у судовому засіданні, і завчасно, на власному транспорті, дістатися до приміщення суду, розташованого в м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, судове засідання в якому було призначене до розгляду на 12 годину 55 хвилин. При цьому відсутність у відповідача, або його представника власного транспорту, не являється поважною причиною їх не прибуття в судове засідання.
Також, із ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 13 березня 2018 року, постановленій у справі, в якій нібито приймав участь представник відповідача - адвокат ОСОБА_2, вбачається що вона була постановлена судом в судовому засіданні без учасників судового розгляду.
При таких обставинах неявка представника відповідача в судове засідання була визнана судом вчинена без поважних причин.
Суд також зазначає, що відповідач із всіма матеріалами справи був ознайомлений шляхом надіслання йому позовної заяви з усіма додатками, уточненої позовної заяви та шляхом особистого ознайомлення зі справою його представником.
Про перебування справи в провадженні суду відповідач був достовірно обізнаним, про прийняте судом за його клопотанням про відкладення розгляду справи, призначеної на 13 березня 2018 року, йому відомо не було, проте, не зважаючи на це, відповідач не вжив жодних заходів для з'ясування того чи відбулося судове засідання, та яке за клопотанням було прийняте рішення.
Навіть після отримання 27 квітня 2018 року представником відповідача - адвокатом ОСОБА_2 особисто в суді повістки на судове засідання, призначене на 14 травня 2018 року, представник позивача не виявив бажання ознайомитися із матеріалами справи.
Висновок судової почеркознавчої експертизи був дослівно оголошений судом в судовому засідання, що суд вважає достатнім для ознайомлення з ним учасників судового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд зазначає, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, які є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних): 1) складність справи; 2) поведінка заявника; 3) поведінка органів державної влади (насамперед суду).
Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі , свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
При цьому, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні "Папахелас проти Греції" від 25 березня 1999 року, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження, для цілей ст. 6 Конвенції, розпочинається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується виконанням рішення, ухваленого на користь особи.
У зв'язку з вищевказаним, враховуючи, що справа невеликої складності перебуває у провадженні суду понад шість місяців, з метою недопущення порушення розумних строків, судом було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитися із матеріалами справи в день судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем документально підтверджено витрати по оплаті судового збору, в сумі 640 гривень, а також витрати по оплаті експертизи в сумі 2250 гривні 24 копійки, а всього 2890 гривень 24 копійки, які, у зв'язку із повним задоволенням позовних вимог, підлягають стягненню із відповідача.
Керуючись ст. 12, 81, 263, 265 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним укладений 01 березня 2015 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством "Саранчі Миколи Петровича" договір оренди земельної ділянки, площею 5,37 га., кадастровий номер 2323681300:10:001:0003, розташованої на території Зеленівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 11 липня 2015 року за номером 10449248.
Стягнути з Фермерського господарства "Саранчі Миколи Петровича" на користь ОСОБА_3понесені ним судові витрати в сумі 2890 гривень 24 копійки.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса рішення суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя А.Б.Шиш
Суд | Новомиколаївський районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2018 |
Оприлюднено | 23.05.2018 |
Номер документу | 74144726 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні