Рішення

від 22.05.2018 по справі 183/2209/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/2209/17

Провадження № 2/183/284/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання - Данильченко Т. В.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

прокурора - Санталової В. Р.,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Меліоративнівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

Меліоративнівська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області звернулась до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого, з урахуванням уточнень, посилалась на те, що їй на підставі Акта приймання - передачі цілісного майнового комплексу обласного комунального підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства смт Меліоративне" у комунальну власність Меліоративної селищної ради від 17 травня 2005 року, належить житловий будинок № 13 на вул. Молодіжна в смт Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області. У травні 2017 року селищній раді стало відомо, що приміщення 1 площею 181,5 м 2 і приміщення 2 площею 46,9 м 2 у будинку під № 13 на вул. Молодіжна в смт Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області належать ОСОБА_5 на підставі договорі купівлі-продажу, зареєстрованих приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 23 вересня 2016 року за реєстровими номерами 348 та 347. 19 травня 2017 року зазначені приміщення були відчужені ОСОБА_5 за договорами купівлі-продажу на користь ОСОБА_3 Вважає, що вказані договори купівлі-продажу незаконними та такими, що порушують право власності Меліоративнівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області на вказані вище приміщення, а ОСОБА_3 заволоділа майном, яке вибуло поза волею власника Меліоративнівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Посилаючись на ч. 3 ст. 215, ст.ст. 327, 328, 386, 392 Цивільного кодексу України, позивач просить: 1) визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 1 площею 181,5 м 2 у житловому будинку № 13 на вул. Молодіжна в смт Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу ОСОБА_6 23 вересня 2016 року та зареєстрований за реєстровим номером 347; 2) визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 2 площею 46,9 м 2 у житловому будинку № 13 на вул. Молодіжна в смт Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу ОСОБА_6 23 вересня 2016 року та зареєстрований за реєстровим номером 348; 3) визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 1 площею 181,5 м 2 у житловому будинку № 13 на вул. Молодіжна в смт Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу ОСОБА_6 19 травня 2017 року та зареєстрований за реєстровим номером 156; 4) визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 2 площею 46,9 м 2 у житловому будинку № 13 на вул. Молодіжна в смт Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу ОСОБА_6 19 травня 2017 року та зареєстрований за реєстровим номером 157; 5) визнати за Меліоративнівською селищною радою Новомосковського району Дніпропетровської області право власності на приміщення № 1 площею 181,5 м 2 у житловому будинку № 13 на вул. Молодіжна в смт Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області; 6) визнати за Меліоративнівською селищною радою Новомосковського району Дніпропетровської області право власності на приміщення № 2 площею 46,9 м 2 у житловому будинку № 13 на вул. Молодіжна в смт Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області.

Відповідач ОСОБА_5, заперечуючи проти позову, у своїй письмовій заяві повідомив суду про те, що спірні приміщення він продав ОСОБА_3, при укладанні договорів купівлі-продажу з ОСОБА_3 він жодним чином не порушував прав та законних інтересів Меліоративнівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Відповідач ОСОБА_3 заперечувала проти позову з підстав неоформлення позивачем належним чином у відповідності до вимог законодавства права власності на спірне нерухоме майно.

Ухвалою суду від 25 липня 2017 року Новомосковський місцевий прокурор допущений до участі в розгляді цієї справи.

Ухвалою суду від 09 вересня 2017 року прийнято уточнену позовну заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2017 року забезпечено позов - заборонено ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, відчужувати нерухоме майно, а саме: приміщення № 1, площею 181,5 м 2 , приміщення № 2, площею 46,9 м 2 , у будинку 13 на вул. Молодіжна в смт Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області, що належать на праві власності ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу, зареєстрованих 19 травня 2017 року приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровими номерами 156 і 157.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2017 року забезпечений позов - заборонено будь-кому і будь-яким способом відчужувати приміщення 1 площею 181,5 м 2 та приміщення 2 площею 46,9 м 2 у будинку № 13 на вул. Молодіжна в смт Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області, які належать на праві власності ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу від 19 травня 2017 року, посвідчених приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованих за реєстровими номерами 156 і 157, до розгляду справи по суті.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Представник позивача ОСОБА_2 пояснив, що спірне майно належить на праві власності позивачеві, державна реєстрація права власності не була здійснена через відсутність належного фінансування позивача. Відповідач ОСОБА_5 без будь-яких законних підстав набув спірне майно у власність, а тому права позивача підлягають захисту саме у такий спосіб, як зазначено у позовній заяві. Просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Прокурор Санталова В. Р. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснила, що ОСОБА_7 набув право власності на спірне нерухоме майно незаконно. Є всі підстави вважати, що спірне нерухоме майно належить на праві власності позивачеві. Просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи суду не подавав, тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимог не визнав, посилаючись на те, що Меліоративнівська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області не була власником спірного нерухомого майна, оскільки це право не було зареєстроване позивачем у передбачений законодавством спосіб, тому договори купівлі-продажу спірного майна укладені без порушень закону і не можуть бути визнані недійсними з підстав, зазначених у позовній заяві. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши надані письмові докази, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що Рішенням Меліоративної селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 194 від 24 травня 2005 року "Про виконання рішення Дніпропетровської обласної ради № 592-27/ІV від 21 квітня 2005 року "Про прийняття у комунальну власність Меліоративної селищної ради Новомосковського району цілісного майнового комплексу обласного комунального підприємства ВО ЖКГ смт Меліоративне" прийнято у комунальну власність Меліоративної селищної ради Новомосковського району цілісний майновий комплекс обласного комунального підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства смт Меліоративне", як майно, що належало до спільної власності територіальних громад області, згідно з Актом передачі, що додається. Згідно з п. 2 цього ж Рішення, з метою ефективного використання прийнятого майна, згідно з п. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" передано в оперативне користування "Комунальному підприємству "Гарант" цілісний майновий комплекс обласного комунального підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства смт Меліоративне" (а.с. 5-10, 11).

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 09 серпня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_7 до Комунального підприємства "Гарант" по наданню житлово-комунальних послуг населенню, ОСОБА_8 про стягнення суми задоволені частково - звернуто стягнення на: об'єкт нерухомого майна за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Меліоративне, вул. Молодіжна, 13, приміщення 1, загальною площею 181,5 м 2 , та основною площею 123,8 м 2 в рахунок погашення заборгованості, шляхом визнання права власності за ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_2); об'єкт нерухомого майна за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Меліоративне, вул. Молодіжна, 13, приміщення 2, загальною площею 46,9 м 2 , основною площею 12,2 м 2 в рахунок погашення заборгованості, шляхом визнання права власності за ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_2).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 07 вересня 2017 року, яка набрала законної сили, зазначене вище заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 09 серпня 2016 року скасоване. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 24 квітня 2018 року, яка набрала законної сили 11 травня 2018 року, позов ОСОБА_7 залишений без розгляду.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що, хоча позивачем і не було проведено державної реєстрації права власності на спірне майно, він звертається до суду із позовними вимогами, вказуючи, що є власником спірного нерухомого майна, а тому його право порушене, оскільки, на його думку, майно вибуло з його володіння поза його волею.

У зв'язку з цим, необхідно зазначити наступне.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як убачається з матеріалів справи, способом захисту порушеного права власності позивача на приміщення у житловому будинку, останнім обрано позов про визнання права власності на це майно (стаття 392 ЦК України) із застосуванням ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 216 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Разом із тим, як роз'яснено в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", позов про визнання права власності на майно (стаття 392 ЦК України) є належним способом захисту, якщо позивач вимагає залишення у нього майна, відчуженого третьою особою за договором, учасником якого він не був, і це майно ще не вибуло з його володіння. У той самий час, якщо позивач вимагає повернення майна відчуженого третіми особами за договором, учасником якого позивач не був, належним способом захисту є витребування майна від нинішнього його володільця шляхом віндикації (статті 387, 388 ЦК України).

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України), в свою чергу, застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до набувача з використання правового механізму, установленого статями 215, 216 ЦК України. Такий спосіб захисту, як зазначено вище, можливий лише шляхом подання віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

Отже, підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права власності у правовідносинах, які склалися між сторонами та які розглядаються судом у даній справі, є витребування майна від нинішнього його володільця шляхом пред'явлення віндикаційного позову, а обраний позивачем спосіб захисту у виді визнання правочинів недійсними та визнання права власності в порядку ст. 392 Цивільного кодексу України не є належним способом захисту, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

При цьому, вирішуючи вимоги позову щодо визнання договорів недійсними, окрім підстав, викладених вище, суд виходить з того, що в позовній заяві позивачем не наведено правового обґрунтування того, з яких саме правових підстав підлягають визнанню недійсними спірні договори, укладені між третьою особою, яка не залучалася до участі у справі (недодержання сторонами вимог щодо форми, вчинення правочину під впливом обману, вчинення правочину у результаті злочинної домовленості, тощо) та відповідачем, відповідачами, не вказано також і підстав, які-б надавали суду можливість прийти до висновку, що правочини, які просить визнати недійсними позивач є нікчемними, такими, що укладені з порушенням норм законодавства, як не надано і належних та допустимих доказів на підтвердження недійсності правочинів з підстав, визначених Цивільним кодексом України. Той лише факт, що майно придбане за відплатним договором у третьої особи, яка набула права власності на підставі рішення, яке в подальшому було скасоване не свідчить про недійсність договору купівлі-продажу, оскільки на момент набуття відповідачем права власності правовою підставою набуття третьою особою права власності було рішення суду і це право власності було зареєстроване у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 9, ч. 10 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Згідно з ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 141, 142, 158, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Меліоративнівській селищній раді Новомосковського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 05412262, 51217, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Меліоративне, вул. Молодіжна, 29) до ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3, 51200, АДРЕСА_1) , ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, вул. Миру, буд. 12), третя особа приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 ( 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 26/21а ) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

Судові витрати, понесені стороною позивача, покласти на учасників судового процесу, що їх понесли.

Скасувати захід забезпечення позову, який зберігає свою дію до набрання цим рішенням суду законної сили, вжитий ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2017 року у цивільній справі за позовом Меліоративнівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно, а саме скасувати заборону ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, відчужувати нерухоме майно, а саме: приміщення № 1, площею 181,5 м 2 , приміщення № 2, площею 46,9 м 2 , у будинку 13 на вул. Молодіжна в смт Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області, що належать на праві власності ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу, зареєстрованих 19 травня 2017 року приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровими номерами 156 і 157.

Скасувати захід забезпечення позову, який зберігає свою дію до набрання цим рішенням суду законної сили, вжитий ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2017 року у цивільній справі за позовом Меліоративнівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно, а саме скасувати заборону будь-кому і будь-яким способом відчужувати приміщення 1 площею 181,5 м 2 та приміщення 2 площею 46,9 м 2 у будинку № 13 на вул. Молодіжна в смт Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області, які належать на праві власності ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу від 19 травня 2017 року, посвідчених приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованих за реєстровими номерами 156 і 157.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 23 травня 2018 року.

Суддя Г.Є. Майна