Рішення

від 26.04.2010 по справі 2-2266/10

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

при секретарі Романцові М.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, стягнення суми індексу інфляції та процентів за прострочення грошового зобов'язання, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив винести рішення, яким стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 19500 грн., суму індексу інфляції у розмірі 656 грн. 80 коп., 3% річних від простроченої суми 38 грн. 82 коп. та судові витрати по справі. В обгрунтування позовної заяви, позивач вказав на те, що 11 листопада 2008 року він уклав з відповідачем договір позики, згідно якого він передав відповідачу грошові кошти у сумі 1 8000 грн.. а відповідач написав розписку та зобов'язався їх повернути до 01 грудня 2009 року. Того ж дня, він уклав з відповідачем ще один договір позики, згідно якого він передав відповідачу грошові кошти у сумі 1000 грн., а відповідач написав розписку та зобов'язався їх повернути до 21 листопада 2008 року. 12 листопада 2008 року він позичив відповідачу грошові кошти у сумі 500 грн. Отже, загальна сума позики склала 19500 грн. До теперішнього часу відповідач кошти не повернув, у зв'язку з чим, позивач вимушений звернутися до суду із вказаним позовом.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦГ1К України.

Вислухавши позивача, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Згідно ч.І ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі; на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.І ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У судовому засіданні встановлено, що 1 1 листопада 2008 року ОСОБА_1 1 еннадій Пилипович уклав з ОСОБА_2 договір позики, згідно якого він передав відповідачу грошові кошти у сумі 18000 грн.. а відповідач написав розписку та зобов'язався їх повернути до 01 грудня 2009 року (арк.с.7).

Також, 1 1 листопада 2008 року ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_2 договір позики, згідно якого він передав відповідачу грошові кошти у сумі 1000 грн., а відповідач написав розписку та зобов'язався їх повернути до 21 листопада 2008 року (арк.с.8,10).

Крім лого. 12 листопада 2008 року ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 500 грн. (арк.с.9,1 1).

Отже, загальна сума боргу складає 19500 грн., які відповідач до теперішнього часу позивачу не повернув.

В силу передбаченого ст.545 ЦК України, загального правила на позикодавця, як кредитора, покладається обов'язок підтвердити прийняття виконання. Позикодавець повинен видати позичальникові розписку про отримання виконання або повернути отриманий при укладенні договору борговий документ (розписку позичальника).

Отже, якщо боржник видав кредитору в посвідчення зобов'язання борговий документ, то кредитор, приймаючи виконання, повинен повернути цей документ. Знаходження розписки у позикодавця позивача по справі, свідчить про те, що боргове зобов'язання не припинено.

Оскільки, у визначений строк, грошові кошти відповідачем не були поверну ті, суд, відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України, приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позову на суму боргу у розмірі 19500 грн.

Відповідно до вимог ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процент ів не встановлений договором або законом.

Сума боргу 18000 грн. (строк повернення 01.12.2009 року) з урахуванням індексу інфляції за період з 01.12.2009 року по 01.03.2010 року складає.

Так, згідно даних Державного комітету статистики України, з грудня 2009 року по січень 2010 року індекс інфляції складав: у грудні 2009 року - 100,9; у січні 2010 року - 101,8, таким чином, суму індексу інфляції необхідно вирахувати наступним чином: 18000 грн. х 1,009х 1,018 = 18489 грн. 60 коп.

Отже, сума індексу інфляції становить: 18489 грн. 60 коп. - 18000 грн. 489 грн. 60 коп.

Три відсотки річних необхідно вирахувати наступним чином: прострочення виплати боргу зі строком повернення 01.12.2009 року становить 99 днів. Розмір 3% річних з простроченої суми за 99 днів становить: 18000 грн. х (3% річних : 365 днів х 99 днів) = 146 грн. 47 коп.

Сума боргу 1000 грн. (строк повернення 21.1 1.2008 року) з урахуванням індексу інфляції за період з 01.12.2008 року по 01.03.2010 року складає.

Так, згідно даних Державного комітету статистики України, з грудня 2008 року по січень 2010 року індекс інфляції складав: у грудні 2008 року - 102,1; у січні 2009 року - 102.9; у лютому 2009 року - 101,5; у березні 2009 року - 101,4; у квітні 2009 року - 100,9; у травні 2009 року - 100.5; у червні 2009 року - 101.1; у липні 2009 року - 99,9; у серпні 2009 року - 99,8; у вересні 2009 року - 100.8: у жовтні 2009 року - 100.9; у листопаді 2009 року - 101.1; у грудні 2009 року - 100,9; у січні 2010 року - 101.8. таким чином, суму індексу інфляції необхідно вирахувати наступним чином: 1000 грн.х 1.02 їх 1,029x1,015x1,014x1,009x1,005x1,01 1x0.999x0,998x1,008x1,009x1,01 1x1.009x1,018 1 167 грн. 20 коп.

Отже, сума індексу інфляції становить: 1 167 грн. 20 коп. - 1000 грн. - 167 грн. 20 когі.

Три відсотки річних необхідно вирахувати наступним чином: прострочення виплати боргу зі строком повернення з 21.11.2008 року по 21.02.2010 року становить 15 місяців. Розмір 3% річних з простроченої суми за 15 місяців становить: 1000 грн. х (3% річних : 12 місяців х 15 місяців) = 37 грн. 50 коп. За період з 22.02.2010 року по 09.03.2010 року становить 16 днів. Розмір 3% річних з простроченої суми за 16 днів становить: 1000 грн. х (3% річних : 365 днів х 16 днів) 01 грн. 32 коп.

Сума боргу 500 грн. з урахуванням індексу інфляції не коригувалась і 3% річних не нараховувався.

Таки чином, загальна сума індексу інфляції становить: 489 грн. 60 коп. + 167 грн. 20 коп. = 656 грн. 80 коп.

Загальна сума 3% річних від простроченої суми складає: 146 грн. 47 коп. + 37 грн. 50 коп. + 01 грн. 32 коп. 185 грн. 29 коп. Проте, позивач просить стягнути 3% річних від простроченої суми у розмірі 38 грн. 82 коп. Оскільки, відповідно до вимог ч.І ст.1 1 ЦГІК України, суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, то позов повинен бути задоволений в межах заявлених вимог, тобто з відповідача слід стягнути 3% річних від простроченої суми у розмірі 38 грн. 82 коп.

Відповідно до вимог ч.І ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача суд присуджує понесені і документально підтверджені судові витрати: судовий збір у розмірі 201 грн. 96 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226 Ц11К України, ст. ст.545, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, стягнення суми індексу інфляції та процентів за прострочення, грошового зобов'язання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів за прострочення грошового зобов'язання у розмірі 20195 (двадцять тисяч сто дев'яносто п'ять) грн. 62 (шістдесят дві) коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. та судовий збір у сумі 201 (двісті одна) грн. 96 (дев'яносто шість) коп., а разом 321 (триста двадцять одна) грн. 96 (дев'яносто шість) коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Н.В. Токар