Рішення

від 22.05.2018 по справі 826/14859/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року № 826/14859/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України,

Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації,

Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Павловської Олени Володимирівни

треті особи ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5

про визнання протиправними та скасування висновку та наказу, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач 1, Мін'юст України), Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі по тексту - відповідач 2, Комісія), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Павловської Олени Володимирівни (далі по тексту - відповідач 3, Приватний нотаріус КМНО Павловська О.В.), треті особи: ОСОБА_3 (далі по тексту - третя особа 1), ОСОБА_4 (далі по тексту - третя особа 2), ОСОБА_5 (далі по тексту - третя особа 3), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 04 серпня 2017 року, складений за результатами розгляду скарги ОСОБА_1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 липня 2017 року за №21924-0-33-17;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 09 жовтня 2017 року №3747/7 Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 11 липня 2017 ;

- визнати протиправною реєстраційну дію №10741050017066353 від 06 червня 2017 року, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павловською О.В.;

- зобов'язати Міністерство юстиції України скасувати реєстраційну дію №10741050017066353 від 06 червня 2017 року, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павловською О.В.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 18 квітня 2017 року вона придбала частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 на підставі договору купівлі - продажу вказаної частки в статутному капіталі, про що було внесено відповідні зміни до ЄДР за №10741050006066353 від 18 квітня 2017 року та за № 10741070007066353 від 19 квітня 2017 року.

Комісією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України реєстраційні дії за №10741050006066353 від 18 квітня 2017 року та за № 10741070007066353 від 19 квітня 2017 року були скасовані.

Крім того, позивач вказала, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2017 року у справі №910/7426/17 рішення загальних зборів №31/03-2017 від 31 березня 2017 року та договір купівлі - продажу (відступлення) частки у статутному капіталі від 31 березня 2017 року визнані дійсними та такими, що не суперечать діючому законодавству, що, на думку позивача, свідчить про законність вказаного договору купівлі - продажу укладеного особою, у якої вона придбала частку у статутному капіталі Товариства.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 04 квітня 2017 року учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 були ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3.

В липні 2017 року позивачу стало відомо, що у червні 2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павловською О.В. внесені зміни стосовно затвердження нового Статуту та зміни адреси юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 .

Проте, позивач вказує на те, що нотаріусом засвідчено підписи ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у документах, що стали підставою для внесення вказаних вище записів за відсутності останніх, оскільки вони перебували на тимчасово окупованій території, тобто, на думку позивача, приватним нотаріусом порушено положення Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та вимоги Закону України Про нотаріат .

За вказаними фактами Шевченківським управлінням поліції ГУ Нацполіції у місті Києві порушено кримінальне провадження №12017100100010373.

Також позивачем подано скаргу до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації з цього приводу, яка наказом Міністерства юстиції України від 09 жовтня 2017 року залишена без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду.

Заперечуючи проти позовної заяви Міністерство юстиції України послалось на те, що 26 липня 2017 року на адресу відповідача 1 надійшла скарга ОСОБА_1 з вимогою скасувати реєстраційну дію №10741050017066353, проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павловською О.В. щодо реєстрації змін до установчих документів ТОВ Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 . У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не було дотримано вимог частини 5 статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , скарга не була допущена до розгляду по суті, тому доводи скарги не досліджувались Мін'юстом України. Також, відповідач 1 зазначив, що обов'язок щодо повідомлення про розгляд такої скарги застосовується лише у випадку її розгляду по суті.

Крім того, відповідач 1 у своєму відзиві на позовну заяву послався також й на те, що Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України не є окремим, самостійним органом державної влади, а її висновок не є рішенням суб'єкта владних повноважень, сам по собі не зумовлює виникнення будь - яких прав та обов'язків для осіб, тобто не може бути предметом спору, а порушення строків направлення наказу не впливає на правильність та законність прийняття рішення.

З приводу позовних вимог щодо зобов'язання відповідача 1 скасувати реєстраційну дію №10741050017066353, Міністерство юстиції України зазначило, що діючим законодавством України не надано останньому таких повноважень щодо проведення будь - яких реєстраційних дій стосовно юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в тому числі на внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, на підставі рішення суду.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач 3 послалась на те, що 06 червня 2017 року до неї, як до державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариством з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 в особі представника подавались дві заяви, перша з яких про виправлення помилки, що мала місце у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - при реєстрації попередньої редакції статуту Товариства 02 квітня 2010 року, за результатами розгляду якої відповідачем 3 відповідно до статті 32 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань проведено корегування відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (дія №10747770014066353), після чого товариство фактично набуло можливості вносити зміни у державний реєстр щодо адреси товариства та нової редакції його статуту.

Відповідач 3 також зазначила, що вона вчиняла реєстраційні дії не як державний реєстратор юридичних осіб, а як приватний нотаріус, тому на думку останньої, її дії не можуть оскаржуватись у межах заявленого позову.

При цьому, відповідач 3 вказала, що вказані вище дії відбувались у відповідності до вимог діючого законодавства України в присутності усіх осіб щодо яких вчинялась нотаріальна дія у приміщенні її робочого місця.

У письмових поясненнях проти позовної заяви представник третьої особи 1 послався на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 було засноване 16 березня 2010 року, засновниками товариства та єдиними учасниками є ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2018 року у справі №910/7426/17 апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва, яким визнано недійсними договір купівлі - продажу та рішення загальних зборів - без змін, тому, представник третьої особи 1 вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в даній справі є безпідставними, необґрунтованими та такими, що направлені на заволодіння чужим майном.

При цьому, представник третьої особи 1 також зазначив, що ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були присутні у місті Києві у приватного нотаріуса КМНО Павловської О.В. та всі проведені нею дії є законними.

Заперечуючи проти позовних вимог представник третьої особи 2 у письмових поясненнях зазначив, що 02 червня 2017 року не укладалось будь - яких правочинів щодо відчуження часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство 14329 , приватним нотаріусом КМНО Павловською О.В. виправлено технічну помилку щодо розмірів часток засновників товариства, а тому, на думку представника третьої особи 2, відсутні порушення вимог законодавства з боку приватного нотаріуса та, як наслідок, відсутні підстави для скасування внесених нею змін до установчих документів.

Представник третьої особи 3 у своїх письмових поясненнях на позовну заяву, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, підтримав пояснення третьої особи 1 та третьої особи 2.

Відповідач 2 відзиву на позовну заяву не надав з невідомих суду причин.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2018 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 06 квітня 2018 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача 1, представник відповідача 3, представник третіх осіб 1 та 2 заперечували проти їх задоволення. Представник відповідача 2 та представник третьої особи 3 в судове засідання не з'явились, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

На підставі частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15 травня 2003 року №755 - IV (далі по тексту - Закон України від 15 травня 2003 року №755 - IV), Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (далі по тексту - Порядок №1128), Положенням про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим наказом Міністерством юстиції України 12 січня 2016 року № 37/5 та зареєстрованим Міністерством юстиції України 13 січня 2016 року за №42/28172 (далі по тексту - Положення №37/5).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась зі скаргою до Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, в якій просила скасувати реєстраційну дію №10741050017066353, здійснену 06 червня 2017 року нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павловською Оленою Володимирівною щодо реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 (ідентифікаційний код 37039782) (зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників).

До вказаної скарги ОСОБА_1 були додані наступні документи:

- копія договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі товариства від 18 квітня 2017 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1;

- копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 04 квітня 2017 року за №22777456;

- копія безкоштовного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 10 липня 2017 року;

- копія протоколу №1 від 02 червня 2017 року;

- копія реєстру присутніх на загальних зборах від 02 червня 2017 року;

- копія статуту в новій редакції, затвердженого Протоколом №1 від 02 червня 2017 року;

- копія паспорту.

Вказані документи разом зі скаргою ОСОБА_1, як вбачається з наданих суду документів, були прошиті та пронумеровані на 35 аркушах 15 липня 2017 року.

04 серпня 2017 року Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України розглянуто скаргу ОСОБА_1 та складено висновок, яким у задоволенні скарги відмовлено у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною 5 статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , а саме: відсутні відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання та додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому порядку.

На підставі вказаного вище висновку Комісії Міністерством юстиції України 09 жовтня 2017 року видано наказ № 3747/7 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 11 липня 2017 року, копія якого направлена останній супровідним листом від 12 жовтня 2017 року №2/924-0-33-17/192.

Не погоджуючись з вказаними висновком Комісії від 04 серпня 2017 року та наказом Міністерства юстиції України від 09 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до підпунктів 4 та 5 частини 1 статті 1 цього ж Закону, державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань це - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації визначений статтею 34 Закону України від 15 травня 2003 року №755 - IV.

Так, у відповідності до частин 1, 2, 3, 5 статті 34 Закону України від 15 травня 2003 року №755 - IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть встановити інші строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

3 - 1 ) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;

4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

Пунктом 1 частини 6 статті 34 вказаного Закону передбачено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про відмову в задоволенні скарги.

У відповідності до абзацу 14 частини 6 статті 34 Закону України від 15 травня 2003 року №755 - IV рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Згідно з пунктом 1 частини 8 статті 34 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (частина 9 статті 34 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV).

Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128, визначено процедуру розгляду відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15 травня 2003 року №755-IV скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами.

Для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджується Мін'юстом або відповідним територіальним органом (пункт 2 Порядку №1128).

У відповідності до пункту 2 Положення №37/5, Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Пунктом 5 Порядку №1128 передбачено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.

При цьому, у відповідності до абзацу 1 пункту 8 розділу ІІІ Положення №37/5, рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії.

Згідно з абзацом 1 пункту 7 Порядку №1128, у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Наведене в сукупності свідчить про те, що Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами вивчення скарги ОСОБА_1 від 11 липня 2017 року складено мотивований висновок про відмову у задоволенні скарги, на підставі якого відповідачем 1 прийнято правомірне рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 09 жовтня 2017 року, а тому твердження позивача щодо порушення Міністерством юстиції України та Комісією вимог чинного законодавства України при розгляді її скарги є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства України, та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження позивача щодо порушення Міністерством юстиції України та Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації вимог законодавства України в частині не повідомлення ОСОБА_1, як скаржника, про дату, час і місце його проведення, оскільки скарга останньої визнана такою, що не відповідає вимогам частини 5 статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , а тому не призначалась до розгляду по суті.

В той же час, обов'язковість запрошення скаржника та/ або його представника, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів передбачена лише під час розгляду скарги по суті (пункт 9 Порядку №1128).

Стосовно посилань позивача щодо несвоєчасного направлення на її адресу копії оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 09 жовтня 2017 року №3747/7, суд звертає увагу на те, що порушення строків направлення наказу жодним чином не свідчить про його протиправність та не впливає на законність прийнятого рішення.

Крім того, як вже зазначалось судом, Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Так, у відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з положеннями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено справи у публічно - правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності у особи, яка звернулась з позовом, відповідного права, свободи або інтересу, встановити факт їх порушення рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і, з урахуванням обраного позивачем способу захисту, винести рішення про відновлення порушеного права (свободи або інтересу).

Враховуючи правовий статус Комісії, зокрема, те, що остання не є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що оскаржуваний позивачем висновок від 04 серпня 2017 року не є рішенням суб'єкта владних повноважень та жодних обов'язкових приписів не містить, суд приходить до висновку про відсутність порушеного права позивача у публічно-правових відносинах в цій частині.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2016 року у адміністративній справі №826/13028/15.

З огляду на викладені вище обставини, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 04 серпня 2017 року, складеного за результатами розгляду скарги ОСОБА_1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 липня 2017 року за №21924-0-33-17, а також визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 09 жовтня 2017 року №3747/7 Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 11 липня 2017 року задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про визнання реєстраційної дії №10741050017066353 від 06 червня 2017 року, вчиненої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павловською О.В., Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15 травня 2003 року №755-IV державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 9 цього ж Закону, відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі відповідних заяв про державну реєстрацію та документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.

Частиною 4 статті 17 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV визначено перелік документів, які подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, а саме, для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою; 3) реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об'єднання, політичні партії; 4) документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування; 5) відомості про керівні органи громадського формування (ім'я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів; 6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов'язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи; 7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону; 8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі; 9) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу - у разі внесення змін, пов'язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа; 10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи; 11) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника у разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему його оподаткування.

Статтею 25 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV врегульовано порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.

Так, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ; припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження рішення суду, на підставі якого вчинено реєстраційну дію; 3) рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України від 15 травня 2003 року №755 - IV, документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам:

1) документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);

2) текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);

3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;

5) заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;

6) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.

Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Статтями 27 та 28 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності яких державний реєстратор повинен або зупинити розгляд документів, поданих для державної реєстрації, або відмови у відповідній державній реєстрації.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 06 червня 2017 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Павловської О.В. звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 Комар І.М., який діяв на підставі довіреності від 02 червня 2017 року, із заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме, проведення реєстраційної дії Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи , що стосується місцезнаходження товариства.

Відповідно до опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи , Товариством з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 приватному нотаріусу КМНО Павловській О.В. надано реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, рішення про внесення змін до установчих документів (примірник оригіналу), нова редакція установчих документів, копія квитанції, виданої банком та документ, що засвідчує повноваження уповноваженої особи.

На підставі наданих документів державним реєстратором - Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павловською О.В. проведена реєстраційна дія № 1_074_066353_15 від 06 червня 2017 року щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, а саме: зміна місцезнаходження юридичної особи.

При цьому, суд звертає увагу, що у відповідності до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 (нова редакція), затвердженого Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 , Протокол №1 від 02 червня 2017 року, учасниками товариства є ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (стаття 2.1 Статуту). Вказаний Статут (нова редакція) підписаний учасниками Товариства - ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павловською О.В. засвідчено справжність підписів вказаних осіб, які зроблені у її присутності та зареєстровано в реєстрі за № 548, 549, 550.

Згідно зі статтею 12.1 Статуту, вищим органом Товариства є Загальні збори учасників Товариства.

Пунктом б статті 12.2 Статуту до виключної компетенції загальних зборів відноситься внесення змін до Статуту Товариства, зміна розміру його статутного капіталу.

З питань зазначених у пунктах а), б), є) рішення вважаються прийнятими, якщо за них проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників Товариства. Підписи учасників на протоколах загальних зборів, на яких вирішуються ці питання, мають бути нотаріально засвідчені. З решти питань рішення приймаються більшістю голосів учасників або їхніх представників, що беруть участь у зборах.

З наданої суду копії Протоколу №1 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 від 02 червня 2017 року вбачається, що порядком денним Загальних зборів було обрання голови та секретаря Загальних зборів учасників Товариства, зміна місцезнаходження Товариства та затвердження Статуту Товариства у новій редакції від 02 червня 2017 року. На зборах були присутні учасники, що володіють 100% голосів (ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5). Справжність підписів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у цьому протоколі, зроблених в присутності приватного нотаріуса КМНО Павловською О.В. 02 червня 2017 року, засвідчені останньою.

Виходячи з викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що для проведення державної реєстрації змін до установчих документів, а саме, зміни місцезнаходження юридичної особи державному реєстратору, у даному випадку, Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Павловській О.В., представником ТОВ Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 надано повний пакет документів для проведення відповідної реєстраційної дії.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що будь - яких належних та допустимих доказів того, що при засвідченні приватним нотаріусом КМНО Павловською О.В. справжності підписів учасників товариства був відсутній один з них, матеріали справи не містять, а посилання позивача на наявність в неї інформації, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в період часу з квітня по липень 2017 року не переїжджали через встановлені контрольні пункти з тимчасово окупованої території жодними доказами не підтверджені, в той же час, спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

За таких підстав суд не приймає до уваги доводи позивача, що відповідач 3 при вчиненні реєстраційної дії засвідчила підписи ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у відповідних документах, які стали підставою для проведення оскаржуваної реєстраційної дії, за їх відсутності.

Крім того, суд звертає увагу позивача на той факт, що питання щодо дійсності договору купівлі - продажу (відступлення) частки у статутному капіталі від 31 березня 2017 року, законності рішення загальних зборів №31/03-2017 від 31 березня 2017 року та їх перевірка нотаріусом, не відноситься до компетенції відповідача 3 при вчиненні оскаржуваної реєстраційної дії.

В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до наданої суду копії постанови Київського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2018 року у справі №910/7426/17 за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 , Печерської районної в місті Києві державної адміністрації в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ОСОБА_8, треті особі: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень загальних зборів та договору, визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 , оформлене протоколом №31/03-2012 від 31 березня 2017 року, а також визнано недійсним Договір купівлі - продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 від 31 березня 2017 року, укладений між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, а тому твердження позивача та її посилання на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2017 року, як на підставу неправомірності проведення реєстраційної дії приватним нотаріусом КМНО Павловської О.В. щодо зміни місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 є необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Стосовно посилань позивача на той факт, що в Статуті, який затверджений Протоколом №1 Загальних зборів учасників товариства змінені частки учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 , Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до абзацу 1 частини 1 статті 32 Закону України від 15 травня 2003 року №755 - IV, у разі виявлення у відомостях Єдиного державного реєстру помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки), допущеної суб'єктом державної реєстрації, заявник письмово в паперовій або електронній формі повідомляє про це суб'єкта державної реєстрації, який перевіряє відповідність відомостей Єдиного державного реєстру інформації, що міститься в документах, що стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, суб'єкт державної реєстрації безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 06 червня 2017 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 подано заяву про виправлення помилок, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які стосуються розміру внеску до статутного капіталу товариства, до якої додано примірник Статуту останнього.

Саме на підставі вказаної заяви та примірника Статуту, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павловською О.В. 06 червня 2017 року виправлено допущену помилку Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в день надходження повідомлення.

Наведене в сукупності свідчить про правомірність вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павловською О.В. реєстраційної дії №10741050017066353 від 06 червня 2017 року, внесення виправлень у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які стосуються розміру внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 та про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання Міністерства юстиції України скасувати реєстраційну дію №10741050017066353 від 06 червня 2017 року, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павловською О.В., Окружний адміністративний суд міста Києва приходить висновку про наступне.

У відповідності до частини 2 статті 5 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV, до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить: 1) формування державної політики у сфері державної реєстрації; 2) нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення у сфері державної реєстрації; 3) координація діяльності у сфері державної реєстрації громадських формувань; 4) контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації, у тому числі шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі відповідно до цього Закону та прийняття обов'язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом; 5) здійснення повноважень держателя Єдиного державного реєстру; 6) визначення технічного адміністратора; 7) забезпечення надання доступу до Єдиного державного реєстру державним реєстраторам, уповноваженим особам суб'єктів державної реєстрації прав, іншим суб'єктам відповідно до цього Закону та прийняття рішень про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; 8) розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов'язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом; 9) складання протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; 10) взаємодія з державними органами, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями з питань державної реєстрації; 11) державна реєстрація політичних партій, всеукраїнських профспілок, їх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань; 12) надання виписок у паперовій формі для проставлення апостилю та проставлення на них апостилю; 13) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 14 частини 1 цього ж Закону визначено, що Міністерство юстиції України є суб'єктом державної реєстрації у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань.

Тобто, аналіз наведених норм діючого законодавства дозволяє суду дійти висновку, що Міністерство юстиції України не є суб'єктом державної реєстрації у розумінні Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV, який наділений повноваженнями щодо проведення реєстраційних дій, у тому числі, їх скасування стосовно юридичних осіб.

В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не доведено, а судом не встановлено протиправності вчиненої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павловською О.В. реєстраційної дії №10741050017066353 від 06 червня 2017 року, а тому взагалі відсутні правові підстави для її скасування.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення її прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, в той час як відповідачами покладений на них обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконано, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко