Постанова

від 22.05.2018 по справі 805/3657/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року справа №805/3657/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів: Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., секретаря судового засідання Терзі Д.А., за участю представника позивача Ігнатенко О.В., представника відповідачів Помалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 р. у справі № 805/3657/17-а (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом Приватного підприємства Харцизька будівельна компанія до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-технічний центр Професіонал про зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації податкових накладних,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Харцизька будівельна компанія (далі - позивач, ПП Харцизька будівельна компанія ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач-1, Костянтинівська ОДПІ), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2, ДФС України), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційно-технічний центр Професіонал (далі - третя особа, ТОВ ІТЦ Професіонал ), в якому з урахуванням уточнень просило: визнати протиправною відмову ДФС України прийняти подані позивачем податкову накладну № 7 від 31.03.2017 року та податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2017 року, що оформлені квитанцією № 1 від 11.04.2017 року та квитанцією № 1 від 16.11.2017 року; визнати прийнятими і зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі податкових накладних у день фактичного отримання ДФС України податкову накладну № 7 від 31.03.2017 року - 10.04.2017 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2017 року - 16.11.2017 року; визнати прийнятою і зареєстрованою у Єдиному державному реєстрі податкових накладних у день фактичного отримання Костянтинівською ОДПІ податкову накладну № 7 від 31.03.2017 року - 10.04.2017 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2017 року - 16.11.2017 року; судові витрати стягнути на користь позивача з відповідачів у рівних частинах (а.с.4-6, 47-48, 71-73)

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним неприйняття Державною фіскальною службою України поданих приватним підприємством "Харцизька будівельна компанія" податкової накладної №7 від 31.03.2017 року та податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року; визнано прийнятою та зареєстрованою у Єдиному державному реєстрі податкових накладних у день фактичного отримання Державною фіскальною службою України податкову накладну №7 від 31.03.2017 року - 10.04.2017 року; визнано прийнятою та зареєстрованою податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2017 року від 16.11.2017 року - 16.11.2017 року; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Приватного підприємства "Харцизька будівельна компанія" судовий збір у розмірі 1600 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с.124-129).

Державна фіскальна служба України, не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що між позивачем та Костянтинівською ОДПІ укладено договір про визнання електронних документів. Позивач продовжує перебувати у м. Харцизьк, яке згідно розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085 включено до переліку населених пунктів на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Відповідно до п. 3 розділу 4 договору, органи ДФС не несуть відповідальності за порушення обміну інформацією, що виникло внаслідок несправності будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, відключенню перебоїв у мережах живлення, несправності апаратних засобів платника податків. Оскільки документи надавались підприємством засобами електронного зв'язку з порушенням щодо їх заповнення у контролюючого органу були відсутні підстави щодо їх прийняття, що не було враховано судом першої інстанції (а.с.130-131).

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідачів в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Приватне підприємство "Харцизька будівельна компанія" зареєстровано юридичною особою, перебуває на обліку в Костянтинівській ОДПІ (м.Харцизьк) та є платником податку на додану вартість (а.с.7-8).

30 січня 2017 року між ПП "Харцизька будівельна компанія" та Костянтинівською ОДПІ укладено договір № 300120171 про визнання електронних документів (а.с.9-11)

За пп.1 п.1 Договору, предметом Договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідно до пп.2 п.1 договору, Договір надає Платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органів ДФС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з положеннями пп. 3 п. 6 Договору, договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕПЦ, договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

За пп.4 п.6 Договору, орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

11 квітня 2017 року позивачем у електронному вигляді до ДФС України подано податкову накладну №7 від 31.03.2017 року, яка відповідно до Квитанції №1 не була прийнята з підстав "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: Можливо, припинено дію Договору про визнання електронної звітності".(а.с.13)

З урахуванням зазначеного, позивачем було подано новий договір про визнання електронних документів від 11.04.2017 року, однак відповідно до Квитанції №1 Договір не прийнято, оскільки діє Договір про визнання електронних документів від 30.01.2017 року №300120171(а.с.14)

11 квітня 2017 року та 07 серпня 2017 року позивач звернувся до Костянтинівської ОДПІ з листами№11-01/11 та №07-08/1 щодо надання роз'яснення неможливості здійснення реєстрації податкових накладних та податкової звітності (а.с.15,17)

Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області листом №2182/10/05-14-08-01-13 від 16.08.2016 року надала відповідь в якій зазначила, що Договір про визнання електронних документів від 30.01.2017 року №300120171 є діючим, та орган ДФС не несе відповідальності за порушення обміну інформацією, що виникло внаслідок несправності будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, відключенню перебоїв у мережах живлення, несправності апаратних засобів платника податків. (а.с.19-20)

12 травня 2017 року та 23 травня 2017 року позивач звернувся до Прем'єр-міністра України та Міністра фінансів України з заявами щодо неможливості здійснення реєстрації податкових накладних та податкової звітності (а.с.21,23)

Головне управління ДФС у Донецькій області надало позивачу відповідь листом №8987/10/05-99-08-04-11 від 08.06.2017 року, в якій зазначено, що у разі наявності проблем щодо подання документів в електронному вигляді, доцільним є звернення до Костянтинівської ОДПІ з особистим прийомом до керівництва.(а.с.26-27)

16 листопада 2017 року позивачем до ДФС України направлено в електронному вигляді податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2017 року, яка згідно Квитанції №1 від 16.11.2017 року не прийнята з підстав: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: ЄДРПОУ: 36680055. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів." (а.с.77-78)

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки договір про визнання електронних документів не втратив своєї юридичної значимості для реалізації позивачем свого права на подання податкових документів в електронному вигляді, ДФС України необґрунтовано не прийнято податкові документи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Приписами підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків, зокрема, зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

У відповідності до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

За положенням пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України, податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (п. 49.9 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 49.10 ст. 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до пункту 49.13 статті 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до пункту 2, 7-10 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - порядок № 1246) (у редакції на час подання накладних) внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Згідно з пунктом 2-5, 12-14 Порядку № 1246 (у редакції на час подання декларації) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації;

Операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

До Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких комісією, визначеною пунктом 201.16 статті 201 Кодексу (далі - комісія), прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

За п.1 розділу ІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 (яка діяла на час подання накладної), платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

З метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору (пункт 5 розділу ІІІ Інструкції №233).

Відповідно до пп. 7.1, 7.3-7.5, 7.7 п. 7 розділу III Інструкції № 233, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків;

після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідністі електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Відповідно п.1 Розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами" затверджений Наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017 року. (далі - Порядок №557) (який діяв на час подання декларації),, електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Згідно п.1 Розділ ІІІ Порядку № 557, юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД (суб'єкт електронного документообігу) з дати укладення Договору.

Відповідно до п.14 Розділу ІІІ Порядку №557, дія Договору та пов'язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав: отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі; наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв'язку зі смертю.

Договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, зазначених у пункті 14 цього розділу.(п.16 Розділу ІІІ Порядку №557)

Згідно п.17 Розділу ІІІ Порядку №557, у день припинення дії Договору контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії Договору (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення дії Договору на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку. На повідомлення про припинення дії Договору накладається електронна печатка контролюючого органу, визначеного відповідно до пункту 5 цього розділу.

Таким чином, законодавством передбачено подання платником податків у електронній формі податкових документів, зокрема, податкових накладних та податкової звітності. Підставою для направлення до відповідного контролюючого органу податкової звітності (у тому числі податкової декларації та податкових накладних) в електронній формі є наявність укладеного між платником податків та контролюючим органом договору про визнання електронних документів. При цьому, законодавством визначено виключні підстави для відмови у прийнятті податкової накладної та податкової звітності.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що прийняття податкової документації є обов'язком контролюючого органу, за умови дотримання вимог законодавства та правильності заповнення всіх обов'язкових реквізитів.

Відповідно до матеріалів справи, податкову накладну та податкову звітність не прийнято на підставі порушення вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: Можливо, припинено дію Договору про визнання електронної звітності.

Разом з цим, відповідачем не вказано в чому полягає порушення Інструкції №233, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції.

Як свідчать матеріали справи, з початку дії договору про визнання електронних документів позивач не змінював свого місця знаходження та облікові дані позивача не змінювались та були такими ж, що й станом на момент укладання договору. Тобто, договір про визнання електронних документів від 30 січня 2017 року № 300120171 укладений між позивачем та податковим органом на час подання позивачем податкової накладної та податкової звітності був чинним, що також підтверджується поясненнями відповідача.

Отже, посилання відповідача на можливе припинення дії Договору про визнання електронної звітності, як підставу не прийняття податкових документів в електронному вигляді не відповідає обставинам справи. Також, суд зауважує, що фактично відмова відповідача у прийнятті документів обумовлена лише припущенням припинення договору, що не відповідає вимогам законодавства.

Крім того, посилання податкового органу на порушення положення Інструкції №233, як підставу не прийняття податкової звітності (декларації за жовтень 2017 року) є помилковим, оскільки зазначена інструкція втратила чинність 15.11.2017 року на підставі Наказу №557.

Суд не приймає посилання апелянта на те, що документи надавались підприємством засобами електронного зв'язку з порушенням їх заповнення, оскільки, як зазначалось вище, відповідачем-2 не зазначено в чому саме полягає таке порушення чи недодержання позивачем вимог законодавства, що свідчить про недодержання відповідачем-2 вимог законодавства.

Також, суд не приймає посилання апелянта на те, що позивач продовжує перебувати у м. Харцизьк, яке згідно розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085 включено до переліку населених пунктів на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, оскільки зазначене не є підставою для не прийняття податкової документації у електронному вигляді.

Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, суд погоджується з правовою оцінкою судом першої інстанції обставин у справі, підтверджених належними доказами, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у прийнятті податкової звітності та податкових накладних з підстав порушення Інструкції №233 та можливим припиненням дії Договору про визнання електронної звітності.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з висновками суду першої інстанції, не спростованими доводами скарг, про наявність законних підстав для часткового задоволення позову.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 р. у справі № 805/3657/17-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 р. у справі № 805/3657/17-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 22 травня 2018 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді І.Д. Компанієць

Л. В. Ястребова