Постанова

від 16.05.2018 по справі 910/16692/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2018 р. Справа№ 910/16692/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Мартюк А.І.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представники сторін:

від позивача - не прибули,

від відповідача - Бойков О.С. - дов. б/н від 17.01.2018,

від третьої особи - не прибули,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Київенерго на рішенняГосподарського суду міста Києва від 15.02.2018 у справі№ 910/16692/17 (суддя Головатюк Л.Д.) за позовомПублічного акціонерного товариства Київенерго доЖитлово-будівельного кооперативу Аеліта третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг простягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 304 275,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Київенерго (далі - позивач, ПАТ Київенерго ) звернулося з позовом до Житлово-будівельного кооперативу Аеліта (далі - відповідач, ЖБК Аеліта ) про стягнення заборгованості у сумі 304 275,01 грн.

Позов мотивований тим, що ЖБК Аеліта неналежним чином виконує умови Договору № 720024 від 01.05.2003 (далі - Договір) з оплати теплової енергії, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість у сумі 175 248,75 грн. Крім того, за час прострочення виконання зобов'язання, позивач нарахував пеню в розмірі 46 432,60 грн., 3% річних у сумі 11 945,07 грн. та інфляційні втрати у сумі 70 648,59 грн.

Заперечення проти позову зводяться до визнання адміністративним судом нечинною постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі - третя особа, НКРЕКП) № 613 від 03.03.2015, за тарифом якої позивач розраховував вартість спожитої теплової енергії, у зв'язку з чим, у відповідача наявна переплата за Договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2018 у справі № 910/16692/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Обґрунтування рішення суду зводиться до визнання адміністративним судом нечинної постанови НКРЕКП № 613 від 03.03.2015, у зв'язку з чим необхідно застосовувати тариф, передбачений п. 1 Додатку № 3 до Договору, який встановлений Розпорядженням КМДА № 1245 від 20.06.2002.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство Київенерго звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2018 у справі № 910/16692/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ Київенерго посилається, зокрема, на правомірність застосування тарифу, встановленого постановою НКРЕКП № 613 від 03.03.2015, оскільки останній діяв на час здійснення за ним розрахунку отриманої теплової енергії. Навіть дійшовши протилежного висновку, суд мав застосувати тариф визначений постановою НКРЕКП № 465 від 23.04.2014, як попередній діючий тариф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/16692/17 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Київенерго у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Мартюк А.І. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.04.2018.

16.04.2018 через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Житлово-будівельного кооперативу Аеліта надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 було відкладено розгляд справи на 16.05.2018.

03.05.2018 через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства Київенерго надійшли пояснення щодо дії тарифів встановлених НКРЕКП у спірному періоді.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для повного, всебічного та правильного вирішення справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Житлово-будівельного кооперативу Аеліта у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Представники Публічного акціонерного товариства Київенерго та НКРЕКП у судове засідання не прибули, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

14.05.2018 через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства Київенерго надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням адвоката у відпустці за межами країни.

Колегія суддів відхиляє клопотання та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки ПАТ Київенерго про судові засідання 18.04.2018 та 16.05.2018 було повідомлене належним чином. В ухвалі про відкладення від 18.04.2018 явка представника позивача обов'язковою не визнавалась. Доводи зазначені у клопотанні про те, що позивач має єдиного представника - адвоката, який перебуває у відпустці, судова колегія не приймає до уваги, оскільки, скаржник є юридичною особою яка не обмежена у виборі своїх представників. Юридичну особу також може представляти її керівник.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.05.2003 між Акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Київенерго (далі -енергопостачальна компанія, ПАТ Київенерго ) та ЖБК Аеліта (далі - абонент) був укладений Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 720204 (далі - Договір).

За умовами Договору, його предметом є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених ним.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Додатком № 1 до Договору сторони погодили обсяги споживання теплової енергії абоненту.

У Додатку № 3 до Договору визначено, що розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію позивачем проводяться згідно з Тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 № 1245, за кожну відпущену Гігакалорію (1Гкал/грн.) без урахування ПДВ.

Відповідно до п. 3 Додатку № 4 до Договору, сплату за теплову енергію відповідач має виконувати не пізніше 25 числа поточного місяця.

Як стверджує позивач, відповідач належним чином не виконував свої обов'язки з оплати отриманої теплової енергії, у зв'язку з чим за період з 01.11.2014 по 01.08.2017 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.09.2017 становить 175 248,75 грн.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків з оплати теплової енергії, ПАТ Київенерго звернулося з даним позовом та просить суд стягнути з ЖБК Аеліта заборгованість за період з 01.11.2014 по 01.08.2017 у сумі 175 248,75 грн., а також 46 432,60 грн. пені, 11 945,07 грн. 3% річних та 70 648,59 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи встановлено, що ПАТ Київенерго за період з 01.11.2014 по 01.08.2017 здійснило постачання теплової енергії ЖБК Аеліта у розмірі 2 205,493 Гкал.

Позивач стверджує, що:

- з 01.11.2014 по 01.04.2015 діяв тариф встановлений постановою НКРЕКП № 465 від 23.04.2015;

- з 01.04.2015 по 01.07.2016 - НКРЕКП № 613 від 03.03.2015;

- з 01.07.2016 по 26.07.2017 - НКРЕКП № 972 від 09.06.2016;

- з 26.07.2017 по 01.08.2017 НКРЕКП № 872 від 04.07.2017.

У свою чергу, судом застосовано тариф визначений п. 1 Додатку № 3 до Договору, який встановлений розпорядженням КМДА № 1245 від 20.06.2002.

З приводу застосування тарифів, колегія суддів відмічає наступне.

Положеннями ст. 20 Закону України Про теплопостачання передбачено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 5 Закону України Про державне регулювання у сфері комунальних послуг визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, застосовує такі засоби регуляторного впливу на суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, зокрема, встановлення тарифів на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.

При цьому, судова колегія відмічає, що згідно з п. 2 ст. 19 Прикінцеві положення Закону України Про державне регулювання у сфері комунальних послуг Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, виконує функції державного регулювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення до закінчення процесу формування національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. До встановлення національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, тарифів на теплову енергію, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) мережами, постачання теплової енергії, а також тарифів на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення діють тарифи, що встановлені відповідно органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Тобто, з моменту встановлення НКРЕКП відповідних тарифів, слід застосовувати саме їх.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість застосування тарифу, який встановлений розпорядженням КМДА № 1245 від 20.06.2002.

Судова колегія відмічає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі № 826/15733/15 визнано нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 № 613 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ Київенерго .

Отже, розрахунок ПАТ Київенерго з урахуванням тарифу, який було встановлено постановою НКРЕКП № 613 від 03.03.2015 є безпідставним.

Враховуючи вказане, судова колегія зазначає, що до періоду з 01.04.2015 по 01.07.2016 слід застосовувати тариф встановлений постановою НКРЕКП № 465 від 23.04.2015, тобто тариф, який діяв до постанови НКРЕКП № 613 від 03.03.2015, яку визнано нечинною постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі № 826/15733/15.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що з 01.11.2014 по 01.07.2016 слід застосовувати встановлений постановою НКРЕКП № 465 від 23.04.2015 тариф на теплову енергію - 295,17 грн./Гкал (без ПДВ), 354,204 з ПДВ.

З 01.07.2016 по 26.07.2017 слід застосовувати встановлений постановою НКРЕКП № 972 від 09.06.2016 тариф на теплову енергію - 1 153,80 грн./Гкал (без ПДВ), 1 384,56 грн. з ПДВ.

З 26.07.2017 по 01.08.2017 слід застосовувати встановлений постановою НКРЕКП № 872 від 04.07.2017 тариф на теплову енергію - 1 153,80 грн./Гкал (без ПДВ), 1 384,56 грн. з ПДВ.

Спір між сторонами щодо обсягу спожитої теплової енергії та сум, які були сплачені - відсутній.

Отже, згідно з відомостями обліку та обліковими картками, за період з 01.11.2014 по 01.07.2016 відповідачем було спожито теплову енергію у обсязі 1 444,996 Гкал, що за тарифом встановленим постановою НКРЕКП № 465 від 23.04.2015 складає 511 823,36 грн.

За період з 01.07.2016 по 01.08.2017 відповідачем було спожито теплову енергію у обсязі 760,497 Гкал, що за тарифом встановленим постановою НКРЕКП № 972 від 09.06.2016 та № 872 від 04.07.2017 складає 1 052 953,73 грн.

Таким чином, за спірний період з 01.11.2014 по 01.08.2017 ПАТ Київенерго здійснило постачання теплової енергії ЖБК Аеліта на суму 1 564 777,09 грн.

У свою чергу, згідно з розрахунків сторін ЖБК Аеліта за спірний період було сплачено 1 656 232,20 грн. (за рахунок ЖБК Аеліта 1 175 086,45 грн., за рахунок пільг і субсидій - 481 145,73 грн.).

Враховуючи наведене, переплата ЖБК Аеліта за отриману теплову енергію становить 91 454,11 грн. (1 564 777,09 грн. - 1 656 232,20 грн.). Тоді як за розрахунком суду першої інстанції переплата становить 69 029,51 грн.

З огляду на встановлені обставини, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно встановлено тариф, який підлягав застосуванню, що в результаті вплинуло на визначення суми розміру суми переплати.

Проте, зазначена обставина не впливає на остаточний результат оскаржуваного рішення, яким правомірно відмовлено в позові, з огляду на відсутність заборгованості у ЖБК Аеліта перед ПАТ Київенерго за період з 01.11.2014 по 01.08.2017 за Договором.

Враховуючи відсутність заборгованості за отриману теплову енергію, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в позові у повному обсязі.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі апелянтом не наведено.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені Публічним акціонерним товариством Київенерго в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2018 у справі № 910/16692/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Київенерго без задоволення.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Публічне акціонерне товариство Київенерго (апелянта).

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269-270, 275-276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Київенерго залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2018 у справі № 910/16692/17 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/16692/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

А.І. Мартюк

Повний текст рішення складено 21.05.2018