Постанова

від 16.04.2018 по справі 910/6737/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/6737/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Зінькевич Галини Миколаївни

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017

(Головуючий суддя - Скрипка І.М.; судді - Тищенко А.І., Гончаров С.А.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Зінькевич Галини Миколаївни

до Приватного підприємства "Джет-Авто плюс"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Споживче товариство "Діамед" (третя особа-1)

2) Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" (третя особа-2)

про стягнення 182 857,28 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Фізична особа-підприємець Зінкевич Галина Миколаївна (Далі - позивач, ФОП Зінкевич Г.М.) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Джет-авто плюс" (Далі - відповідач, ПП "Джет-авто плюс") про стягнення 182 857, 28 грн., з яких 117 523,74 грн. заборгованість з орендної плати з урахуванням інфляційного збільшення за період з квітня 2015р. по квітень 2016р., 3 602, 99 грн. 3 % річних за період з 26.03.2015р. до 01.04.2016р. та 61 730, 55 грн. пеня за період 26.03.2015р. по 01.04.2016р., у зв'язку з неналежним виконанням ПП "Джет-авто плюс" своїх зобов'язань за договором суборенди нежитлового приміщення № 17/15 від 27.09.2012р.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.09.2012 між ФОП Зінькевич Г.М. (орендар) та ПП "Джет - Авто плюс" (суборендар) було укладено договір суборенди № 17/15, відповідно до якого орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення у торговому центрі, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симиренко, 17А (надалі - приміщення, або приміщення, що орендується) згідно з поверховим планом, який є невід'ємною частиною цього договору. Як зазначала позивач, відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати суборендних платежів за період квітень 2015р. - квітень 2016р, в результаті чого утворилась заборгованість по орендній платі з урахуванням інфляції у розмірі 117 523,74 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач просив суд стягнути з ПП "Джет - Авто плюс" пеню у розмірі 61 730,55 грн. та 3% річних у розмірі 3 602,99 грн.

3. Дана справа судами розглядалась неодноразово.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням господарського суду м. Києва від 14.06.2017 у справі №910/6737/16 позовні вимоги ФОП Зінькевич Г.М. - задоволено частково.

4.1. Стягнуто з ПП Джет - Авто плюс на користь ФОП Зінькевич Г.М. заборгованість з урахуванням інфляційного збільшення в розмірі 117 523 (сто сімнадцять тисяч п'ятсот двадцять три) грн. 74 (сімдесят чотири) коп., пеню в розмірі 21 157 (двадцять одна тисяча сто п'ятдесят сім) грн. 40 (сорок) коп., 3 % річних у розмірі 1 769 (одна тисяча сімсот шістдесят дев'ять) грн. 51 (п'ятдесят одна) коп. та судовий збір в розмірі 2 106 (дві тисячі сто шість) грн. 76 (сімдесят шість) коп.

4.2. Стягнуто ФОП Зінькевич Г.М. на користь ПП Джет - Авто плюс 764 грн. 15 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

4.3. В іншій частині позову - відмовлено та ін.

5. Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки ПП "Джет-Авто плюс" продовжувало користуватись суборендованим майном, а саме - нежитловим приміщенням у торговому центрі, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симиренко, 17А, основний Договір оренди нежитлового приміщення № 16/11 від 26.09.2012 року не припинив свою дію, відповідач в свою чергу не повернув об'єкт суборенди за актом приймання-передачі, а тому ПП "Джет - Авто плюс" зобов'язано сплатити оренду плату за фактичне користування спірним нежилим приміщенням за Договором суборенди № 17/15 від 27.09.2012 року за період квітень 2015 року - квітень 2016 року;

5.1. суд першої інстанції дійшов висновку, що заборгованість з орендної плати з урахуванням інфляційного збільшення ПП "Джет - Авто плюс" перед ФОП Зінькевич Г.М. за Договором суборенди № 17/15 від 27.09.2012 року за період квітень 2015 року - квітень 2016 року становить 117 523 грн. 74 коп.;

5.2. матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів позивачу за Договором суборенди № 17/15 від 27.09.2012 у розмірі 117 523 грн. 74 коп. з урахуванням інфляційного збільшення;

5.3. за розрахунком суду, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки відповідачем оплати по орендній платі за Договором суборенди № 17/15 від 27.09.2012 року за загальний період прострочки з 26.03.2015 року по 01.04.2016 року у розмірі 1 769 грн. 51 коп., розраховані Судом наступним чином: з 26.03.2015 по 01.04.2016 нараховано на суму 7 170 грн. 05 коп., з 26.04.2015 по 01.04.2016 нараховано на суму 7 944 грн. 41 коп., з 26.05.2015 по 01.04.2016 нараховано на суму 9 056 грн. 63 коп., з 26.06.2015 по 01.04.2016 нараховано на суму 9 255 грн. 87 коп., з 26.07.2015 по 01.04.2016 нараховано на суму 9 292 грн. 90 коп., з 26.08.2015 по 01.04.2016 нараховано на суму 9 199 грн. 97 коп., з 26.09.2015 по 01.04.2016 нараховано на суму 9 126 грн. 37 коп., з 26.10.2015 по 01.04.2016 нараховано на суму 9 336 грн. 28 коп., з 26.11.2015 по 01.04.2016 нараховано на суму 9 214 грн. 90 коп., з 26.12.2015 по 01.04.2016 нараховано на суму 9 399 грн. 20 коп., з 26.01.2016 по 01.04.2016 нараховано на суму 9 465 грн. 00 коп., з 26.02.2016 по 01.04.2016 нараховано на суму 9 550 грн. 18 коп., з 26.03.2016 по 01.04.2016 нараховано на суму 9 511 грн. 98 коп.;

5.4. за розрахунком суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня по орендній платі за загальний період прострочки з 26.03.2015 року до 01.04.2016 року у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором суборенди № 17/15 від 27.09.2012 р. у розмірі 21 157 грн. 40 коп., розрахована наступним чином: з 26.03.2015 по 25.09.2015 нараховано на суму 7 170 грн. 05 коп., з 26.04.2015 по 25.10.2015 нараховано на суму 7 944 грн. 41 коп., з 26.05.2015 по 25.11.2015 нараховано на суму 9 056 грн. 63 коп., з 26.06.2015 по 25.12.2015 нараховано на суму 9 255 грн. 87 коп., з 26.07.2015 по 25.01.2016 нараховано на суму 9 292 грн. 90 коп., з 26.08.2015 по 25.02.2016 нараховано на суму 9 199 грн. 97 коп., з 26.09.2015 по 25.03.2016 нараховано на суму 9 126 грн. 37 коп., з 26.10.2015 по 01.04.2016 нараховано на суму 9 336 грн. 28 коп., з 26.11.2015 по 01.04.2016 нараховано на суму 9 214 грн. 90 коп., з 26.12.2015 по 01.04.2016 нараховано на суму 9 399 грн. 20 коп., з 26.01.2016 по 01.04.2016 нараховано на суму 9 465 грн. 00 коп., з 26.02.2016 по 01.04.2016 нараховано на суму 9 550 грн. 18 коп., з 26.03.2016 по 01.04.2016 нараховано на суму 9 511 грн. 98 коп.;

5.5. у підсумку місцевий господарський суд встановив, що з ПП Джет - Авто плюс на користь ФОП Зінькевич Г.М. підлягає стягненню заборгованість з урахуванням інфляційного збільшення в розмірі 117 523 грн. 74 коп., пеня в розмірі 21 157 грн. 40 коп., 3 % річних у розмірі 1 769 грн. 51 коп.

6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 апеляційну скаргу ПП "Джет-Авто плюс" на рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2017р. у справі №910/6737/16 задоволено.

6.1. Рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2017р. у справі №910/6737/16 скасовано.

6.2. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

6.3. Розподілено судові витрати.

7. Мотивуючи постанову суд апеляційної інстанції виходив з того, що :

7.1. в обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначав, що суборендар продовжував користуватися приміщенням після закінчення терміну дії договору, однак в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження такого користування;

7.2. відсутні у матеріалах справи та не надані позивачем докази на підтвердження виконання ним умов договору оренди, укладеного між позивачем та СТ Діамед , а саме: сплата своєчасно та в повному обсязі орендної плати та інші платежі за цим договором (п.2.2.8 договору оренди), відшкодування орендодавцю витрат за користування орендарем електроенергією (за показниками лічильників), сплата комунальних платежів (п.2.2.9. договору оренди), а також доказів на підтвердження пролонгації вказаного договору;

7.3. із загальними положеннями про найм, а саме ст.ст.759,762 ЦК України обов'язок внесення орендної плати нерозривно пов'язаний із фактичним отриманням послуг з користування, визначеним договором. Договір найму є реальним правочином для укладання якого поряд зі згодою сторін необхідне вчинення фактичних дій з користування майном з боку орендаря;

7.4. позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт використання відповідачем орендованого приміщення після спливу строку дії договору суборенди;

7.5. місцевий господарський суд не звернув увагу, що умовами договору суборенди не передбачена можливість автоматичної пролонгації;

7.6. крім того, умовами п.2.3 договору суборенди погоджено порядок продовження користування приміщеннями виключно за умови укладення угоди про продовження дії договору суборенди, тобто шляхом оформлення угоди до договору, що сторонами виконано не було;

7.7. з огляду на викладене, автоматична пролонгація договору суборенди (положення ст.764 ЦК України) до спірних правовідносин не застосовується, оскільки договором прямо передбачено механізм продовження дії договору суборенди виключно шляхом оформлення угоди до договору, що не було зроблено сторонами.

7.8. 11.01.2014 між відповідачем та СТ Діамед (власником приміщення) укладено договір оренди приміщення №17/15, за умовами якого СТ Діамед передало, а ПП Джет-авто плюс прийняло у строкове платне користування спірне нежитлове приміщення на строк до 01.01.2015р.; 11.01.2014 між СТ Діамед та ПП Джет-авто плюс підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення, отже, факт підписання акту приймання-передачі приміщення за адресою: м.Київ, вул.Симиренко 17А загальною площею 52 кв.м. між відповідачем та СТ Діамед (власник приміщення) опосередковано свідчить про те, що на день підписання акту були відсутні будь-які права третіх осіб на дане приміщення, а відповідно є додатковим підтвердженням повернення приміщення від ФОП Зінькевич Г.М. до СТ Діамед ;

7.9. 26.01.2015 ПП Джет-авто плюс направило СТ Діамед лист про розірвання договору оренди, а також акт приймання-передачі (повернення) приміщення.

7.10. апеляційний господарський суд спростував висновки місцевого господарського суду, який пославшись на обставини встановлені у рішенні господарського суду міста Києва від 12.08.2015 у справі №910/8341/15-г, яке набрало законної сили, як на преюдиційні факти на підставі ст.35 ГПК України, оскільки судом у справі №910/8341/15-г при визначенні автоматично пролонгованим договору суборенди не досліджувались умови п.2.3 договору суборенди, яким погоджено порядок продовження користування приміщеннями виключно за умови укладення угоди про продовження дії договору суборенди, тобто шляхом оформлення угоди до договору, що сторонами виконано не було.

7.11. апеляційний господарський суд, також, встановив, що у справі №910/8341/15-г не було з'ясовано, що автоматична пролонгація договору суборенди (положення ст.764 ЦК України) до спірних правовідносин не застосовується, оскільки договором прямо передбачено механізм продовження дії договору суборенди виключно шляхом оформлення угоди до договору, що не було зроблено сторонами.

7.12. крім наведеного суд другої інстанції послався на те, що оскільки ПАТ ПроКредит Банк в силу положень ч.4 ст.334 ЦК України з 29.01.2016р. став власником майна СТ Діамед , зокрема, приміщення загальною площею 52 кв.м. за адресою: м.Київ, вул. Симиренка, 17А, в порядку ст.50 Закону України Про іпотеку , правовідносини між ФОП Зінькевич Г.М. та ПП Джет-авто плюс , що виникли на підставі договору суборенди №17/15 від 27.09.2012р., навіть не враховуючи укладення прямого договору оренди з СТ Діамед на вказане приміщення 11.01.2014р. є в будь-якому випадку припиненими з 29.01.2016р.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

8. ФОП Зінкевич Г.М. звернулась з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017, просить її скасувати та залишити в силі рішення господарського суду м. Києва від 14.06.2017 у даній справі.

9. В обґрунтування підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду скаржник посилається на порушення та невірне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 34, 35, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України (Далі - ГПК України) в редакції чинній до 15.12.2017, ч. 4 ст. 334, ст. 764, ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України (Далі - ЦК України), ст. 37, ст. 50 Закону "Про іпотеку".

9.1. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку поставивши під сумнів судове рішення у справі №910/8341/15-г, яким встановлено факт пролонгації договору суборенди;

9.2. необґрунтованим вважає скаржник і висновок суду другої інстанції стосовно відсутності підтвердження факту користування приміщенням, з огляду на те, що відповідно п. 6.3.7. Договору суборенди, по закінченню строку суборенди суборендар зобов'язаний повернути приміщення орендарю згідно акту приймання-передачі, за відсутності такого акту та жодних дій стосовно повернення приміщення із суборенди;

9.3. крім того, скаржник вважає, що відсутність у матеріалах справи підтвердження виконання умов договору оренди, укладеного між позивачем та СТ Діамед , не може жодним чином впливати на дію та правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем у даному спорі;

9.4. крім того, обставини щодо не укладення прямого договору між СТ "Діамед" та відповідачем, також встановлено у справі №910/8341/15-г;

9.5. скаржник вважає, що апеляційна інстанція не вірно застосувала ст. 50 Закону України "Про іпотеку", та не врахувала, що ПАТ ПроКредит Банк набув у власність майно не у порядку цієї норми, а в порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

10. До Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу позивача не надано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Зінькевич Г.М. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі № 910/6737/16.

11.1. Прийнято до розгляду касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Зінькевич Г.М. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі № 910/6737/16 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

12 Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.

13. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

14. Як встановлено судами під час розгляду справи та вбачається з матеріалів справи, 26.09.2012 року між Споживчим товариством "Діамед" та Фізичною особою-підприємцем Зінькевич Галиною Миколаївною укладено договір оренди нежитлового приміщення №16/11, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю в строкове платне користування без права викупу на умовах оренди нежитлове приміщення, загальною площею 52 кв.м., на строк, зазначений в п.5.1. цього договору.

15. Згідно з п. 2.4.1. договору оренди, позивач має право передавати приміщення в суборенду з письмового на те погодження орендодавця.

16. 26.09.2015 року Споживчим товариством "Діамед" та позивачем було складено та підписано акт приймання-передачі об'єкту оренди до договору оренди нежитлового приміщення № 16/11 від 26.09.2012 року, відповідно до якого СТ "Діамед" передало, а позивач прийняв в користування нежитлове приміщення по вул. Симиренко, 17А в м. Києві, на підставі договору оренди №16/11 від 26.09.2012 року.

17. 27.09.2012 року між Фізичною особою-підприємцем Зінькевич Галиною Миколаївною (орендар за договором) та Приватним підприємством "Джет-авто плюс" (суборендар, відповідач) було укладено договір суборенди № 17/15, відповідно до п.1.1., 1.1.2. якого орендар передав, а суборендар прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення у торговому центрі, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симиренко, 17А згідно з поверховим планом, який є невід'ємною частиною цього договору. Приміщення знаходиться у користуванні орендаря на підставі договору оренди №16/11 від 26.09.2012, яким передбачено право орендаря здавати приміщення в суборенду.

18. На підставі укладеного договору №17/15 від 27.09.2012 у сторін відповідно до ст.11 ЦК України виникли взаємні цивільні права та обов'язки з суборенди нерухомого майна.

19. Приміщення здається суборендарю під учбовий клас для підготовки водіїв транспортних засобів (п. 1.2. договору)

20. Згідно з п. 2.2. договору суборенди, строк суборенди встановлено з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення і до 01.10.2013.

21. Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. та 3.8. договору суборенди орендна плата сплачується суборендарем у розмірі 5 200,00 грн. без ПДВ за місяць. Податкові накладні орендарем не складаються і суборендарю не видаються, оскільки орендар не є платником ПДВ (сплачує єдиний податок згідно з діючим законодавством). Орендна плата сплачується незалежно від результатів господарської діяльності суборендаря.

22. Орендна плата сплачується суборендарем щомісячно, авансовим платежем до 25-го числа попереднього місяця з урахуванням встановленого Державним комітетом статистики України індексу інфляції за місяць, що передує місяцю, в якому здійснюється платіж. У випадку дефляції (значення індексу інфляції менш ніж 100) орендна плата сплачується без врахування індексу інфляції у сумі, що дорівнює розміру орендної плати за попередній місяць. Суборендар окремо від орендної плати відшкодовує орендарю вартість комунальних послуг (електропостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідведення тощо), а також вартість міжнародних та міжміських телефонних розмов, абонплату за телефон. Вищезазначені витрати суборендар зобов'язується відшкодовувати орендарю на підставі виставлених останнім рахунків-фактур протягом 3-х днів з моменту отримання відповідного рахунку.

23. Наведені обставини, як правильно визначив суд першої інстанції, під час розгляду даної справи не підлягають доведенню сторонами, оскільки є преюдиціальними відповідно до ст. 35 ГПК України, оскільки вже були встановлені судом у рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2015 у справі №910/8341/15-г, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку, за позовом Фізичної особи-підприємця Зінькевич Галини Миколаївни до Приватного підприємства "Джет-авто плюс" про стягнення 117 455,76 грн заборгованості та штрафних санкцій за користування приміщенням згідно договору суборенди №17/15 від 27.09.2012.

24. Зазначеним судовим рішенням було встановлено, що оскільки ФОП Зінькевич Г.М. продовжувала користуватись орендованим майном, а від СТ "Діамед" позивачу не надходило ніяких заперечень, на підставі ст. 764 ЦК України, договір оренди було пролонговано до 31.09.2015, що відповідно свідчить про існування у позивача права на передачу приміщення в суборенду третім особам.

25. Крім того, у зазначеному рішенні встановлено обставини пролонгації на той самий строк, на який його було укладено, Договору суборенди та встановлено, що відповідачем не подано суду жодного доказу на підтвердження повернення орендованого майна позивачу та, відповідно, припинення дії Договору суборенди та/або Договору оренди, оскільки відповідно до п. 6.3.7 Договору суборенди по закінченню строку суборенди суборендар зобов'язаний повернути орендарю приміщення згідно акту прийому-передачі. Підписаний сторонами акт прийому-передачі (повернення) приміщення матеріали справи не містять.

26. Разом з тим, місцевим господарським судом у попередній справі було встановлено існування у відповідача станом на 01.03.2015 заборгованості з орендної плати у сумі 82 899,86 грн за період користування приміщенням з лютого 2014 р. до березня 2015 р.

27. Предметом розгляду у даній справі є аналогічна вимога ФОП Зінькевич Г.М. про стягнення з ПП "Джет-авто плюс" заборгованості з орендної плати починаючи з квітня 2015 по квітень 2016 року.

28. У ч. 3 статті 35 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

29.Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів

30. Відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

31. Аналіз приписів статей 34, 35, 43, 82, 101 ГПК України свідчить про те, що законодавець зобов'язав суд апеляційної інстанції приймати рішення за наслідком апеляційного перегляду справи за умов дослідження та оцінки усіх доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, в тому числі із врахуванням преюдиційних при розгляді спору обставин, встановлених судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду іншого спору за участі того ж суб'єктного складу учасників справи.

32. Разом з тим, скасовуючи рішення місцевого господарського суду від 14.06.2017, суд апеляційної інстанції не врахував, що у судовому рішенні у справі 910/8341/15-г вже встановлені обставини пролонгації Договору суборенди між тими самими сторонами спору за період, який частково охоплює і період стягнення в межах даного судового розгляду.

33. Отже, апеляційним судом порушено вимоги статей 35, 101, 115 ГПК України в редакції до 15.12.2017 щодо меж перегляду справи в апеляційному порядку та обов'язковості виконання судових рішень, які набрали законної сили.

34. Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

35. Апеляційним судом порушено право позивача на справедливий суд відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає від суду демонстрації судового процесу в такій формі, щоб особа бачила, що правосуддя відбувається, що сприяє відновленню довіри до судової системи. Так, в рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").

36. При цьому, встановлення апеляційним судом в ході апеляційного перегляду обставин щодо погодження порядку продовження користування приміщеннями виключно за умови укладення угоди про продовження дії договору суборенди, тобто шляхом оформлення угоди до договору (п. 2.3. Договору суборенди), що сторонами виконано не було, не може мати наслідком автоматичного визнання договору суборенди не продовженим на спірний період за умов існування чинного судового рішення про визнання договору суборенди пролонгованим та за умови дослідження сукупності доказів та встановлення сукупності обставин.

37. Так, відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

38. Разом з цим, як встановлено судом першої інстанції, згідно з пунктами 2.3. та 3.6. договору суборенди, по закінченню терміну суборенди суборендар зобов'язується звільнити приміщення та повернути його орендарю за актом прийому-передачі не пізніше останнього дня терміну користування, якщо за 1 місяць до закінчення терміну дії договору між сторонами не підписана угода про продовження дії цього договору. У випадку непідписання вищезгаданого акту з вини суборендаря в дію вступає п. 3.6. та 6.4.5. договору. У випадку прострочення терміну повернення приміщення (незалежно від підстав припинення договору), суборендар сплачує орендарю орендну плату у подвійному розмірі за весь строк фактичного користування приміщенням з перевищенням встановленого терміну, а також сплачує встановлені штрафні санкцій.

39. Кінцевою датою фактичного користування приміщенням вважається дата підписання орендарем акта прийому-передачі приміщення.

40. У відповідності до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Правила допустимості доказів у процесуальному праві розуміється як певне, встановлене законом обмеження у використанні доказів у процесі вирішення конкретних справ, що є наслідком наявності письмових форм фіксації правових дій та їх наслідків.

41. Суд першої інстанції встановив, що відповідач не надав жодних доказів повернення майна з суборенди, підписання сторонами Акту повернення майна чи доказів вчинення будь-яких дій щодо спонукання позивача прийняти майно з суборенди, тому дійшов обґрунтованого висновку, що договір суборенди не припинився у визначеному порядку, і що саме відповідач, як суборендар приміщення, є відповідальним за орендоване майно протягом терміну дії договору, несе тягар утримання орендованого приміщення та зобов'язаний згідно прийнятих на себе зобов'язань сплачувати визначені договором платежі за весь час фактичного знаходження майна в суборенді.

42. Відповідно до ч. 3 ст.774 ЦК України до правовідносин, що виникли з договору піднайму (суборенди) застосовуються положення про договір найму.

43. У ст.765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

44. Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

45. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

46. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

47. За умовами частин 1, 2 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Згідно з п. 2.2. договору суборенди, строк суборенди був встановлений до 01.10.2013 р.

48. За приписами ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

49. Як на підставу для відмови у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, зокрема, посилався на те, що укладений між ним та ФОП Зінькевич Г.М. договір суборенди є припиненим, у зв'язку із тим, що 11.01.2014 між ПП "Джет-авто плюс" та СТ "Діамед" був укладений прямий договір оренди приміщення №17/15 та на підставі цього договору отримано приміщення в користування.

50. Однак, колегія суддів зазначає, що права та обов'язки особа набуває, серед іншого, на підставі укладеного договору, підстави для припинення яких визначено як приписами чинного законодавства, так і умовами укладеного між сторонами договору.

51. Слід відзначити, що ні спеціальні норми Цивільного кодексу України, які регулюють відносини найму (оренди), ні договір суборенди не визначають, що договір суборенди, який є підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов'язків, припиняється з зв'язку з укладенням суборендарем прямого договору з власником майна. Припинення договірних відносин повинно відбуватись у визначеному законом та договором порядку.

52. Згідно розділу 13 договору суборенди №17/15 від 27.09.2012 договір діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Дія договору може бути припинена в односторонньому порядку за ініціативою орендаря - ФОП Зінькевич Г.М. у визначених п. 13.8. випадках, або за ініціативою суборендаря у випадку, передбаченому п. 13.10 договору, однак до таких випадків не віднесено укладення суборендарем договору з власником майна, для чого в першу чергу необхідним є припинення чинних договорів оренди, укладених власником з іншими орендарями.

53. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог апеляційний господарський суд стверджував, що договір оренди, укладений між ФОП Зінькевич Г.М. та СТ "Діамед", не був пролонгований, а навпаки з 29.01.2016 слід вважати припиненим, оскільки власником в тому числі спірного майна СТ "Діамед" з 29.01.2016 є ПАТ "ПроКредит Банк", який набув право власності шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №498-ДЗ12 від 22.03.2006, про що в державний реєстр прав власності внесено відповідний запис, а у зв'язку із припиненням дії договору оренди, слід вважати припиненим і дію договору суборенди.

54. Однак, такі висновки, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

55. Відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. З урахуванням зазначеного, набуття 29.01.2016 ПАТ "ПроКредит Банк" права власності на приміщення, яке виступає об'єктом оренди є підставою для переходу до нового власника прав орендодавця, і такий перехід не припиняє автоматично права ФОП Зінькевич Г.М. на користування приміщенням за договором оренди, доказів розірвання якого (в тому числі в судовому порядку) сторонами до суду не надано.

56. Крім того, суд першої інстанції встановив, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" є власником нежитлових приміщень, нежилі приміщення № 1, № 2 (групи приміщень № 7), № 1 (групи приміщень № 7а), № 1, № 2 (групи приміщень № 8), з № 1 по № 6 (групи приміщень № 1) (в літ. А ), загальною площею 264, 7 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, буд. 17 А, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 28001866 від 29.01.2016, приватний нотаріус Юрченко Василь Васильович, Київський міський нотаріальний округ.

57. Встановивши наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що набуття 29.01.2016 року ПАТ "ПроКредит Банк" права власності на приміщення за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, буд. 17 А, яке виступає об'єктом оренди, є підставою для переходу до нового власника прав орендодавця, і такий перехід не припиняє автоматично права ФОП Зінькевич Г.М. на користування приміщенням за договором оренди.

58. Крім того, як встановив місцевий господарський суд, укладення 27.05.2016 року між ПАТ "ПроКредит Банк" та ТОВ Діамед - 1 договору оренди, згідно з умовами якого передано в користування нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, буд. 17 А, не впливає на суть правовідносин Сторін, які виникли на підставі Договору суборенди №17/15 від 27.09.2012 року, оскільки предметом розгляду у даній справі є спір про стягнення заборгованості з суборендних платежів за період квітень 2015 року - квітень 2016 року, в той час як вказаний договір укладений пізніше, що не спростовано судом другої інстанції під час апеляційного перегляду.

59. Водночас, апеляційний господарський суд помилково послався на заяву Приватного підприємства "Джет-Авто плюс" від 26.01.2015 року про розірвання договору суборенди № 17/15 від 27.09.2012 року, укладеного між ФОП Зінькевич Галиною Миколаївною та Приватним підприємством "Джет-Авто плюс", як на обставини стосовно розірвання договору суборенди з позивачем, оскільки, суд першої інстанції встановив, що, з копії фіскального чеку та повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідну заяву про розірвання договору відповідачем було направлено на адресу Споживчого товариства Діамед , в той час як стороною договору суборенди № 17/15 від 27.09.2012 є Фізична особа-підприємець Зінькевич Галина Миколаївна.

60. З огляду на встановлене, суд касаційної інстанції вважає правомірними висновки про не доведення відповідачем, що у період з квітня 2015 по квітень 2016 року правовідносини ФОП Зінькевич Г.М. щодо оренди спірного приміщення були припинені, а тому погоджується із висновками про наявність у ФОП Зінькевич Г.М права на передачу у спірний період приміщення в суборенду третім особам та відповідно чинність у спірний період укладеного з ПП "Джет-авто плюс" договору суборенди.

61. Зважаючи на факт існування у відповідача обов'язку щодо сплати орендної плати, оскільки доказів припинення такого обов'язку перед позивачем ПП "Джет-авто плюс" до суду не надало, беручи до уваги відсутність належних та допустимих доказів щодо сплати відповідачем орендної плати за період, коли приміщення фактично знаходилось у користуванні відповідача, суд касаційної інстанції зазначає, що місцевим судом правомірно та обґрунтовано було задоволено позовні вимоги про стягнення з "Джет-авто плюс" на користь ФОП Зінькевич Г.М. заборгованості з орендної плати за період з квітня 2015 р. до квітня 2016 з урахуванням інфляційного збільшення у розмірі 117 523,74 грн.

62. Крім того, відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

63. Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

64. За приписами ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

65. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

66. Відповідно до п. 7.2 договору суборенди в разі прострочення суборендарем сплати орендної плати та інших платежів, передбачених положеннями цього Договору, останній сплачує орендарю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення так крім того, відповідно до ст. 536 ЦК України та ст. 198 ГК України сплачує проценти за користування чужими коштами у розмірі трьох облікових ставок НБУ.

67. Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

68. Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

69. Здійснивши відповідний власний перерахунок, суд першої інстанції встановив, що з Приватного підприємства Джет - Авто плюс на користь Фізичної особи - підприємця Зінькевич Галини Миколаївни підлягає стягненню заборгованість з урахуванням інфляційного збільшення в розмірі 117 523 грн. 74 коп., пеня в розмірі 21 157 грн. 40 коп., 3 % річних у розмірі 1 769 грн. 51 коп.

70. Відповідно до ст. 312 ГПК України у чинній редакції суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

71. Відповідно до ч. 1 ст. 314 ГПК України у чинній редакції суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу ІІІ цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

72. Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, оскільки при її прийнятті суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, а рішення місцевого господарського суду - залишенню в силі, який, врахувавши вказівки постанови Вищого господарського суду від 22.03.2017 у цій справі, встановив дійсні обставин, з якими в даному випадку пов'язуються зобов'язання з внесення орендної плати за договором піднайму та з'ясував права і обов'язків сторін щодо предмету спору.

73. Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3295,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Зінькевич Галини Миколаївни на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі №910/6737/16 задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі №910/6737/16 скасувати.

3. Рішення господарського суду м. Києва від 14.06.2017 у справі №910/6737/16 залишити в силі.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Джет-Авто плюс" (м. Київ, вул. Васильківська, 27, корп. 1, Код ЄДРПОУ 33226479) на користь Фізичної особи-підприємця Зінькевич Галини Миколаївни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 3295,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

5. Доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко