Ухвала

від 07.05.2018 по справі 810/1246/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 травня 2018 року

Київ

справа №810/1246/16

касаційне провадження №К/9901/45735/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРКОМ ТРАНС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 у справі №810/1246/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРКОМ ТРАНС до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПАРКОМ ТРАНС у квітні 2016 року звернулось до адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.03.2016 №0000252201/447 та №0000262201/448.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 18.07.2017 позовні вимоги задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.02.2018 постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 скасував та прийняв нову постанову про часткове задоволення адміністративного позову. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 16.03.2016 №0000252201/447 в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 334000грн. за основним платежем та в сумі 83500грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРКОМ ТРАНС" звернулось 21.03.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018.

Верховний Суд ухвалою від 02.04.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ненадання документу про сплату судового збору, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

Вказана ухвала Верховного Суду від 02.04.2018 була отримана відповідачем 17.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102923252530.

На виконання вимог ухвали від 02.04.2018 скаржником на адресу суду касаційної інстанції надіслано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач вказує на те, що позбавлений можливості розпоряджатися коштами на банківських рахунках, у зв'язку з накладенням арешту та такі рахунки. Крім того, наголошує на тому, що коштів, які обліковуються на арештованих рахунках, недостатньо для сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №810/1246/16 у повному обсязі.

У підтвердження наведених у клопотанні обставин позивачем надано:

довідку ПАТ Банк Восток від 06.04.2018 №05ц/0474Бт, згідно з якою залишок коштів на рахунку складає відповідно 0,00грн.

довідку ВАТ ПУМБ від 05.04.2018 №KIE-07.3/938, згідно з якою залишок коштів на рахунку складає відповідно 0,00грн.

довідку ПАТ УКРГАЗБАНК від 05.04.2018 №15932/5147/2018, згідно з якою загальний залишок коштів на рахунку складає 91982,55грн.,

довідку ПАТ КБ ГЛОБУС від 05.04.2018 №72/01-23/422, згідно з якою у позивача відкрито рахунки у гривні, доларах США, євро, по яких обмежено рух коштів.

Крім того, позивач вказує про наявність судових рішень про накладення арешту на грошові кошти , які обліковуються на банківських рахунках позивача.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Як зазначено вище, частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог касаційної скарги визначено долучення документу про сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення процесуального закону кореспондуються з положеннями частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Враховуючи викладене, суд може відтермінувати особі, яка звертається до суду, зокрема з апеляційною скаргою, виконання обов'язку щодо сплати судового збору на певний строк, у разі наявності в такої особи станом на момент звернення до суду об'єктивних перешкод фінансового (матеріального) характеру.

Суд, до якого звертається особа зі скаргою, при вирішенні питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору повинен з'ясувати показники фінансових ресурсів у джерелах акумулювання коштів скаржника станом на момент звернення до суду у кожному конкретному випадку.

Скаржником не надано суду доказів, які б підтверджували, що у позивача немає відкритих рахунків у інших банківських установах (наприклад, довідка податкового органу щодо переліку відкритих рахунків платника у банківських установах).

Крім того, суд повинен врахувати обставини, які б вказували на можливість виконання особою, якою заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, процесуального обов'язку щодо сплати такого збору у певний строк.

Порушуючи питання про відстрочення сплати судового збору, позивач не посилається на обставини, які б давали підстави для висновку, що скаржником вчиняються дії з метою усунення перешкод фінансового (матеріального) характеру з метою сплати судового збору.

Арешт коштів на банківських рахунках в особи, якою заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, не свідчить на користь наявності у такої особи наміру виконати такий процесуальний обов'язок у майбутньому.

Позивач також не надав доказів щодо факту оскарження судових рішень, якими на його рахунки накладено арешт, в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача щодо відстрочення сплати судового збору.

На момент постановлення цієї ухвали вимоги ухвали від 02.04.2018 про залишення касаційної скарги без руху щодо надання документу про сплату судового збору не виконано.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, пунктом 1 частини четвертої якої передбачено повернення позовної заяви, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю ПАРКОМ ТРАНС у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 у справі №810/1246/16.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРКОМ ТРАНС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 у справі №810/1246/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРКОМ ТРАНС до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень - повернути.

3. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду Т.М.Шипуліна