Ухвала

від 30.08.2018 по справі 810/1246/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 серпня 2018 року

Київ

справа №810/1246/16

касаційне провадження №К/9901/59735/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРКОМ ТРАНС" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 у справі №810/1246/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРКОМ ТРАНС" до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРКОМ ТРАНС" у квітні 2016 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.03.2016 №0000252201/447 та №0000262201/448.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 18.07.2017 позовні вимоги задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.02.2018 постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 скасував та прийняв нову постанову про часткове задоволення адміністративного позову. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 16.03.2016 №0000252201/447 в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 334000 грн. - основного платежу та 83500 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРКОМ ТРАНС" звернулося 20.08.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018. До касаційної скарги додано заяву про поновлення строків касаційного оскарження.

При вирішенні питання щодо дотримання скаржником строку касаційного оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 суд керується таким.

Як вбачається з оскарженої постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 вказане судове рішення набрало законної сили з дати прийняття.

Згідно з частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент ухвалення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, останнім днем подання касаційної скарги в межах встановленого частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку, був день із датою 22.03.2018.

Касаційну скаргу позивачем подано 20.08.2018, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження скаржник посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018, утім ухвалою Верховного Суду від 07.05.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю "ПАРКОМ ТРАНС" відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України таку касаційну скаргу повернуто, у зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою про залишення касаційної скарги без руху (щодо надання документу про сплату судового збору)

Позивач звернувся повторно із касаційною скаргою, утім ухвалою Верховного Суду від 27.07.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю "ПАРКОМ ТРАНС" відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та на підставі пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Позивач звертаючись із касаційною скаргою втретє не надав документ про сплату судового збору у справі №810/1246/16.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли на момент звернення до суду касаційної інстанції, суд виходить з такого.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги позивачем не додано документ про сплату судового збору.

Натомість, до касаційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, скаржник вказує на те, що Товариством вчиняються дії для отримання додаткових коштів для сплати судового збору та після збільшення учасником Товариства розміру статутного капіталу матиме змогу сплатити судовий збір.

У підтвердження наведених у клопотанні обставин позивачем надано копію протоколу №1 Позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРКОМ ТРАНС".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Як зазначено вище, частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог касаційної скарги визначено долучення документу про сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення процесуального закону кореспондуються з положеннями частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VІ.

Враховуючи викладене, суд може відтермінувати особі, яка звертається до суду, зокрема з апеляційною скаргою, виконання обов'язку щодо сплати судового збору на певний строк, у разі наявності в такої особи станом на момент звернення до суду об'єктивних перешкод фінансового (матеріального) характеру.

Суд, до якого звертається особа зі скаргою, при вирішенні питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору повинен з'ясувати показники фінансових ресурсів у джерелах акумулювання коштів скаржника станом на момент звернення до суду у кожному конкретному випадку.

Крім того, суд повинен врахувати обставини, які б вказували на можливість виконання особою, якою заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, процесуального обов'язку щодо сплати такого збору у певний строк у майбутньому.

Порушуючи питання про відстрочення сплати судового збору, позивач не посилається на обставини, які б давали підстави для висновку, що скаржником вчиняються дії з метою усунення перешкод фінансового (матеріального) характеру з метою сплати судового збору.

Враховуючи викладене, клопотання щодо відстрочення оплати судових витрат вирішується судом за наявності обґрунтованого клопотання з посиланням на конкретні факти та докази, які підтверджують обставини щодо відсутності у скаржника у всіх джерелах акумулювання фінансових ресурсів достатніх коштів для виконання вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд вважає, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, задоволенню не підлягає.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом - квітень 2016 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2016 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 гривень (стаття 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 № 928 VIII).

У відповідності до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній на дату звернення до суду з позовом - квітень 2016 року) ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становить 1,5 % від ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

У справі подано позовну заяву майнового характеру - вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.03.2016 №0000252201/447 та №0000262201/448. Судове рішення суду апеляційної інстанції оскаржено в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.03.2016 №0000252201/447 та №0000262201/448 в загальній оспорюваній сумі 1244489048 грн.

Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду позову, виходячи з вказаної ціни позову, складає 1244489048 грн. х 1,5% = 18667335,72 грн.

Отже, судовий збір, який необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 18667335,72 грн. х 200% = 37334671,44 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: ";101;

---

код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом

---

у справі №

---

, Верховний Суд".

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції:

обґрунтоване клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом;

документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ПАРКОМ ТРАНС" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 у справі №810/1246/16.

2.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРКОМ ТРАНС" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 у справі №810/1246/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРКОМ ТРАНС" до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

3. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна

Л.І.Бившева

В.В.Хохуляк