Рішення

від 16.05.2018 по справі 517/71/18

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/71/18

Провадження № 2/517/68/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року смт. Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.,

при секретареві Грабової І.Г.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

третьої особи: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Захарівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 від імені якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2 до Захарівської селищної ради Захарівського району Одеської області, третя особа ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 від імені якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2звернувся в суд з позовом до Захарівської селищної ради Захарівського району Одеської області, третя особа: ОСОБА_3 в якому просить встановити юридичний факт, а саме, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, померлої 17.01.2009 року. Визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої 17.01.2009 року, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду. Визнати за ним, як спадкоємцем першої черги за законом, після смерті його матері право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4, 8698 га., розташовану за адресою: Одеська область, Захарівський район, Захарівська селищна рада, масив 31, діл.1, кадастровий номер 5125255100:01:001:0085.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17 січня 2009 року померла його мати, ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 500103, виданим повторно Фрунзівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 02 серпня 2017 року.

Спадкоємцями за законом на момент смерті ОСОБА_4 були позивач та його брат - ОСОБА_5 (син померлої). Після її смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки загальною площею 4,8698 га з кадастровим номером 51252551100:01:001:0085, масив 31, ділянка 1, розташованої на території Захарівської селищної ради Захарівського району Одеської області.

04 жовтня 2010 року помер брат позивача, ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 500146, виданого повторно 19 вересня 2017 року Фрунзівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

05 жовтня 2017 року позивач звернувся до Захарівської районної держаної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. На підставі заяви позивача була відкрита спадкова справа № 215/2017 до майна ОСОБА_4, померлої 17.01.2009 року, що підтверджується Витягом зі спадкового реєстру № 49357723 від 05.10.2017 року. Однак державним нотаріусом ОСОБА_6С було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05 жовтня 2017 року, в якій зазначено, що свідоцтво про право на спадщину за законом видати неможливо у зв'язку з пропуском встановленого законом строку на прийняття спадщини, неможливістю підтвердити родинні відносини зі спадкодавцем та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позивач у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Пояснив, що звертався в усній формі до Захарівського районного відділу ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо видачі копії свідоцтва про його народження, однак йому було відмовлено оскільки останній народився на території ПМР. Також позивач вказав, що змоги поїхати до ПМР з метою легалізації свідоцтва про народження в нього не було в зв'язку з відсутністю коштів.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обгрунтування викладені в позовній заяві.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні вказав, що вирішення даної справи залишає на розсуд суду, крім того в поясненні щодо позову вказав, що позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснили, що дійсно позивач ОСОБА_1 був сином померлої ОСОБА_4 і вони підтримували родинні відносини. Також зазначили, що позивач ОСОБА_1 та його покійний брат разом займались похованням своєї матері.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 січня 2009 року померла мати позивача, ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 500103, виданим повторно Фрунзівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 02 серпня 2017 року (а.с.5).

Спадкоємцями за законом на момент смерті ОСОБА_4 були позивач та його брат - ОСОБА_5 (син померлої).

Після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки загальною площею 4, 8698 га, державний акт серії ОД № 031055 виданий 25.12.2003 року з кадастровим номером 51252551100:01:001:0085 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з земель колишнього КСП Нива , масив 31, ділянка 1, розташованої на території Захарівської селищної ради Захарівського району Одеської області згідно витягу з державного земельного кадастру.

04 жовтня 2010 року помер брат позивача, ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 500146, виданого повторно 19 вересня 2017 року Фрунзівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с. 7).

05 жовтня 2017 року представник позивача ОСОБА_10 звернулась до Захарівської районної держаної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. На підставі заяви представника позивача була відкрита спадкова справа № 215/2017 до майна ОСОБА_4, померлої 17.01.2009 року, що підтверджується також Витягом зі спадкового реєстру № 49357723 від 05.10.2017 року (а.с. 17).

05 жовтня 2017 року державним нотаріусом ОСОБА_6С було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій зазначено, що свідоцтво про право на спадщину за законом видати неможливо у зв'язку з пропуском встановленого законом строку на прийняття спадщини, неможливістю підтвердити родинні відносини зі спадкодавцем, оскільки позивач подав в якості доказів родинних відносин свідоцтво про народження, яке видане повторно 10.11.2015 року відділом записів громадянського стану державної адміністрації Григоріопольского району, ПМР, тобто органами самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с. 18).

Однак, судом не може бути встановлений факт родинних відносин між позивачем та померлою, в якості доказів родинних відносин наявне свідоцтво про народження позивача, яке видане повторно 10.11.2015 року відділом записів громадянського стану державної адміністрації Григоріопольского району, ПМР, тобто органами самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки, враховуючи, що такої республіки взагалі не існує, на території республіки Молдова існує самопроголошена Придністровська Молдавська Республіка, що є загальновідомим фактом, і абреавітура, використана в свідоцтві про народження позивача як ПМР розшифровується саме як Придністровська Молдавська Республіка. Проте суд не може визнати факт родинних відносин, оскільки Придністровська Молдавська Республіка не визнана Україною як така, і міжнародною спільнотою визначається частиною Республіки Молдова.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначив, що завдання суду, при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

При цьому, суду не надано доказів того, що заявник вчиняв будь-які дії щодо легалізації свідоцтва про народження на території ПМР і України та вживав заходи щодо оформлення свого права на спадкування, оскільки надана заявником відповідь із нотаріальної контори свідчить лише про ініціювання ним питання про прийняття спадщини.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З наведених вище обґрунтувань вбачається, що заявником не було надано жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження своїх вимог.

Після відкриття спадкової справи, позивачу стало відомо, що його брат ОСОБА_5, за життя не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Згідно довідки Захарівської селищної ради Захарівського району Одеської області від 02.08.2017 року № 4335, ОСОБА_4, яка померла 17 січня 2009 року дійсно постійно проживала і була зареєстрована до дня своєї смерті в будинку № 18 по вул. Адамівська, смт. Захарівка Захарівського району Одеської області. У вищевказаному житловому будинку за вищезазначеною адресою крім покійної ОСОБА_4 на день її смерті та до цього часу немає зареєстрованих чи прописаних фізичних осіб (а.с. 11).

Позивач не прийняв вчасно спадщину після смерті своєї матері, ОСОБА_4, померлої 17.01.2009 року, оскільки був переконаний, що його брат - ОСОБА_5 оформить все майно на себе, адже покійна матір залишила заповіт на його ім'я. Тому, заяву про прийняття спадщини позивач не подавав, адже його брат наполягав на тому, що оформить спадщину на себе, однак не вчинив жодних дій задля того, щоб переоформити майно матері на себе. Зазначивши, що за даних обставин не звернувся до нотаріальної контори для оформлення спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

В пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

В разі визначення спадкоємцеві додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст.1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч.5 ст.1268, ст.ст.1296-1299 ЦК України. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як введення в оману позивача його покійним братом, оскільки останній мав прийняти спадщину за заповітом, але з незрозумілих причин її не прийняв.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо встановлення факту родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_4, не вжито заходів щодо легалізації свідоцтва про народження на території ПМР, позивач лише ініціював питання про прийняття спадщини шляхом звернення до нотаріуса та враховуючи, що дві останні позовні вимоги визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом є похідними від першої вимоги про встановлення факту родинних відносин, а тому позивачу слід відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 від імені якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2 до Захарівської селищної ради Захарівського району Одеської області, третя особа ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Одеської області через Фрунзівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: