Постанова

від 26.11.2019 по справі 517/71/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 517/71/18

провадження № 61-48010св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Захарівська селищна рада Захарівського району Одеської області,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2018 року у складі судді Кравця Ю. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Захарівської селищної ради Захарівського району Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4

05 жовтня 2017 року позивач звернувся до Захарівської районної держаної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. На підставі заяви позивача була відкрита спадкова справа № 215/2017, однак, державним нотаріусом Романовою І. С було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05 жовтня 2017 року, в якій зазначено, що свідоцтво про право на спадщину за законом видати неможливо у зв`язку з пропуском встановленого законом строку на прийняття спадщини, неможливістю підтвердити родинні відносини зі спадкодавцем та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

З урахуванням викладених обставин, представник позивача просила суд встановити юридичний факт, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду; визнати за позивачем, як спадкоємцем першої черги за законом, після смерті його матері право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4, 8698 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5125255100:01:001:0085.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області від 16 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо встановлення факту родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_4 .

Не погодившись з цим рішенням, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2018 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено за пропуском строку апеляційного оскарження.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку є неповажними, інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження позивачем не вказано.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У грудні 2018 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2018 року, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції постановлена ухвала без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для правильного вирішення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2019 року відкрито провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано цивільну справу.

05 березня 2019 року справа № 517/71/18 надійшла до Верховного Суду.

03 жовтня 2019 року вказана справа передана на розгляд колегії суддів: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що у лютому 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Захарівської селищної ради Захарівського району Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області від 16 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

При проголошенні вступної та резолютивної частини вказаного рішення ОСОБА_1 був присутній.

Повне судове рішення було виготовлено 24 травня 2018 року, після чого невідкладно його копії були відправлені учасникам справи.

Копію рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 16 травня 2018 року ОСОБА_1 отримав 02 червня 2018 року, а його представник ОСОБА_3 - 01 червня 2018 року. Крім того, судом першої інстанції за заявою ОСОБА_3 на її електронну адресу було направлено копію оскаржуваного рішення, яка доставлена до електронної скриньки 29 травня 2018 року.

Не погодившись з цим рішенням, ОСОБА_1 21 вересня 2018 року подав до суду апеляційну скаргу.

Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 було подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому заявник просив суд поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись при цьому на те, що з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції заявник ознайомився лише 23 серпня 2018 року.

Ухвалою від 10 жовтня 2018 року апеляційний суд визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та надав заявнику строк для зазначення інших поважних причин для поновлення строку.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2018 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено за пропуском строку апеляційного оскарження.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина третя статті 124 ЦПК України).

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 ЦПК України і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Встановлено, що 16 травня 2018 року позивач та його представник були присутні в судовому засіданні суду першої інстанції, у тому числі ОСОБА_1 - під час проголошення вступної та резолютивної частини оскаржуваного рішення, що підтверджується журналом судового засідання.

Повне судове рішення було виготовлено 24 травня 2018 року, після чого невідкладно його копії були відправлені учасникам справи.

З урахуванням положень статті 123, частини третьої статті 124, частини першої статті 354 ЦПК України останнім днем подачі апеляційної скарги для ОСОБА_1 було 11 червня 2018 року.

Копію рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 16 травня 2018 року ОСОБА_1 отримав 02 червня 2018 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6670000645440 особисто ОСОБА_1 .

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 354 ЦПК України).

Крім того, частиною третьою статті 354 ЦПК України встановлено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин .

З апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції позивач звернувся 21 вересня 2018 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 було подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому заявник просив суд поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись при цьому на те, що з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції заявник ознайомився лише 23 серпня 2018 року, про що свідчить клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою від 10 жовтня 2018 року апеляційний суд визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та надав заявнику строк для зазначення інших поважних причин для поновлення строку, пославшись при цьому на те, що копію оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 отримав 02 червня 2018 року, а апеляційну скаргу подав поза межами п`ятнадцятиденного строку з дня вручення йому відповідної ухвали суду

На виконання вимог ухвали Апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2018 року, 25 жовтня 2018 року ОСОБА_1 надав суду заяву про поновлення строку та усунення недоліків апеляційної скарги , до якої додав копію медичного висновку лікарсько-консультативної комісії від 19 вересня 2018 року № 328 і копію медичного епікризу відділу хірургії Одеської обласної клініки від 10 жовтня 2007 року. Крім того, в самій заяві ОСОБА_1 зазначає, що до суду приїхати не міг, тому що лікувався, свій стан вважає поважною причиною не подачі апеляційної скарги у встановлений законом строк.

Апеляційним судом встановлено, що медичний висновок лікарсько-консультативної комісії від 19 вересня 2018 року № 328 та епікриз відділу хірургії Одеської обласної клініки від 10 жовтня 2007 року не містять доказів безпорадного стану ОСОБА_1 та перебування його на лікуванні під час перебігу строку на подання апеляційної скарги, а стосуються стану здоров`я позивача у вересні-жовтні 2018 року.

При цьому, позивач мав можливість особисто або через свого представника подати апеляційну скаргу засобами поштового або електронного зв`язку, що не потребує відвідування приміщення суду .

За змістом пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд апеляційної інстанції врахував вимоги наведених норм закону, перевірив доводи позивача, на які він посилався як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження та, встановивши, що такі доводи не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

При цьому судом враховано, що питання про поновлення строку для вчинення процесуальної дії вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Доводи касаційної скарги щодо отримання 02 червня 2018 рокукопії рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 16 травня 2018 року через засоби поштового зв`язку не особисто позивачем, а його сином є необґрунтованими, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України , заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанцій - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

В. П. Курило