Рішення

від 14.05.2018 по справі 916/3083/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року Справа № 916/3083/16

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Промхімплюс

(54018, АДРЕСА_1; ідент.код 34772175),

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м.Київ,

вул.Тверська, буд.5; ідент.код 40075815) в особі регіональної філії Одеська

залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця

(65012, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, буд.19; ідент.код 40081200),

про : встановлення земельного сервітуту, -

в с т а н о в и в:

15.11.2016 до Господарського суду Одеської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Промхімплюс з позовними вимогами до Державного підприємства Одеська залізниця про встановлення оплатного та безстрокового земельного сервітуту загальною площею 0,0025 га (25 кв.м) на земельну ділянку загальною площею 529,9905 га (5299905 кв.м), розташовану за адресою: м. Миколаїв, пр.Херсонське шосе, безстроково, з оплатою 1975 грн. на рік (79 грн. на рік за 1 кв.м.) (на період будівництва СТО та мийки) та 2567,5 грн. на рік (102,7 грн. на рік за 1 кв.м.) на рік (після введення СТО та мийки в експлуатацію), з наступними правами:

- правом прокладання та експлуатації лінії електропередачі (електричного кабелю) від електричної підстанції №544 до земельної ділянки кадастровий номер №4810136900:05:082:0014, по частині земельної ділянки Державного підприємства Одеська залізниця загальною площею 529,9905 га (5299905 кв.м), яка належить теж відповідачу, на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія І-МК №001647 від 01.03.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №319, площею земельного сервітуту 0,0025 га (25 кв.м), визначеної у додатку до цього Договору - Проекті технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки, безстроково, з оплатою 1975 грн. на рік (79 грн. на рік за 1 кв.м) на рік (на період будівництва СТО та мийки), та 2567,5 грн. на рік (102,7 грн. на рік за 1 кв.м) на рік (після введення СТО та мийки в експлуатацію).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.11.2016 позовну заяву вх.№3300/16 від 15.11.2016 за позовом ОСОБА_2 Промхімплюс до Державного підприємства Одеська залізниця про встановлення земельного сервітуту направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.

28.11.2016 матеріали позовної заяви надійшли на адресу Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.12.2016 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду (суддя Васильєва Л.І.).

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №415 від 12.12.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи. Підставою повторного автоматизованого розподілу справи є неможливість здійснювати правосуддя головуючим суддею Васильєвою Л.І. (підстава - рішення Вищої ради юстиції від 08.12.2016 №35 про звільнення судді у зв'язку з поданням заяви про відставку). За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2016 справу передано на розгляд судді Олейняш Е.М.

Ухвалою суду від 15.12.2016 прийнято справу до провадження суддею Олейняш Е.М.

Ухвалою суду від 09.02.2017 за клопотанням відповідача здійснено процесуальне правонаступництво відповідача Державного підприємства Одеська залізниця на Публічне акціонерне товариство Укрзалізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця ПАТ Укрзалізниця .

Ухвалою суду від 09.02.2017 продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою суду від 24.02.2017 призначено у даній справі судову земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою.

На вирішення судової експертизи поставлено наступні питання:

1. Чи відповідає розроблена Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту ОСОБА_2 «Промхімплюс» для обслуговування електричного кабеля за адресою: Херсонське шосе, поблизу АЗС-10 у Ленінському районі м. Миколаєва та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

2. Чи є невідповідності між координатами земельної ділянки, на яку буде розповсюджуватись зона дії земельного сервітуту, в Технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту ОСОБА_2 «Промхімплюс» для обслуговування електричного кабеля за адресою: Херсонське шосе, поблизу АЗС-10 у Ленінському районі м. Миколаєва та обмінним файлом in4, з координатами Технічної документації із землеустрою до Державного акту на право постійного користування від 01.03.2000 року серії І-МК № 001647, який було видано Одеській залізниці? Якщо є невідповідності, то в чому полягають невідповідності?

3. Чи відповідають координати земельної ділянки, на яку буде розповсюджуватись зона дії земельного сервітуту, в Технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту ОСОБА_2 «Промхімплюс» для обслуговування електричного кабеля за адресою: Херсонське шосе, поблизу АЗС-10 у Ленінському районі м. Миколаєва координатам поворотних точок меж земельної ділянки ДП «Одеська залізниця» в межах м. Миколаїв в місцевій системі координат, викладених в листі від 11.11.2014 року № 1492/11 (арк. 242)?

Вказаною ухвалою також було зупинено провадження у даній справі до проведення Миколаївським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України судової експертизи. Витрати на за проведення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою покладено на позивача ОСОБА_2 Промхімплюс . Зобов'язано учасників процесу на вимогу судового експерта забезпечити доступ судового експерта до об'єкта дослідження.

Ухвалою суду від 14.04.2017 поновлено провадження у справі для розгляду клопотання судового експерта №38 від 03.04.2017 щодо забезпечення доставки та безперешкодного доступу до об'єкта дослідження в присутності відповідальних представників зацікавлених сторін (згідно із ст. 6 Закону України «Про судову експертизу» ) та здійснення проведення передплати за експерте дослідження.

Ухвалою суду від 14.04.2017 клопотання судового експерта задоволено та зупинено провадження у даній справі.

02.10.2017 на адресу Господарського суду Миколаївської області від Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшов супровідний лист №19/115/09-4/13679 від 02.10.2017 з клопотанням експерта від 29.09.2017 №38.

У зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя головуючим суддею Олейняш Е.М., на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №204 від 03.10.2017, проведено повторний автоматизований розподіл справи №916/3083/16. Згідно протоколу розподілу справи між суддями, - справу №916/3083/16 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 06.11.2017 справу №916/3083/16 суддею Мавродієвою М.В. прийнято до свого провадження та поновлено провадження у справі для розгляду клопотання експерта 16.11.2017, та зобов'язано позивача до 16.11.2017 надати суду: 1) відомості щодо експертів за експертною спеціальністю 10.20. «Дослідження з питань землеустрою» для проведення експертизи з питань землеустрою, а також відомості про організації, які мають сертифікованих спеціалістів з питань землеустрою (інженерів-землевпорядників); 2) схему виносу в натурі електричного кабелю; 3) виконавчу зйомку прокладення кабелю з прив'язкою до існуючих об'єктів; 4) акти на закриття прихованих робіт по прокладенню кабелю.

Ухвалою суду від 16.11.2017 за клопотанням відповідача, проти якого позивач не заперечував, розгляд справи було відкладено на 23.11.2017 та повторно зобов'язано позивача надати суду відповідні відомості вказані в клопотанні експерта від 29.09.2017 №38.

Ухвалою суду від 23.11.2017, в зв'язку з неявкою відповідача та відсутністю відомостей щодо причин такої неявки, розгляд справи було відкладено на 08.12.2017 та знову зобов'язано позивача надати суду відповідні відомості вказані в клопотанні експерта від 29.09.2017 №38.

В судовому засіданні 08.12.2017 представником відповідача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з клопотанням експерта та надання письмових пояснень щодо його змісту, щодо якого представник позивача заперечень не висловив. Суд, з метою дотримання процесуальних прав відповідача, оголосив перерву в судовому засіданні до 21.12.2017.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017, з 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.9) п.1 Розділу XI Перехідні положення ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи, що по даній справі суд не перейшов до розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги предмет позову, розгляд даної справи слід здійснювати зі стадії підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження.

21.12.2017, враховуючи неявку сторін в судове засідання, суд відклав розгляд підготовчого засідання на 18.01.2018.

18.01.2018 суд, розглянувши в судовому засіданні клопотання позивача зобов'язав позивача забезпечити явку у судове засідання ФОП ОСОБА_3, а також зобов'язав відповідача забезпечити явку у наступне судове засідання працівника регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з питань землеустрою для надання пояснень щодо технічних питань, викладених у запереченнях відповідача, а також особи, якою на даний час здійснюється розроблення Технічної документації із землеустрою до Державного акту на право постійного користування землею І-МК №001647 від 01.03.2000, виданого Державним підприємством «Одеська залізниця» на підставі рішення Миколаївської міської ради №17/18 від 24.02.2000. Суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 09.02.2018.

30.01.2018 до суду надійшло повідомлення експертної установи від 26.01.2018 №38 про неможливість проведення судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 24.02.2017 у даній справі, та повернення матеріалів без виконання, в зв'язку з відсутністю в Миколаївському НДЕКЦ МВС України експертів за експертною спеціальністю 10.20, відсутністю обладнання для проведення геодезично-топографічних робіт, та ненаданням на протязі 45 днів відомостей, які експерт просив надати в клопотанні від 29.09.2017.

У судовому засіданні 09.02.2018 представник відповідача повідомив суд, що при дослідженні технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту відповідача для обслуговування електричного кабелю була встановлена наявність зазору довжиною 0,6 м між межею земельної ділянки, на яку планується встановити сервітут і межею смуги відведення відповідачу.

Представник ФОП ОСОБА_3 повідомив суду, що технічна документація розроблялась за даними наданими НВФ «Нові технології» , однак для більш детальної перевірки існує потреба у отриманні від відповідача координат прямої лінії смуги відведення ПАТ Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» в місці перетину кабелем електропостачання від ТП-554 до ТОВ «Промхімплюс» .

Представниками позивача заявлено у судовому засіданні усне клопотання про витребування у відповідача координат прямої лінії смуги відведення ПАТ Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» в місці перетину кабелем електропостачання від ТП-554 до ТОВ «Промхімплюс» , за адресою: Херсонське шосе, поблизу АЗС-10 у районі м.Миколаєві, з наданням графічної схеми з нанесенням точок координат. Представники відповідача заперечень проти клопотання позивача не висловили.

Ухвалою суду від 09.02.2018 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20.02.2018.

У судовому засіданні 20.02.2018 представником позивача подано клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів. З метою належної підготовки справи до судового розгляду, суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та з метою надання сторонам можливості врегулювати спір у добровільному порядку оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні до 16.03.2018.

У судовому засіданні 16.03.2018 представником ФОП ОСОБА_3 заявлено усне клопотання про відкладення судового засідання для вирішення технічних питань, яке не заперечувалось учасниками справи. Суд оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні до 29.03.2018.

29.03.2018 судом оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 18.04.2018 та зобов'язано відповідача надати письмові пояснення щодо відповідності виготовленої позивачем технічної документації для встановлення сервітуту на спірній ділянці, координатам прямої лінії смуги відведення ПАТ Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» в місці перетину кабелем електропостачання від ТП-554 до ТОВ Промхімплюс , за адресою: Херсонське шосе, поблизу АЗС-10 у районі м.Миколаєві.

Супровідним листом від 22.03.2018 відповідач повідомив суд щодо належності наданої позивачем переробленої технічної документації щодо встановлення меж частин земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту.

Ухвалою суду від 18.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.05.2018.

Представники сторін 14.05.2018 у судове засідання не з'явились, однак, від відповідача надійшло клопотання від 25.04.2018 №НЮ-14/823 про розгляд справи за відсутності представника відповідача, позивач причини неявки суду не повідомив.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 14.05.2018 судом було без проголошення підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

08.07.2015 між ОСОБА_2 "Промхімплюс" та Миколаївською міською радою було укладено договір оренди землі №10934, зареєстрований в Книзі реєстрації договорів оренди за №10934, відповідно до умов якого позивачу в оренду передано земельну ділянку кадастровий номер №4810136900:05:082:0014, загальною площею 1454 кв.м для будівництва станції технічного обслуговування та мийки для автомобілів (цільове призначення - В.03.15), за адресою м.Миколаїв, вул.Херсонське шосе біля АЗС-10, строком на 1 рік - до 08.07.2016 з правом пролонгації (п. 1.1, п. 2.1, п. 3.1 договору) (т.1 а.с.178-183).

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-МК №001647 право користування земельною ділянкою площею 529,9905 га належить Одеській залізниці (т.1 а.с.173).

Відповідно до Зведеного переліку земельних ділянок, затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2016, земельна ділянка згідно Державного акту на право постійного користування серії І-МК №001647 (порядковий номер в Переліку 98) внесена до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця» (т.1 а.с.174-176).

Таким чином, ПАТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» є правонаступником прав та обов'язків ДП «Одеська залізниця» .

21.03.2007 начальником Херсонської дистанції електропостачання було видано Технічні умови №484 на приєднання до електричних мереж електроустановок позивача, відповідно до яких енергоустановки позивача потужністю 50 кВт мали бути приєднані до ТП-554, ТМ1-400/6 Херсонської дистанції електропостачання ДП «Одеська залізниця» (т.1 а.с.62-64).

14.03.2009 листом №9 Херсонською дистанцією електропостачання було подовжено дію ТУ №484 від 21.03.2007 строком на 5 років (т.1 а.с.65).

В 2011 році на замовлення позивача ОСОБА_2 «Компанія «Базіс-проект» розробила Проект зовнішнього електропостачання СТО по Херсонському шосе (біля АЗС-10) м.Миколаїв (перша черга будівництва), відповідно до умов якого позивач мав під'єднати свої енергоустановки до мережі електроживлення від ТП-554, яка належить відповідачу (т.1 а.с.60-70).

На підставі проекту у землі прокладено кабель, який частково знаходиться на території ПАТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» та підключений до ТП-554, яка належить також ПАТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» .

Як зазначено сторонами у справі, вищезазначений електричний кабель проходить до ТП-554, яка належить відповідачу, через сусідню земельну ділянку загальною площею 529,9905 га (5299905 кв.м), яка належить теж відповідачу, на підставі вищевказаного Державного акту на право постійного користування землею серії І-МК №001647 від 01.03.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №319.

Позивач зазначає, що для подальшої експлуатації електричного кабелю він має укласти з відповідачем оплатний договір сервітуту на право прокладання та експлуатації електричного кабелю від електричної підстанції ТП-554 відповідача, через земельну ділянку відповідача, до земельної ділянки позивача, на якій здійснюється будівництво СТО, площею сервітуту 0,0025 га (25 кв.м), визначеного в Проекті технічного (кадастрового) плану земельної ділянки, безстроково. Тобто, без земельного сервітуту через земельну ділянку відповідача, позивач не має можливості підключитись до мережі електроживлення відповідача та розпочати будівництво СТО та мийки.

На замовлення позивача сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_4 в 2014 році на підставі договору №9 від 16.04.2014 виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту ОСОБА_2 «Промхімплюс» для обслуговування електричного кабелю, яка розташована за адресою: вул.Херсонське шосе, поблизу АЗС-10 у Ленінському районі м.Миколаєва (т.1 а.с.19-36).

Технічна документація виготовлена на підставі даних Робочого проекту ОСОБА_2 «Компанія «Базіс-Проект» для замовника ОСОБА_2 «Промхімплюс» .

На замовлення позивача ОСОБА_2 «Український експертний центр по вимірюванню та оцінці» в 2015 виготовлено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту ОСОБА_2 «Промхімплюс» для обслуговування електричного кабелю, яка розташована за адресою: вул.Херсонське шосе, поблизу АЗС-10 у Ленінському районі м.Миколаєва (т.1 а.с.14-18).

В подальшому між сторонами тривало листування щодо погодження технічної документації та укладення договору сервітуту, проте згоди між сторонами не досягнуто, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

В свою чергу заперечення відповідача мотивовані тим, що в 2007 році за результатами розгляду звернення позивача з питання надання дозволу на приєднання до електричних мереж відповідача були надані технічні умови за №484 (далі - ТУ №484) на електропостачання автомийки та СТО ТОВ «Промхімплюс» в м.Миколаєві по Херсонському шосе. Згідно вказаних технічних умов енергоустановки позивача мали бути приєднані до ТП-709, ТМ1-400/6 (джерело енергопостачання) Херсонської дирекції електропостачання ДП «Одеська залізниця» . Дані технічні умови були підписані позивачем та відповідачем без зауважень.

Листом начальника Херсонської дирекції ДП «Одеська залізниця» електропостачання від 14.03.2009 за вих.№9 строк дії ТУ №484 було подовжено на 5 років.

Листом відповідача за вих.№НГ/54 від 08.07.2014 позивачу було повідомлено про те, що для підключення електроустановки автомийки та СТО згідно ТУ №484 необхідно, у тому числі, відповідно до п.4 укласти договір сервітуту на земельну ділянку у межах смуги відведення Одеській залізниці на частину земельної ділянки загальною площею 0,0025 га.

Проте, в листі відповідача за вих.№НКМ-12/1985 від 09.09.2014 позивачу повідомлялося, що згідно з наданою технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту відповідача для обслуговування електричного кабелю за адресою: Херсонське шосе, поблизу АЗС-10 у м.Миколаєві розробленою ФОП ОСОБА_3 (договір №9 від 16.04.2014) та координатами смуги відведення земельної ділянки відповідача виявлені невідповідності.

В акті комісійного обстеження вибору місця перетину залізничної колії кабелем електропостачання, траса кабельної лінії проходить від ТП-554 в межах смуги відведення відповідача, а далі поза смугою, що не відповідає інформації, вказаній в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки. Між межею земельної ділянки, на яку планується встановити сервітут, і межею смуги відведення відповідачу існує зазор довжиною 0,6 м (координати смуги встановлені на підставі технічної документації по земельно-кадастровій інвентаризації земель Одеської залізниці Херсонського відділку в межах Миколаївської міської ради по Ленінському району м.Миколаєва - розробник НВФ «Нові технології» .

Координати смуги встановлені на підставі технічної документації по земельно-кадастровій інвентаризації земель Одеської залізниці Херсонського відділку в межах Миколаївської міської ради по Ленінському району м.Миколаєва - розробник НВФ «Нові технології» . При встановленні меж смуги відведення залізниці координувались тільки поворотні точки земельної ділянки. При розробці документації щодо встановлення земельного сервітуту на місцевості не можливо було визначити точні границі сервітуту відносно межі залізниці в зв'язку з тим, що на місцевості границі смуги не можливо визначити в місці примикання сервітуту, тому межа земельного сервітуту може визначитись тільки на основі проектування (графічним способом, а не на основі геодезичних вимірів) з урахуванням смуги відведення.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач зазначає, що межа сервітуту повинна співпадати з межею смуги відведення, а на підставі розробленої технічної документації ФОП ОСОБА_3 (договір №9 від 16.04.2014) по сервітуту існує розрив.

11.11.2014 за №1492/11 НВФ «Нові технології» позивачу були надані відповідні координати поворотних точок меж земельної ділянки відповідача.

Таким чином, відповідач зазначає, що позивачу ОСОБА_2 «Промхімплюс» необхідно переробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки для встановлення права строкового платного земельного сервітуту на земельну ділянку для прокладання та обслуговування електричного кабелю.

Викладені обставини також зазначені в листах відповідача вих.№НКМ-12/1985 від 09.09.2014, вих.№НКМ-12/724 від 16.04.2015 (т.1 а.с.164, 168).

Судом встановлено, що позивачем за супровідним листом від 22.03.2018 було надано відповідачу перероблену технічну документацію щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту в межах смуги відведення філії в Інгульському районі міста Миколаєва (площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту - 0,0025 га, сервітуарій - ТОВ Промхімплюс ), та в письмових поясненнях від 14.04.2018 №НЮ-14/764 відповідач зазначив, що розглянувши зазначену перероблену технічну документацію повідомляє, що координати земельної ділянки, на яку передбачено поширення права сервітуту, відповідають координатам смуги відведення філії, розриви між смугою відведення (що було в попередній документації) відсутні; претензій по межам, конфігурації та площі земельної ділянки не має; на даний час документації погоджена представниками філії та проводяться необхідні дії щодо укладання договору користування земельною ділянкою ТОВ Промхімплюс . Тобто, відповідач зазначає, що матеріали, які раніше надавались позивачем для укладення договору користування земельною ділянкою, були виготовлені неякісно, що і перешкоджало подальшій роботі по укладенню вказаного договору.

Встановлення земельного сервітуту регулюється спеціальними нормами статей 98-102 Земельного кодексу України.

Так, згідно з приписами пунктів 1 та 4 статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Статтею 99 ЗК України встановлені види права земельного сервітуту. Підставами встановлення земельного сервітуту згідно з ч.2 ст.100 Земельного кодексу України є договір або рішення суду.

Положення Цивільного кодексу України можуть поширюватись на відносини щодо земельного сервітуту лише в тих випадках, коли вони можуть бути кваліфіковані як спеціальні правила.

Отже, відповідно до змісту ст.401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом . Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

За умовами ст.402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови, спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Згідно з ч.1 ст.404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, зміст права земельного сервітуту полягає в тому, що власник (користувач) однієї земельної ділянки (панівної) має право на обмежене користування суміжною (сусідською) земельною ділянкою (обслуговуючого) з метою усунення недоліків своєї ділянки, пов'язаних, зокрема, з її місцем розташування і природним станом, тобто, обслуговуюча земельна ділянка своїми зручностями, перевагами, природними ресурсами усуває недоліки панівної земельної ділянки, задля задоволення своїх потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом.

Таким чином, саме позивач доводить наявність єдиної підстави для встановлення земельного сервітуту неможливість використання свого майна і своєї земельної ділянки через недоліки їх природного стану чи місця розташування без надання йому права користування земельною ділянкою відповідача. При цьому, необхідною умовою є те, що задоволення потреб сервітуарія неможливо здійснити яким-небудь іншим способом, що позивачем доведено та не заперечується відповідачем.

З цього приводу, Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.33 постанови від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз'яснив, що відповідно до частини першої статті 402 ЦК України та частини першої статті 100 ЗК України суд може винести рішення про встановлення сервітуту, умови якого визначаються судом з урахуванням обставин справи. Згідно з частиною третьою статті 402 ЦК України спір про встановлення сервітуту вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі не досягнення домовленості про встановлення сервітуту та його умови. У зв'язку з цим, господарським судам необхідно враховувати, що обов'язковою умовою звернення до суду з позовом про встановлення сервітуту є вжиття особою, яка вимагає такого встановлення, заходів щодо встановлення сервітуту за домовленістю з власником (володільцем) відповідної земельної ділянки. Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), господарським судам слід відмовляти у задоволенні відповідних вимог у зв'язку з відсутністю у такої особи права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду.

Також, Пленум Вищого господарського суду України у п.п.2.35., 2.38 цієї постанови вказав, що у вирішенні спорів про встановлення сервітуту суд має враховувати, що обов'язок обґрунтування площі і меж чужої земельної ділянки, встановлення сервітуту на яку вимагає позивач, а також виготовлення проекту технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки покладається на позивача. Складовою договору про встановлення земельного сервітуту має бути план земельної ділянки. Користування сервітуарієм чужою земельною ділянкою без відповідної технічної документації та без визначення на місцевості меж дії земельного сервітуту може бути підставою для визнання договору про встановлення земельного сервітуту недійсним у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

З матеріалів справи вбачається, що 04.02.2016 позивачем було направлено на адресу відповідача ОСОБА_5 №03/02-2016 від 03.02.2016 про встановлення сервітуту із зазначенням його умов, додатком до якої значить зразок Договору сервітут; проект технічного (кадастрового) плану земельної ділянки, з урахуванням місця та площі земельного сервітуту; копія технічної документації копія Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту ТОВ Промхімплюс для обслуговування електричного кабелю, яка розташована за адресою; вул.Херсонське шосе, поблизу АЗС-10 у Ленінському районі м.Миколаєва (т.1 а.с.37-41).

Зазначений лист суд вважає офертою позивача до відповідача про укладення договору земельного сервітуту, оскільки він містить істотні умови договору земельного сервітуту.

В подальшому між сторонами тривало листування щодо погодження технічної документації та укладення договору сервітуту, проте договір сервітуту між сторонами не був укладений.

При цьому, відповідачем не заперечувався заявлений позивачем предмет договору сервітуту (площа, межі чужої земельної ділянки, вид земельного сервітуту, строк) та розмір плати за користування сервітутом 1975,0 грн. на рік (79 грн. на рік за 1 кв.м) на період будівництва СТО та мийки та 2567,5 грн. на рік (102,7 грн. на рік за 1 кв.м) після введення СТО та мийки в експлуатацію.

Заперечення відповідача стосувались того, що межа сервітуту повинна співпадати з межею смуги відведення, а на підставі розробленої технічної документації по сервітуту існує розрив.

Під час розгляду справи сторонами було узгоджено технічну документацію щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту в межах смуги відведення філії в Інгульському районі міста Миколаєва (площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту - 0,0025 га, сервітуарій - ТОВ Промхімплюс ), що підтверджується письмовими поясненнями відповідача №НЮ-14/764 від 14.04.2018.

Стосовно заперечень відповідач з того приводу, що матеріали, які раніше надавались позивачем для укладення договору користування земельною ділянкою, були виготовлені неякісно, що і перешкоджало подальшій роботі по укладенню вказаного договору, слід зазначити, що відповідачем не надано суду доказів направлення позивачу, до звернення останнього до суду, координат прямої лінії смуги відведення ПАТ Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» в місці перетину кабелем електропостачання від ТП-554 до ТОВ Промхімплюс , за адресою: Херсонське шосе, поблизу АЗС-10 у районі м.Миколаєві, з наданням графічної схеми з нанесенням точок координат. Зазначені відомості були надані відповідачем лише на виконання вимог ухвали суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Однак, враховуючи те, що спір у даній справі виник з вини обох сторін, суд приходить до висновку, що відшкодування судового збору за подачу позову підлягає покладенню на обох сторін в рівних частках.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 191, 233, 238, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Встановити за Товариством з обмеженою відповідальністю Промхімплюс (54018, АДРЕСА_1; ідент.код 34772175) оплатний та безстроковий земельний сервітут загальною площею 0,0025 га (25 кв.м) на земельній ділянці загальною площею 529,9905 га (5299905 кв.м), розташованій за адресою: м.Миколаїв, Херсонське шосе, поблизу АЗС-10 в Інгульському районі м.Миколаєва, безстроково, з оплатою 1975,0 грн. на рік (79,0 грн. на рік за 1 кв.м) на період будівництва СТО та мийки та 2567,5 грн. на рік (102,7 грн. на рік за 1 кв.м) після введення СТО та мийки в експлуатацію, з наступними правами:

- правом прокладання та експлуатації лінії електропередачі (електричного кабелю) від електричної підстанції №544 до земельної ділянки кадастровий номер №4810136900:05:082:0014, по частині земельної ділянки Публічного акціонерного товариства Українська залізниця загальною площею 529,9905 га (5299905 кв.м), яка належить останньому, на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія І-МК №001647 від 01.03.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №319; площею земельного сервітуту 0,0025 га (25 кв.м) та межами визначеними Технічною документацією щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту в межах смуги відведення філії в Інгульському районі міста Миколаєва (площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту - 0,0025 га, сервітуарій - ТОВ Промхімплюс ).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5; ідент.код 40075815) в особі регіональної філії Одеська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (65012, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, буд.19; ідент.код 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промхімплюс (54018, АДРЕСА_1; ідент.код 34772175) 689,00 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI Перехідні положення ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.238 ГПК України

та підписано суддею 24.05.2018 року.

Суддя М.В. Мавродієва