Постанова

від 22.05.2018 по справі п/811/1072/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2018 року справа № П/811/1072/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Юрко І.В.,

           суддів:                     Чабаненко С.В. Чумака С.Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Голованівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року у справі №П/811/1072/17 (головуючий 1-ї інстанції Хилько Л.І., рішення складено в приміщенні Кіровоградського окружного адміністративного суду) за позовом Приватного підприємства «Діброва-ЛВГ» до Голованівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 22.06.2017 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Голованівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області, в якому просив визнати недійсним (протиправним) та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2016 року №0000241400.

          Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.11.2016 року №0000241400 винесене Голованівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду є таким, що прийняте в порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.

          Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

          Відповідно до пункту 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

          Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

          Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

          Позивач - Приватне підприємство «Діброва-ЛВГ» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 38401385), зареєстроване 25.04.2013 року та перебуває на обліку як платник податків, зокрема, податку на додану вартість (а.с.13, 21-22 т.). Основним видом діяльності підприємства є перероблення молока, виробництво масла та сиру.

          Відповідач - Голованівська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Кіровоградській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

          В період з 25.10.2016 року по 27.10.2016 року Голованівською ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Діброва-ЛВГ» з питань правильності нарахування, обчислення та сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Саєр Україна плюс», ПП «Виктория-», ТОВ «Лайт Брагс», ПП «Олівде» та ТОВ «Лідер-оптторг» за період з 01.01.2016 року по 31.08.2016 року, за результатами якої 27.10.2016 року складено акт №13/11-04-14-00/38401385 (а.с.25-41 т.1 ).

Висновками перевірки встановлено, що ПП «Діброва-ЛВГ» до складу податкового кредиту за лютий - серпень 2016 року включено суми податку на додану вартість по отриманих послугах по збору молока від ТОВ «Саєр Україна плюс», ПП «Виктория-», ТОВ «Лайт Брагс», ПП «Олівде» та ТОВ «Лідер-оптторг» на загальну суму ПДВ - 1735426,00 грн.. В порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачем завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на 1735426,00 грн., в т.ч. за: лютий 2016 року - 56520,00 грн.; березень 2016 року - 160905,00 грн.; квітень 2016 року - 208569,00 грн.; травень 2016 року - 401997,00 грн.; червень 2016 року - 402274,00 грн.; липень 2016 року - 320857,00 грн.; серпень 2016 року - 184304,00 грн..

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом 11.11.2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000421400, яким ПП «Діброва-ЛВГ» збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 2603139,00 грн., в тому числі 1735426,00 грн. - за основним платежем, 867713,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.45 т.1).

          Не погодившись з рішенням податкового органу, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що висновки відповідача щодо завищення підприємством податкового кредиту по податку на додану вартість за лютий - серпень 2016 року в сумі 1735426,00 грн. є безпідставними і необґрунтованими.

          Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'ємів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, як зазначено в п.198.1 «а» ст.198 ПК України, виникає в тому числі у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Приписами п.198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Приписами статті 9 вказаного Закону України визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Отже, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

          З наведеного вище можна зробити висновок, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З акту перевірки вбачається, що позивачем у перевіряємий період відображено в податковому обліку, а саме: віднесено до складу податкового кредиту, операції з придбання послуг по сприянню, заготівлі та організації збору молочної сировини від:

- ТОВ «Саєр Україна плюс» (ЄДРПОУ 37956097) на загальну суму 990055,50 грн., в т.ч. ПДВ - 165009,25 грн.;

- ТОВ «Лідер-оптторг» (ЄДРПОУ 40531850) на загальну суму 1180196 грн., в т.ч. ПДВ - 196699,33 грн.;

- ПП «Виктория » (ЄДРПОУ 40082204) на загальну суму 2374671,30 грн., в т.ч. ПДВ - 395778,55 грн.;

- ТОВ «Лайт Брагс» (ЄДРПОУ 40152920) на загальну суму 603162 грн., в т.ч. ПДВ – 100527 грн.;

- ТОВ «Олівде» (ЄДРПОУ 36654219) на загальну суму 4158652,06 грн., в т.ч. ПДВ - 693108,68 грн..

В акті перевірки та в апеляційній скарзі відповідач посилається на наявну податкову інформацію щодо нереальності господарських операцій, проведених позивачем із зазначеними підприємствами - контрагентами.

Так апелянт зазначає, що господарські операції неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого надання послуг або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, заготівельних пунктів по збору молока, транспортних засобів. Таким чином, аналізом наявної інформації встановлено відсутність фактичної можливості надання послуг по збору та перевезенню молока.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.06.2016 року між ПП «Діброва-ЛВГ» (Замовник) та ТОВ «Саєр Україна Плюс» (Виконавець) укладено Договір про надання послуг перевезення молока №15/06-4 (а.с.148-149 т.1), згідно якого виконавець взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах Договору здійснювати перевезення вантажів (молоко коров'яче), а позивач зобов'язався оплачувати надані послуги.

Факт виконання у червні 2016 року сторонами взятих на себе зобов'язань підтверджується:

- актом виконаних робіт №2 від 29.06.2016 року на суму 990055,50 грн., в т.ч. ПДВ 165009,25 грн. (а.с.152 т.1);

- платіжними дорученнями: №179 від 14.07.2016 року на суму 510055,50 грн., в т.ч. ПДВ 85009,25 грн., №177 від 12.07.2016 року на суму 480000,00 грн., в т.ч. ПДВ 80000,00 грн. ( а.с.150-151 т.1);

- спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної сировини (а.с.73-147 т.1).

- податковою накладною №7 від 29.06.2016 року на загальну суму 990055,50 грн., в т.ч. ПДВ - 165 009,25 грн. (а.с.153 т.1).

Крім того, 31.03.2016 року між ПП «Діброва-ЛВГ» (Замовник) та ТОВ «Лайт Брагс» (Виконавець) укладено Договір про надання послуг перевезення №1 (а.с.154-155 т.1), згідно якого виконавець взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах Договору здійснювати перевезення вантажів (молоко коров'яче), а позивач зобов'язався оплачувати надані послуги.

Факт виконання у квітні 2016 року сторонами взятих на себе зобов'язань підтверджується:

- актом виконаних робіт №1 від 15.04.2016 року на суму 603162,00 грн., в т.ч. ПДВ 100527,00 грн. (а.с.158 т.1);

- платіжними дорученнями: №100 від 29.04.2016 року та №111 від 11.05.2016 року (а.с.156-157 т.1);

- спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної сировини (а.с.160-204 т.1).

- податковою накладною №1 від 15.04.2016 року на загальну суму 603162,00 грн., в т.ч. ПДВ - 100527,00 грн. (а.с.159 т.1).

Далі, 12.01.2016 року між ПП «Діброва-ЛВГ» (Замовник) та ПП «Олівде» (Виконавець) укладено Договір про надання послуг перевезення молока від фізичних осіб №12/01 (а.с.1-3 т.2), згідно якого виконавець взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах Договору здійснювати перевезення вантажів (молоко коров'яче), а позивач зобов'язався оплачувати надані послуги.

Факт виконання у лютому, березні, травні, червні та липні 2016 року сторонами взятих на себе зобов'язань за вказаним вище договором підтверджується:

- актами виконаних робіт №12 від 24.02.2016 року, №14 від 26.02.2016 року, №53 від 31.07.2016 року, №49 від 15.06.2016 року, №42 від 31.05.2016 року, №22 від 16.03.2016 року (а.с.4, 6, 28, 45, 139 т.2; а.с.47 т.3);

- платіжними дорученнями: №55 від 17.03.2016 року на суму 339120,00 грн., №30 від 15.08.2016 року на суму 120846,00 грн., №160 від 22.06.2016 року на суму 600000,00 грн., №162 від 23.06.2016 року на суму 80000,00 грн., №180 від 15.07.2016 року на суму 535096,76 грн., №149 від 13.06.2016 року на суму 800000,00 грн., №150 від 15.06.2016 року на суму 718159,30 грн., №71 від 01.04.2016 року на суму 478110,00 грн., №83 від 12.04.2016 року на суму 450000,00 грн., №84 від 12.04.2016 року на суму 37320,00 грн. ( а.с.8, 30, 47-49, 141-142 т.2 ; а.с. 51-53 т.3);

- спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної сировини (а.с.9-27, 31-138, 143-250 т.2; а.с.1-46, 54-83 т.3).

- податковими накладними:

№5 від 24.02.2016 року на загальну суму 170874,00 грн., в т.ч. ПДВ 28479,00 грн.;

№6 від 26.02.2016 року на загальну суму 168246,00 грн., в т.ч. ПДВ 28041,00 грн.;

№33 від 31.07.2016 року на загальну суму 120846,00 грн., в т.ч. ПДВ 20141,00 грн.;

№28 від 15.06.2016 року на загальну суму 1215096,76 грн., в т.ч. ПДВ 202516,13 грн.;

№16 від 31.05.2016 року на загальну суму 1518159,30 грн., в т.ч. ПДВ 253026,55 грн.;

№2 від 15.03.2016 року на загальну суму 478110,00 грн., в т.ч. ПДВ 79685,00 грн. ( а.с.5, 7, 29, 46, 140 т.2; а.с.48 т.3).

Також, 01.07.2016 року між ПП «Діброва-ЛВГ» (Замовник) та ТОВ «Лідер Оптторг» (Виконавець) укладено Договір про надання послуг по організації заготівлі та збору молочної сировини №01/07-16 (а.с.242-243 т.3), згідно якого виконавець взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах Договору здійснювати перевезення вантажів (молоко коров'яче), а позивач зобов'язався оплачувати надані послуги.

Факт виконання у липні та серпні 2016 року сторонами взятих на себе зобов'язань підтверджується:

- актами виконаних робіт №35 від 21.07.2016 року, №38 від 31.07.2016 року, №42 від 15.07.2016 року (а.с.244, 246, 248 т.3);

- платіжними дорученнями: №202 від 08.08.2016 року на суму 142000,00 грн., №203 від 09.08.2016 року на суму 458000,00 грн., №210 від 15.08.2016 року на суму 350000,00 грн., №213 від 17.08.2016 року на суму 230196,00 грн., №223 від 25.08.2016 року на суму 280000,80 грн., №228 від 29.08.2016 року на суму 290000,00 грн., №246 від 15.09.2016 року на суму 460000,00 грн., №250 від 19.09.2016 року на суму 75824,00 грн. (а.с.250 т.2; а.с.1-7 т.3);

- спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної сировини (а.с.84-241 т.2);

- податковими накладними:

№2 від 21.07.2016 року на загальну суму 179000,00 грн., в т.ч. ПДВ 29833,33 грн.;

№3 від 31.07.2016 року на загальну суму 1001196,00 грн., в т.ч. ПДВ 166866,00 грн.;

№21 від 15.08.2016 року на загальну суму 1105824,00 грн., в т.ч. ПДВ 184304,00 грн. ( а.с.245, 247, 249.3 т).

Крім того, 15.04.2016 року між ПП «Діброва-ЛВГ» (Замовник) та ПП «Виктория-» (Виконавець) укладено Договір про надання послуг перевезення №15/04-16 (а.с.53-54 т.4), згідно якого виконавець взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах Договору здійснювати перевезення вантажів (молоко коров'яче), а позивач зобов'язався оплачувати надані послуги.

Факт виконання у квітні - липні 2016 року сторонами взятих на себе зобов'язань за вказаним договором підтверджується:

- актами виконаних робіт №14 від 30.04.2016 року, №38 від 17.05.2016 року, №21 від 30.06.2016 року, №21 від 30.06.2016 року, №28 від 15.07.2016 року (а.с.57, 128, 133, 196 т.4);

- платіжними дорученнями: №114 від 16.05.2016 року на суму 648252,00 грн., №152 від 17.06.2016 року на суму 148823,00 грн., №151 від 16.06.2016 року на суму 385000,00 грн., №132 від 03.06.2016 року на суму 360000,00 грн., №181 від 18.07.2016 року на суму 208484,30 грн., №196 від 03.08.2016 року на суму 179102,00 грн., №194 від 02.08.2016 року на суму 300000,00 грн., №193 від 01.08.2016 року на суму 145000,00 грн. (а.с.59, 130-132, 135, 198-200 т.4);

- спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної сировини (а.с.8-52, 60-127, 136-195 т.4);

- податковими накладними:

№44 від 30.042016 року на загальну суму 648252,00 грн., в т.ч. ПДВ 108042,00 грн. та розрахунок коригування до неї №13 від 15.07.2016 року;

№38 від 17.05.2016 року на загальну суму 893823,00 грн., в т.ч. ПДВ 148970,50 грн.;

№42 від 30.06.2016 року на загальну суму 208493,30 грн., в т.ч. ПДВ 34749,05 грн.;

№11від 15.07.2016 року на загальну суму 624102,00 грн., в т.ч. ПДВ 104017,00 грн.;

(а.с.55-56, 58, 129, 134, 197 т.4).

Отримані від ТОВ «Саєр Україна плюс», ПП «Виктория-», ТОВ «Лайт Брагс», ПП «Олівде» та ТОВ «Лідер-оптторг» транспортні послуги по перевезенню молочної продукції використано позивачем для виконання взятих на себе зобов'язань по договорам, укладеним гим з ПАТ «Золотоніський маслоробний комбінат», ТОВ «Терра Фуд» (а.с.137-151 т.5).

          Факт виконання зобов'язань по договорам, укладеним між позивачем та ПАТ «Золотоніський маслоробний комбінат», ТОВ «Терра Фуд» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг), податкових накладних, актів звірки та банківських виписок (а.с.201-250 т.4; а.с.1-112 т.5)

Розрахунки між позивачем та його контрагентами, як постачальниками товарів та послуг, так і виконавцями, проводились у безготівковому вигляді, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

          Отримані позивачем від контрагентів та видані позивачем податкові накладні зареєстровані у встановленому законом порядку реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Доказів протилежного апелянтом не надано.

          Вся зазначена вище первинна документація містить усі необхідні реквізити, передбачені п.п.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у тому числі зазначено найменування продукції, об'єми постачання, виконавці, печатки, суми коштів, що сплачені на виконання угод та т.і..

          При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період. Весь обсяг документів, наданих позивачем, є достатнім і свідчить про реальне настання правових наслідків, що обумовлені зазначеними вище угодами.

          Відповідачем не спростовано того факту, що всі податкові накладні були зареєстровані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, а також того факту, що вказані вище контрагенти позивача є платниками податку на додану вартість та сплачують його, з Єдиного державного реєстру підприємств не виключені, податкову адресу не змінювали. Доказів звернення податкового органу до суду з позовами про припинення таких юридичних осіб у зв'язку з відсутністю підприємств за податковою адресою та неподанням податкової звітності не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем правомірно сформовано у спірному періоді валові витрати під час здійснення фінансово-господарських операцій, а також, позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) по даних взаємовідносинах.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання податкового органу, що деякі первинні бухгалтерські та податкові документи, отримані позивачем за перевіряємий період, не мають юридичної сили та доказовості в зв'язку з тим, що діяльність контрагентів-постачальників була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надані перелічені вище документи, які підтверджують фактичне постачання ТМЦ та послуг підприємству та їх оплату, та які свідчать про товарний та оплатний характер господарських відносин підприємства з контрагентами.

Таким чином, з аналізу наведених вище норм законодавства та наданих під час перевірки та до матеріалів справи доказів на підтвердження правовідносин ПП «Діброва-ЛВГ» із контрагентами ТОВ «Саєр Україна плюс», ПП «Виктория-», ТОВ «Лайт Брагс», ПП «Олівде» та ТОВ «Лідер-оптторг» вбачається, що позивачем дотримано всіх обов'язкових вимог чинного законодавства, пов'язаних з формуванням податкового кредиту та виникненням податкового зобов'язання, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника належним чином оформленої податкової накладної, яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суцддів також враховує те, що наявність вказаних законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обов'язковою, але, не безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в т.ч., коли господарські операції з придбання товарів (робіт чи послуг) не мали реального характеру.

Відповідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України право платника податку на податковий кредит ставиться в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету та їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.

Відповідачем не надано ані суду першої, ані суду апеляційної жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податків, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або, що діловою метою здійснення господарських взаємовідносин із даним суб'єктом господарювання є лише одержання позивачем податкової вигоди, та в матеріалах справи такі докази відсутні. Також, відповідачем не наведено доказів того, що договори, сторонами яких є позивач та його контрагенти, укладені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, в т.ч., в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законом обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Крім того, апелянтом не доведено, що згадані юридичні особи створені з відома або за участі позивача з метою ухилення від сплати податків, порушення економічних інтересів держави.

Відтак, отримані позивачем послуги використано у власній господарській діяльності, а тому суд вважає безпідставними і необґрунтованими висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за лютий - серпень 2016 року в сумі 1735426,00 грн.

          Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

          Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

          Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність податкового повідомлення - рішення від 11.11.2016 року №0000241400.

          За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

          Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

          Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

                              Апеляційну скаргу Голованівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року у справі № П/811/1072/17 залишити без задоволення.

          Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року у справі № П/811/1072/17 залишити без змін.

          Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя:                                                                                І.В. Юрко

           Суддя:                                                                                С.В. Чабаненко

           Суддя:                                                                                С.Ю. Чумак