Рішення

від 14.05.2018 по справі 914/1838/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2018р. Справа №914/1838/16

місто Львів

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних та юридичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Делакс Україна", Львівська область, м. Трускавець

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

про визнання недійсним договору про розірвання іпотечного договору №13/114/I02/08-C, який посвідчений 27.03.2014р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №424 укладеного між ПАТ Дельта Банк та ТзОВ Делакс Україна

Суддя Мороз Н.В.

Суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Бурак М.П.

Представники:

Від позивача: Заставний Р.А.

Від відповідача: Коврижних В.І.

Від третьої особи: Грицик А. С.

Суть спору:

Позовну заяву подано Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних та юридичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк", м.Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Делакс Україна", Львівська область, м. Трускавець за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ про визнання недійсним договору про розірвання іпотечного договору №13/114/I02/08-C, який посвідчений 27.03.2014р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №424 укладеного між ПАТ Дельта Банк та ТзОВ Делакс Україна .

Ухвалою господарського суду від 14.07.2016р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та призначено справу до розгляду в засіданні на 04.08.2016р.

04.08.2016р. розгляд справи відкладено з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

16.08.2016 р. позивачем подано заяву про зміну предмету позову шляхом уточнення тексту позовних вимог, якою останній просить визнати недійсним договір про розірвання іпотечного договору №13/114/І02/08-С, посвідченого 16.10.2008 р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №2953, який посвідчений 27.03.2014 р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №424, укладеного між ПАТ Дельта Банк та ТзОВ Делакс Україна .

16.08.2016р. розгляд справи відкладено з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду. Ухвалою від 05.09.2016р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів та відкладено розгляд справи на 04.10.2016р.

Ухвалою від 04.10.2016р. зупинено провадження у справі та призначено судову експертизу. Ухвалою від 16.11.2016р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.11.2016р.

29.11.2016р. розгляд справи відкладено з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

Ухвалою від 08.12.2016р. зупинено провадження у справі та призначено судову експертизу. Ухвалою від 17.02.2017р. поновлено провадження у справі для вирішення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів (документів), необхідних для дачі висновків, розгляд справи призначено на 28.02.2017р.

Ухвалою від 28.02.2017р. зупинено провадження у справі для проведення судової експертизи.Ухвалою від 02.08.2017р. поновлено провадження у справі для вирішення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів (документів), необхідних для дачі висновків, розгляд справи призначено на 15.08.2017р.

Ухвалою від 15.08.2017р. зупинено провадження у справі для проведення судової експертизи.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", відповідно до положень якого Господарський процесуальний кодекс України було викладено у новій редакції. Згідно з п. 9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Відповідно ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження або позовного провадження (загального або спрощеного).

Ухвалою суду від 09.01.2018р. поновлено провадження у справі, продовжено розгляд справи зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 30.01.2018р.

30.01.2016р., підготовче засідання відкладено з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду. Ухвалою від 20.02.2018р. продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання.

22.03.2018р., підготовче засідання відкладено з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду. Ухвалою від 12.04.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 14.05.2018р.

В судове засідання 14.05.2018р. представник позивача з'явився, позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, поясненнях та відповіді на відзив. Ствердив, зокрема, що 10.10.2008р. між ОСОБА_7 (позичальник) та ПАТ Кредитпромбанк укладено кредитний договір №06/114/08-С.

Відповідно до п. 1.1 даного договору, банк надає позичальнику кредит у розмірі 1 192000 доларів США строком до 09.10.2015р. включно. Процентна ставка починаючи з 10.10.2008 р. по 09.10.2015р. дорівнює 19% річних (п. 1.3). Згідно п. 1.6 договору, забезпеченням виконання за цим договором є іпотека нерухомості.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором був укладений іпотечний договір №13/114/І03/08-С, посвідчений 17.10.2008р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л. В. за реєстровим №2964, укладений між ПАТ Кредитпромбанк із майновим поручителем - ТзОВ ТКС Молл Маркет . За цим договором в іпотеку передана земельна ділянка площею 0,4660 га кадастровий НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1.

Крім того, між тими ж сторонами було укладено іпотечний договір №13/114/І01/08-С, посвідчений 16.10.2008р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л. В. за реєстровим №2959-2963. За цим договором в іпотеку були передані нежитлові приміщення, розташовані у АДРЕСА_1, а саме: 1-го поверху літ. 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70 І загальною площею 780,7 кв.м.; 3-го поверху літ. 123, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143, 146 загальною площею 967,3 кв.м.; а також земельна ділянка загальною площею 0,1560 га кадастровий НОМЕР_2, розташована за адресою АДРЕСА_1.

Крім того, між тими ж сторонами укладено договір поруки №06/114/П01/08-С від 16.10.2008 р.

Також, між ПАТ Кредитпромбанк та майновим поручителем - ТзОВ Делакс Україна укладено іпотечний договір №13/114/І02/08-С, посвідчений 16.10.2008 р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №2953. За цим договором в іпотеку передані розташовані за адресою: АДРЕСА_2 нежитлові будівлі: водолікарні (головний корпус) загальною площею 1171,5 кв.м.; водолікарні (праве крило) загальною площею 1013,7 кв.м., водолікарні (ліве крило) загальною площею 2201,3 кв.м., водолікарні (перехід) загальною площею 131,7 кв.м.

27.09.2013р. між ПАТ Кредитпромбанк та ПАТ Дельта Банк укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, зареєстрований в реєстрі за №2466 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.. Відповідно до додатку 1 до даного договору було відступлено, зокрема й право вимоги по кредитному договору №06/114/08-С, укладеному між ПАТ Кредитпромбанк та ОСОБА_7. Витягом із додатку 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги визначено, що основна сума непогашеного кредиту - 10 539 991, 31 грн.; сума нарахованих відсотків - 4 187 631, 07 грн.; фактичний розмір невиконаного грошового зобов'язання - 14 727 622, 38 грн., а купівельна ціна - 6 368 223, 92 грн.

27.03.2014 р. між АТ Дельта Банк та ТзОВ Факторингова компанія Аванс укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого відступлено кредитний договір №06/114/08-С, укладений із ОСОБА_7 Додатком №1 до цього договору визначено, що право вимоги - загальна сума вимог, які виникли і нараховані за кредитним договором на день укладення договору і складає 10 322958, 51 грн., а саме: право вимоги виконання зобов'язань щодо повернення заборгованості за кредитним договором в сумі 10 322958, 51 грн. Купівельна ціна за право вимоги за кредитним договором становить 50 000, 00 грн. 27.03.2014р. ця ціна була сплачена банку новим кредитором і у той же день було підписано акт приймання - передачі прав вимоги та передано оригінали документів, що підтверджують видачу кредиту.

27.03.2014р. між АТ Дельта Банк та ТзОВ ТКС Молл Маркет укладено договори про розірвання іпотечного договору №13/114/І03/08-С, посвідченого 17.10.2008 р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №2964, який посвідчений 27.03.2014р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №422; а також іпотечного договору №13/114/І01/08-С, посвідченого 16.10.2008р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №2958, який посвідчений 27.03.2014р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №423. Цими договорами з 27.03.2014 р. розірвані зазначені іпотечні договори і припинені іпотека та заборона відчуження нерухомого майна.

27.03.2014р. між АТ Дельта Банк та ТзОВ Делакс Україна укладено договір про розірвання іпотечного договору №13/114/І02/08-С, посвідченого 16.10.2008р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №2953, який посвідчений 27.03.2014р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №424. Згідно із цим договором з 27.03.2014р. розірвано іпотечний договір №13/114/І02/08-С, припинені іпотека та заборона відчуження нерухомого майна.

02.03.2015р. правлінням НБУ прийнято постанову №150 Про віднесення публічного акціонерного товариства Дельта Банк до категорії неплатоспроможних .

02.03.2015р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, прийнято рішення №51 Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк , згідно якого з 03.03.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ Дельта Банк - Кадирова В.В. 08.04.2015р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №71, яким запроваджено тимчасову адміністрацію строком на шість місяців, а рішенням від 03.08.2015р. №147 тимчасову адміністрацію продовжено до 02.10.2015р. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №181 від 02.10.2015р., прийнятим на підставі постанови НБУ №664 від 02.10.2015р., у ПАТ Дельта Банк з 05.10.2015р. по 04.10.2017р. розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноваженою особою Фонду Кадирова В.В.

В ході роботи комісії, оформленої протоколом №67 від 24.09.2015р., затвердженим уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації в АТ Дельта Банк виявлено ознаки нікчемності, передбачені п.п. 1-3 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а саме у договорів про розірвання іпотечних договорів, укладених із ТзОВ ТКС Молл Маркет ; ТзОВ Факторингова компанія Аванс , договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.03.2014р. із ТзОВ Факторингова компанія Аванс ; а також оскаржуваного договору про розірвання іпотечного договору, укладеного із ТзОВ Делакс Україна .

Як пояснено позивачем в судових засіданнях, останній вбачає таку нікчемність у тому, що не зважаючи на наявність істотної заборгованості позичальника за кредитним договором, внаслідок укладення договорів про розірвання, позивач втратив високоліквідне забезпечення за кредитним договором, тобто, відмовився від власних майнових вимог до іпотекодавця; взяв на себе зобов'язання щодо припинення обтяження предметів іпотеки, що стало однією з причин неплатоспроможності банку, виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами стало частково неможливим. Окрім того, позивач відчужив на користь ТзОВ Факторингова компанія Аванс майнові вимоги на суму 10 322 958, 51 грн. усього за 50 000, 00 грн. без проведення оцінки справедливої вартості майнових прав банку та за ціною, що більш ніж на 99% відрізняється від розміру прав вимоги. Факт порушення забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку свідчить про порушення оспорюваним договором й моральних засад суспільства, інтересів держави.

15.12.2015р. відповідачу скеровано за №4067 повідомлення про нікчемність договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.03.2014р., укладеного між АТ Дельта Банк та ТзОВ ФК Аванс , у зв'язку із чим наполягалось на виконанні умов розірваного іпотечного договору.

Заперечуючи проти відзиву відповідача, позивач зазначає, що обставини недійсності договору були встановлені рішенням Господарського суду м. Києва від 30.06.2016р. у справі №910/3819/16, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016р., яким задоволено позовні вимоги АТ Дельта Банк до ТзОВ ФК Аванс , треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ТзОВ ТКС Молл Маркет , ТзОВ Делакс Україна про визнання недійсним правочину. Визнав, що позичальник - ОСОБА_7 частково сплачував кошти за кредитним договором, однак, наполіг, що станом на дату відступлення прав вимог за кредитним договором його заборгованість становила 10 322 958, 51 грн. Розірвавши іпотечний договір, банк не отримав жодних коштів за відмову від майнових прав на задоволення своїх кредиторських вимог.

Рішення уповноваженої особи, оформлене протоколом №78 від 28.09.2015р., яким було встановлено недійсність, зокрема, й оскаржуваного правочину, оскаржене ОСОБА_7 та ТзОВ ТКС Молл Маркет до Львівського окружного адміністративного суду. Ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2016р. у справі №813/1312/16 та від 15.08.2016р. у справі №813/1005/16 закрито провадження у справі.

Посилається також на судову практику - постанови Верховного Суду України від 17.05.2017р. у справах №910/22664/15 та від 09.08.2017 р. №914/1318/16 (№3-1487гс16), якими встановлено, що за спірними договорами про внесення змін до договору іпотеки, укладеними між кредитором і боржником, кредитор відмовився від нерухомого майна, переданого в іпотеку на забезпечення зобов'язань за кредитним договором, тобто, відмовився від власних майнових вимог.

Представник відповідача в судове засідання 14.05.2018р. з'явився. Через службу діловодства господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи для можливості врегулювати спір в добровільному порядку. Проти позову заперечив з мотивів, зазначених у поясненнях та відзиві. Ствердив, зокрема, що позов ґрунтується на припущеннях того, що саме договори про розірвання іпотечних договорів призвели до втрати високоліквідного забезпечення, що ціна відчуження права вимоги є нижчою за звичайну. Посилається на сплату позичальником 5 450 000, 00 грн. в погашення зобов'язань за кредитним договором та недоведеність суми заборгованості позичальника на дату відчуження прав вимоги до нього. Договір про відступлення права вимоги відповідно до пп. 14.1.255 Податкового Кодексу України - це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації. Таким чином, це не правочин з придбання/виготовлення товарів/послуг. Посилається на невиконання банком вимог положення, затвердженого постановою правління НБУ №23 від 25.01.2012р. щодо формування банком резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями. Зазначає, що підстава для недійсності договору, передбачена п.3 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб має лише опосередковане значення для предмету спору, оскільки не стосується оскаржуваного у цій справі правочину, а стосується лише договору відступлення права вимоги від 27.03.2014р., укладеного із ТзОВ ФК Аванс . При цьому, у вказаному договорі позивач був кредитором, а не боржником, а тому п.2 ч.3 ст.38 вказаного Закону на ці відносини не поширюється. Посилається на те, що позивачем спочатку були укладені договори про розірвання іпотечних договорів, і вже після цього у той же день був укладений договір про уступку права вимоги, оскільки у його додатках не згадуються іпотечні договори. Розриваючи іпотечні договори банк не брав на себе жодних зобов'язань, а посилання на те, що внаслідок цього стало частково неможливим виконання банком своїх зобов'язань перед іншими кредиторами не підтверджено жодним доказом. Щодо твердження про відмову банку від власних майнових вимог до іпотекодавця за іпотечними договорами, що унеможливило його розрахунки з іншими кредиторами, то це не відповідає дійсності, оскільки договори про розірвання іпотечних договорів містять відкладальну умову: договір про розірвання договору іпотеки набуває чинності з моменту погашення заборгованості по кредиту позичальника за кредитним договором №06/114/08-С від 10.10.2008р. в сумі 5 450 000, 00 грн., його підписання сторонами і нотаріального посвідчення. Така сума була отримана банком, а тому укладення договору про розірвання іпотечного договору не було безоплатним.

Крім того, 06.03.2014р. на кредитному комітеті ПАТ Дельта Банк було погоджене протокольне рішення №12/36-4, згідно якого, за умови внесення позичальником на транзитний рахунок по кредитному договору №06/114/08-С від 10.10.2008р. суми не менше 5 450 000, 00 грн., ПАТ Дельта Банк надає згоду на розірвання іпотечного договору №13/114/І02/08-С від 16.10.2008р., а також погоджено відступлення права вимоги факторинговій компанії. Ця сума і є фактичною оцінкою вартості прав вимоги за кредитним договором та була сплачена позичальником. Ця сума є вищою за оцінку, зазначену у висновку судової оціночно-будівельної експертизи. Вважає, що позивачем не доведено здійснення уступки права вимоги за ціною, нижчою за звичайну, при тому, що згідно із ст. 632 ЦК України ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Щодо поданого клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає.

Статтями 202 та 216 ГПК України визначено перелік підстав для відкладення розгляду справи.

Крім того, ч.2 ст. 195 ГПК України імперативно встановлено тридцятиденний строк для розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд звертає увагу сторін, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Відтак, враховуючи обмеження процесуальних строків розгляду справи, встановлених нормами ст.195 ГПК України, заперечення представника позивача та третьої особи щодо відкладення судового засідання та наявність в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин спору, суд відмовляє представнику відповідача у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи, на стороні позивача в судове засідання з'явився, дав пояснення по суті спору. Ствердив, що на підставі постанови НБУ №664 від 02.10.2015р. Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Дельта Банк , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №181 від 02.10.2015р. Про початок процедури ліквідації ПАТ Дельта Банк та делегування повноважень ліквідатора банку . На виконання своїх обов'язків, передбачених ч.2 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , уповноваженою особою банку забезпечено проведення перевірки правочинів, укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення договорів, що є нікчемними. Перевіркою виявлено нікчемні правочини в розумінні п. п. 1-3 ч. 3 ст. 38 вказаного Закону, у т.ч. оскаржуваний договір. 30.12.2015р. ПАТ Дельта Банк надіслало ТзОВ Делакс Україна повідомлення про нікчемність правочину. Позов просить задоволити.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши у відповідності до ст. 13 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

10.10.2008р. між ОСОБА_7 (позичальник) та ПАТ Кредитпромбанк укладено кредитний договір №06/114/08-С, відповідно до п. 1.1 якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 1 192 000 дол. США строком по 09.10.2015р. включно. Процентна ставка починаючи з 10.10.2008р. по 09.10.2015р. становить 19% річних (п. 1.3). Відповідно до п. 1.6 кредитного договору, забезпеченням виконання за договором є іпотека нерухомості.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника укладено іпотечний договір №13/114/І03/08-С, посвідчений 17.10.2008р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №2964, укладений між ПАТ Кредитпромбанк із майновим поручителем - ТзОВ ТКС Молл Маркет . За цим договором в іпотеку передана земельна ділянка площею 0,4660 га кадастровий НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1. Крім того, між тими ж сторонами укладено іпотечний договір №13/114/І01/08-С, посвідчений 16.10.2008р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №2959-2963. За вказаним договором в іпотеку були передані нежитлові приміщення, розташовані у АДРЕСА_1, а саме: 1-го поверху літ. 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70 І загальною площею 780,7 кв.м.; 3-го поверху літ. 123, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143, 146 загальною площею 967,3 кв.м.; а також земельна ділянка загальною площею 0,1560 га кадастровий НОМЕР_2, розташована за адресою АДРЕСА_1.

Також, між тими ж сторонами укладено договір поруки №06/114/П01/08-С від 16.10.2008р.

Крім того, між ПАТ Кредитпромбанк та майновим поручителем - ТзОВ Делакс Україна укладено іпотечний договір №13/114/І02/08-С, посвідчений 16.10.2008р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №2953. За цим договором в іпотеку передані розташовані за адресою АДРЕСА_2 нежитлові будівлі: водолікарні (головний корпус) загальною площею 1171,5 кв.м.; водолікарні (праве крило) загальною площею 1013,7 кв.м., водолікарні (ліве крило) загальною площею 2201,3 кв.м., водолікарні (перехід) загальною площею 131,7 кв.м.

27.09.2013 р. між ПАТ Кредитпромбанк та ПАТ Дельта Банк укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, зареєстрований в реєстрі за №2466 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. Згідно додатку 1 до даного договору відступлено, зокрема й право вимоги по кредитному договору №06/114/08-С, укладеному між ПАТ Кредитпромбанк та ОСОБА_7. Витягом із додатку 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги визначено, що основна сума непогашеного кредиту - 10 539 991, 31 грн.; сума нарахованих відсотків - 4 187 631, 07 грн.; фактичний розмір невиконаного грошового зобов'язання - 14 727 622, 38 грн., а купівельна ціна - 6 368 223, 92 грн.

06.03.2014р. на кредитному комітеті ПАТ Дельта Банк погоджено протокольне рішення №12/36-4, згідно якого, за умови внесення позичальником на транзитний рахунок по кредитному договору №06/114/08-С від 10.10.2008р. суми не менше 5 450 000 грн., ПАТ Дельта Банк надає згоду на розірвання іпотечного договору №13/114/І02/08-С від 16.10.2008р., а також погоджено відступлення права вимоги факторинговій компанії

27.03.2014р. між АТ Дельта Банк та ТзОВ Факторингова компанія Аванс укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого відступлено кредитний договір №06/114/08-С, укладений із ОСОБА_7 Додатком №1 до вказаного договору визначено, що право вимоги - загальна сума вимог, які виникли і нараховані за кредитним договором на день укладення договору і складає 10 322 958, 51 грн., а саме: право вимоги виконання зобов'язань щодо повернення заборгованості за кредитним договором в сумі 10 322 958, 51 грн.

Покликання відповідача на недоведеність даної суми заборгованості не стосується суті спору, адже фактичний розмір заборгованості не впливає на заявлені позивачем підстави недійсності договору. Окрім того, відповідачем не було подано жодних доказів помилковості визначення суми заборгованості позичальника на дату укладення цього договору.

Договором купівлі-продажу права вимоги від 27.03.2014р. погоджено, що купівельна ціна за право вимоги за кредитним договором становить 50 000 грн. 27.03.2014р. ця ціна була сплачена банку новим кредитором і у той же день було підписано акт приймання - передачі прав вимоги та передано оригінали документів, що підтверджують видачу кредиту.

27.03.2014р. між АТ Дельта Банк та ТзОВ ТКС Молл Маркет укладено договори про розірвання іпотечного договору №13/114/І03/08-С, посвідченого 17.10.2008р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №2964, який посвідчений 27.03.2014р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №422; а також іпотечного договору №13/114/І01/08-С, посвідченого 16.10.2008р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №2958, який посвідчений 27.03.2014р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №423. Цими договорами з 27.03.2014р. розірвано зазначені іпотечні договори і припинені іпотека та заборона відчуження нерухомого майна.

27.03.2014р. між АТ Дельта Банк та ТзОВ Делакс Україна укладено договір про розірвання іпотечного договору №13/114/І02/08-С, посвідченого 16.10.2008р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №2953, який посвідчений 27.03.2014р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №424. Згідно із цим договором з 27.03.2014р. розірвано іпотечний договір №13/114/І02/08-С, припинені іпотека та заборона відчуження нерухомого майна.

Зазначені договори про розірвання іпотечних договорів в п. 4 містять відкладальну умову: кожен з цих договорів про розірвання договору іпотеки набуває чинності з моменту погашення заборгованості по кредиту позичальника за кредитним договором №06/114/08-С від 10.10.2008р. в сумі 5 450 000, 00 грн., його підписання сторонами і нотаріального посвідчення. Відповідачем визнано, що позичальник ОСОБА_7 сплатив цю суму. Позивачем вказана обставина не заперечувалась.

Згідно висновку №2543 від 11.12.2017р. судової оціночно-будівельної експертизи по господарській справі за позовом ПАТ Дельта Банк м. Київ до ТзОВ Делакс Україна м. Трускавець про визнання недійсним договору, ринкова вартість (ціна) заставного майна, яке є предметом іпотечного договору №13/114/І02/08-С від 16.10.2008р., укладеного між ПАТ Кредитпромбанк та ТзОВ Делакс Україна на момент розірвання цього договору - станом на 27.03.2014р., могла становити 4 323 150, 00 грн. (без ПДВ).

Відповідач покликається на перевищення фактично сплаченої позичальником суми вартості заставного майна, визначеної експертом. Однак, таке посилання не впливає на висновки суду, оскільки (добровільна) сплата 5 450 000, 00 грн. була визначена як передумова для відчуження права вимоги іншій особі та розірвання договорів іпотеки. Оскаржуваний договір про розірвання договору іпотеки не містить положень про відплатний характер його укладення. Зазначена в п.4 оскаржуваного договору відкладальна умова за своїм правовим характером та наслідками не є тотожною поняттю ціни договору.

02.03.2015р. Правлінням НБУ прийнято постанову №150 Про віднесення публічного акціонерного товариства Дельта Банк до категорії неплатоспроможних . 02.03.2015р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №51 Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк , згідно якого з 03.03.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ Дельта Банк - Кадирова В.В.

08.04.2015р. виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №71, яким запровадила тимчасову адміністрацію строком на шість місяців, а рішенням від 03.08.2015р. №147 тимчасову адміністрацію продовжено до 02.10.2015р.

Згідно ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у т.ч. договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьої цієї статті. Правочини (у т.ч. договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: п. 1 - банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних вимог; п. 2 - банк до визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або на виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; п. 3 - банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та / або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20% і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії у майбутньому відповідно до умов договору. Протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв: договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій; договори про здійснення кредитних операцій, які передбачають надання клієнту пільг і які банк не уклав би за звичайних ринкових умов; договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку внаслідок шахрайських дій та зловмисних намірів; договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку; договори (правочини) з пов'язаною особою банку, якщо така операція не відповідає вимогам законодавства України або загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку; господарські операції, де оплата значно перевищує реальну вартість товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком.

На підставі постанови НБУ №664 від 02.10.2015р. Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Дельта Банк , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №181 від 02.10.2015р. Про початок процедури ліквідації ПАТ Дельта Банк та делегування повноважень ліквідатора банку , якою розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноваженою особою Фонду Кадирова В.В.

На виконання своїх обов'язків, передбачених в ч. 2 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , уповноваженою особою банку забезпечено проведення перевірки правочинів, укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення договорів, що є нікчемними.

В ході роботи комісії, оформленої протоколом №67 від 24.09.2015 р., затвердженим уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації в АТ Дельта Банк виявлені ознаки нікчемності, передбачені в п.п.1-3 ч.3 ст.38 вказаного Закону, а саме у договорів про розірвання іпотечних договорів, укладених із ТзОВ ТКС Молл Маркет ; ТзОВ Факторингова компанія Аванс , договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.03.2014р. із ТзОВ Факторингова компанія Аванс ; а також оскаржуваного договору про розірвання іпотечного договору, укладеного із ТзОВ Делакс Україна . Згідно протоколу, ознаки, передбачені у вказаних нормах закону полягали у тому, що не зважаючи на наявність істотної заборгованості позичальника за кредитним договором, внаслідок укладення договорів про розірвання, позивач втратив високоліквідне забезпечення за кредитним договором, тобто, відмовився від власних майнових вимог до іпотекодавця; взяв на себе зобов'язання щодо припинення обтяження предметів іпотеки, що стало однією з причин неплатоспроможності банку, виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами стало частково неможливим. Окрім того, позивач відчужив на користь ТзОВ Факторингова компанія Аванс майнові вимоги на суму 10 322 958, 51 грн. усього за 50 000, 00 грн. без проведення оцінки справедливої вартості майнових прав банку та за ціною, що більш ніж на 99% відрізняється від розміру прав вимоги.

Рішення уповноваженої особи, оформлене протоколом №78 від 28.09.2015р., яким була встановлена недійсність, зокрема, й оскаржуваного правочину, оскаржено ОСОБА_7 та ТзОВ ТКС Молл Маркет до Львівського окружного адміністративного суду. Ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2016р. у справі №813/1312/16 та від 15.08.2016р. у справі №813/1005/16 закрито провадження у справі.

15.12.2015 р. відповідачу скеровано за №4067 повідомлення про нікчемність договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.03.2014р., укладеного між АТ Дельта Банк та ТзОВ ФК Аванс , у зв'язку із чим наполягалось на виконанні умов розірваного іпотечного договору.

Зазначені фактичні обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами та сторонами не заперечуються.

Розбіжності сторін стосуються правової оцінки цих дій, як таких, що можуть, або не можуть служити підставою для визнання оскаржуваного договору недійсним.

Договір купівлі-продажу прав вимоги від 27.03.2014р., укладений між АТ Дельта Банк та ТзОВ ФК Аванс у даній справі не оскаржується, а відтак, покликання сторін на підстави його недійсності судом до уваги не приймаються. Відповідач посилається на те, що договір про відступлення права вимоги, відповідно до пп. 14.1.255 Податкового Кодексу України - це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації, а відтак не є договором про придбання товарів, робіт чи послуг. Однак, таке посилання в контексті наведеного не стосується суті справи.

Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу прав вимоги від 27.03.2014р., укладений між ПАТ Дельта Банк та ТзОВ ФК Аванс був предметом дослідження по господарській справі №910/3819/16 за позовом ПАТ Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Дельта Банк до ТзОВ Факторингова компанія Аванс , за участю третіх осіб: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_7, ТзОВ Молл Маркет , ТзОВ Делакс Україна .

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016р. у вказаній справі була задоволена касаційна скарга ПАТ Дельта Банк , скасована постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016р. у справі №910/3819/16 та залишено без змін рішення господарського суду м. Києва від 30.06.2016р. у цій справі, яким було визнано недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги від 27.03.2014р., укладений між ПАТ Дельта Банк та ТзОВ ФК Аванс , застосовано наслідки недійсності правочину.

Вищий господарський суд України погодився із висновками Господарського суду м. Києва про те, що за оскаржуваним по вказаній справі договором, загальна сума вимог становить 10 322 958, 51 грн., при тому, що купівельна ціна за право цієї вимоги становить лише 50 000, 00 грн., що є порушенням п. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , оскільки банк здійснив відчуження майнових прав за ціною, значно нижчою за звичайну (оплата більш ніж на 99% відрізняється від вартості майнових прав).

Зазначене вище та матеріали справи свідчать про підставність заперечень відповідача про те, що підстава для недійсності договору, передбачена п.3 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб має лише опосередковане значення для предмету спору, оскільки не стосується оскаржуваного у цій справі правочину, а стосується лише договору відступлення права вимоги від 27.03.2014р., укладеного із ТзОВ ФК Аванс .

Суд звертає увагу, що у подальших своїх поясненнях позивач не покликається на п.3 ч.1 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , як на підставу недійсності оскаржуваного договору.

При цьому, не заслуговують на увагу як не доведені належними доказами посилання відповідача на те, що позивачем спочатку були укладені договори про розірвання іпотечних договорів, і вже після цього у той же день був укладений договір про уступку права вимоги, оскільки у його додатках не згадуються іпотечні договори. Незазначення у додатках переліку певного документу не обумовлюється із необхідністю його відсутності, недійсністю чи припиненням дії. Також, стверджуване відповідачем невиконання банком вимог положення, затвердженого постановою правління НБУ №23 від 25.01.2012р. щодо формування банком резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями не впливає на вирішення спору щодо визнання недійсним правочину. Як правильно наголошує позивач, закон не визначає, що для визнання недійсним оскаржуваний правочин має бути єдиним, що призвів до неплатоспроможності банку. Так, п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , підставу недійсності правочину визначає: банк до визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або на виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим. Інші можливі порушення банком вимог інструкцій НБУ не перешкоджають визнання укладеного банком правочину недійсним за наявності підстав, передбачених у ст. 38 вказаного закону.

Відповідно до ч.2 ст.509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього кодексу.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України (ст.215 ЦК України).

У відповідності до ст. 203 ЦК України, загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Серед інших підстав, позивач покликається на невідповідність оскаржуваного договору інтересам держави, моральним засадам суспільства. Однак, згідно п. 18 Постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, розірвавши договір іпотеки та знявши заборону відчуження до виконання позичальником основного зобов'язання за кредитним договором на майно, вартість якого була нижчою за суму зобов'язання позичальника за кредитним договором навіть після добровільної сплати частини боргу позичальником, та не передбачивши у такому договорі обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, позивач відмовився від власних вимог на звернення стягнення на заставлене майно не зважаючи на наявність у нього такого права та наявність підстав для реалізації прав іпотекодержателя.

Аналогічна позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 17.05.2017р. у справах №910/22664/15 та від 09.08.2017р. №914/1318/16 (№3-1487гс16), якими встановлено, що за спірними договорами про внесення змін до договору іпотеки, укладеними між кредитором і боржником, кредитор відмовився від нерухомого майна, переданого в іпотеку на забезпечення зобов'язань за кредитним договором, тобто, відмовився від власних майнових вимог.

Частиною 4 ст.11 ГПК України внормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 ГПК України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду по справі №910/13407/17 від 13.03.2018р.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок укладення оскаржуваного договору заборгованість позичальника, яка на даний час залишається непогашеною, не забезпечена іпотекою, що впливає на можливість позивача виконувати свої зобов'язання перед іншими кредиторами. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсним договір про розірвання Іпотечного договору №13/114/І02/08-С, посвідченого 16 жовтня 2008р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №2953, який посвідчений 27.03.2014р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В. за реєстровим №424, укладеного між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) та Товариством з обмеженою відповідальністю Делакс Україна (м. Трускавець, бульвар Ю. Дрогобича, 2, код ЄДРПОУ 32351931).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Делакс Україна (м. Трускавець, бульвар Ю. Дрогобича, 2, код ЄДРПОУ 32351931) на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) - 1378, 00 грн. судового збору.

У зв"язку із відпусткою судді Кітаєвої С. Б. у період з 21.05.2018р. по 25.05.2018 р., повний текст рішення виготовлено 29.05.2018р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Мазовіта А.Б.