Рішення

від 18.05.2018 по справі 921/586/17-г/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 травня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/586/17-г/13

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стопника С.Г.

при секретарі судового засідання Касюдик О.О.

Розглянув справу

за позовом: Приватного підприємства "Привокзальний майдан", майдан Привокзальний, м. Тернопіль

до відповідача: Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль

про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований по вул. Майдан Привокзальний у м. Тернополі

За участі представників:

Позивача: Ізай Р.О.

Відповідача: Лукащук В.М.

В порядку ст.222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) судом здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

В судовому засіданні 18.05.2018 року, відповідно до ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: 11.10.2017 року Приватне підприємство "Привокзальний майдан", м.Тернопіль, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Тернопільської міської ради, про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - торговий комплекс, що складається із: торгового павільйону площею 46,2 кв.м; торгового павільйону площею 36,75 кв.м; торгових кіосків загальною площею 186,92 кв.м; відкритого торгового ряду; додаткового ряду торгових кіосків загальною площею 31,1 кв.м, розташованого по вул. Майдан Привокзальний у м. Тернополі на земельних ділянках із кадастровими номерами 6110100000:02:026:0051, 6110100000:02:026:0052; та про зобов'язання Виконавчого комітету Тернопільської міської ради присвоїти адресний номер зазначеному об'єкту нерухомого майна.

Ухвалою суду від 12.10.2017 року порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд в судовому засіданні на 23.10.2017 року на 10 год 00 хв.

В подальшому, розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема на 03.11.2017 року на 11 год 00 хв, на 10.11.2017 року на 10 год 00 хв, на 20.11.2017 року на 10 год 30 хв та на 27.11.2017 року 10 год 30 хв з підстав, викладених у відповідних ухвалах.

Ухвалою суду від 27.11.2017 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, у зв'язку із чим, згідно ч.3 ст.24 ГПК України (в чинній на той час редакції) розгляд справи розпочався заново; призначено судове засідання на 08.12.2017 року на 9 год 30 хв.

В судовому засіданні 08.12.2017 року оголошено перерву до 13.12.2017 до 9 год. 00 хв. для надання можливості відповідачам запропонувати суду перелік питань, які мають бути поставлені для роз'яснення експерту.

Ухвалою господарського суду від 13.12.2017 року у даній справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, вул. Січових Стрільців, 4, м.Тернопіль, та зупинено провадження у справі. На вирішення експерта поставлено наступні питання: 1) Чи є збудований та зданий в експлуатацію Приватним підприємством "Привокзальний майдан" торгівельний комплекс, розташований на земельних ділянках із кадастровими номерами 6110100000:02:026:0051 та 6110100000:02:026:0052 на майдані Привокзальний у м.Тернополі - нерухомим майном? 2) Чи утворюють об'єкти: торговий павільйон, площею 46,2 кв.м; торговий павільйон, площею 36,75 кв.м; торгові кіоски, загальною площею 186,92 кв.м; відкритий торговий ряд; додатковий ряд торгових кіосків, загальною площею 31,1 кв.м, єдине ціле, що дає підстави вважати їх однією річчю (складна річ) - торговим комплексом?

Згідно супровідного листа №1641/17 від 18.12.2017 року матеріали справи №921/586/17-г/13 направлено Тернопільському відділенню КНДІСЕ, вул. Січових Стрільців, 4, м. Тернопіль, для проведення судової експертизи.

09.01.2018 судом розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання судового експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Переймибіди В.М. (вх.№9 від 02.01.2018) щодо погодження строків проведення експертизи у термін понад три місяці.

19.03.2018 року матеріали справи повернуто Господарському суду Тернопільської області разом із Висновком експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи №1316/17/370/371/18-22 від 15.03.2018 (вх. №7640 від 19.03.2018), у зв'язку з чим, ухвалою суду від 20.03.2018 року поновлено провадження у даній справі. Крім того, враховуючи, що з 15.12.2017 року набув чинності Господарський процесуальний кодекс України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017), постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

29.03.2018 від представника відповідачів надійшла заява (вх.№8447 від 29.03.2018) щодо висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи №1316/17/370/371/18-22 від 15.03.2018, у якій представник вважає висновок експерта таким, що складений з порушенням норм чинного законодавства, а висновки з питань, поставлених судом - помилковими, у зв'язку з чим такі, на його думку, не повинні братися до уваги судом. Зокрема, вказує на залишення поза межами дослідження додаткового ряду торгових кіосків, загальною площею 31,1 кв.м, прийнятих в експлуатацію у 2005 році.

У підготовчому засіданні, призначеному на 02.04.2018 року на 10:00 год, з метою виконання завдань підготовчого провадження, судом оголошувались перерви до 13.04.2018 до 10 год 00 хв. та до 20.04.2018 року до 10 год 15 хв., про що постановлено відповідні ухвали із занесенням таких до протоколів судових засідань.

10.04.2018 за вх.№9017 від представника позивача надійшла відповідь на заяву представника відповідачів (вх.№8447 від 29.03.2018), у якій представником наведено свої заперечення з приводу тверджень представника відповідача про помилковість висновків експерта, викладених у Висновку №1316/17/370/371/18-22 від 15.03.2018. Зокрема, вказує на те, що висновок містить всі необхідні обов'язкові реквізити, оформлений та підписаний у відповідності до п.4.17 Наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, є повним та обґрунтованим, і оцінюватиметься судом разом із іншими доказами у справі.

18.04.2018 від позивача надійшла заява (вх.№9687 від 18.04.2018) про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст.46 ГПК України, у відповідності до якої останній просить вважати їх наступними: "Визнати за Приватним підприємством "Привокзальний майдан" право власності на об'єкт нерухомого майна - торгівельний комплекс, що складається із: торгового павільйону площею 46,2 кв.м; торгового павільйону площею 36,75 кв.м; торгових кіосків загальною площею 186,92 кв.м, розташованого по вул. Майдан Привокзальний у м. Тернополі на земельних ділянках із кадастровими номерами 6110100000:02:026:0051, 6110100000:02:026:0052".

Ухвалою господарського суду від 20.04.2018 прийнято зменшення позовних вимог в частині вимоги про визнання права власності на нерухоме майно, заявленої до Тернопільської міської ради; в частині позовної вимоги, заявленої до відповідача-2 Виконавчого комітету Тернопільської міської ради провадження у справі закрито; виключено останнього з числа відповідачів; закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 07.05.2018 із предметом спору - про визнання за Приватним підприємством "Привокзальний майдан" права власності на об'єкт нерухомого майна - торгівельний комплекс, що складається із: торгового павільйону площею 46,2 кв.м; торгового павільйону площею 36,75 кв.м; торгових кіосків загальною площею 186,92 кв.м, розташованого по вул. Майдан Привокзальний у м. Тернополі на земельних ділянках із кадастровими номерами 6110100000:02:026:0051, 6110100000:02:026:0052.

Проте судове засідання 07.05.2018 року не відбулося у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному та було перенесено на 18.05.2018 на 10 год 45 хв, про що сторін належним чином у відповідності до ст.120 ГПК України повідомлено ухвалою суду від 11.05.2018 року.

В судовому засіданні 18.05.2018 суд розпочав розгляд справи по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, письмових поясненнях до позовних вимог (вх.№20343 від 15.11.2017) та з урахуванням заяви (вх.№9687 від 18.04.2018) про зменшення розміру позовних вимог.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем вказується, зокрема, про те, що Приватним підприємством "Привокзальний майдан", як правонаступником Спільного малого підприємства "Привокзальний майдан", закінчено проведення реконструкції та здано в експлуатацію торговельний комплекс за адресою м. Тернопіль, майдан Привокзальний. Однак при передачі документів між підприємствами, були втрачені частково документи, що унеможливлює проведення державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно, у зв'язку із чим просить суд на підставі ст.392 ЦК України визнати право власності на таке майно в судовому порядку.

Додатково, у письмових поясненнях до позовних вимог (вх.20343 від 15.11.2017) позивач просить суд врахувати положення ч.1 ст.188 ЦК України, згідно якої якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Вказані у позовній заяві об'єкти - торговий комплекс із додатковими рядами торгових кіосків здані в експлуатацію відповідно до вимог законодавства, діючого станом на 2003 та 2005 роки; такі об'єкти є нерухомим майном, оскільки розташовані на земельних ділянках із кадастровими номерами 6110100000:02:026:0051, 6110100000:02:026:0052, а їх переміщення є неможливим без їх знецінення та зміни призначення (ринкова торгівля).

Представник відповідача - Тернопільської міської ради, в судовому засіданні 18.05.2018 року зазначив, що при вирішенні даного спору покладається на думку суду.

У поданому відзиві на позов (вх.№189 від 20.10.2017), а також доповненнях до відзиву (вх.№8970 від 06.04.2018) представник відповідача проти позову заперечував, зокрема, вказуючи на необґрунтованість позову, відсутність проведеної державної реєстрації права власності на вказаний у позовній заяві об'єкт, неоскарження позивачем рішення державного реєстратора про відмову в державній реєстрації прав від 24.04.2017, недоведеність тієї обставини, що вказане у позовній заяві майно є нерухомим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України та п.2 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Приватне підприємство "Привокзальний майдан" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується, зокрема, Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003134884, сформованого станом на 11.10.2017 року, а отже вправі звертатися до господарського суду за захистом своїх прав.

Згідно інформації, вказаної у Витягу, а також згідно п.1.4 Статуту підприємства, Приватне підприємство "Привокзальний майдан" є правонаступником Спільного малого підприємства "Привокзальний майдан", яке 08.07.2005 року було припинено за рішенням засновників.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За правилами частини 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

При цьому, вибір того чи іншого способу захисту прав і законних інтересів є правом позивача. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Як стверджує позивач, звертаючись із даним позовом (з урахуванням прийнятої судом заяви (вх.№9687 від 18.04.2018):

- в 2000 році Спільним малим підприємством "Привокзальний майдан" було придбано торговельний комплекс по вул. Привокзальний майдан у м. Тернополі;

- СМП "Привокзальний майдан" було проведено реконструкцію та у березні 2003 року здано в експлуатацію Торговельний комплекс за адресою: м. Тернопіль, майдан Привокзальний;

- надалі правонаступником СМП "Привокзальний майдан" - Приватним підприємством "Привокзальний майдан", закінчено проведення реконструкції вказаного торговельного комплексу та здано його в експлуатацію;

- 24.09.2009 року згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного між Тернопільською міською радою та Спільним малим підприємством "Привокзальний майдан", зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації 02.10.2002 року, підприємству було надано в оренду земельну ділянку по вул. Привокзальний майдан у м. Тернополі терміном на 10 років для розташування торговельного комплексу. В подальшому, до договору вносились зміни в частині продовження строку дії договору;

- при передачі документів між підприємствами були втрачені частково документи, а саме договори купівлі-продажу торговельного комплексу, що унеможливило на той час, як і унеможливлює на даний час, проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Матеріали справи свідчать про те, що:

- згідно Акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію, складеного в лютому 2003 року та затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №330 від 28.03.2003, прийнято в експлуатацію торгівельний комплекс за адресою майдан Привокзальний в м. Тернополі, розташований на земельній ділянці площею 670 кв.м., і який включає: торговий павільйон площею 46,2 кв.м, торговий павільйон площею 36,75 кв.м, торгові кіоски загальною площею 186,92 кв.м, відкритий торговий ряд.

У вказаному Акті, складеному державною технічною комісією за участі зокрема і представника забудовника (замовника) - директора СМП "Привокзальний майдан" Семерка Р.Р., зазначено, що закінчений будівництвом торгівельний комплекс за адресою майдан Привокзальний збудований згідно з дозволом на виконання будівельно-монтажних робіт, виданим інспекцією держархбудконтролю міськвиконкому від 30.01.2003 року №18/03. Згідно п.2 рішення Державної технічної комісії цей акт є підставою для оформлення права власності на збудований об'єкт та включення його до державної статистичної звітності.

- 04.06.2015 року за замовленням Приватного підприємства "Привокзальний майдан" ТОВ "Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області" виготовлено технічний паспорт на громадський будинок - торгівельний комплекс за адресою майдан Привокзальний в м. Тернопіль, який складається із магазину (Літ. "А") площею 46,2 кв.м, магазину і приміщення (Літ. "Б") загальною площею 36,8 кв.м, магазинів в кількості 27 одиниць (Літ. "В") загальною площею 186,9 кв.м.

Також, в матеріалах справи наявна копія виготовленого 23.02.2017 року ПП Будзик О.Б. технічного паспорта на приміщення - торгові кіоски за адресою майдан Привокзальний, м. Тернопіль, яким підтверджено, що за вказаною адресою розташовані наступні будівлі і споруди: Літ."А" торговий павільйон, 2003 року побудови, площею 46,2 кв.м, Літ. "Б" торговий павільйон, 2003 року побудови, площею 36,75 кв.м, Літ."В" торгові кіоски, загальною площею 186,92 кв.м. (саме з урахуванням вказаних площ, заявлено даний позов).

Вищезазначені об'єкти розташовані на земельних ділянках із кадастровими номерами 6110100000:02:026:0051, 6110100000:02:026:0052.

Згідно долучених до позовної заяви витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №43370351 та №43366748, сформованих станом на 07.09.2015, земельні ділянки із кадастровими номерами 6110100000:02:026:0051 площею 0,6333 га та 6110100000:02:026:0052 площею 0,0037 га, надані в оренду Приватному підприємству "Привокзальний майдан", строком дії - до 15.08.2022 року, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для розташування торгівельного комплексу.

- Рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О., №34912412 та №34913008 від 24.04.2017 року відмовлено Приватному підприємству "Привокзальний майдан" у державній реєстрації права приватної власності на торговельний комплекс та додатковий ряд торгових кіосків, що розташовані за адресою м. Тернопіль, Привокзальний майдан, будинок б/н, кадастровий номер земельної ділянки: 6110100000:02:026:0051, 6110100000:02:026:0052, у зв'язку із відсутністю у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, визначених підпунктом 3 частини 1 п.41 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 (зазначені рішення станом на час розгляду справи позивачем не оскаржені).

- Листом №624/14 від 29.05.2017 року Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, у відповідь на звернення ПП "Привокзальний майдан" щодо присвоєння адресного номера торговому комплексу за адресою майдан Привокзальний, повідомило останньому про те, що задовольнити звернення не видається можливим з огляду на подання неповного пакету документів, зокрема - відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно - торговельний комплекс.

Наведені обставини стали підставою для звернення Приватного підприємства "Привокзальний майдан" із даним позовом про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - торгівельний комплекс, що складається із: торгового павільйону площею 46,2 кв.м; торгового павільйону площею 36,75 кв.м; торгових кіосків загальною площею 186,92 кв.м, розташованого по вул. Майдан Привокзальний у м.Тернополі на земельних ділянках із кадастровими номерами 6110100000:02:026:0051, 6110100000:02:026:0052, посилаючись при цьому, зокрема на ст.ст. 188, 392 Цивільного кодексу України.

Суд, на підставі ст.86 ГПК України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Предметами права власності може бути майно, яке складається з речей (стаття 179 ЦК України), сукупності речей та майнових прав (стаття 190 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.188 ЦК України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

Режим рухомих і нерухомих речей врегульовано ст. 181 ЦК України, з якої випливає, що основною розмежувальною ознакою рухомих і нерухомих речей є їх зв'язок із землею. Зокрема, згідно з ч.ч.1, 2 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 1 ст.182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч.4 ст.182 ЦК України).

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за визначенням статті 2 якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У п.37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 07.02.2014 №5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" роз'яснено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (п.5 вказаної Постанови).

Передумовою для застосування ст.392 ЦК України є також відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Позови про визнання права власності спрямовані на усунення перешкод у здійсненні власником (чи титульним власником) свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання є підтвердження позивачем своїх прав на майно. Це може випливати, зокрема, із правовстановлюючих документів.

Проте, як вказує позивач, договори купівлі-продажу зазначеного у позовній заяві майна (торгівельного комплексу) були втрачені при передачі документів від Спільного малого підприємства "Привокзальний майдан" до Приватного підприємства "Привокзальний майдан", що унеможливило на той час, як і унеможливлює на даний час, проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Наведене свідчить про те, що позивач набув право власності на спірне майно на законних підставах (законність набуття позивачем права власності на вказаний об'єкт під сумнів відповідачем не ставиться).

Слід також зазначити, що таке будівництво (реконструкція) торговельного комплексу не є самочинним, що підтверджується Актом державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію, складеного в лютому 2003 року та затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №330 від 28.03.2003. До того ж, торгівельний комплекс розміщений на земельних ділянках, які відведені позивачу саме для цих цілей.

Поряд з цим, після прийняття об'єкта в експлуатацію, право власності на торговельний комплекс СМП "Привокзальний майдан" у встановленому порядку оформлене не було, що унеможливлює на даний час проведення державної реєстрації права власності Приватного підприємства "Привокзальний майдан" на нерухоме майно.

Як вже зазначалось вище, судом у даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу з метою з'ясування обставин, що мають значення для розгляду справи.

Згідно наданого Висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи №1316/17/370/371/18-22 від 15.03.2018, по першому питанню експертом встановлено, що збудований та зданий в експлуатацію Приватним підприємством "Привокзальний майдан" торгівельний комплекс, розташований на земельних ділянках із кадастровими номерами 6110100000:02:026:0051 та 6110100000:02:026:0052 на майдані Привокзальний у м.Тернополі є нерухомим майном. По другому питанню, зроблено висновок про те, що торговий павільйон, площею 46,2 кв.м; торговий павільйон, площею 36,75 кв.м; торгові кіоски, загальною площею 186,92 кв.м; відкритий торговий ряд; додатковий ряд торгових кіосків, загальною площею 31,1 кв.м, здані в експлуатацію як єдине ціле - торгівельний комплекс, та на день проведення обстеження перебувають у задовільному технічному стані, що дає змогу використовувати його за призначенням, є однією річчю (складна річ).

Вказане в сукупності з іншими матеріалами справи спростовує заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву (вх.№189 від 20.10.2017).

Згідно із частинами 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч.1 ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Враховуючи викладені вище норми матеріального та процесуального права, дослідивши обставини справи, а також зважаючи на те, що: позивач набув право власності на спірне майно на законних підставах (законність підстав такого набуття відповідачем не заперечено); заявлений позов відповідає визначеним законом способам захисту і матеріали справи не свідчать про порушення позивачем прав інших осіб, а тому з метою усунення невизначеності щодо відносин власності з приводу вказаного у позовній заяві майна, господарський суд вважає, що право власності позивача на спірне майно підлягає захисту шляхом задоволення даного позову.

Згідно п.9 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно є підставою для державної реєстрації прав.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 194, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Приватним підприємством "Привокзальний майдан" (майдан Привокзальний, м. Тернопіль, код 21167974) право власності на об'єкт нерухомого майна - торгівельний комплекс, що складається із: торгового павільйону площею 46,2 кв.м; торгового павільйону площею 36,75 кв.м; торгових кіосків загальною площею 186,92 кв.м, розташованого по вул. Майдан Привокзальний у м.Тернополі на земельних ділянках із кадастровими номерами 6110100000:02:026:0051, 6110100000:02:026:0052.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст.256-257 ГПК України, з урахуванням п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 травня 2018 року.

Суддя С.Г. Стопник