Ухвала

від 29.05.2018 по справі 913/11/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

29.05.2018 року справа № 913/11/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: Мартюхіна Н.О. Геза Т.Д., Дучал Н.М. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка", м. Сєвєродонецьк, Луганська область на рішення Господарського суду Луганської області від 12.03.2018 року (повний текст від 15.03.2018 року) у справі№913/11/18 (суддя Лісовицький Є.А.) за позовом до відповідача про Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Сєвєродонецьк, Луганська область Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка", м. Сєвєродонецьк, Луганська область стягнення 398396 грн. 49 коп. В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 12.03.2018 року у справі №913/11/18 позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка" про стягнення 398396 грн. 49 коп. задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 156032 грн. 06 коп.; інфляційні втрати в сумі 189714 грн. 03 коп.; 3% річних в сумі 52650 грн. 40 коп., витрати на сплачений судовий збір в сумі 5975 грн. 95 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка", в якій просить застосувати до спірних відносин позовну давність, скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 12.03.2018 року у справі №913/11/18 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В апеляційній скарзі Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка" заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1)рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2)ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Ст. 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) Європейський суд дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження рішення без наведення відповідних причин, порушують принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 ст. 6 Конвенції.

ГПК України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку встановленого на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Луганської області від 12.03.2018 року у справі №913/11/18 апелянт зазначає, що йому не було відомо про час та місце судового розгляду справи, участі в судовому засіданні він не приймав, оскаржуване рішення від 12.03.2018 року не отримував, про факт судового розгляду справи та існування судового рішення відповідачу стало відомо 08.05.2018 року із постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2018 року, із текстом оскаржуваного судового рішення ознайомився 08.05.2018 року на сайті Судової влади України.

У зв'язку з вищевикладеним, відповідач вважає, що із поважних причин не міг подати апеляційну скаргу на рішення суду від 12.03.2018 року у встановлений законом строк.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішення Господарського суду Луганської області у справі №913/1/18 ухвалено 12.03.2018 року, повний текст якого складено та підписано 15.03.2018 року. Отже строк на звернення з апеляційною скаргою закінчився 04.04.2018 року.

Відповідно до інформації, що міститься на бланку відділення поштового зв'язку Укрпошта Експрес на конверті, в якому надійшла апеляційна скарги вбачається, що апелянт надіслав до суду апеляційну скаргу 15.05.2018 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду.

В апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка" на рішення Господарського суду Луганської області від 12.03.2018 року у справі №913/11/18 зазначено адресу апелянта: вул. Богдана Ліщини, 2А/1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область,93400. Така ж адреса зазначена у позовній заяві та місться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як встановлено Донецьким апеляційним господарським судом, на адресу відповідача, яка зазначена в матеріалах позовної заяви та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Господарським судом Луганської області надсилались ухвала про відкриття провадження у справі від 04.01.2018 року, ухвала від 29.01.2018 року, якою відкладено підготовче судове засідання та рішення Господарського суду Луганської області від 12.03.2018 року, проте зазначені процесуальні документи повернуто на адресу суду відділенням поштового зв'язку. При цьому на конвертах у яких надсилалися відповідачу зазначені процесуальні документи та були повернуті до суду першої інстанції вказано, що конверти повернуто у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Разом з тим, вказані процесуальні документи господарського суду першої інстанції оприлюднені на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, зважаючи на зазначене вище, судом першої інстанції було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення, зокрема, відповідача про здійснення розгляду даної справи. До того ж, судом своєчасно та згідно із зазначеними вище вимогами ГПК України було направлено копію рішення суду від 12.03.2018 року на адресу відповідача, відомості про яку, як вже зазначалось, наявні в матеріалах справи.

Сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що несвоєчасне оскарження рішення місцевого господарського суду зумовлене, з огляду на доводи, наведені відповідачем, не об'єктивними обставинами, а обставинами суб'єктивного характеру.

Крім того, з матеріалів апеляційної скарги судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2018 року надсилалася державним виконавцем відповідачу за адресою вул. Богдана Ліщини, 2А/1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, тобто за тією ж адресою, за якою надсилалися ухвали та рішення суду у зазначеній справі, та була отримана останнім.

Отже апелянтом не наведено жодних обставин та не надано доказів, які б підтверджували наявність об'єктиних, непереборних обставин, що перешкоджали б відповідачу дізнатися про існування оскаржуваного рішення та звернутися до суду зі скаргою у встановлений законом строк.

Враховуючи викладене, посилання апелянта на те, що оскільки він не брав участі у судових засіданнях у даній справі, не отримував поштову кореспонденцію суду, а про наявність оскаржуваного рішення від 12.03.2018 року дізнався лише 08.05.2018 року із постанови державного виконавця не можуть бути прийняті судом як поважні обставини пропуску процесуального строк на апеляційне оскарження.

Згідно з ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і підстави, вказані скаржником у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260, ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

У Х В А Л И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка" на рішення Господарського суду Луганської області від 12.03.2018 року у справі №913/11/18 - залишити без руху.

2.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка" усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме:

- надати до Донецького апеляційного господарського суду вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Луганської області від 12.03.2018 року у справі №913/11/18.

3.Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка", що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: Т.Д. Геза

Н.М. Дучал