Постанова

від 20.09.2018 по справі 913/11/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2018 справа № 913/11/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача від відповідача Мартюхіна Н.О. Дучал Н.М., Склярук О.І. Єлфімовій Ю.О. не з'явився не з'явився розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка", м. Сєвєродонецьк, Луганська область на рішення Господарського суду Луганської області від 12.03.2018 року (повний текст від 15.03.2018 року) у справі№913/11/18 (суддя Лісовицький Є.А.) за позовом до відповідача про Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Сєвєродонецьк, Луганська область Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка", м. Сєвєродонецьк, Луганська область стягнення 398396 грн. 49 коп. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.03.2018 року у справі №913/11/18:

- позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка" про стягнення 398396 грн. 49 коп. - задоволено повністю;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка" (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 2-А/1, код ЄДРПОУ: 32909278) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 36, р/р 373940055 в філії - Луганському обласному управлінні АТ "Ощадбанк", МФО 304665, код ЄДРПОУ: 09304612) заборгованість в сумі 156032 грн. 06 коп.; інфляційні втрати в сумі 189714 грн. 03 коп.; 3% річних в сумі 52650 грн. 40 коп., витрати на сплачений судовий збір в сумі 5975 грн. 95 коп.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 12.03.2018 року у справі №913/11/18 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, зважаючи на наступне:

- рішенням господарського суду Луганської області від 07.12.2015р. по справі №913/1019/15, яким задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка", вже було врегульовано спірні правовідносини між сторонами;

- заборгованість за кредитним договором погашена в повному обсязі 12.11.2017, в той же час оскаржуваним рішенням задоволено вимоги про стягнення процентів за кредитом з 07.11.2016р. по 06.12.2017р., 3% річних за прострочення сплати процентів за кредитом з 28.09.2015 по 17.12.2017, інфляційні втрати з жовтня 2015 по листопад 2017, що є незаконним;

- відповідач заявив в апеляційній скарзі клопотання про застосування до спірних правовідносин позовної давності, з огляду на надходження позовної заяви до суду 03.01.2018р.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2018р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Мартюхіна Н.О., судді Дучал Н.М., Геза Т.Д.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2018р., у зв'язку із перебуванням судді Дучал Н.М. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Мартюхіна Н.О., судді Склярук О.І., Геза Т.Д.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2018р., у зв'язку із перебуванням судді Склярук О.І. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Мартюхіна Н.О., судді Дучал Н.М., Геза Т.Д.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2018р., у зв'язку із перебуванням судді Гези Т.Д. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Мартюхіна Н.О., судді Дучал Н.М., Склярук О.І.

Позивач у судове засідання 20.09.2018р. не з'явився, причини неявки не повідомив. В процесі розгляду апеляційної скарги надав відзив, яким заперечив проти задоволення апеляційної скарги, зважаючи на наступне:

- банком нараховано проценти за користування кредитом, 3% річних та інфляційні втрати до повного погашення кредиту. Нарахування 3% річних та інфляційних втрат за несплату проценті здійснено по день складання розрахунку заборгованості;

- рішенням господарського суду Луганської області від 07.12.2015р. стягнуто заборгованість, що існувала станом на 27.09.2015р., проте в даному спорі, період нарахування заявлених до стягнення сум почав свій відлік з 28.09.2015;

- банком подано позов в межах строків позовної давності, оскільки кредитним договором передбачено строк позовної давності у 10 років.

Відповідач у судове засідання 20.09.2018р. не прибув, причини неявки не повідомив.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка" (далі - Позичальник) був укладений Договір кредитної лінії №236 від 12.03.2014 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. п. 2.2. - 2.4. Кредитного договору Кредит надано у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) на поповнення обігових коштів (Цільове призначення Кредиту) з остаточним терміном повернення не пізніше 10.03.2017. Позичальник зобов'язався не пізніше останнього Банківського дня періоду, в якому закінчується строк користування Кредитом у межах встановленого у звітному періоді Діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період. Позичальник також зобов'язався здійснити погашення кожного траншу не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту його отримання незалежно від діючого ліміту кредитування. Максимальний ліміт кредитування становить 1000000,00 (один мільйон) гривень 00 копійок.

Сторонами встановлено графік погашення заборгованості: до 31.01.2017 (включно) -1000000,00 грн.; з 01.02.2017- 10.03.2017 (включно) - 500000,00 грн.

Згідно п.2.3.3. Кредитного договору Позичальник зобов'язується здійснити погашення кожного траншу не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання його отримання незалежно від Діючого ліміту кредитування.

Відповідно до п. 2.7.1. Кредитного договору, процентна ставка встановлена в розмірі 21% річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному Договором.

Згідно з п. 2.7.2. Кредитного договору, проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості Позичальника за Кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі Кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим Договором.

Пунктом 2.7.3. Кредитного договору сторонами передбачено, що нараховані за період з першого дня видачі Кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення Позичальником Кредиту (або його частки) проценти (з урахуванням положень п. 2.7.4. цього Договору) повинні бути сплачені Позичальником не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітнім, а в разі дострокового погашення Кредиту - одночасно з погашенням Кредиту.

Згідно п. 2.10.3. Кредитного договору, за резервування коштів на невикористану частину Кредиту сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 1% річних від суми невикористаної частини Кредиту щомісячно в строк до п'ятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Відповідно до п. 5.3.2. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний точно в строки, обумовлені Договором, погашати Кредит та своєчасно у визначені цим Договором строки сплачувати плату (проценти) за користування Кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим Договором на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в Договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

У зв'язку з порушенням виконання зобов'язань за Договором кредитної лінії №236 від 12.03.2014, ПAT "Ощадбанк", з метою захисту порушених прав, в 2015 році звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Торговельний дім Марічка" заборгованості в сумі 1 229 237 грн. 26 коп.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 07.12.2015 у справі №913/1019/15 позов ПAT "Ощадбанк" задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Торговельний дім Марічка" заборгованість, існуючу станом на 27.09.2015, а саме:

- прострочений борг по кредиту в сумі 883481 грн. 46 коп.;

- прострочені проценти по кредиту в сумі 35521 грн. 94 коп.;

- прострочену комісію за резервування в сумі 352 грн. 84 коп.;

- пеню за несвоєчасну сплату комісії в сумі 20 грн. 80 коп.;

- 3% річних по простроченому основному боргу в сумі 11866 грн. 60 коп.;

- 3% річних по прострочених відсотках в сумі 73 грн. 38 коп.;

- інфляційні втрати по простроченому основному боргу в сумі 64444 грн. 85 коп.;

- судовий збір в сумі 14936 грн. 43 коп.

У зв'язку з тривалим невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка" рішення Господарського суду Луганської області 07.12.2015 у справі №913/1019/15, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" в 2018 році звернулось до суду першої інстанції із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії №236 від 12.03.2014 в сумі 398396 грн. 49 коп., існуючу станом на 18.12.2017, з яких:

- проценти за кредитом з 07.11.2016 по 06.12.2017 в сумі 154531 грн. 48 коп.;

- прострочена комісія за резервування кредитних коштів з 06.01.2016 по 06.02.2017 в сумі 1500 грн. 58 коп.;

- 3% річних за прострочення сплати кредиту з 28.09.2015 по 12.11.2017 в сумі 47922 грн. 33 коп.;

- 3% річних за прострочення сплати процентів за кредитом з 28.09.2015 по 17.12.2017 в сумі 4728 грн. 07 коп.;

- інфляційні втрати з жовтня 2015 року по жовтень 2017 року за прострочення сплати кредиту в сумі 176348 грн. 04 коп.;

- інфляційні втрати з жовтня 2015 року по листопад 2017 року за прострочення сплати процентів за кредитом в сумі 13365 грн. 99 коп.

При розгляді вищезазначених позовних вимог, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою Договір кредитної лінії №236 від 12.03.2014 є кредитним договором, згідно якого за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалось вище, рішенням господарського суду Луганської області від 07.12.2015 у справі №913/1019/15 позов AT "Ощадбанк" задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Торговельний дім Марічка" заборгованість, існуючу станом на 27.09.2015 , а саме:

- прострочений борг по кредиту в сумі 883481 грн. 46 коп.;

- прострочені проценти по кредиту в сумі 35521 грн. 94 коп.;

- прострочену комісію за резервування в сумі 352 грн. 84 коп.;

- пеню за несвоєчасну сплату комісії в сумі 20 грн. 80 коп.;

- 3% річних по простроченому основному боргу в сумі 11866 грн. 60 коп.;

- 3% річних по прострочених відсотках в сумі 73 грн. 38 коп.;

- інфляційні втрати по простроченому основному боргу в сумі 64444 грн. 85 коп.;

- судовий збір в сумі 14936 грн. 43 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.12.2015 у справі №913/1019/15 було встановлено обставини, які в силу вимог ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України є преюдиційними та не потребують доведенню.

Так, рішенням господарського суду Луганської області від 07.12.2015 у справі №913/1019/15 було, зокрема, встановлено що Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" свої зобов'язання за Договором кредитної лінії №236 від 12.03.2014 виконало в повному обсязі.

Проте, позичальник свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі та у встановлені строки не виконав, у зв'язку із чим суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

При цьому, зміст рішення господарського суду Луганської області від 07.12.2015 у справі №913/1019/15 та наявні в матеріалах справи документи свідчать, що позивач не направляв на адресу відповідача вимоги про дострокове повернення суми позики та сплати належних йому процентів у порядку, передбаченому ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України. Зазначена обставина свідчить, що Банком не змінювався строк виконання зобов'язання.

Із рішення господарського суду Луганської області від 07.12.2015 у справі №913/1019/15 вбачається, що судом стягнуто прострочений борг по кредиту, прострочені проценти по кредиту, прострочену комісію за резервування, пеню за несвоєчасну сплату комісії, 3% річних по простроченому основному боргу, 3% річних по прострочених відсотках, інфляційні втрати по простроченому основному боргу, які нараховано по 27.09.2015р.

Матеріали справи свідчать, що в даній справі №913/11/18, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" нараховує заявлені до стягнення в позові суми за інший період ніж в справі №913/1019/15, так позивач просить стягнути з відповідача:

- проценти за кредитом з 07.11.2016 по 06.12.2017 в сумі 154531 грн. 48 коп.;

- прострочена комісія за резервування кредитних коштів з 06.01.2016 по 06.02.2017 в сумі 1500 грн. 58 коп.;

- 3% річних за прострочення сплати кредиту з 28.09.2015 по 12.11.2017 в сумі 47922 грн. 33 коп.;

- 3% річних за прострочення сплати процентів за кредитом з 28.09.2015 по 17.12.2017 в сумі 4728 грн. 07 коп.;

- інфляційні втрати з жовтня 2015 року по жовтень 2017 року за прострочення сплати кредиту в сумі 176348 грн. 04 коп.;

- інфляційні втрати з жовтня 2015 року по листопад 2017 року за прострочення сплати процентів за кредитом в сумі 13365 грн. 99 коп.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 2.7.2. кредитного договору встановлено, що проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості Позичальника за Кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі Кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим Договором.

Згідно ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів ст.ст. 598-609 Цивільного кодексу України, рішення суду про стягнення грошової суми не є підставою для припинення зобов'язання.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, наявність судових рішень про стягнення боргу та/або інших грошових сум за інші періоди невиконання боржником договірного зобов'язання, відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями, вчиненням інших процесуальних дій по виконанню рішень суду, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового), не свідчать про припинення договірних правовідносин сторін та/або припинення зобов'язань.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 25.05.2016р. у справі №6-157цс16, згідно якого наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу .

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка" свої зобов'язання за кредитним договором після ухвалення рішення господарського суду Луганської області від 07.12.2015 у справі №913/1019/15 не виконувало тривалий час. Так, остаточно, відповідач виконав свої зобов'язання за Договором кредитної лінії №236 від 12.03.2014 лише 13.11.2017р.

Факт повного погашення боргу за Договором кредитної лінії №236 від 12.03.2014 підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з особових рахунків, меморіальними ордерами та постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 15.11.2017р. ВП №49754382

Зважаючи на той факт, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору та не позбавляє Банк права на нарахування процентів в порядку, передбаченому статтею 1048 Цивільного кодексу України а також інших сум за кредитним договором, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає про наявність правових підстав для нарахування позивачем процентів, комісії за резервування кредитних коштів, 3% річних за прострочення сплати кредиту, 3% річних за прострочення сплати процентів за кредитом, інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту та інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за кредитом.

Згідно ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінивши заявлені позовні вимоги, перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача:

- 3% річних за прострочення сплати кредиту з 28.09.2015 по 12.11.2017 в сумі 47922 грн. 33 коп.;

- інфляційних втрат з жовтня 2015 року по жовтень 2017 року за прострочення сплати кредиту в сумі 176348 грн. 04 коп.;

- простроченої комісії за резервування кредитних коштів з 06.01.2016 по 06.02.2017 в сумі 1500 грн. 58 коп..

Проте, судова колегія апеляційного господарського суду не може погодитись із висновком суду першої інстанції щодо повного задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по сплаті процентів та нарахованих на них 3% річних та інфляційних втрат, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка" проценти в сумі 154 531 грн. 48 коп., які нараховані за період з 07.11.2016 по 06.12.2017

В той же час, згідно п.2.3.2. кредитного договору сторонами встановлено графік погашення заборгованості: до 31.01.2017 (включно) -1000000,00 грн.; з 01.02.2017- 10.03.2017 (включно) - 500000,00 грн.

Таким чином, сторонами договору кредитної лінії №236 від 12.03.2014р. встановлено строк кредитування по 10.03.2017р.

Відтак, у межах строку кредитування до 10.03.2017р. відповідач мав обов'язок сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами у відповідності до вимог кредитного договору.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняються після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018р. по справі №444/9519/12.

Враховуючи наведене, з огляду на той факт, що сторонами встановлено строк кредитування по 10.03.2017р., зважаючи на заявлений позивачем період нарахування процентів, 3% річних та інфляційних за несвоєчасну сплату процентів, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка" заборгованості по процентам в сумі 75 438,93 грн. за період з 07.11.2016 до 10.03.2017, 3% річних за прострочення сплати процентів за кредитом в сумі в сумі 3 573, 12 грн. за період з 28.09.2015 по 17.12.2017 та інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за кредитом в сумі 9 753, 39 грн. за період з жовтня 2015 року по листопад 2017.

В решті позовних вимог щодо стягнення заборгованості по процентам, а також 3% річних та інфляційних за несвоєчасну сплату процентів, слід відмовити.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка" підлягають частковому задоволенню.

Доводи апелянта, що є незаконним нарахування 3% річних за прострочення сплати процентів за кредитом з 28.09.2015 по 17.12.2017 та інфляційних є безпідставними та необґрунтованими, зважаючи на те, що нарахування 3% річних за прострочення сплати процентів за кредитом по 17.12.2017р. зумовлено датою складання позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором (18.12.2017р.) та не суперечить вимогам діючого законодавства, оскільки таке нарахування здійснено на проценти, обов'язок сплати яких у позичальника виник вже після прийняття рішення господарського суду Луганської області від 07.12.2015 у справі №913/1019/15

Заявлене позивачем в апеляційній скарзі клопотання про застосування строку позовної давності підлягає залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

- зазначене клопотання про застосування строку позовної давності не заявлялось в суді першої інстанції, а в силу положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

При цьому, наявні в матеріалах справи конверти-повернення свідчать про направлення процесуальних документів місцевим господарським судом за юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка", у зв'язку із чим останнє не було позбавлено права заявити клопотання про застосування строків позовної давності в суді першої інстанції;

- пунктом 9.1 Кредитного договору встановлено, що сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст. 259 Цивільного кодексу України до 10 років для всіх грошових зобов'язань Позичальника (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми Кредиту, сплати процентів за користування ним, комісійних винагород, штрафних санкцій, неустойки, пені та інших платежів), що передбачені умовами цього Договору.

Також судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Луганської області від 12.03.2018 року у справі №913/11/18 підлягає скасуванню в частині стягнення заборгованості по сплаті процентів за кредитом в сумі 79 092, 55 грн., 3% річних за прострочення сплати процентів за кредитом в сумі 1154,95 грн., - інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за кредитом в сумі 3612,60 грн. та судового збору за подання позовної заяви в сумі 1257,91 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 277, 281 - 284 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка", м. Сєвєродонецьк, Луганська область на рішення Господарського суду Луганської області від 12.03.2018 року у справі №913/11/18 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Луганської області від 12.03.2018 року у справі №913/11/18 - скасувати в частині стягнення заборгованості по сплаті процентів за кредитом в сумі 79 092, 55 грн., 3% річних за прострочення сплати процентів за кредитом в сумі 1154,95 грн., - інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за кредитом в сумі 3612,60 грн. та судового збору за подання позовної заяви в сумі 1257,91 грн.

Абзаци 1-2 резолютивної частини рішення Господарського суду Луганської області від 12.03.2018 року у справі №913/11/18 викласти в наступній редакції:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка" про стягнення 398396 грн. 49 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка" (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 2-А/1, код ЄДРПОУ: 32909278) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 36, р/р 373940055 в філії - Луганському обласному управлінні АТ "Ощадбанк", МФО 304665, код ЄДРПОУ: 09304612) заборгованість по сплаті процентів за кредитом в сумі 75 438,93 грн., прострочену комісію за резервування кредитних коштів в сумі 1 500, 58 грн., 3% річних за прострочення сплати кредиту в сумі 47 922, 33 грн., 3% річних за прострочення сплати процентів за кредитом в сумі 3 573,12 грн., інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту в сумі 176 348,04 грн., інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за кредитом в сумі 9 753,39 грн., судовий збір за подання позовної заяви в сумі 4718, 04 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 36, р/р 373940055 в філії - Луганському обласному управлінні АТ "Ощадбанк", МФО 304665, код ЄДРПОУ: 09304612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Марічка" (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 2-А/1, код ЄДРПОУ: 32909278) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1886,85 грн.

Господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя: Н.О. Мартюхіна

Судді: Н.М. Дучал

О.І. Склярук

(У судовому засіданні 20.09.2018 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 24.09.2018 року).