Постанова

від 12.01.2010 по справі 2а-7-2010

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№2-а -7-10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2010 року                         Першотравневий районний суд

Донецької області

у складі:

головуючого судді                         Трегубенко С.В.

при секретарі                             Павлічевої А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Мангуш справу у порядку адміністративного судочинства за позовом

ОСОБА_1

до

інспектора ДПС роти ДПС м.Маріуполь при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, прапорщика міліції ОСОБА_2

про

визнання дій відповідача протиправними та про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 15.06.2009 року №АН 324461,

ВСТАНОВИВ:

Позивач –ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом з таких підстав.

Постановою інспектора ДПС роти ДПС м.Маріуполь при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, прапорщика міліції ОСОБА_2 від 15.06.2009 року №АН 324461 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 гривень. Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото та відео фіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст.14-1 КУпАП.

Позивач вважає дану постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП з таких підстав.

Під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 278, 279, 280 КУпАП, відповідно до яких, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об*активне з*ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

При розгляді справи не були з*ясовані і доведені обставини, якіб свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Дана постанова винесена на підставі п.6 ст.258 КУпАП, згідно якої, адміністративне правопорушення повинно бути зафіксоване за допомогою працюючих а автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото  і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису. Як вбачається зі змісту постанови, правопорушення зафіксовано приладом ВИЗИР №0807181. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп*ютер(визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об*єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, відповідно до ст.14-1 КУпАП фіксація та заочне винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно власника транспортного засобу можливе тільки тоді, коли порушення зафіксовано засобом, який працює в автоматичному режимі, тобто без участі співробітника ДАІ. Таким чином, якщо інспектором ДАІ за допомогою приладу «Визир» було зафіксовано порушення правил дорожнього руху, то результат зйомки використовується як доказ та як додаток до протоколу про адміністративне порушення, в такому випадку складається протокол про адміністративне правопорушення в загальному порядку згідно з вимогами передбаченими чинним законодавством.

У тексті постанови зазначено, що 31.05.2009 року о 14 годині 49 хвилин  в м.Маріуполі по вулиці М.Мазая, біля будинку 8а водій автомобіля «Мерседес» державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 86 км/г, при дозволеній 60 км/г, чим перевищив встановлену швидкість більш ніж на 20 км/г, тобто позивач керував даним транспортним засобом та допустив порушення ПДР. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав, так як позивача ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фото фіксації, у порядку ст.14-1 КУпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону.

Також в даній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію за допомогою радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості «Візір» №0807181. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України(затверджено Наказом МВС 13.11.2006 №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до п.п. 12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з фото, доданого до оскаржуваної постанови, не можна  зрозуміти, як велася зйомка з якого автомобіля, який був припаркований або рухався. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

В постанові зазначено, що 31.05.2009 року, о 14 годині 49 хвилин, хвилин  в м.Маріуполі по ОСОБА_3, біля будинку 8а, водій автомобіля «Мерседес» державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 86 км/г, чим допустив порушення п.12.4 ПДР України. Вказана швидкість сумнівна тому що у радіолокаційного відео записуючого приладу вимірювач швидкості «Візир» має кут огляду, який регулюється, тобто може вказати швидкість іншого автомобілю, який рухається поруч або більший за розмірами, а за таких умов це може означати, що насправді виміряна швидкість є швидкістю автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від його автомобіля.

Згідно зі ст.ст.10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використаний у якості доказу по справі розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні. Таких документів до оскаржуваної   постанови не надано.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановлюється в конкретній адміністративній справі.

Враховуючи вищевикладене, вважає, що постанова АН 324461 по справі про адміністративне правопорушення від 15.06.2009 року прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню, що й змусило його звернутися до суду, та просить суд  визнати протиправними дії відповідача інспектора ДПС роти ДПС м.Маріуполь при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, прапорщика міліції ОСОБА_2, скасувати постанову №АН 324461 від 15.06.2009 року винесену інспекторjv ДПС роти ДПС м.Маріуполь при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, прапорщика міліції ОСОБА_2 Р.В.; справу про адміністративне правопорушення закрити.

Оскільки, вказану постанову позивач отримав тільки 10.12.2009 року від Державної виконавчої служби Першотравневого РУЮ нарочно, строк оскарження по справі був пропущений з вини працівників ДАІ, тому просить суд поновити строк оскарження по справі.

У судове засідання позивач не з*явився, надав до суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Оскільки відповідач в друге не з’явився у судове засідання, тому справа розглядається за його відсутністю на підставі наявних у справі доказів, згідно до ст.128 КАС України.

Суд, з урахуванням доказів, які були дослідженні у судовому засіданні, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.14-1 КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису і засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники(співвласники) транспортних засобів.

Згідно постанови №АН 324461 від 15.06.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП , вказано серійний номер приладу «Візир» №0807181.

Стосовно технічної характеристики вимірюваної техніки «Візир»- даний  засіб не працює в автоматичному  режимі, тому як він працює в стаціонарному  та патрульному режимах.

Також було встановлено, що  протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не складався, хоча фіксування   порушення відбулося не за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів. Правопорушення, передбачене ст.  122 ч. 1 КУпАП не відноситься до такого  правопорушення  коли протокол не складається, згідно до ст. 258 КУпАП. Відповідачем не надано ніяких  доказів стосовно Попова, які б стверджували про те, що ним скоєно правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП.  Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст. 14-1 КУпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону  Відсутність  доказів  вчинення правопорушення унеможливлює взагалі перевірку судом наявності як самої події правопорушення, так і наявності  в діях певної особи складу такого правопорушення.

Статтею 71 КАС України, передбачено, що «кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи  бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. якщо він заперечує проти  адміністративного позову .Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть  докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів».

Оскільки відповідачем не надані докази про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху і скоєння ним правопорушення, передбаченого ст..122 ч.1 КУпАП, тому постанова підлягає скасуванню.

Враховуючи, що вказану постанову позивач отримав тільки 10.12.2009 року від Державної виконавчої служби Першотравневого РУЮ нарочно , то строк для оскарження постанови ОСОБА_1 необхідно поновити.

Керуючись ст.ст. 11,17, 158 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,ст.ст.14-1,251,252, 287,288,154,254,256,258,289,122 КУпАП ,Правил дорожнього руху ,які чинні з 01 січня 2002 року, зі змінами та доповненнями ,-суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови №АН 324461 від 15.06.2009 року винесену інспектором ДПС роти ДПС м.Маріуполь при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, прапорщиком міліції ОСОБА_2 про його притягнення до адміністративної відповідальності.

Визнати протиправними дії інспектора ДПС роти ДПС м.Маріуполь при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, прапорщика міліції ОСОБА_2

Скасувати постанову №АН 324461 від 15.06.2009 року винесену інспектором ДПС роти ДПС м.Маріуполь при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, прапорщиком міліції ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, а провадження по даній адміністративній справі -закрити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя             (підпис)         С.В.Трегубенко

Суддя:

Секретар: