Справа № 466/1612/17 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.
Провадження № 22-ц/783/6340/17 Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О.Ф.
Категорія: 27
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :
головуючого - Павлишина О.Ф.,
суддів - Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
секретар Бохонко Е.Р.,
з участю представника Кредитної спілки Всеукраїнський кредит - Блонського М.А., ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки Всеукраїнський кредит на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Кредитної спілки Всеукраїнський кредит про припинення дії договорів та зустрічним позовом Кредитної спілки Всеукраїнський кредит до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до кредитної спілки Всеукраїнський кредит , в якому, з врахуванням уточнень просила припинити дію кредитного договору № 271-03/05 від 18 березня 2005 року та договору іпотеки від 14 липня 2005 року за № 2686, укладених між нею та кредитною спілкою Всеукраїнський кредит . Свої вимоги обґрунтовувала тим, що станом на 01.12.2012 року нею виконані всі зобов'язання за кредитним договором, тіло кредиту погашене, що підтверджується рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 06.11.2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23.01.2014 року. Посилалась на те, що іпотека має похідний характер від ос новного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання. Вказувала, що відповідач жодного разу не звертався з вимогою щодо невиконання умов договору. На підставі вищенаведеного просила задовольнити позов.
14.08.2017 року кредитна спілка Всеукраїнський кредит звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила стягнути ОСОБА_3 суму простроченої заборгованості за кредитним договором № 271-03/05 від 18 березня 2005 року, з якої станом на момент звернення з зустрічним позовом: 10099 грн. 31 коп. - прострочена заборгованість за кредитом; 9492 грн. 50 коп. - прострочена заборгованість по відсотках; 5 740 грн. 66 коп. - сума залишку заборгованості за кредитом; 2825 грн. - неустойка; 8696 грн. 28 коп. - інфляційні втрати; 1231 грн. 44 коп. - 3% річних. Свої вимоги за зустрічним позовом кредитна спілка Всеукраїнський кредит обґрунтовувала тим, що згідно умов укладеного кредитного договору від 18.03.2005 року (п. 3.2), ОСОБА_3 зобов'язалась повертати суму кредиту, щомісячно рівними частинами, в сумі 151,07 грн. не пізніше 10-го числа кожного календарного місяця, починаючи з наступного за місяцем надання кредиту, та повністю повернути кредит до 18.10.2020 року. Крім цього, згідно п. 3.3 договору, остання зобов'язалась сплачувати відсотки за користування кредитом. ОСОБА_3 порушила умови договору щодо повернення кредиту та відсотків. Посилалась на п.3.10 кредитного договору, відповідно до якого передбачено сплату неустойки у розмірі 10% від загальної суми кредиту у випадку дострокового розірвання договору у зв'язку з порушенням порядку повернення кредиту та сплати відсотків.
Оскаржуваним рішенням суду позов ОСОБА_3 задоволено. Припинено дію кредитного договору № 271-03/05 від 18 березня 2005 року, договору іпотеки від 14 липня 2005 року за номером 2686, зареєстрований в реєстрі реєстрації заборон за № 193, що були укладені між ОСОБА_3 та Кредитною спілкою Всеукраїнський кредит . У задоволенні зустрічного позову Кредитної спілки Всеукраїнський кредит до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено. Стягнуто з Кредитної спілки Всеукраїнський кредит в користь держави судовий збір у розмірі 1600 грн.
Рішення суду оскаржила Кредитна спілка Всеукраїнський кредит .
В апеляційній скарзі стверджує, що рішення суду суперечить нормам чинного законодавства та порушує її законні права та інтереси. Вважає, що суд неправомірно повторно розглядав дану справу, оскільки Шевченківським районним судом м. Львова вже вирішувався спір між тими самими сторонами і про той же предмет та за яким вже було ухвалене рішення, яке не скасоване. Зазначає, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 06.11.2013 року по справі № 1328/8377/12, яке було залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23.01.2014 року, ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю, при цьому жодне з положень кредитного чи іпотечного договору, як і самі договори не були визнані судом недійсними, а навпаки судом було встановлено обов'язковість виконання позивачем зобов'язань, взятих на себе за кредитним договором. Звертає увагу на те, що зазначеним рішенням встановлено лише факт сплати позивачем грошових коштів у сумі 28250 грн., яка дорівнює сумі отриманих у кредит коштів, а не виконання всіх зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі. Стверджує, що основне зобов'язання позивачем не виконане та не припинене, строк дії іпотечного та кредитного договорів не закінчився, а тому підстав для припинення їх дії немає. Посилається на те, що суд неправомірно відмовив у задоволенні зустрічного позову про стягнення заборгованості, оскільки повинен був врахувати період формування загальної суми заборгованості та дослідити за якими вимогами строк позовної давності минув станом на дату звернення з позовом до суду, а за якими ні та ухвалити по кожній з них рішення. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити та задовольнити зустрічний позов Кредитної спілки Всеукраїнський кредит .
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника кредитної спілки Всеукраїнський кредит - Блонського М.А.на підтримання вимог апеляційної скарги, які аналогічні її доводам, пояснення ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 про заперечення вимог апеляційної скарги та посилання на те, що зобов язання за кредитним договором повністю виконано, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 18.03.2005 року між ОСОБА_3 та Кредитною спілкою Всеукраїнський кредит укладено кредитний договір № 271-03/05, згідно умов якого кредитна спілка надала ОСОБА_3 кредит для придбання однокімнатної квартири № АДРЕСА_1 в сумі 28250 грн., з кінцевим терміном погашення не пізніше 18.10.2020 року та сплатою 0,6% на місяць.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між Кредитною спілкою та позивачем ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Балацькою В.К. та зареєстрований в реєстрі за № 2685, за умовами якого ОСОБА_3 передала в іпотеку кредитній спілці однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1.
Задовольняючи первісний позов про припинення зобов'язань, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором повністю виконанні. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд виходив з того, що кредитна спілка Всеукраїнський кредит пропустила строк позовної давності.
Проте повністю з такими висновками суду погодитись не можна.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 06.11.2013 року залишеному без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23.01.2014 року у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним, припинення договору, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
В мотивувальній частині ухвали Апеляційного суду Львівської області від 23.01.2014 року апеляційний суд констатував, що ОСОБА_3 здійснила повне повернення одержаної суми кредиту, а саме - тіла кредиту у розмірі 28250 грн. При цьому предметом розгляду цієї справи було саме визнання недійсним кредитного договору, а предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за кредитним договором.
Сторони кредитних договорів встановили строки та розміри виконання позичальником зобов'язань (внесення щомісячних платежів та відсотків за користування кредитом), що входить до змісту зобов'язання.
Договір укладений в письмовій формі, підписаний сторонами, містить всі суттєві умови, передбачені законом для кредитних договорів, та такі умови узгоджені сторонами.
У відповідності до п. 3.2 кредитного договору ОСОБА_3 зобов'язалась забезпечити повернення одержаної суми кредиту Кредитору, або його правонаступнику, щомісячно рівними частинами, в сумі 151 грн. 07 коп. не пізніше 10-го числа кожного календарного місяця, починаючи з наступного за місяцем надання, і повністю повернути кредит не пізніше 18 жовтня 2020 року.
Ввідповідно до п.п. 3.3, 3.4 кредитного договору позичальник зобов язується сплачувати кредитору нараховані відсотки за користування кредитом щомісячно, не пізніше 10-го числа кожного календарного місяця, наступного за місяцем надання, та в день повного (дострокового) погашення кредиту шляхом безготівкового перерахування на рахунок кредитора. Кошти для погашення заборгованості в першу чергу направляються для сплати відсотків за сумою наданого кредиту, а у разі наявності простроченої заборгованості - на її погашення.
Отож, з врахуванням розміру відсотків та щомісячного платежу тіла кредиту, щомісячний платіж становить - 320 грн. 57 коп.
01.12.2012 року ОСОБА_3 повернула кредитній спілці 28250 грн. тіла кредиту, без врахування відсотків.
Суд не звернув уваги, що п.п. 5.2., 5.3. передбачено, що позичальник має право достроково погасити кредит, сплативши при цьому відсотки за користування кредитом.
Враховуючи викладене відсутні підстави для визнання кредиту припиненим.
У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 28 вересня 2017 року № 6-3087цс16, від 5 квітня 2017 року № 6-522цс17, від 19 листопада 2014 року № 6-160цс14, від 19 березня 2014 року № 6-20цс14, від 6 листопада 2013 року № 6-116цс13.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних витрат на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не є санкцією за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання.
Вимоги кредитної спілки в частині стягнення з ОСОБА_3 інфляційних витрат в зв'язку з несвоєчасним поверненням кредитних коштів та нарахованих відсотків, ґрунтуються на ч.2 ст.625 ЦК України.
При цьому, колегія суддів не погоджується з розрахунком наданим кредитною спілкою.
Враховуючи, що 01.12.2012 року ОСОБА_3 повернула кредитній спілці 28250 грн. заборгованість за кредитним договором в межах строку позовної давності за 36 місяців становить 21963 грн., з яких: 5 438 грн. 52 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 6 102 - прострочена заборгованість за відсотками; 5 740 грн. 66 коп. - залишок несплаченого кредиту; 3248 грн. 36 коп. інфляційні втрати та 533 грн. 54 коп. - 3% річних.
У задоволенні вимоги про стягнення неустойки слід відмовити, оскільки така стягується при достроковому розірванні кредитного договору.
З огляду на зазначене, колегія доходить висновку, що суд першої інстанції на вказані обставини не звернув уваги, не з'ясував усіх обставин справи, належним чином не дослідив умов кредитного договору у зв'язку з цим дійшов помилкового висновку про задоволення позову ОСОБА_3 та визнання договорів припиненими, тому рішення суду неможна визнати повністю обґрунтованим.
А відтак, рішення суду в частині відмови в задоволенні позову Кредитної спілки Всеукраїнський кредит до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_3 в користь Кредитної спілки Всеукраїнський кредит 21963 грн. 08 коп. заборгованості за кредитним договором.
Керуючись п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Кредитної спілки Всеукраїнський кредит задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 серпня 2017 року в частині відмови в задоволенні позову Кредитної спілки Всеукраїнський кредит до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_3 ін. № за ДРФО НОМЕР_1 в користь Кредитної спілки Всеукраїнський кредит 21963 (двадцять одну тисячу шістдесят три) грн. 08 (вісім) коп. заборгованості за кредитним договором.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень ст.389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 25.05.2018 року.
Головуючий: Павлишин О.Ф.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.
Суд | Апеляційний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2018 |
Оприлюднено | 01.06.2018 |
Номер документу | 74292974 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Львівської області
Павлишин О. Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні