Постанова

від 23.05.2018 по справі 426/17106/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/17106/16-ц

Провадження № 22ц/782/229а/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2018 року, травня місяця, 23-го дня, Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Яреська А.В. (судді - доповідача), суддів: Гаврилюка В.К., Коротенка Є.В., за участю секретаря: Єгорової О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у місті Сєвєродонецьку цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 - законного представника неповнолітньої ОСОБА_2 на ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 16 лютого 2018 року про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди; ухвалу Сватівського районного суду від 16 лютого 2018 року про залишення без розгляду доповнення до позовної заяви ОСОБА_1 про встановлення розміру частки у спільній сумісній власності та скасування довіреності, ухвалу Сватівського районного суду від 16 лютого 2018 року про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 від 25 січня 2018 року про збільшення розміру і доповнення позовних вимог зустрічної позовної заяви та про встановлення розміру частки у спільній сумісній власності у цивільній справі (№ 426/17106/16-ц суддя 1 інстанції Попова О.М.) за позовом ОСОБА_1 - законного представника неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: управління служби у справах дітей Індустріального району м.Харкова про встановлення права спільного користування та стягнення упущеної вигоди і неустойки, -

в с т а н о в и в :

У січні 2017 року ОСОБА_1 - законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Управління служби у справах дітей Індустріального району м. Харкова про встановлення права спільного користування та стягнення упущеної вигоди і неустойки. Просила суд: Встановити порядок спільного користування між співвласниками, закріпив за ОСОБА_2 кімнату в спірній житловій квартирі, яка на техпаспорті зазначена 19,1 кв.м. Встановити порядок спільного користування між співвласниками, закріпив за ОСОБА_2 площу у спірному нежитловому приміщення, у першому поверсі, яка у техпаспорті зазначена 27,3 кв.м., у підвалі, яка на техпаспорті зазначена - 39,6 кв.м. Стягнути на користь ОСОБА_2, суму упущеної вигоди від використання відповідачами її частки у спільному нежитловому приміщенні за період після смерті батька у розмірі 80500 грн. Стягнути на користь ОСОБА_2 неустойку, за порушення відповідачами зобов'язання виплачувати сестрі її частку доходів за використання спільного майна, які необхідні їй для лікування і підтримки життєвих потреб (придбання їжі, одягу, розвитку, освіти) у розмірі 80500 грн. (а.с.89-94).

19.01.2018 та 25.01.2018 року ОСОБА_1 були подані заяви про збільшення розміру і доповнення позовних вимог зустрічної позовної заяви Про встановлення права спільного користування, про стягнення упущеної вигоди і неустойки (т.3 а.с.31-33,36-38). У своїй заяві просила суд: 1.Вселити і встановити порядок спільного користування між співвласниками, закріпив за ОСОБА_2 кімнату в житловій квартирі за адресою АДРЕСА_1, яка на техпаспорті квартири визначена 19,1 кв.м. 2. Вселити і встановити порядок спільного користування між співвласниками, закріпив за ОСОБА_2 площу у нежитловому приміщення, у першому поверсі, яка зазначена на техпаспорті нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_4, 31/20 кв.м. і 5 кв.м. кімнати 35/53,7 кв.м. для проходу в цю кімнату з входу в офіс, у підвалі, яка на техпаспорті зазначена - 39,6 кв.м. Коридор в підвалі - це місто спільного користування. 3. Визнати правочин дійсним, який згідно статті 221 ЦКУ, 218 ЦКУ укладений в усній формі між співвласниками, на користування 1/5 частини спільного майна ОСОБА_2 2003 р.н. з виплатою 3 500 грн щомісячної оплати. Даний правочин складений на підставі домовленості між співвласниками на користування, а не розпорядження спільним майном і не потребує письмової угоди. 3.1 Визнати зміну суми правочину 3500 грн щомісячної плати, за користування частою ОСОБА_2 за її дорученням, з урахуванням зміни індексу інфляції, з січня 2018 р. в сумі 7056 грн. 4. Збільшення позовних вимог визначати в еквіваленті доллара США (Ст. 524 ЦКУ), враховуя не скоре погашення заборгованості ОСОБА_4 та ОСОБА_3. 5.Стягнути на користь ОСОБА_2, суму упущеної вигоди, яка нанесена ОСОБА_4 та ОСОБА_3 використанням ними її частки у спільному нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_4, з березня 2015 р. по січень 2018 p., період після смерті її батька у розмірі 1/2 з суми 6 658 долл. США (розрахунок в Таблиці 1), відповідно домовленості між співвласників по користуванню частками у спільному майні, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3329 долл.США. 6.Стягнути на користь ОСОБА_2, суму упущеної вигоди, яка нанесена ОСОБА_4 та ОСОБА_3 використанням ними її частки у спільному нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_4, з березня 2015 р. по січень 2018 p., період після смерті її батька у розмірі 1/2 з суми 6 658 долл.США (розрахунок в Таблиці 1), відповідно домовленості між співвласників по користуванню частками у спільному майні, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 3329 долл.США. 7.Стягнути на користь ОСОБА_2 неустойку, за порушення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 забов'язання виплати після домовленності, складання правочину при якому ОСОБА_3 з ОСОБА_4 набули право користування часткою ОСОБА_2, за подання ними первісної позовної заяви для уникнення зобов'язання виплати компенсаціїї, за користування цим правом, за користування часткою ОСОБА_2 1/2 з суми 6 658 долл.США, (Таблиця 1), ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2. 3329 долл.США. 8.Стягнути на користь ОСОБА_2 неустойку, за порушення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 забов'язання виплати після домовленості, складання правочину при якому ОСОБА_3 з ОСОБА_4 набули право користування часткою ОСОБА_2, за подання ними первісної позовної заяви для уникнення зобов'язання виплати компенсації, за користування цим правом, за користування часткою ОСОБА_2 1/2 з суми 6 658 долл.США, (Таблиця 1), ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2. 3329 долл.США. 9. При умові виплати на користь ОСОБА_2 2280 долл.США - компенсації в розмірі 1/10 частини позашляховика Toyota Landcruiser 2006 року випуску 4164 куб.см, з реєстраційним номером НОМЕР_5, яка належить ОСОБА_2 та % індексу інфляції 1755 долл.США (Таблиця 2), яки виникли по причині несвоєчасної виплати за дану частку у 2015 р. припинити право власності на 1/10 частину у спільному автомобілі на користь ОСОБА_4. 10.При умові виплати на користь ОСОБА_2 2280 долл.США - компенсації в розмірі 1/10 частини позашляховика Toyota Landcruiser 2006 року випуску 4164 куб.см, з реєстраційним номером НОМЕР_5, яка належить ОСОБА_2 та % індексу інфляції 1755 долл.США (Таблиця 2), яки виникли по причині несвоєчасної виплати за дану частку у 2015 р. припинити право власності на 1/10 частину у спільному автомобілі на користь ОСОБА_3. 11. Зобов'язання ОСОБА_4 з ОСОБА_3, у пунктах 5, 6, 7, 8, 9, 10, даного доповнення. враховуя не встановлений період його погашення, визначити грошовим еквівалентом в іноземній валюті. Сума, що підлягає сплаті у гривнях за пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10 даного доповнення, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. 12. Винести ухвалу, де зобов'язати реєстратора (нотаріуса) внести зміни до Спадкового реєстру спадщини за законом, відповідно часткам спадкоємців у Спадковій справі № 1/2015, яка зареєстрована в реєстрі за № 1166, ОСОБА_5 1956 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_9, де спадкоємцями є його син: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової карти платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою,: АДРЕСА_2 в 25/100 частках, у тому числі з урахуванням 5/100 частки, від якої відмовилися мати спадкодавця - ОСОБА_6: син - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової карти платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 в 25/100 частках, у тому числі з урахуванням 5/100 частки, від якої відмовилися мати спадкодавця - ОСОБА_6: малолітня донька - ОСОБА_2 07 листопада 2003 року народження, реєстраційний номер облікової карти платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_3, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 в 25/100 частках , у тому числі з урахуванням 5/100 частки, від якої відмовилися мати спадкодавця - ОСОБА_6: недієздатний син - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової карти платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_4, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 в 25/100 частках , у тому числі з урахуванням 5/100 частки, від якої відмовилися мати спадкодавця - ОСОБА_6. До заяви від 19.01.2018 р. ОСОБА_1 додано клопотання про встановлення розміру частки у спільній сумісній власності від 19.01.2018 р., де продубльований п.12 вищевказаної заяви про зобов'язання реєстратора (нотаріуса) внести зміни до Спадкового реєстру спадщини за законом, відповідно часткам спадкоємців у Спадковій справі № 1/2015. Вказане клопотання від 19.01.2018 р. було залишено без розгляду ухвалою від 8 лютого 2018 р. Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 16 лютого 2018 року зазначені заяви були залишені без розгляду (т.3 а.с.179-180).

29.01.2018 року ОСОБА_1 було подано заяву про відшкодування моральної шкоди (т.3 а.с. 73-75). У своїй заяві просила суд: стягнути моральну шкоду з ОСОБА_4 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1883 долл. США, що складає 54 116 грн. (п'ятдесят чотири тисячі сто шістнадцять грн.). Моральна шкода повинна бути відшкодована в еквівленті доллара США (ст. 524 ЦКУ), по курсу в гривні на день розрахунку. Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 16 лютого 2018 року зазначену заяву було залишено без розгляду (т.3 а.с.177-177а).

15.02.2018 року ОСОБА_1 було подано доповнення до зустрічної позовної заяви (т.3 а.с.159-161). В зазначеній заяві просила суд: доповнити назву зустрічної позовної заяви та виклала назву: Про встановлення рівних часток дітей-спадкоємців, фіксація суми заборгованості за частку автомобіля з урахуванням індексу інфляції з дати заборгованості, про скасування довіреності на уповноваження ОСОБА_4 користуватися та розпоряджатися спірним автомобілем . Винести ухвалу, де зобов'язати реєстратора внести зміни до Спадкового реєстру спадщини за законом, відповідно часткам спадкоємців у Спадковій справі № 57223615, ОСОБА_5 1956 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_9, де спадкоємцями є його син: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової карти платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою,: АДРЕСА_2 в 25/100 частках, у тому числі з урахуванням 5/100 частки, від якої відмовилися мати спадкодавця - ОСОБА_6: син - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової карти платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 в 25/100 частках, у тому числі з урахуванням 5/100 частки, від якої відмовилися мати спадкодавця - ОСОБА_6: малолітня донька - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8, реєстраційний номер облікової карти платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_3, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 в 25/100 частках, у тому числі з урахуванням 5/100 частки, від якої відмовилися мати спадкодавця - ОСОБА_6: недієздатний син - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової карти платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_4, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 в 25/100 частках, у тому числі з урахуванням 5/100 частки, від якої відмовилися мати спадкодавця - ОСОБА_6. Зобов'язати реєстратора скасувати довіреність, яка зареєстрована в реєстрі за № 241 від 16 січня 2015 р. на бланку НАК 810391, де ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_4 користуватися та розпоряджатися автомобілем Toyota Landcruiser з реєстраційним номером НОМЕР_5.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 16 лютого 2018 року зазначену заяву було залишено без розгляду (т.3 а.с178-178а).

Не погодившись із вказаними ухвалами суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційними скаргами, вказавши що вважає їх незаконним, необґрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 16 лютого 2018 року про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.01.2018 р. про збільшення розміру і доповнення позовних вимог зустрічної позовної заяви та про встановлення розміру частки у спільній сумісній власності - скасувати. Поновити процесуальні строки для надання Заява про Збільшення розміру і доповнення позовних вимог Зустрічної позовної заяви "Про встановлення права спільного користуваня, про стягнення упущеної вигоди і неустойки" від 28.01.2018 до зустрічної позовної заяви по справі 426/17106/16-ц, провадження по якій відкрито у Сватівському районному суді Луганської області. Прийняти до розгляду Заяву про Збільшення розміру і доповнення позовних вимог Зустрічної позовної заяви "Про встановлення права спільного користуваня, про стягнення упущеної вигоди і неустойки"від 28.02.2018 до розгляду зустрічної позовної заяви по справі 46/17106/16-ц, провадження по якій відкрито у Сватівському районному суді Луганської області. Виключити формулювання "Винести ухвалу, де...", а читати "Забов'язати..." на початку вимоги про внесення змін у спадковий реєстр. Провести розгляду Заяви про Збільшення розміру і доповнення позовних вимог Зустрічної позовної заяви "Про встановлення права спільного користуваня, про стягнення упущеної вигоди і неустойки" від 28.02.2018 до розгляду зустрічної позовної заяви по справі 46/17106/16-ц, провадження по якій відкрито у Сватівському районному суді Луганської області; скасувати ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 16 лютого 2018 року, поновити процесуальний строк для подання заяви про відшкодування моральної шкоди по справі 426/17106/16-ц Сватівського районного суду Луганської області, провадження по якої відкрито у Сватівському районному суді Луганської області. Прийняти до розгляду Заяву про відшкодування моральної шкоди по справі 426/17106/16-ц Сватівського районного суду Луганської області, провадження по якої відкрито у Сватівському районному суді Луганської області. Провести розгляд Заяви про відшкодування моральної шкоди по справі 426/17106/16-ц, провадження по якої відкрито у Сватівському районному суді Луганської області.

Просила скасувати Ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 16 лютого 2018 року " Доповнення до позовної заяви ОСОБА_1 про встановлення розміру частки у цільній сумісній власності та скасування довіреності-залишити без розгляду". Поновити процесуальний строк для подання Доповнення до зустрічної позовної заяви "Про становлення права спільного користуваня, про стягнення упущеної вигоди і неустойки" доповнення про встановлення рівних часток дітей-спадоємців, фіксація суми заборгованості за частку автомобіля з урахуванням індексу інфляції з дати заборгованості, про скасування довіреності на уповноваження ОСОБА_4 користуватися та розпоряджатися спірним автомобілем." Поновити процеуальний строк для надання доказу - копії Довіреності, яка надає право ОСОБА_4 користуватися та розпоряджатися успадкованим автомобілем марки Toyota Landcruiser, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5. Прийняти до розгляду Доповнення до зустрічної позовної заяви "Про встановлення права спільного користуваня, про стягнення упущеної вигоди і неустойки" доповнення " про встановлення рівних часток дітей-спадоємців, фіксація суми заборгованості за частку автомобіля з урахуванням індекса інфляції з дати заборгованості, про скасування Довіреності на уповноваження ОСОБА_4 користуватися та розпоряджатися спірним автомобілем." до зустрічної позовної заяви по справі 426/17106/16-ц, провадження по якій відкрито у Сватівському районному суді Луганської області. Провести розгляд Доповнення до зустрічної позовної заяви "Про встановлення права спільного користування, про стягнення упущеної вигоди і неустойки" доповнення " про встановлення рівних часток дітей-спадоємців, фіксація суми заборгованості за частку автомобіля з урахуванняя індекса інфляції з дати заборгованості, про скасування Довіреності на уповноваження ОСОБА_4 користуватися та розпоряджатися спірним автомобілем." до зустрічної позовної заяви по справі 426/17106/16-ц, провадження по якій відкрито у Сватівському районному суді Луганської області. В обґрунтування доводів апеляційних скарг ОСОБА_1 зазначала, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, адже нові вимоги виникли на підставі доповнення, а не збільшення вимог, до первісного викладеного предмета позову, що не внесено забороною ЦПК України, що заяви про продовження процесуальних строків до Сватівського районного суду Луганської області по справі № 426/17106/16-ц не були надані тому, що по новим положенням ЦПК України не було проведено підготовче засідання, від якого відраховувати процесуальні строки, а факти порушення права ОСОБА_2, продовжувалися після підготовчого засідання у першому кварталі 2017 року, та після 15.12.2017 року прийняття нової редакції ЦПК України.

Позивачі за первісним позовом та їх представник у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені. У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційні скарги підтримала, просила її задовольнити.

Заслухавши доповідача, пояснення скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, статтею ст. 367 ЦПК України є передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтями 263, 264 ЦПК України є визначеним про те, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Залишаючи без розгляду заяви ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що розгляд справи по суті вже було розпочато. Відкриття провадження по вказаній справі та початок розгляду відбувалися за правилами Цивільного процесуального кодексу України в попередній редакції. Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 року № 2147 -VIII , викладено у новій редакції Цивільний процесуальний кодекс України (далі ЦПК України ). Цей закон набув чинності з 15.12.2017 року. Відповідно до п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Відповідно до ст.49 ЦПК України (в ред. 2017 р.) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України (в ред. 2017 р.) учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Відповідно до ст.126 ЦПК України (в ред. 2017 р.) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заява про поновлення процесуальних строків ОСОБА_1 не подавалась. Отже, відповідно до вимог вищеперелічених норм ЦПК України (в ред. 2017 р.) заяви ОСОБА_1, були залишені без розгляду, що не позбавляє її права звернутись із позовом в загальному порядку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовує. Щодо вимог у скаргах про розгляд апеляційною інстанцією по суті збільшених та доповнених позовних вимог - то ці вимоги не є такими, що ґрунтуються на законі та можуть бути задоволеними, адже частиною 6 статті 367 ЦПК є чітко визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції . Посилання апелянта про те, що нею озвучувались ці вимоги під час розгляду справи - не дають підстав для висновків про те, що вони були предметом розгляду в суді першої інстанції, підтверджує це і матеріали справи і зміст винесених судом першої інстанції ухвал (т.3 а.с.177-177а, а.с.179-180), що є наявними у матеріалах справи та набрали законної сили.

Щодо тверджень про те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, адже нові вимоги виникли на підставі доповнення, а не збільшення вимог, до первісного викладеного предмета позову, що не внесено забороною ЦПК України - то вони спростовуються дослідженням тексту зазначених заяв, тією обставиною, що провадження по справі було відкрито значно пізніше ніж були надані залишені без розгляду заяви. Після відкриття провадження по справі було здійснено декілька судових засідань по суті справи, справа перебувала і у провадженні апеляційного суду з приводу винесених по ній у ході судового розгляду ухвал, а отже немає підстав казати про те, що поданню цих заяв перешкоджало непроведення попереднього засідання.

Отже, за таких обставин твердження про те, що неподання заяв про продовження процесуальних строків до Сватівського районного суду Луганської області по справі № 426/17106/16-ц було обумовлено тим, що за новими положенням ЦПК України не було проведено підготовче засідання, від якого відраховувати процесуальні строки - є надуманими. Твердження апелянта про те, що факти порушення права ОСОБА_2 продовжувалися і після підготовчого засідання у першому кварталі 2017 року, та після 15.12.2017 року прийняття нової редакції ЦПК України - тобто що порушення ці були де факто триваючими - не дає підстав для поновлення строків, позивач не був позбавленим права окремо заявити позовні вимоги щодо його порушених прав у загальному порядку до суду без пропуску строку на це. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції , яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. КОлегія суддів бере тут до уваги і те, що Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошував, що позовна давність виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб'єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку. Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття позовна має на увазі форму захисту - шляхом пред'явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах - процесуальному (право на пред'явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту). Питання про об'єкт дії позовної давності виникає через відмінності в розумінні категорії право на позов у матеріальному сенсі (право на захист) у контексті її співвідношення із суб'єктивним матеріальним цивільним правом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин. Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов'язане з порушенням суб'єктивного матеріального цивільного права. Позивачка не є позбавленою права на звернення до суду щодо її порушених прав у загальному порядку без пропуску строку на це. Отже, за таких обставин колегія суддів приходить до висновків про те, що при винесенні рішень суд першої інстанції не припустив таких порушень матеріального чи процесуального права, що давали б підстави для зміни чи скасування рішення, суд дослідив усі надані сторонами суду докази, зробив певні висновки про виниклі між сторонами правовідносини, що відповідають їх фактичному змісту та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами. Судом не було допущено порушень норм процесуального права, що давали б підстави для зміни чи скасування судового рішення. Статтею 11 ЦПК є визначено, що саме суд визначає в межах, встановлених ЦПК порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій. На думку колегії суддів суд першої інстанції тут дотримав зазначених правил, належним чином реалізувавши свої дискреційні повноваження, адже позивачка не позбавлена права захистити права, які вважає порушеними - шляхом подання окремих позовів. Передбачені статтею 379 ЦПК України підстави є відсутніми.

З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 - законного представника неповнолітньої ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 16 лютого 2018 року про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди; ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 16 лютого 2018 року про залишення без розгляду доповнення до позовної заяви ОСОБА_1 про встановлення розміру частки у спільній сумісній власності та скасування довіреності, ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 16 лютого 2018 року про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 від 25 січня 2018 року про збільшення розміру і доповнення позовних вимог зустрічної позовної заяви та про встановлення розміру частки у спільній сумісній власності залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28 травня 2018 року.

Головуючий

Судді