Ухвала

від 24.05.2018 по справі 25/72

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24.05.2018 р. Справа № 25/72

Суддя Господарського суду Львівської області Пазичев В. М., розглянувши подання Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львова від 22.05.2018 р. за вх. № 1391/18 про видачу дублікату виконавчого документу у справі № 25/72

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна по Львівській області

до відповідача: Приватного підприємства Тектон , м. Львів

про стягнення 83,33 грн.

визнав подані матеріали недостатніми для прийняття до розгляду.

Виносячи дану ухвалу, суд виходив з наступного:

22.05.2018 року за вх. № 1391/18 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано подання Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львова від 22.05.2018 р. за вх. № 1391/18 про видачу дублікату виконавчого документу у справі № 25/72.

Згідно п.19.4 перехідних положень ГПК України, що набрав чинності 15.12.2017 року, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 169 ГПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно ст. 170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Судом з'ясовано, що державним виконавцем не подано доказів, на які має місце посилання в заяві, а саме, до заяви не долучено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.06.2013 року, довідку про втрату цього виконавчого документа, а також не додано доказів сплати судового збору за розгляд даної заяви у суді, який повинен становити 52,86 грн.

Разом з тим, суд звертає увагу заявника на те, що процесуальним законодавством встановлений строк протягом якого заінтересована сторона має право звернутися із заявою про видачу дубліката наказу, а саме до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

З огляду на вищенаведене, при повторному зверненні до господарського суду із такою заявою, органу ДВС необхідно врахувати вказані обставини

Відтак, суд приходить до висновку, що подання Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львова від 22.05.2018 р. за вх. № 1391/18 про видачу дублікату виконавчого документу у справі № 25/72, слід залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вище перелічених недоліків та роз'яснити наслідки невиконання вимог суду.

Керуючись ст. ст. 174, 234 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Подання Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львова від 22.05.2018 р. за вх. № 1391/18 про видачу дублікату виконавчого документу у справі № 25/72 - залишити без руху.

2. Надати заявнику термін до 05.06.2018 р., для усунення недоліків поданої заяви.

У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набрала законної сили в день винисення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Пазичев В.М.