Ухвала

від 06.06.2018 по справі 25/72

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.06.2018 р. Справа№ 25/72

Суддя Господарського суду Львівської області Пазичев В. М., розглянувши подання Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львова від 22.05.2018 р. за вх. № 1391/18 про видачу дублікату виконавчого документу у справі № 25/72

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна по Львівській області

до відповідача: Приватного підприємства Тектон , м. Львів

про стягнення 83,33 грн.

визнав подані матеріали недостатніми для прийняття до розгляду.

Виносячи дану ухвалу, суд виходив з наступного:

22.05.2018 року за вх. № 1391/18 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано подання Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львова від 22.05.2018 р. за вх. № 1391/18 про видачу дублікату виконавчого документу у справі № 25/72.

Ухвалою Господарського суду Львівської області 24.05.2018 р. подання Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львова від 22.05.2018 р. за вх. № 1391/18 про видачу дублікату виконавчого документу у справі № 25/72 залишено без руху.

Згідно п.19.4 перехідних положень ГПК України, що набрав чинності 15.12.2017 року, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 169 ГПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно ст. 170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Судом з'ясовано, що державним виконавцем не подано доказів, на які має місце посилання в заяві, а саме, до заяви не долучено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.06.2013 року, довідку про втрату цього виконавчого документа, належних та допустимих доказів звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого документу до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а також не додано доказів сплати судового збору за розгляд даної заяви у суді, який повинен становити 52,86 грн.

Разом з тим, заявник вимог ухвали суду від 24.05.2018 р. про залишення подання без руху у встановлені судом строки не виконав.

Згідно ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на вищенаведене, при повторному зверненні до господарського суду із такою заявою, органу ДВС необхідно врахувати вказані обставини.

Відтак, суд приходить до висновку, що подання Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львова від 22.05.2018 р. за вх. № 1391/18 про видачу дублікату виконавчого документу у справі № 25/72, слід повернути заявнику.

Згідно з ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 174, 234 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Подання Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львова від 22.05.2018 р. за вх. № 1391/18 про видачу дублікату виконавчого документу у справі № 25/72 - повернути заявнику.

2. Роз'яснити заявнику, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Пазичев В.М.