Ухвала

від 24.05.2018 по справі 911/82/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про призначення судової експертизи

та зупинення провадження у справі

"24" травня 2018 р. Справа№ 911/82/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 24.05.2018.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Іскра

на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2017

у справі №911/82/17 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Зоря

до 1) Приватного акціонерного товариства Іскра ;

2) Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області

про скасування реєстрації в базі даних державного земельного кадастру

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Зоря (далі, позивач або ОСББ Зоря ) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Іскра (далі, відповідач-1 або ПрАТ Іскра ) та Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області (далі, відповідач-2 або Держгеокадастр) про скасування реєстрації в базі даних Державного земельного кадастру земельної ділянки площею 1,2637 га кадастровий №3222410300:01:049:5018 по вул. Гоголя у м. Боярка, яка належить до комунальної власності.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що рішенням виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих №260 від 23.04.1968 затверджено Житлово-будівельний кооператив Зоря (правонаступником якого є ОСББ Зоря ) та закріплено за кооперативом земельну ділянку площею 0,38 га у м.Боярка по вул.Лінейна.

Позивач зазначає, що у 1997 році Головним управлінням геодезії, картографії та кадастру Київгеоінформатика складено технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування ЖБК Зоря у м. Боярка, до якого були включені кадастровий план із зазначенням схеми, конфігурації та координат земельної ділянки, абрис ділянки із зазначенням її фактичних меж, долучено Акт встановлення і погодження меж землекористування від 01.07.1997. Звіт підписано суміжними землекористувачами, представником Боярської міської ради та представником госп.розрахункового бюро.

У 1997 році земельна ділянка ЖБК Зоря площею 0,38 га була повністю виділена в натурі (на місцевості) із присвоєнням їй координат та межових знаків.

Позивач наголошує, що рішенням Боярської міської ради від 15.12.2010 №14/809 надано дозвіл ОСББ Зоря на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для встановлення фактичних розмірів та конфігурації земельної ділянки, зайнятою багатоквартирним жилим будинком, що розташований в м. Боярка по вул. Гоголя, 50-а. У 2013 році ОСББ Зоря замовило у ТОВ Гео-сервіс Україна технічну документацію із землеустрою для внесення відомостей про земельну ділянку ОСББ Зоря площею 0,38 га до електронної бази Державного земельного кадастру із присвоєнням їй кадастрового номера, однак при проведенні геодезичних робіт було виявлено, що суміжна земельна ділянка площею 1,2637 га по вул. Гоголя в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області з кадастровим №3222410300:01:049:5018, яка належить до комунальної власності м.Боярки, накладається на земельну ділянку ОСББ Зоря площею 0,38га.

Позивач пояснює, що 25.02.2013 виконком Боярської міської ради надав відповідь на звернення ОСББ Зоря про те, що за наявною інформацією територія ОСББ Зоря начебто включає в себе частину земельної ділянки, яка передана ВАТ Іскра в оренду терміном на 49 років. Проте, 15.04.2016 виконком Боярської міської ради надав лист- відповідь №02-10/682 на запит адвоката позивача про те, що між Боярською міською радою та ВАТ Іскра договір земельної ділянки площею 1,2637 га, кадастровий №3222410300:01:049:5018 по вул. Гоголя в м. Боярка не укладався.

З огляду на зазначене, позивач вважає, що земельна ділянка площею 1,2637 га, кадастровий №3222410300:01:049:5018, яка належить до комунальної власності м. Боярка, була зареєстрована в базі ДЗК без відповідної правової підстави. Крім того, зазначає, що реєстрація зазначеної земельної ділянки площею 1,2637 га була проведена відповідачем незаконно, оскільки її частина з 1968 року належить на праві користування ЖБК Зоря (на сьогоднішній день ОСББ Зоря ) і ніколи з користування позивача не вилучалася.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.02.2017 (суддя Шевчук Н.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 (головуючий суддя Сулім В.В., судді Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.), у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив, зокрема, із того, що матеріали справи не містять, а позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів державної реєстрації у відповідності до статті 125 Земельного кодексу України за ОСББ Зоря права постійного землекористування земельною ділянкою площею 0,38 га по вул. Лінейній в м. Боярка; доказів звернення позивача до відповідача-1 з метою відкоригування меж земельних ділянок, у разі їх накладення одна на одну.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2017 у справі №911/3467/17 вказані судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій, касаційний господарський суд зазначив, що судами не було надано належної правової оцінки всім наявним у справі доказам в їх сукупності, зокрема доказам, які підтверджують наявність у позивача права постійного користування відповідною земельною ділянкою. Крім цього, Вищий господарський суд України звернув увагу на те, що судами було неправильно застосовано статтю 125 Земельного кодексу України, а саме щодо її дії в часі, та зазначив, що не оформлення державного акта на право постійного користування землею не припиняє зазначене право ОСББ Зоря на раніше надану ЖБК Зоря земельну ділянку площею 0,38га в м.Боярка.

Колегія суддів касаційного суду також зазначила, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що у 1997 році Головним управлінням геодезії, картографії та кадастру Київгеоінформатика складено технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування Житлово-Будівельного кооперативу Зоря в м.Боярка, до якого були включені кадастровий план із зазначенням схеми, конфігурації та координат земельної ділянки, абрис ділянки із зазначенням її фактичних меж, долучено акт встановлення і погодження меж землекористування від 01.07.1997, який підписано суміжними землекористувачами, представником Боярської міської ради та представником госпрозрахункового бюро. Таким чином, у 1997 року земельна ділянка ЖБК Зоря площею 0,38 га була повністю виділена в натурі (на місцевості) із присвоєнням їй координат та межових знаків. Крім того, рішенням виконавчого комітету Боярської міської ради від 08.09.1997 №344/1 передано в постійне користування ЖБК Зоря земельну ділянку площею 3 789,5кв.м. в м. Боярка, по вул. Гоголя, 50-А для обслуговування житлового будинку, в якому зазначено, що воно прийняте з врахуванням рішення Києво-Святошинської райради №260 від 23.04.1968 та матеріалів інвентаризації, виготовленої інститутом Київгеоінформатика . Але, судами попередніх інстанцій не надано оцінки зазначеному в рішенні.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2017 у справі №911/82/17 (суддя Наріжний С.Ю.) позов задоволено частково.

Припинено провадження у справі №911/82/17 в частині позову до відповідача 1 - Приватного акціонерного товариства Іскра .

В частині позову до відповідача-2 - Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області позовну вимогу задоволено.

Скасовано реєстрацію в базі даних Державного земельного кадастру земельної ділянки площею 1,2637 га, кадастровий номер 3222410300:01:049:5018 по вул. Гоголя в м. Боярка, що належить до комунальної власності.

Присуджено до стягнення з Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Зоря 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство Іскра звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2017 у справі №911/82/17 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач-1 зазначає, що судом неповно з'ясовано, що межі земельної ділянки площею 1,2637 га, кадастровий номер 3222410300:01:049:5018, були погоджені з Боярською міською радою і було укладено договір оренди землі від 03.03.2007, що з 1986 року в процесі інвентаризації майна розмір земельної ділянки змінився з 2,2 га до 1,2637 га. У ПрАТ Іскра наявне рішення суду про зобов'язання Боярської міської ради укласти договір оренди земельної ділянки у м. Боярці, виділеної товариству у постійне користування рішенням Виконавчого комітету Боярської міської ради народних депутатів від 12.05.1986 №70, яким суд вирішив зобов'язати Боярську міську раду укласти з ВАТ Іскра договір оренди земельної ділянки площею 2,2 га у м. Боярці, розташованої між вулицями Жданова (Молодіжна), Гоголя, Бульварна та Дежньова у м. Боярка, виділеної у користування заводу Іскра рішенням Виконавчого комітету Боярської міської ради народних депутатів №70. Так, рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2005 було виконано, межі земельної ділянки площею 1,2637 га, кадастровий номер 3222410300:01:049:5018, були погоджені з Боярською міською радою і між останньою та ВАТ Іскра укладено договір оренди землі від 03.03.2007. У свою чергу, межі земельної ділянки площею 0,38 га в м. Боярка по вул. Лінейна, яку було закріплено за кооперативом, не були ніким погоджені, кадастровий номер відсутній. При цьому, 20.10.1992 було розроблено генеральний план земельної ділянки, який був погоджений Боярською міською радою.

Також, скаржник наголосив, що позивач оспорює право користування земельною ділянкою відповідача-1, який нібито неправомірно зареєстрував таке право за собою і просить скасувати державну реєстрацію в базі даних Державного земельного кадастру земельної ділянки площею 1,2637 га, кадастровий номер 3222410300:01:049:5018, яка належить на праві користування відповідачу-1. Таким чином, майнові права відповідача-1 порушуються, а суд не мав права припинити провадження у справі в частині позову до відповідача-1.

Згідно з частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №911/82/17, розгляд справи призначено на 15.02.2018.

Під час розгляду справи склад суду змінювався, розгляд справи відкладався.

Так, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 справу №911/82/17 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Іскра на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2017 прийнято до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І., розгляд справи №911/82/17 призначено на 26.04.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 зобов'язано Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області надати суду належним чином засвідчені документи, на підставі яких за Приватним акціонерним товариством Іскра було зареєстровано земельну ділянку площею 1,2637 га, кадастровий №3222410300:01:049:5018 по вул. Гоголя в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області та Витяг з Державного земельного кадастру на вказану земельну ділянку; зобов'язано Приватне акціонерне товариство Іскра надати суду проект відведення в оренду земельної ділянки площею 1,2637 га, кадастровий №3222410300:01:049:5018 та додатки до Договору №11-07 оренди землі від 03.03.2007 площею 2,2 га, а саме, план або схему земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); розгляд справи відкладено на 14.05.2018.

14.05.2018 від відповідача-1 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення, у яких ПрАТ Іскра повідомило суд, що технічна документація (копія додана до пояснень) на земельну ділянку 3222410300:01:049:5018 площею 1, 2637 га по вул. Гоголя в м. Боярка була розроблена ще у 2013 році, а 30.04.2013 на цю земельну ділянку відділом Держземагентства у Києво-Святошинському районі відкрито поземельну книгу (копія додана до пояснень).

14.05.2018 через відділ документального забезпечення суду від Головного управління Держгеокадастру у Київській області на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 у даній справі надійшов лист від 11.05.2018 №9-10-0.62-7358/2-18, у якому останнє повідомило, що згідно даних програмно-апаратного комплексу Національна кадастрова система Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 3222410300:01:049:5018 перебуває у комунальній власності Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області та в оренді ПрАТ Іскра . Земельна ділянка зареєстрована на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробленого ТОВ НВФ Геополіс . Речове право ПрАТ Іскра зареєстровано 15.09.2017, строк дії речового права - 49 років. На даний час документація із землеустрою на вищевказану земельну ділянку в місцевому фонді документації не виявлена. До листа Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області доданий витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3222410300:01:049:5018. Вказані документи долучені колегією суддів до матерілаів справи.

У судовому засіданні 14.05.2018 судом було оголошено перерву до 24.05.2018.

22.05.2018 від відповідача-1 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення, у яких ПрАТ Іскра , в обґрунтування неподання документів, долучених до пояснень від 14.05.2018, до суду першої інстанції зазначило, що питання наявності чи відсутності документів, на підставі яких було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:01:049:5018, раніше при розгляді даної справи не ставилось, а тому, оскільки позивачем у судовому засіданні 26.04.2018 було зазначено про відсутність технічної документації і на відповідну вказівку суду, відповідачем-2 були надані до суду вказані документи лише зараз.

24.05.2018 позивач надав суду у судовому засіданні пояснення на подані скаржником письмові докази, у яких зазначив, що спірна земельна ділянка, як вбачається із листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 11.05.2018, була зареєстрована 30.04.2013 на підставі зовсім іншого, ніж наданий відповідачем-1, документу, а саме на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробленого ТОВ НВФ Геополіс у 2013 році. Однак, такого проекту, як стверджує позивач, не існує, оскільки ні ПрАТ Іскра , ні Головне управління Держгеокадастру у Київській області суду його не надали. Водночас, відповідно до положень Земельного кодексу України станом на квітень 2013 року єдиною підставою для формування нової земельної ділянки та її реєстрації у базі ДЗК є проекти відведення земельних ділянок. Таким чином, посилання представника ПрАТ Іскра на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222410300:01:049:5018 була зареєстрована у ДЗК на підставі Технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельних ділянок, а не на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, фактично свідчать про безпідставність проведеної реєстрації. На момент складання ТОВ НВФ Геополіс Технічної документації (копія додана до пояснень відповідача-1 від 14.05.2018) були відсутні дані земельно-кадастрової документації на ці земельні ділянки, оскільки вони ніколи раніше не були сформовані. По фактичному ж використанню визначити межі земельної ділянки ПрАТ Іскра неможливо. До пояснень позивачем додані документи, якими він підтверджує факт розміщення на спірній земельній ділянці капітальної споруди сміттєзбірника, яка була прийнята в експлуатацію разом із прийняттям в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку, позначена в інвентаризаційній справі під літ. Б, та знаходиться на балансі у ОСББ Зоря .

Вказані документи долучені колегією суддів до матеріалів справи.

Представник відповідача-2 у судові засідання не з'являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд з власної ініціативи може призначити у справі судову експертизу за сукупності встановлених частиною 1 вказаної статті умов.

Так, у судовому засіданні 14.05.2018 з'ясовувалось питання щодо можливості призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи для встановлення обставин щодо накладення чи ненакладення земельної ділянки площею 1,2637 га, кадастровий номер 3222410300:01:049:5018 по вул. Гоголя в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області на земельну ділянку площею 0,38 га, закріплену за ЖБК Зоря рішенням виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих №260 від 23.04.1968, межі та координати якої зазначені в Технічному звіті по встановленню зовнішніх меж землекористування ЖБК Зоря , складеному Головним управлінням геодезії, картографії та кадастру Київгеоінформатика у 1997 році.

Представник позивача підтримав ініціативу суду щодо призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, зазначивши, що під час вирішення спору судом першої інстанції ним заявлялось відповідне клопотання про призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи для вирішення вищевказаного питання, проведення якої він просив доручити Українському центру судових експертиз.

Представник відповідача-1 проти призначення у справі судової земельно-технічної експертизи заперечував.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку та пояснення представників сторін, враховуючи заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги та з огляду на заперечення відповідача щодо них, дійшла висновку щодо необхідності призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно частини 1, частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до змісту позовної заяви позивач вбачає порушення своїх майнових прав в тому, що зареєстрована в Державному земельному кадастрі земельна ділянка площею 1,2637 га, кадастровий номер 3222410300:01:049:5018 накладається на земельну ділянку ОСББ Зоря площею 0,38 га в м. Боярка.

Водночас, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції представник відповідача, заперечуючи проти позову, в обґрунтування своєї правової позиції вказував, що межі земельної ділянки площею 1,2637 га, кадастровий номер 3222410300:01:049:5018, були погоджені з Боярською міською радою і було укладено договір оренди землі від 03.03.2007. Межі земельної ділянки площею 0,38 га в м. Боярка по вул. Лінейна, яку було закріплено за кооперативом, не були ніким погоджені, кадастровий номер відсутній. При цьому, 20.10.1992 було розроблено генеральний план земельної ділянки, який був погоджений Боярською міською радою. Також, у судових засіданнях скаржник зазначав, що твердження позивача про те, що бажана ним до відведення земельна ділянка має накладки і перетини із земельною ділянкою відповідача-1 не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому не може враховуватись судом. Відповідач-1 зазначав, що жодним документом не підтверджується право позивача на земельну ділянку у тих розмірах та в тій конфігурації, на яку він бажає присвоїти кадастровий номер. Також, відповідач-1 зазначає, що ОСББ Зоря не зверталося до ВАТ Іскра з метою відкоригування меж земельної ділянки, виключивши із кадастрового плану частину земельної ділянки, що перебуває у користуванні підприємства.

Відповідно до частин 1, 3 та 4 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що необхідність призначення у даній справі судової експертизи зумовлена наступним:

- для прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній справі суду слід встановити, чи накладається земельна ділянка площею 1,2637 га, кадастровий номер 3222410300:01:049:5018 по вул. Гоголя в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області на земельну ділянку площею 0,38 га, закріплену за ЖБК Зоря рішенням виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих №260 від 23.04.1968, межі та координати якої зазначені в Технічному звіті по встановленню зовнішніх меж землекористування ЖБК Зоря , складеному Головним управлінням геодезії, картографії та кадастру Київгеоінформатика у 1997 році.

- об'єкти дослідження у даному спорі є нерухомими речами (земельними ділянками), розташування (знаходження) яких у просторі та площині землі є беззаперечним фактом, а суд, не володіючи спеціальними знаннями щодо перевірки обставин справи стосовно наявності певного об'єкту у просторі по відношенню до документального оформлення сторонами своїх прав на земельні ділянки, позбавлений можливості здійснити таку перевірку без спеціальних знань. Відтак, встановлення наявності чи відсутності факту накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:01:049:5018 на земельну ділянку площею 0,38 га, закріплену за ЖБК Зоря , виходить за межі компетенції господарського суду та потребує спеціальних знань у галузі землеустрою та землевпорядкування;

- жодна із сторін не надала висновку експерта з цього питання;

- встановлення обставин щодо накладення чи ненакладення земельних ділянок входять до предмета доказування у справі №911/82/17, оскільки це буде впливати на наявність/відсутність у позивача певного порушеного чи оспореного суб'єктивного матеріального права чи інтересу, на захист якого подано позов у даній справі.

Згідно пункту 6.1. Розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

Відповідно до частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Визначаючись з експертною установою, яка проводитиме експертизу, господарським судом враховані положення частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Суд, враховуючи експертну установу, проведення експертизи якій просив доручити позивач у клопотаннях, які заявлялись ним неодноразово під час вирішення спору, вирішив доручити проведення земельно-технічної експертизи у даній справі Українському центру судових експертиз (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 39, оф. 426).

Згідно частини 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Відповідно до частини 3 статті 102 Господарського процесуального кодексу України при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Для проведення судової земельно-технічної експертизи Українському центру судових експертиз (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 39, оф. 426) надаються матеріли справи №911/82/17 разом із документами, долученими до справи учасниками під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Водночас, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 2.1. Інструкції експерт відповідно до процесуального законодавства наділений правом заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи, що узгоджується із приписами частини 3 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Отже, у випадку недостатності наявних у матеріалах справи доказів для надання експертом висновку на поставлене даною ухвалою питання, останній не позбавлений права звернутись до суду відповідно до процесуального законодавства про надання додаткових матеріалів.

Витрати по проведенню експертизи суд, з огляду на положення статті 125 Господарського процесуального кодексу України, покладає на позивача, як на сторону, до обов'язків якої закон відносить обов'язок доведення належними доказами факту порушення його законного права з боку відповідача. Суд бере до уваги положення частини 2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України щодо оплати авансом в рівних частках сторонами судових витрат на проведення процесуальних дій з ініціативи суду, разом із тим, зазначає, що у подальшому така ініціатива суду була підтримана самим позивачем, крім того, покладення організації експертизи та витрат на її проведення на обох сторін може унеможливити проведення експертизи у справі, відтак, зазначене положення процесуального закону судом буде належним чином враховано під час вирішення питання розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 4 статті 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Отже, оскільки суд, із посиланням на норми статті 99 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку щодо необхідності призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи, враховуючи, що для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, а тому у цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, провадження у даній справі підлягає зупиненню на підставі пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 99, 100, 125, пунктом 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Призначити у даній справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Українському центру судових експертиз (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 39, оф. 426).

2. Визначити об'єкти, що підлягають дослідженню:

- земельна ділянка з кадастровим номером 3222410300:01:049:5018;

- земельна ділянка площею 0,38 га, закріплена за ЖБК Зоря рішенням виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих №260 від 23.04.1968, межі та координати якої зазначені в Технічному звіті по встановленню зовнішніх меж землекористування ЖБК Зоря , складеному Головним управлінням геодезії, картографії та кадастру Київгеоінформатика у 1997 році.

3. На вирішення експерта поставити наступне питання:

- чи накладається земельна ділянка площею 1,2637 га, кадастровий номер 3222410300:01:049:5018, по вул. Гоголя в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області (в тому числі по фактичному користуванню) на земельну ділянку площею 0,38 га, закріплену за ЖБК Зоря рішенням виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих №260 від 23.04.1968, межі та координати якої зазначені в Технічному звіті по встановленню зовнішніх меж землекористування ЖБК Зоря , складеному Головним управлінням геодезії, картографії та кадастру Київгеоінформатика у 1997 році ?.

4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку та за відмову від поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України.

5. По закінченню експертизи висновок експерта подати господарському суду разом з матеріалами справи та даними щодо витрат, пов'язаних із проведенням експертизи.

6. Зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Зоря (08153, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Гоголя, 50-А; код ЄДРПОУ 20594059) забезпечити попередню оплату вартості експертизи. Копію договору та документу на сплату вартості експертизи надати суду для вирішення питання розподілу судових витрат.

7. Матеріали справи №911/82/17 передати Українському центру судових експертиз 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 39, оф. 426).

8. Провадження у справі №911/82/17 зупинити у зв'язку із призначенням судової експертизи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 30.05.2018.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх