Рішення

від 29.05.2018 по справі 815/594/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/594/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Куща М.О.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Поштук Я.Є.,

третьої особи: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Одеської митниці ДФС, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача митний пост "Чорноморський" Одеської митниці ДФС, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу Одеської митниці ДФС № 41-о від 22.01.2018 року, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_5 до Одеської митниці ДФС, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача митний пост "Чорноморський" Одеської митниці ДФС, ОСОБА_3, у якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці ДФС № 41-о від 22.01.2018 року про притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності та звільнення з 22.01.2018 року ОСОБА_5 з посади державної служби державного інспектору відділу митного оформлення № 4 митного поста Чорноморський Одеської митниці ДФС;

поновити ОСОБА_5 на роботі на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста Чорноморський Одеської митниці ДФС;

стягнути з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_5 середній заробіток за весь час висушеного прогулу із відрахуванням загальнообов'язкових до сплати платежів з 23.01.2018 року по день винесення судової постанови;

допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста Чорноморський Одеської митниці ДФС та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 19.02.2018 року Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху.

23.02.2018 року (вх. № 5330/18) на виконання ухвали позивач надав до суду уточнену позовну заяву, чим усунув зазначені судом недоліки.

Ухвалою від 02.03.2018 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

27.03.2018 року (вх. № 8525/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

27.03.2018 року (вх. № 8612/18) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.

10.04.2018 року (вх. № ЕП/1997/18) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про перенесення судового засідання.

13.04.2018 року (вх. № 10211/18) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

18.04.2018 року (вх. № ЕП/2126/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про витребування доказів.

В судовому засіданні 18.04.2018 року за клопотання представника позивача судом приєднано до матеріалів справи відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 18.04.2018 року за клопотання представника відповідача судом приєднано до матеріалів справи довідку про заробітну плату позивача.

03.05.2018 року (вх. № 12229/18) представником відповідача подано до канцелярії суду заперечення на відповідь на відзив позовної заяви.

05.05.2018 року (вх. № 12482/18) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

18.05.2018 року (вх. № 13915/18) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

21.05.2018 року (вх. № 14088/18) представником відповідача до канцелярії суду подано заяву про надання вступної та резолютивної частини судового рішення від 21.05.2018 року.

21.05.2018 року (вх. № 14128/18) представником відповідача подано до канцелярії суду заяву про отримання повного тексту судового рішення.

21.05.2018 року (вх. № 14129/18) представником позивача подано до канцелярії суду заяву про отримання повного тексту судового рішення.

22.05.2018 року (вх. № ЕП/2918/18) представником позивача подано до канцелярії суду заяву про видачу вступної та резолютивної частини судового рішення від 21.05.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_5 з 1992 року перебуває на службі в органах державної митниці. Наказом Одеської митниці ДФС від 22.01.2018 року № 41-о Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5 за порушення Присяги державного службовця притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста Чорноморський Одеської митниці ДФС ОСОБА_5 з 22.01.2018 року.

Позивач вважає оскаржуваний наказ від 22.01.2018 року № 41-о Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5 протиправним, при прийняти якого начальником Одеської митниці ДФС не було проаналізовано висновки дисциплінарної комісії та пояснення державного службовця, не встановлено наявність наслідків, ступеня вини державного службовця, прийнятого із формальним підходом суб'єкта призначення до виконання своїх обов'язків у зв'язку з чим прийняв рішення у вигляду наказу № 41-о від 22.01.2018 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5 , яке на думку позивача підлягає скасуванню.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 26.03.2018 року (вх. № 8612/18) (т. 1 а.с. 105-110), в яких в обґрунтування правової позиції зазначено, що за результатами дисциплінарного провадження комісією з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС складено подання від 15.01.2018 року № 45/15-70-04, яке стало підставою для винесення спірного наказу № 41-о від 22.01.2018 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5 . Зазначене службове розслідування ініційоване на підставі листа УВБ територіальних органів ДФС в Одеській області ГУ ДФС в Одеській області від 20.10.2017 року № 9592/9/15-32-22-02-06 в рамках здійснення дисциплінарного провадження відносно посадових осіб: державного інспектора відділу митного оформлення № 4 м/п Чорноморський Одеської митниці ДФС Шаповалова В.Є. та державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста Чорноморський Одеської митниці ДФС ОСОБА_5 Так, під час проведення дисциплінарного провадження, враховуючи характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких на думку дисциплінарної комісії він був вчинений, попередню поведінку державного службовця, ставлення до виконання посадових обов'язків, наявність протягом року не знятих у встановленому порядку стягнень, ставлення державного службовця до служби, пояснення державного службовця, його безпосереднього керівника, обтяжуючих відповідальність обставин, встановлено порушення вимог п. 1.4 та 2.2.10.9 Посадової інструкції, що призвело до порушення вимог наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 636 Про затвердження форми Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.06.2012 року за № 1004/21316, Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердження наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2012 року № 684, Порядку виконання митних формальностей при здійснення митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 631, не врахування вимог щодо заборони експорту лісоматеріалів необроблених (код товару 4403 УКТЗЕД) згідно Закону України Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів , а також враховуючи систематичне вчинення ОСОБА_5 дисциплінарних проступків, його небажання стати на шлях виправлення і дотримуватись покладених на нього зобов'язань, за порушення Присяги державного службовця притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста Чорноморський Одеської митниці ДФС ОСОБА_5 з 22.01.2018 року.

Від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Митного поста Чорноморський Одеської митниці ДФС, ОСОБА_3 пояснень щодо позову до суду не надходило.

В судове засідання 21.05.2018 року з'явились представники позивача, відповідача та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3, при цьому третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Митний пост Чорноморський Одеської митниці ДФС про дату, час та місце судового засідання сповіщалась належним чином та завчасно, у судове засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_5 Одеському окружному адміністративному суду.

ОСОБА_5 з 1992р. проходив службу в органах державної митниці, з 28.02.2017 року обіймав посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста Чорноморський Одеської митниці ДФС.

Наказом Одеської митниці ДФС від 22.01.2018 року № 41-о Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5 згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України Про державну службу за порушення Присяги державного службовця притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста Чорноморський Одеської митниці ДФС ОСОБА_5 з 22.01.2018 року (т.1 а.с. 15-21).

Як вбачається зі змісту наказу від 22.01.2018 року № 41-о, підставою для його прийняття стало подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС від 15.01.2018 року (т.1 а.с. 133-139).

Відповідно до ст. 8 Закону України Про державну службу , державний службовець зобов'язаний, серед іншого, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності, тощо.

Статтею 147 КЗпП України встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

З системного аналізу викладених положень законодавства вбачається, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку: об'єкта, суб'єкта, об'єктивної сторони, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення (ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника, тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України Про державну службу , за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 65 Закону України Про державну службу , підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарним проступком відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України Про державну службу , є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 66 Закону України Про державну службу , до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону України Про державну службу , у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Згідно ч. 6 ст. 66 Закону України Про державну службу , дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Згідно ч. 1 ст. 69 Закону України Про державну службу , для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Відповідно ч. 9 ст. 69 Закону України Про державну службу , дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 73 Закону України Про державну службу , з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Відповідно ч. 3 ст. 73 Закону України Про державну службу , результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

Згідно ч. 6 ст. 74 Закону України Про державну службу , державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 75 Закону України Про державну службу , перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відповідно до ст. 76 Закону України Про державну службу , державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 Закону України Про державну службу , рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.

Наказом Одеської митниці ДФС від 28.11.2017 року № 553 Про здійснення дисциплінарного провадження Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС організовано та здійснено заходи з дисциплінарного провадження відносно державного інспектора митного поста Чорноморський Одеської митниці ДФС ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 148).

Протягом дисциплінарного провадження відповідно до вимог ч. 2 ст. 73 Закону України Про державну службу , Положення про Дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ, затвердженого наказом Одеської митниці ДФС від 20.05.2016 року № 182, сформовано дисциплінарну справу та проведено дисциплінарне провадження.

За результатами дисциплінарного провадження комісією з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС складено подання від 15.01.2018 року № 45/15-70-04 (т.1 а.с. 133-139), яке стало підставою для прийняття спірного наказу від 22.01.2018 року № 41-о Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5 .

Вказане подання складено на підставі висновку комісії з розгляду дисциплінарних справ Про наявність у діях державного інспектора митного поста Чорноморський Одеської митниці ДФС ОСОБА_5 дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності (т. 1 а.с. 141-147).

Як вбачається з зазначеного висновку, службове розслідування ініційоване на підставі листа УВБ територіальних органів ДФС в Одеській області ГУ ДФС в Одеській області від 20.10.2017 року № 9592/9/15-32-22-02-06 в рамках здійснення дисциплінарного провадження відносно посадових осіб: державного інспектора відділу митного оформлення № 4 м/п Чорноморський Одеської митниці ДФС Шаповалова В.Є. та державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста Чорноморський Одеської митниці ДФС ОСОБА_5

Так, 14.09.2017 року до відділу митного оформлення № 4 митного поста Чорноморський Одеської митниці ДФС декларантом ПП Гол-Сервіс , уповноваженим здійснювати декларування товарів ТОВ Хакім експорт , з метою митного оформлення товарів у контейнері MSKU8345196 було подано митну декларацію № UA5000120/2017/005117. Прийнята до оформлення державним інспектором відділу митного оформлення № 4 митного поста Чорноморський Шаповаловим В.Є.

До даної МД були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 30.05.2017 року № 01, інвойс від 30.05.2017 року № 01, доручення на відвантаження експортних вантажів від 14.09.2017 року № 11306, договір на надання послуг перевезення від 14.08.2017 року № OSS-000848/17, Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій від 23.08.2017 року № 160583, договір на надання послуг з декларування товарів від 01.02.2013 року № МБ-001/13, договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 25.12.2009 року № 2512.

В сертифікаті про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій від 23.08.2017 року № 160583 у рядку 5 Характеристика партії лісо продукції, що експортується зазначено пиломатеріал обрізний (дошка сосна 1-5 (мікс) 50х150х4500 мм обрізна) , код товару згідно УКТЗЕД 4403 20 39 00.

Згідно з Поясненнями до товарної позиції 4403 включаються лісоматеріали необроблені, з видаленою або не видаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або не брусовані.

Відповідно Пояснень до товарної позиції 4407 включаються лісоматеріали розпиляні або розколоті уздовж, розділені на шари або лущені, стругані або нестругані, шліфовані або не шліфовані, які мають або не мають торцеві з'єднання, завтовшки більш як 6 мм. До цих видів деревинних матеріалів і лісоматеріалів включаються: брус, планки, обапіл, дошки, рейки і т.д.

Згідно ст. 2-1 Закону України Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів тимчасово, строком на 10 років, забороняється вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених (код 4403 УКТ ЗЕД): деревних порід, крім сосни, - з 01.11.2015 року; деревних порід сосни - з 1.01.2017 року.

Крім того, як вбачається з Висновку Про наявність у діях державного інспектора митного поста Чорноморський Одеської митниці ДФС ОСОБА_5 дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності , за правилами 1, 6 ОПІ УКТЗЕД, класифікацію товару Пиломатеріал (дошка обрізана), з хвойних порід, сосни звичайної виду Pinus sylvestris L… необхідно проводити за кодом товару згідно УКТ ЗЕД 4407 10 93 00 (т.1 а.с. 142).

Більш того, в оскаржуваному наказі зазначено, що листом від 27.11.2017 року № 4678/15-70-65 Одеська митниця ДФС звернулась до Дніпропетровського обласного управління лісного та мисливського господарства стосовно невідповідності даних у п. 5 Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій. Листом від 04.12.2017 року № 587 Дніпропетровське обласне управління лісового та мисливського господарства повідомило митницю про зміну коду товару на НОМЕР_1, що також свідчить про обізнаність Одеської митниці ДФС невідповідності даних у п. 5 Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість встановлених відповідачем висновків щодо порушення позивачем п. 2.2.10.9 Посадової інструкції та вимог Закону України Про особливості державного регулювання діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів .

Під час здійснення митного оформлення вказаного вантажу автоматизованою системою митного оформлення (АСМО) згенеровано форми контролю 202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації , а також 902-1 Застосування ваговимірювальних пристроїв . Підставою для встановлення вказаних форм митного контролю системою зазначено Лист СБУ від 26.09.2016 року № 65/4-7260 (вх. Одеської митниці ДФС від 27.09.2016 року № 1076/5-25) .

Суд зазначає, що з метою визначення порядку виконання митних формальностей при здійснення митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, що подається органу доходів і зборів на паперовому носії або, як електронний документ відповідно до ч. 2 ст. 246 Митного кодексу України розроблено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 631 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 року за № 1360/21672 (далі Порядок № 631).

Відповідно до п. 1.3 Розділу І Порядку № 631, органи доходів і зборів здійснюють митні формальності, передбачені цим Порядком, в зонах діяльності, визначених для таких органів доходів і зборів.

Згідно п. 1.4 Розділу І Порядку № 631, митні формальності, передбачені цим Порядком, виконуються за місцем розташування ПМО та/або спеціалізованого підрозділу, за винятком випадків, встановлених ч. 7 ст. 247 Кодексу.

Згідно п. 1.5 Розділу І Порядку № 631, митні формальності, передбачені цим Порядком, виконуються одноосібно посадовою особою ПМО, призначеною для виконання митних формальностей за відповідною МД, згідно з пунктом 3.7 розділу ІІІ цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктами 4.7 та 4.8 розділу VI цього Порядку.

Відповідно до п. 1.6 Розділу І Порядку № 631, для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації допускається використання посадовими особами органів доходів і зборів допоміжних штампів інформативного характеру.

Відповідно до п.п. 1.6, 1.7 Розділу І Порядку № 631, результати виконання митних формальностей, визначених підпунктами 4.5.4 - 4.5.10 пункту 4.5 розділу IV цього Порядку, вносяться посадовою особою органу доходів і зборів, яка виконувала відповідну митну формальність, у встановленому порядку до АСМО.

У разі виникнення затримки у виконанні відповідної митної формальності посадова особа органу доходів і зборів, яка виконує цю митну формальність, вносить відповідну відмітку про затримку до АСМО.

Відповідно до п.п. 8, 9 ст. 338 Митного кодексу України, За результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках, в якому зазначаються відомості про:

1) посадових осіб органу доходів і зборів, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні під час його проведення;

2) підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем;

3) обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення;

4) інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився.

Акт огляду (переогляду) засвідчується відбитком особистої номерної печатки посадової особи органу доходів і зборів, яка проводила огляд (переогляд).

З метою відпрацювання митних формальностей за кодами 202-1, 902-1 та перевірки відомостей в документах, державним інспектором відділу митного оформлення № 4 митного поста Чорноморський ОСОБА_5 був проведений митний огляд (Акт від 15.09.2017 року № UA500120/2017/005117), за результатами якого встановлено, що товар візуально відповідає відомостям заявленим у графі 31 МД, невідповідностей не виявлено (т. 1 а.с. 180).

В засвідченій копії паперового примірника Акту митного огляду з відбитком ОНП 0368 зазначено коди митних формальностей 202-1, 902-1, проте, як в електронній копії Акту митного огляду, зазначено про виконання митної формальності 203-1 Проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації , хоча призначена була митна формальність за кодом 202-1 (т.1 а.с. 196).

При цьому під час роботи комісії були внесені зміни до електронного акту митного огляду з виправленням коду митної формальності з 203-1 на 202-1. Так, за інформацією наданою відділом IT Одеської митниці ДФС на вимогу комісії службовою запискою від 07.12.2017 року № 142/15-70-09 повідомлено, що 06.12.2017 року о 12:08:45 год. державним інспектором ВМО № 4 митного поста Чорноморський ОСОБА_5 було внесено зміни до АСМО Інспектор , саме до Акту митного огляду за МД типу ЕК 10 АА від 14.09.2017 року № UA5000120/2017/005117.

З цього приводу Начальнику Одеської митниці ДФС позивачем надавалися письмові пояснення в яких зазначалося, що жодних порушень не допускалось, оскільки внесення змін було обумовлено необхідністю приведення у відповідність відомостей у електронній копії - Акту про митний огляд, а тому виправлення технічної помилки у електронній копії Акту про митний огляд жодним чином не свідчить про наявність протиправних намірів або навмисне скоєння протиправних діянь з боку ОСОБА_5 (т.2 а.с. 90).

Крім того, відповідачем не зазначено чим передбачена заборона внесення виправлень у електронну копію акту митного огляду.

Більш того, Одеською митницею ДФС було призначено проведення митної формальності 202-1, яка передбачає менш детальну перевірку, а тому помилкове зазначення в електронній копії акту митної формальності 203-1 Проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації , що є біль детальнішою перевіркою не може свідчити про недбалість ставлення до службових обов'язків позивачем.

Комісією з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС встановлено, що у Акті митного огляду вказано про здійснення 4-х фотознімків, однак у МД наявні 9 фотографій без назви файлів та зазначено, що наявний технічний засіб (фотоапарат) не має можливості відображати час .

Отже зазначене, на думку відповідача, свідчить про недотримання державним інспектором Карповим П.В. вимог наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 636 Про затвердження форми Акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 19.06.2012 року за № 1004/21316) щодо форми складання Акту про проведення огляду, форми якого затвердження цим наказом.

Проте, дисциплінарною комісією не зазначено, порушення яких саме норм свідчить про більшість кількості фотографій.

Що стосується дати та часу здійснення фотографування, позивачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядку здійснення фото-відео фіксації митних та інших формальностей, які проводяться контролюючими органами № 370 від 08.06.2016 року, зазначено у Акті про проведення огляду, засоби фото фіксації не дозволяють відображати дату і час, оскільки у фотоапараті, яким здійснювалося фотографування не вдалося виставити актуальні дату та час, внаслідок технічної несправності фотоапарату, через шо в п. 8.3.4 Акту зазначено Відсутня можливість відображення дати та часу фотозйомки , а тому суд вважає, що Акт про проведення огляду був заповнений вірно та відповідно до чинного Законодавства України.

Щодо висновків дисциплінарної комісії про порушення п. 2.2.13 Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста Чорноморський Одеської митниці ДФС та наказу Міністерства фінансів № 684 від 31.07.2012 р., суд зазначає наступне.

Комісією з розгляду дисциплінарних справ зазначено, що Акті митного огляду відсутня інформація про здійснення митної формальності за кодом 902-1 Застосування ваговимірювальних пристроїв . У документах наданих до МД, відсутній документ про зважування, що може свідчити про не здійснення митних формальностей за результатами застосування СУР (системи управління ризиками).

Так, на вимогу комісії надано засвідчену копію Акту зважування контейнера від 05.09.2017 року № 39324, що свідчить про зважування було здійснено 05.09.2017 року при в'їзді контейнеру на територію порту, до того, як позивачем було проведено митний огляд (т.1 зворотній бік а.с. 195).

Що стосується невідповідності зазначених в Акті зважування номерних знаків транспортного засобу номерним знакам, відображених на фотографіях, позивачем обґрунтовано та не спростовано відповідачем, тим що ввезення контейнеру MSKU8345196 на територію порту було здійснено транспортним засобом, відображеним у Акті зважування, після чого було вивантажено контейнер з цього транспортного засобу. Так, у зв'язку з тим, що контейнер було вивантажено з транспортного засобу, його огляд не проводився.

Згодом транспортування контейнеру MSKU8345196 в межах території порту для здійснення митного огляду було виконано іншим транспортним засобом, номерні знаки якого відображені на фотографіях здійснених під час митного огляду.

З матеріалів особової справи позивача видно, що останнім 08.06.1995 складено Присягу наступного змісту: Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки (т.1 зворотній бік а.с. 117).

При цьому, частиною 1 ст. 36 Закону України Про державну службу встановлено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов'язки .

Аналізуючи текст даної позивачем Присяги, який є фактично аналогічним за змістом тексту Присяги, передбаченої вказаною нормою, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Тобто, порушення Присяги може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 14.03.2017 у справі № 21-3968а16.

При цьому зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що керівник митного органу вважав повністю встановленими дисциплінарною комісією фактичні обставини та без будь-якого аналізу відтворив у наказі виклад обставин і висновки дисциплінарної комісії, які й слугували фактичною підставою для дисциплінарної відповідальності позивача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 67 Закону України Про державну службу , Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;

3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород;

4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Так, відповідно до службової характеристики, ОСОБА_5 за період роботи на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста Черноморський Одеської митниці ДФС здійснив митне оформлення різноманітних товарів за 2294 МД, при цьому до Бюджету України було перераховано митних платежів на суму 577 074,85 грн. За час роботи у відділі сумлінно виконує свої службові обов'язки. В роботі організований, працьовитий, відповідально ставиться до виконання поставлених завдань та інше (т. 1 а.с. 169).

Додатково суд зазначає, що представник відповідача у судовому засіданні взагалі не змогла пояснити які саме норми чинного законодавства України було порушео позивачем у розрізі присяги державного службовця, не зазначено які порушення посадової інструкції Державного інмпектора відділу митного оформлення №4 митного Чорноморський Одеської митниці ДФС чи правил професійної етики було допущенаКарповим П.В.

Представник відповідача у судове засідання не на обґрунтоване також принцип пропорційності при визначенні міри покарання ОСОБА_5 та виду дисциплінарного стягнення, тощо. Натомість у судовому засіданні представник позивача надала у судовому-засіданні грунтові пояснення та докази правомірної дії позивача під час виконання покладених на нього посадових обов'язкв.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_5 та необхідність їх задоволення повністю шляхом визнання протиправним та скасування Наказу Одеської митниці ДФС № 41-о від 22.01.2018 рокую

Відповідно до ч. 5 ст. 66 Закону України Про державну службу , звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

При цьому принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в рішенні по справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" і "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини").

Крім того, суд враховує, що принцип презумпції невинуватості перш за все є гарантією процесуального характеру по кримінальних справах, але за висновками ЄСПЛ його сфера застосування є значно ширшою: він є обов'язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для віх інших державних органів. Так, на думку ЄСПЛ, замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад.

Висновок (а по суті констатація, якій не передували фактичне встановлення обставин, їх оцінка та аналіз) дисциплінарного провадження про порушення позивачем вимог посадової інструкції та МК України, здійснений без вирішення питання про винуватість чи невинуватість позивача, без аналізу питання юридичної кваліфікації рішення позивача і без оцінки свідчень, наданих ним безпосередньо.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового розгляду, вказує на те, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу № 41-о від 22.01.2018р. діяв із суттєвим порушенням чинного законодавства України, а також без врахування фактичних обставин, які підлягали встановленню в ході проведення дисциплінарного провадження, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р. затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати. Так, відповідно до п. 2 вказаного Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Частиною 8 цього Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою про грошове забезпечення Одеської митниці ДФС №90 від 20.03.2018р. грошове забезпечення позивача за останні два календарні місяці перед звільненням за листопад 2017 року та грудень 2017 року склало відповідно 9410,58 грн. за кожний місяць (т.1 а.с.227).

Відтак, підлягає стягненню на користь ОСОБА_5 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 35849,60 грн. з дати звільнення 22.01.2018р. по 21.05.2018р.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем під час розгляду адміністративної справи надійшли свої відображення в матеріалах справи, а відповідачем не доведено належними та допустимими доказами підстав, які б спростовували правову позицію позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297, 371 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) до Одеської митниці ДФС (місцезнаходження: 65078, Одеська обл., місто Одеса, вул. Гайдара, будинок 21, корпус А; код ЄДРПОУ 39441717), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача митний пост "Чорноморський" Одеської митниці ДФС (місцезнаходження: 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Промислова, 1; код ЄДРПОУ 39971063), ОСОБА_3 (місцепроживання: 65000, АДРЕСА_1; паспорт серія НОМЕР_3) про визнання протиправним та скасування наказу Одеської митниці ДФС № 41-о від 22.01.2018 року, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці ДФС № 41-о від 22.01.2018 року про притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності.

Поновити ОСОБА_5 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста Чорноморський Одеської митниці ДФС.

Стягнути з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) на користь ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 22.01.2018 р. по 21.05.2018 р. у сумі 35849,60 грн. (тридцять п'ять тисяч вісімсот сорок дев'ять грн. 60 коп.).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді державного інспектора відділу митного митного оформлення № 4 митного поста Чорноморський Одеської митниці ДФС з 22.01.2018 р. та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 9410, 58 грн. (дев'ять тисяч чотириста десять грн. 58 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 29.05.2018 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.