Справа № 461/3120/18
Провадження № 1-кс/461/4037/18
УХВАЛА
іменем України
30.05.2018 року м.Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду прокуратури Львівської області ОСОБА_3 клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 420151403300000021,
ВСТАНОВИВ:
30.05.2018 року до суду надійшло погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду прокуратури Львівської області ОСОБА_3 клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , в якому останній просив слідчого суддю накласти арешт на майно, а саме позбавлення права відчуження, на об`єкт нерухомого майна, нежитлові приміщення, загальною площею 864,3 кв.м., а саме нежитлові приміщення підвалу, загальною площею 67,5 кв.м., нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 114,6 кв.м., а саме: приміщення площею 21,3 кв.м., площею 28,2 кв.м., площею 10,4 кв.м., площею 7,5 кв.м., площею 6,8 кв.м, площею 23,3 кв.м., площею 4,7 кв.м., сходова клітка площею 12,4 кв.м., нежитлові приміщення другого поверху, загальною площею 227,4 кв.м., нежитлові приміщення третього поверху, загальною площею 227,4 кв.м., нежитлові приміщення горища, загальною площею 227,4 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та належать на праві приватної власності Приватному підприємству «ФЛАМЕНКО», код ЄДРПОУ: 23970310.
Клопотання обґрунтоване наступним. Слідчим управлінням ГУ Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №420151403300000021 від 08.05.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26.04.2013 у цивільній справі № 461/2123/13-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , приватного підприємства «Львівський тесля» про стягнення боргу за договором позики, визнано мирову угоду, укладену 10.04.2013 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , приватним підприємством «Львівський тесля», згідно якої нежитлові приміщення загальною площею 864,3 кв. м. по АДРЕСА_1 , що належать приватному підприємству «Львівський тесля» на підставі договору купівлі-продажу від 18.03.1997, передано ОСОБА_5 . На даний час власником вказаних нежитлових приміщень являється приватне підприємство «Фламенко» на підставі свідоцтва про право власності. Виданого 02.07.2014, оскільки ОСОБА_5 вніс вказане нерухоме майно до статутного фонду вказаного підприємства. Водночас вивченням інвентаризаційної та реєстраційних справ на об`єкти нерухомого майна по АДРЕСА_1 , встановлено, що будь-які відомості щодо реєстрації права власності за приватним підприємством «Львівський тесля» на дане майно відсутні.В ухвалі Галицького районного суду м. Львова від 26.04.2013 у цивільній справі № 461/2123/13-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , приватного підприємства «Львівський тесля» про стягнення боргу за договором позики, вказано, що відповідно до мирової угоди ПП «Львівський тесля» належать нежитлові приміщення загальною площею 864,3 кв. м. по АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі продажу приміщень від 18.03.1997 та акту здачі-приймання вказаних приміщень. Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_7 повідомив, що заснував ПП «Львівський тесля» метою діяльності якого було виготовлення товарів народного вжитку, однак жодної діяльності вказане підприємство так і не здійснювало, та 01.07.2009 ОСОБА_7 продав ПП «Львівський Тесля» гр. ОСОБА_8 , якому були передані всі установчі документи, печатки, штампи. ОСОБА_7 ніколи бував у м. Моршин Львівської області, з моменту створення ПП «Львівський тесля» і до моменту його продажу ОСОБА_8 (01.07.2009), на балансі вказаного підприємства ніколи не було будівель, приміщень. Устаткування, в тому числі нежитлових приміщень загальною площею 864,3 кв. м. по АДРЕСА_1 .
В клопотанні вказано, що з вищевказаного вбачається, що невстановлені досудовим розслідуванням особи, незаконно заволоділи нежитловими приміщеннями площею 864,3 кв. м. м. по АДРЕСА_1 , які на праві державної власності і знаходяться у господарському віданні Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта».
В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні вищевказане рухоме майно на підставі ст.98 КПК України визнано речовими доказами, оскільки вони є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій.
Беручи до уваги вищевикладене та те, що вищевказані приміщення є об`єктами кримінально протиправних дій, з метою запобігання можливості його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та збереження речових доказів слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на зазначене в клопотанні майно.
Слідчий та прокурор в судове засідання не прибули. В клопотанні слідчий просив проводити розгялд даного клопотання без участі прокурора та слідчого та без виклику власника майна.
На підставі ч.2 ст.172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглядати клопотання без виклику власника майна приватного підприємства «ФЛАМЕНКО», оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
08.05.2015 року до Єдиного реєстру досудових росзлідувань за № 42015140330000021 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вивчивши клопотання та дослідивши матеріали, що додані до клопотання, врахувавши позицію слідчого вважаю, що клопотання слід задовольнити, оскільки накладення арешту на вказане вище майно забезпечить неможливість його відчуження, ризик якого доведено слідчим та прокурором.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особами кримінального правопорушення, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з метою збереження майна у якості речових доказів вважаю, що клопотання слідчого підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 420151403300000021 задовольнити.
Накласти арешт, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права відчужувати об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлові приміщення, загальною площею 864,3 кв.м., а саме нежитлові приміщення підвалу, загальною площею 67,5 кв.м., нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 114,6 кв.м., а саме: приміщення площею 21,3 кв.м., площею 28,2 кв.м., площею 10,4 кв.м., площею 7,5 кв.м., площею 6,8 кв.м, площею 23,3 кв.м., площею 4,7 кв.м., сходова клітка площею 12,4 кв.м., нежитлові приміщення другого поверху, загальною площею 227,4 кв.м., нежитлові приміщення третього поверху, загальною площею 227,4 кв.м., нежитлові приміщення горища, загальною площею 227,4 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська область, м.Моршин, вулиця Івана Франка, 48, та належать на праві приватної власності Приватному підприємству «ФЛАМЕНКО», код ЄДРПОУ: 23970310.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особам, які не викликались до суду протягом п`яти днів з дня її отримання
Слідчий суддя: ОСОБА_1 .
Суд | Галицький районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2018 |
Оприлюднено | 01.03.2023 |
Номер документу | 74351364 |
Судочинство | Кримінальне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні