Рішення

від 26.06.2008 по справі 2-1453/2008

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

Справа №2-1453/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26 червня 2008 р.     м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуюча суддя     Запорожець Т.А.

при секретарі     Бургас Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської міської ради про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа: комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки",

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суду із позовом до Макіївської міської ради про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа: комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки", мотивуючи свої вимоги тим, що після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 вона не може одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право власності. Просить встановити за нею право власності на квартиру, якою не має можливості згідно до закону розпоряджатися.

У судовому засіданні представник позивачки - ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, уточнила заявлені позовні вимоги та зазначила, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 8 лютого 1994 року комісією по приватизації житлового фонду орендного підприємства Макіївського металургійного комбінату імені Кірова, позивачці та її чоловіку ОСОБА_2 на праві сумісної загальної власності належить квартира № 5, у будинку № 1/4, розташованого по вулиці Амурська в сел. Шлях Ілліча м. Макіївки. 20 травня 2005 року ОСОБА_2 помер, єдиними спадкоємцями за законом є позивачка та їх син - ОСОБА_4, який не претендує на спадкове майно. При зверненні до комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки" з метою отримання документації для подальшого укладання договору відчуження квартири ОСОБА_1 було відмовлено на підставі того, що частка спадкодавця у праві приватної спільної сумісної власності на квартиру не встановлена. Також позивачкою пропущений строк для звернення за оформленням спадщини, оскільки вона вважала, що продовжуючи проживати у спірній квартирі та користуючись речами свого чоловіка, фактично прийняла спадщину.

Посилаючись на викладені обставини, представник позивачки просить суд визначити розмір часток у праві спільної сумісної власності, встановити факт прийняття позивачкою спадщини після смерті ОСОБА_2 на 1А частину спірної квартири та визнати право власності на зазначене спадкове майно в порядку спадкування.

Представник відповідача - Макіївської міської ради у судове засідання не явився, в матеріалах справи мається лист голови міської ради ОСОБА_5, про можливість розгляду справи за їх відсутності, покладався на розсуд суду.

Представник третьої особи -комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки", у судове засідання не явився, в матеріалах справи мається лист начальника ОСОБА_6 про можливість розгляду справи за відсутності їхнього представника, покладалися на розсуд суду.

Вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи та перевіривши надані докази в межах заявлених вимог (ст.11 ЦПК України) суд установив наступне.

Згідно свідоцтву про право власності на житло, виданого комісією по приватизації житлового фонду орендного підприємства Макіївського металургійного комбінату імені Кірова 8 лютого 1994 рокуАДРЕСА_1, у будинку № 1А, розташованого по вулиці Амурська у сел. Шлях Ілліча місті Макіївки належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності. Назване свідоцтво зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки".

Як передбачено статтею 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової, або на праві спільної сумісної власності.

Питання про визначення часток у спільній сумісній власності у встановленому законом порядку між співвласниками не вирішувалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону від 19 червня 1992 р. № 2482-Х11 „Про приватизацію державного житлового фонду" передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), у тому тих, що тимчасово відсутні й за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Оскільки названим законом не визначено умов, за яких один із членів сім'ї матиме більшу або меншу частку в приватизованому житлі, то частка кожного є рівною. За таких обставин частки ОСОБА_2 та ОСОБА_7 в спірній квартирі суд визначає рівними, тому кожному співвласнику належить по 1Л вищезазначеної квартири.

20 травня 2005 року ОСОБА_2 помер у віці 75 рік, про що у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області зроблено актовий запис № 1317.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді 1Л частини квартири № 5, у будинку № 1/4 , розташованого по вулиці Амурська сел. Шлях Ілліча в м. Макіївці, спадкоємцями якої за законом є його дружина - ОСОБА_1 та син - ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвами про укладання шлюбу та народження.

У судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що заяву про відкриття спадщини за законом до нотаріальної контори не надавав оскільки не має наміру приймати спадок, позов своєї матері - ОСОБА_8 визнав повністю, проти заявлених позовних вимог не заперечував.

За таких підстав, згідно з положеннями ст. 1261 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, тому являється належним позивачем по даній цивільній справі.

Відповідно до даних Третьої Макіївської держаної нотаріальної контори, з яких вбачається, що після смерті ОСОБА_2 ніхто з спадкоємців не звертався с заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після його смерті. ОСОБА_2 заповіту не залишав.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд приходить висновку, що ОСОБА_1 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном після смерті спадкодавця ОСОБА_2, тому необхідно визначити розмір часток у праві спільної сумісної власності, встановити факт прийняття позивачкою спадщини після смерті ОСОБА_2 на 1/2 частину спірної квартири та визнати за нею право власності на зазначене спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Представник позивачки та позивачка не вимагали компенсації за понесені судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 212, 213, 214, 215, 256 ЦПК України, статтями 355, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 р. № 2482-ХІІ, суд

ВИРІШИВ:

Позов ВолковоїЮлґі Сергіївни задовольнити.

Визначити частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спільній сумісній власності - приватизованої квартири № 5, розташованої у будинку № У* по вулиці Амурська сел. Шлях Ілліча м. Макіївки, рівними - по 1/2 кожному.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини у вигляді '/2 частики квартири № 5, розташованої у будинку № % по вулиці Амурська сел. Шлях Ілліча м. Макіївки, після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 20 травня 2005 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру № 5, розташованої у будинку № 1А по вулиці Амурська сел. Шлях Ілліча м. Макіївки, у порядку спадкування за законом після смерті 20 травня 2005 року спадкодавця ОСОБА_2.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.