Рішення

від 18.05.2018 по справі 179/1367/17

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/1367/17

провадження № 2/179/56/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2018 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Овен до ОСОБА_2 про відшкодування збитків внаслідок порушення умов договору оренди земельної ділянки ,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заяватовариства з обмеженою відповідальністю Агро-Овен до ОСОБА_2 про відшкодування збитків внаслідок порушення умов договору оренди земельної ділянки.

Позивач посилається на те, що 01 січня 2012 року між сторонами укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,45 га, строком на 5 років, який зареєстрований 03.09.2012 року Магдалинівським відділом Дніпропетровської філії ДП Центр державного земельного кадастру

10 травня 2017 році вказана земельна ділянка була засіяна насінням кукурудзи відповідачем.

Позивач вважає, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку, оскільки право користування позивача земельною ділянкою за договором оренди спливало 03.09.2017 року.

В результаті неправомірних дій відповідача позивачеві було завдано збитки на суму 187 480 грн., у відповідності до довідки про витрати та прогнозовані доходи виданої головним бухгалтером ТОВ Агро-Овен , тому позивач прохає суд стягнути з відповідача на користь позивача матеріальні збитки в розмірі 187 480 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, прохав суд врахувати ті підстави, що вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстрований належним чином, термін дії договору становив до 5 років з моменту державної реєстрації. Представник позивача зазначив, що відповідач самовільно здійснював обробіток земельної ділянки протягом 2017, у зв'язку із чим прохав стягнути матеріальні збитки в повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог, оскільки вважає, що в його діях не було порушень та самовільного використання земельної ділянки через те, що договір оренди земельної ділянки припинив свою дію, оскільки був укладений 01.01.2012 року, однак позивач з незрозумілих причин зареєстрував його лише через 9 місяців після укладення. Відповідач та представник відповідача вважає необґрунтованими збитки, які нараховані позивачем.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за наступних підстав.

Судом встановлено, що на праві приватної власності відповідачеві ОСОБА_2 належить земельна ділянка розміром 5,45 га, згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серії ДП № 054414, кадастровий № 1222385300:01:003:0032 (а. с. 47).

Між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки належної відповідачеві та його зареєстровано 03 вересня 2012 року Відділом Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області. Договір укладено строком на 5 років (а. с. 6-10).

Статтею 125 Земельного кодексу України, встановлено, що виникнення права на земельну ділянку право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, відповідно до ст. 18 Закону України Про оренду землі .

Згідно ст. 20 Закону України Про оренду землі , право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну

реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Незважаючи на те, що позивач на підставі договору користується земельною ділянкою, яка належить відповідачеві, термін дії договору оренди земельної ділянки закінчується 03.09.2017 року, відповідач самовільно з 10 травня 2017 року використовує вказану земельну ділянку. Цей факт підтверджується поясненнями сторін наданих в судовому засіданні.

За змістом статей 15, 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК.

Згідно зі статтею 211 ЗК за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

За змістом статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

У справі, яка розглядається, ТОВ Агро-Овен , звертаючись до суду з відповідним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення збитків зауважило, що внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки позивач не отримав доходів, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено. Розрахунок неодержаного доходу (упущеної вигоди) додано позивачем до позовної заяви (а. с . 13).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом установлено, що дійсно мало місце самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки, яка належить на праві оренди позивачу. Однак щодо вимоги позивача про стягнення збитків в розмірі 187 480 грн., суд виходить з наступного.

В довідці про витрати та прогнозовані доходи ТОВ Агро-Овен наведено розрахунок витрат позивача, які складаються з: дизельне паливо в кількості 69,00 на суму 763,90 грн.; масла на суму 32,26 грн.; заробітна плата на суму 162,73 грн.; нарахування на зарплату 35,80 грн.; витрати на утримання техніки на суму 3 938,40 грн.; добрива в кількості 1 092,00 на суму 9 868,87 грн.; всього - 14 802,08 грн. Прогнозований дохід культури кукурудза при плані врожаю 43 600 кг, за ціною 4,30 грн. становить 187 480 грн. (а. с. 13).

Із розрахунку витрат та прогнозованих доходів наведеного позивачем, неможливо встановити дійсну суму збитків, заявлену до стягнення позивачем, оскільки вартість цих витрат та прогнозованого доходу не підтверджені належними та допустимими доказами. З даних наданих позивачем у довідці неможливо з'ясувати здійснення правильності такого розрахунку грошових вимог.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 189, 317, 321, 1166, 1167, 1212, 1213 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ст. ст. 4, 5, 10-13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Овен до ОСОБА_2 про відшкодування збитків внаслідок порушення умов договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29 травня 2018 року.

Суддя Т.А.Ковальчук