Постанова

від 21.05.2018 по справі 402/142/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2018 року м. Кропивницький

справа № 402/142/18

провадження № 22-ц/781/762/18

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

ОСОБА_1 (суддя доповідач),

ОСОБА_2; ОСОБА_3

за участю секретаря: Федоренко Т.О.

учасники справи: позивач - ОСОБА_4;

відповідач - СТОВ Агрофірма Нива

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою СТОВ Агрофірма Нива на ухвалу Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2018 року у складі судді Ясінського Л.Ю. у справі за позовом ОСОБА_4 до СТОВ Агрофірма Нива про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до СТОВ Агрофірма Нива про розірвання договору оренди земельної ділянки № 515 від 18.05.2012 року, площею 4,2953 га, кадастровий № 3525583600:02:000:0515, укладений між ОСОБА_5 та СТОВ Агрофірма Нива .

З метою забезпечення позову ОСОБА_4 подала до суду письмову заяву про забезпечення позову, шляхом накладення заборони СТОВ Агрофірма Нива проводити будь-які дії, пов'язані з проведенням весняно-польових робіт на земельній ділянці № 515 площею 4,2953 га, кадастровий № 3525583600:02:000:0515.

Ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2018 року задоволено заяву про забезпечення позову та заборонено СТОВ Агрофірма Нива проводити будь-які дії, пов'язані з проведенням весняно-польових робіт на земельній ділянці № 515 площею 4,2953 га, кадастровий № 3525583600:02:000:0515.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, СТОВ Агрофірма Нива подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали як такої, що постановлена з порушенням норм процесуального права та просить відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Зокрема зазначено, що заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Заборона проводити дії, пов'язані з проведенням весняно-польових робіт на орендованій земельній ділянці перешкоджає здійсненню ним господарської діяльності, у зв?язку з чим йому будуть спричинені збитки у вигляді не отримання очікуваної вигоди. Крім того, заборона проводити польові роботи перешкоджає відповідачу здійснювати ряд агротехнічних заходів, направлених на збереження родючості ґрунтів (оброблення, удобрення тощо), що в подальшому відобразиться на якості вирощуваних культур. Заява про забезпечення позову не містить відповідних пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, ОСОБА_6, який представляє інтереси ОСОБА_4 подано відзив на апеляційну скаргу. В якому зазначено, що засіяння відповідачем земельної ділянки , що належить позивачу сільгоспкультурами неминуче потягне за собою настання негативних наслідків для кожної із сторін спору. У випадку задоволення позовних вимог відповідач опиниться в ситуації, коли він буде змушений припинити обробіток землі та передати її власнику. СТОВ Агрофірма Нива не надано жодного доказу того, що накладення заборони на користування земельною ділянкою позивача завдасть істотної шкоди господарській діяльності товариства, в розмірі, що робить відповідне забезпечення позову невиправданим. Застосований засіб забезпечення позову передбачений п. 2 ст. 150 ЦПК України за своєю суттю є забороною вчиняти певні дії, а саме проводити весняно-польові роботи, до вирішення справи по суті.

Апеляційне провадження відкрито 06 квітня 2018 року. Розгляд справи призначено на 15 травня 2018 року, відкладено на 21 травня 2018 року.

Позивач в судове засідання не з'явилася, повідомлена про час та місце розгляду справи (а.с.89-91).

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_7, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, за наступного.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Статтею 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, наведеними в п. 4 постанови №9 від 22 грудня 2006р. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд з'ясовує обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась із заявою, позовним вимогам. При цьому, вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець, оскільки обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися майном може призвести до незворотніх наслідків.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що проведення відповідачем на спірній земельній ділянці весняно-польових робіт може істотно ускладнити виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог.

З таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися з наступних підстав.

Із змісту позовної заяви виходить, що 18 травня 2012 року між чоловіком позивача ОСОБА_5 та СТОВ Агрофірма Нива укладено договір № 515 оренди земельної ділянки площею 4,2953 га, кадастровий номер: 3525583600:02:000:0515, строком на 10 років.

07 жовтня 2013 року ОСОБА_5 помер.

Позивач є спадкоємцем першої черги. 16 липня 2014 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку. Про що було повідомлено орендаря СТОВ Агрофірма Нива .

Пунктом 37 договору передбачено, що перехід права власності до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

В подальшому позивач вирішила самостійно використовувати земельну ділянку та звернулася до відповідача з пропозицією розірвати договір оренди землі.

Проте відповідач ухиляється від розірвання правочину.

На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову в майбутньому.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції у повному обсязі не пересвідчився в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не з'ясував обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просила застосувати позивач, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Матеріалами справи підтверджено, що СТОВ Агрофірма Нива користується спільною земельною ділянкою на правах оренди на підставі договору оренди від 18.05.2012 року, зареєстрованого відділом Держкомзему у Ульяновському районі 18 травня 2012 року, за № 352550004002012.

В даному випадку вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову може перешкоджати господарській діяльності СТОВ Агрофірма Нива та порушувати його право користування земельною ділянкою, який як орендар використовує її на даний час, що в подальшому може призвести до незворотних наслідків та суперечить вимогами цивільного законодавства.

Крім того, позивачем не надано доказів, які б свідчили про неможливість виконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому, а також не наведено обґрунтувань доцільності вжиття вказаних заходів забезпечення позову, які мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Заборона вчиняти будь-які дії пов'язані із земельною ділянкою, не є передумовою, направленою на можливість виконання рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки не може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про розірвання договору оренди, адже судове рішення пов'язане із задоволенням такого позову не потребує вчинення із спірною земельною ділянкою будь-яких дій безпосередньо пов'язаних із фізичним чи механічним впливом на неї.

Отже правові підстави для заборони відповідачу проводити весняно-польові роботи на земельній ділянці відсутні.

Також суд не звернув увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити зокрема пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, оскільки судом першої інстанції порушено порядок, встановлений для вирішення заяв про забезпечення позову, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу СТОВ Агрофірма Нива - задовольнити.

Ухвалу Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2018 року - скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову ОСОБА_4 до СТОВ Агрофірма Нива про розірвання договору оренди земельної ділянки, шляхом заборони СТОВ Агрофірма Нива проводити будь-які дії, пов'язані з проведенням весняно-польових робіт на земельній ділянці № 515 площею 4,2953 га, кадастровий № 3525583600:02:000:0515 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 30.05.2018 року.

Суддя доповідач:

Судді: